​Лекція Закону на конференції Фа у Швейцарії

Лі Хунчжи
4-5 вересня 1998 року, Женева

Вітаю всіх!

Дехто з присутніх щойно приїхав сюди з конференції Фа (Закону) в Сінгапурі, дехто — з інших країн та регіонів. Тут також є і нові учні. Головна мета, з якої ми проводимо нашу конференцію Фа, полягає в тому, щоб усі запозичили щось для себе з досвіду вдосконалення інших учнів, знайшли свої недоліки й таким чином разом підвищились. Водночас ця справа сама собою виконує роль поширення Фа. Усі заходи, які ми проводимо, повинні створювати для учнів можливість удосконалення та підвищення — і це в жодному разі не може бути простою формальністю. Тому в майбутньому щоразу, коли ми будемо проводити конференцію Фа, ми обов’язково маємо дотримуватися цього принципу, щоб учні могли досягти справжнього підвищення. Це потрібно реалізувати на практиці. Лише в такому разі є сенс у проведенні конференції. Якщо проводити конференції Фа занадто часто, то це легко може спровокувати суперництво: ти так організовуєш, а я — інакше. Усе це ґрунтується на людських думках. Так не можна. Усі ми мусимо спиратися на Фа й організовувати такі зібрання повністю заради вдосконалення учнів.

Чимало з присутніх тут є старими учнями. Я дуже радий усіх вас бачити. Ви справді стрімко й неухильно підвищуєте себе на шляху вдосконалення. Поки що ви не можете бачити своїх змін, але вони дуже великі. У недалекому майбутньому ви самі це побачите, самі в цьому переконаєтесь, тому я дуже за вас радий.

За той час, коли ви слухали мої лекції Закону на конференціях Фа в різних місцях, а також поки ви безперервно й поглиблено вивчали книгу «Чжуань Фалунь», у своєму вдосконаленні ви побачили багато проявів істини та здобули чимало нових, глибших розумінь щодо Закону. Далі я ще хочу поговорити про процес вашого вдосконалення, а також про пізнання іншої сторони структури Всесвіту. Спочатку розкажу про іншу сторону структури Всесвіту. Насамперед я хотів би прояснити: Усесвіт насправді створений Законом. Мета, чому я говорю про Всесвіт, полягає зовсім не в тому, щоб допомогти нинішній науці досягти якогось високого ступеня. Я розповідаю вам це не для того, щоб розширити ваші знання, а для того, щоб усі ви могли вдосконалюватися. Адже Всесвіт і Фа є взаємозалежними; моя мета в тому, щоб ви шляхом удосконалення досягли різних високих ступенів. Інакше кажучи, ви маєте повернутися на різні рівні, у те місце, де вас було створено; маєте повернутися на різні рівні Всесвіту, у різні сфери. Наскільки великий цей Усесвіт, настільки великий і цей Фа. Це поняття ще не доступне для вашої свідомості. Сьогодні я з іншого погляду говоритиму про це питання. Подивимося, чи зможе ваше мислення за мною поспівати.

Отже, спершу розкажу про Всесвіт. Говорити про Всесвіт означає говорити про матерію, про розуміння матерії. Хоч до якої висоти дійде розуміння матерії в сучасній науці, воно однаково буде надзвичайно поверховим, і, якщо порівняти з усім Усесвітом, то це взагалі ніщо, ці речі просто незіставні. Усі ви знаєте, і я неодноразово казав: цей Усесвіт складається з елементарних частинок. А з чого складається елементарна частинка? Про це треба поговорити детально. Є поняття про рівні Небесних Тіл (а не про рівні Всесвітів). Наскільки велике це Небесне Тіло? Сфера Небесного Тіла одного рівня вже дуже велика, проте немає такого правила, згідно з яким одне Небесне Тіло складалося б із певної кількості рівнів Усесвітів. Один рівень Небесного Тіла складається приблизно з понад 10 тисяч рівнів, а іноді більш ніж зі 100 мільйонів рівнів Усесвітів. Це поняття дуже велике. Отже, кожен рівень Небесного Тіла — це неймовірно величезна сфера Всесвіту.

Говорячи про Всесвіт, люди здебільшого мають на увазі пізнану ними сферу, у якій існує певна кількість галактик. Сфера, яку нинішня наука може спостерігати, — це лише малий Усесвіт, про який говорять люди. Візьмімо за вихідну точку Земну кулю. Починаючи з цього малого Всесвіту, три тисячі малих Усесвітів такого самого розміру, як наш, утворюють Усесвіт другого рівня. Потім із трьох тисяч Усесвітів, розмір яких подібний до розміру Всесвіту другого рівня, утворюється Всесвіт третього рівня. Подумайте, це дуже велике збільшення. І це ми говоримо лише з однієї вихідної точки. У цьому Всесвіті не тільки одна така частинка завбільшки як Земна куля. Такі частинки завбільшки майже як наша Земна куля розташовані всюди в Усесвіті, вони незліченні. Я щойно казав про розміри Всесвіту з погляду однієї частинки, а насправді подібні до неї частинки в Небесному Тілі поширені всюди. У всьому та скрізь є частинки такого розміру. Кожна з них має аналогічну розгалужену систему, яка розгортається від великого до малого, і від малого до великого. Але навіть рівень цього малого Всесвіту, що містить незліченну кількість частинок-планет та частинок-зірок, для людства вже досить великий. Чому? Тому, що Будди, Просвітлені та Даоси на дуже високих рівнях можуть розгледіти все, але ніхто не подумав, щоб перелічити, скільки там існує порошинок. І справді, зірки у величезному Небесному Тілі літають, немов порошинки у космосі.

Отже, три тисячі Всесвітів такої величини безперервно розширюють і збільшують свою сферу, безперервно розширюють і розкривають свою систему і, досягнувши приблизно більш як тисячі рівнів, прориваються зі сфери першого рівня Небесного Тіла. Але й така сфера не єдина, у величезному неосяжному Всесвіті вона також є однією частинкою. Однак і частинки, що розташовані з нею на одному рівні, також поширені у величезному Небесному Тілі. За межами цієї сфери — стан повної порожнечі. До якої міри там порожньо? До такої, що будь-яка матерія цієї системи, потрапивши туди, буде приречена на саморозкладання. Це тому, що будь-яка матерія у сфері цієї системи має життя, властивість і мислення. Якщо частинка увійде до такої мікроскопічної порожнечі, то її мислення та життя цього не витримають, від чого вона відразу розкладеться. Тобто будь-яка річ, потрапивши туди, розкладеться. Якщо пояснювати цю концепцію в такий спосіб, то стає більш зрозуміло. Але за межами цієї порожньої сфери є й інші Небесні Тіла зі ще більшою сферою. Однак життя на цьому рівні не може зробити крок у той бік, бо в більш і більш мікроскопічному стані є ще більш мікроскопічні елементи. Але в більшій за розміром сфері, у тому Небесному Тілі, поняття про матерію та життя зовсім інакші, поняття матерії вже не існує. Хоч скільки рівнів Усесвітів міститься в різних рівнях Небесного Тіла, але в основі створення кожного рівня Небесного Тіла лежать найбільш мікроскопічні та найпростіші частинки. А всі первинні частинки, своєю чергою, складаються з властивості Всесвіту Чжень-Шань-Жень (Істина-Доброта-Терпіння).

Концепція, про яку я кажу, дуже складна, бо людська мова справді обмежена, тому слухайте уважно. Так, наприклад, найбільша матеріальна частинка якогось рівня Небесного Тіла водночас складається з безмежної кількості мікроскопічних частинок цієї системи — і з’єднуючись, вони досягають розміру макроскопічної частинки цього рівня. Це називається системою горизонтального з’єднання частинок. Тобто частинка матерії складається не лише з вертикальної системи мікроскопічних частинок. Одночасно вона складається з речовин від мікроскопічних до більших і ще більших речовин, які й утворюють її самостійну систему. Інакше кажучи, кожна частинка різного розміру на кожному рівні цієї системи сама собою також є окремою системою, що складається з мікроскопічних речовин. Водночас частинки різного розміру на кожному рівні цієї системи поширені всюди, тому між частинками одного рівня цієї системи також утворюється система горизонтальної комбінації. Отже, між первинними частинками цієї системи та її найбільшою частинкою лежить неймовірна велика відстань.

Тоді, зрештою, що являє собою первісна матерія? Це вода. Але вода, про яку я кажу, — це не вода в людському світі, а також не вода в річках, озерах та морях, що існують на різних рівнях. Я маю на увазі ту воду, яка породжує всі речовини та життя на певному рівні Небесного Тіла. Її можна назвати першоджерелом, її можна назвати лише першоджерелом. До того ж поняття цієї води відрізняється від води, яку ми бачимо в просторі звичайних людей. Якщо говорити точніше, то треба назвати її мертвою водою, бо вона нерухома, вона абсолютно нерухома. Навіть якщо щось у неї кинути, вона не покриється брижами й не буде ні найменшого сплеску.

Зачепивши цю тему, спочатку поговоримо про воду в людському світі. Візьмімо, наприклад, людську науку. Як ви знаєте, поняття органічних та неорганічних речовин, яке зараз використовують вчені в суспільстві звичайних людей, по суті обмежене лише цим простором. Матерія складається не тільки з речовин цього поверхневого простору. Зазвичай учені вважають, що дерева, квіти, трава, усі рослини, тварини, а також і люди в цьому просторі мають життя, і їх відносять до органічної матерії. Насправді все це складається з води цього простору. Усім відомо, що наше тіло більш ніж на 90% складається з води, тобто ми, люди, також складаємося з води цього простору. Раніше я казав, що вода може породжувати все. Тільки нинішні вчені не можуть до цього додуматися. Наприклад, з води цього матеріального простору можна виростити овочі. Якщо взяти якийсь овоч у руку й стиснути його, а потім ще і ще раз його пом’яти, зрештою від нього нічого не залишиться, крім хлорофілу. Після спеціальної обробки навіть хлорофілу не стане. Залишиться сама вода. Усе в цьому просторі, усе, що називають органічними речовинами, фактично утворюється з води цього простору. Саме з води утворюється все, вода створила все.

Щодо пізнаних неорганічних речовин, я вам скажу, що насправді вони створені з води вищого рівня. Але нинішня наука не може цього пізнати, тому вважає їх неживими. Насправді вони мають життя. Форма існування їхнього життя занадто далека від того, що здатна пізнати нинішня наука. Їй ніколи цього не пізнати, якщо нинішнє пізнання розвиватиметься таким шляхом і далі. У стародавньому Китаї в колах удосконалювальників казали: «Небожителі мають такі великі здібності, що можуть кинути камінь у посуд і випарувати з нього воду». Це звучить як жарт, але насправді це зовсім не жарт. У межах усього Небесного Тіла, до якого належить цей Усесвіт, первинна основа будь-якого предмета є водою. Яка на вигляд більш мікроскопічна вода? А ще більш мікроскопічна вода? Це просто немислимо, незбагненно. Тому я кажу, що ви можете мати лише загальне розуміння щодо цього.

Щойно я казав про те, що частинки різних рівнів мають фундаментальний, першоджерельний чинник. Але кожна частинка загалом має і вертикальну, і горизонтальну структуру частинок. Це схоже на те, як ми дивимося із Земної кулі зовні — безліч галактик утворюють один Усесвіт, а безліч Усесвітів утворюють Усесвіт ще більшої сфери. Але в цей момент ми розглядаємо Земну кулю як вихідну точку, бо ми, люди, перебуваємо тут, і я передаю Фа в цьому місці; тому я і розглядаю Земну кулю як вихідну точку. Але Земна куля зовсім не є вихідною точкою всіх речовин цього Всесвіту. Усі речовини навколо, які ми бачимо, ми вважаємо найбільш матеріальними. Раніше під час лекцій Фа, щоб не заплутати ваше мислення, я також називав їх найнижчою матерією. Але насправді вони не вважаються єдиною матерією. Ви могли б назвати їх елементарною матерією; ми можемо використати інший термін — надматерія, є також і над-надматерія, над-над-надматерія…

У просторі Трьох Сфер Земна куля лежить у центрі і по вертикалі, і по горизонталі. За величиною частинок вона також перебуває в центрі. Ще є матеріальні частинки, маса яких більша за масу нашої Земної кулі, але це не та маса, про яку я говорив раніше. Маса якогось атома, якогось атомного ядра дуже велика. Але це не таке поняття — усе це матерія, яку здатне пізнати людство; тобто я зараз кажу про надматерію, а зовсім не матерію в просторі людства. Це матерія, яка перевищує матерію цього простору і за частинками, і за станом поверхневої структури. Тому вихідною точкою найбільшої надматерії є межа Трьох Сфер; вихідна точка найменшої матерії також розташована в межах Трьох Сфер. Простір людства розташований у центрі між великими й малими матеріальними частинками і є вихідною точкою матерії, яку пізнало людство. Якщо все в просторі на рівні людей називати матерією, то речі, які менші за матерію людського світу, можна назвати нематерією, а те, що ще менше, — не-нематерією, і так аж до найдрібнішої частинки в Трьох Сферах. Ось що я мав на увазі, коли говорив раніше, що поняття про розмір у Всесвіті не аналогічний до поняття про розмір, як його розуміють наші звичайні люди.

Так само й з усім Небесним Тілом. Усі його частинки живі, мають життя. Тоді поміркуйте: Усесвіт, хай яку величезну він має сферу, також є живим. Але у сфері Небесного Тіла є незліченні частинки різного розміру, які існують так само як живі істоти. Скільки рівнів Небес у цьому Всесвіті? А скільки рівнів Усесвітів? Скільки рівнів Небесних Тіл? Жодне життя всередині Всесвіту не може визначити, наскільки він величезний і складний. Концепція Небесного Тіла, про яку я розповідаю, складається з більш ніж десяти мільйонів рівнів Усесвітів. Але й це лише порошинка у величезній системі цього неосяжного Всесвіту, це дуже маленька частинка. Якби ви змогли вирватися далеко-далеко вперед і озирнутися, то побачили б, що вона менша ніж піщинка для людини; якщо просунутися ще далі, то вона б здалася меншою за порошинку; ще далі — її вже не було б і видно. Відверто кажучи, я щойно пояснював вам і так і сяк, що весь Усесвіт наче складається з частинок, які також складаються з частинок і так далі. Насправді якщо подивитися ще ширше, то стане зрозуміло, що вже не частинки формують частинки. Людською мовою це вже неможливо описати, і також не можна говорити це людям.

Людське мислення завжди зазнавало обмежень. Коли я сказав, що частинка складається з частинок, то знову звів усе до дуже простої логіки. Але насправді все не зовсім так. Складність структури Всесвіту неможливо чітко пояснити людською мовою; до того ж якщо вийти з нашого простору, то стан мислення, часу, простору, життя — усе зміниться, особливо помітною стане різниця в часі-просторі. Різниця між частинками дуже велика. Так, наприклад, ми знаємо, що між зірками лежить дуже велика відстань. Але ж ми знаємо, що наше тіло, дерево, повітря, вода тощо — усе складається з молекул. А молекули також становлять собою рівень частинок, проте частинки цього рівня менші за зірки. Тобто найбільші частинки менші за зірки — це молекули. Якщо йти далі в бік зменшення, найбільші частинки — це атоми. Згідно з нашим людським розумінням, відстань між молекулами та атомами дуже близька, майже відсутня. Але коли ти увійдеш у той простір, то помітиш, що в тому просторі теж є свій час, свій стан і що це також дуже широкий і неосяжний простір. Така картина на кожному рівні. Ми перебуваємо в просторі між молекулами та зірками, і нам здається, що Небесне Тіло дуже велике. Але якщо ти опинишся в просторі між атомами й молекулами, тобі здаватиметься, що те Небесне Тіло ще більше ніж це. Тобто ти маєш відповідати станові того часу та простору, тільки тоді зможеш його пізнати.

Я хочу сказати, що у ваших очах відстань між зірками дуже велика, а відстань між молекулами, за людськими поняттями, дуже маленька. Насправді ж вона теж дуже велика. Частинки можуть утворювати численні життя, зокрема нас, людей, різноманітних тварин і рослин, дерева, бетон, сталь, а також повітря, від якого залежить наше існування. У минулому я казав, що люди фактично живуть у землі. Усім нам відомо, що хробаки повзають у землі. Чи знаєте ви, що в очах Вищих живих істот ми, люди, також повзаємо в землі? Чому? Зараз я поясню. Люди вважають ґрунт землею. А в очах Просвітлених усі молекули, тобто всі молекули в Трьох Сферах, є землею — найгрубішою, найбруднішою матерією, тому вони і вважають їх землею, вони справді так думають. Поміркуйте, як дивиться Бог на цей Усесвіт, цей світ? Повітря складається з молекул, усе довкілля, у якому ти живеш, складається з молекул, вода в цьому просторі також складається з молекул і навіть повітря. А в очах Бога молекули — це земля, тож ти весь укритий землею. Людина повзає в землі — ось у такому середовищі вона й існує. Після цих моїх слів вам, можливо, буде зрозуміло, чому в західній релігії Єгова чи Ісус також казали про те, що Бог створив людину із землі. І на Сході люди також казали про те, що Нюйва створила людину із землі. Після мого пояснення вам, мабуть, тепер неважко це зрозуміти. Насправді Просвітлені розглядають усі матеріальні частинки в цьому просторі як ґрунт, як землю. Це дійсно так.

Щойно я казав, що частинки формують усе, що існує в просторі, і що різноманітні Небесні Тіла є вкрай колосальними та квітучими. Чим із більш мікроскопічних частинок складається світ, тим він красивіший і величніший. Насправді з більших частинок можуть формуватися ще більші сфери Небесних Тіл, або ще більші життя. Якщо зірки в очах людей дуже далекі одна від одної, то в очах більших живих істот відстань між зірками дуже маленька, це схоже на те, як люди сприймають відстань між молекулами. Тоді чи може той простір, який людина побачила між зірками, бути частиною тіла якоїсь живої істоти? Інакше кажучи, чи можуть вони утворювати ще більші життя? Насправді це той самий принцип. У минулому говорили про існування велетнів і ліліпутів. Неважливо, вірять у це звичайні люди чи ні; я лише розповідаю вам принципи, просто часи зараз змінилися. Коли історія дійшла до цього етапу, треба відповідати вимогам історії та культури цього періоду. Нинішнє суспільство вже стало таким. Люди більше не вірять у те, чого не можуть побачити й до чого не можуть доторкнутися. Що більше вони не вірять, то менше їм дають знати правду. Це тому, що люди стали нерозумними. А зневіру людей насправді також було заплановано. Я часто кажу, що люди хочуть керувати всім, але вони ніколи нічим не керували.

Якщо казати про те, що люди хочуть усім керувати, хочуть підтримувати демократію — насправді люди ніколи не могли нічим керувати, оскільки світом керують Просвітлені. Тим, кому доля призначила мати багато щастя та здібностей, обов’язково планують посаду великого чиновника; ті, хто має менше щастя та здібностей, у жодному разі не зможуть отримати посаду великого чиновника. Паризька комуна скинула монархію. Але я скажу вам, що всі обрані президенти в історії Франції раніше були імператорами, тільки змінилася форма. Кажучи це, я маю на увазі, що все це влаштували Просвітлені. А відтак, боротьба між партіями та фракціями в сьогоднішньому людському суспільстві і є запланованим станом існування для нинішнього людства. Думаю, що в давнину — і всі ви в це вірите — такого не було. Але сьогодні людство — це фактично мутоване людство, мутоване суспільство. Про це я поки що не маю наміру говорити.

Щойно я говорив, що різні частинки в Усесвіті можуть сформувати живих істот різних розмірів. На кожній зірці існують живі істоти, тільки вони не проявляються в просторі, де живуть люди, і ми не можемо їх пізнати. Сьогоднішня наука не розвинена, вона може лише повзати всередині цього простору, тому їй цього не зрозуміти. Насправді відкрити інший простір дуже легко, якщо тільки ти маєш величезну систему спостереження мікроскопічного рівня, то зможеш побачити форму існування предмета, який складається із частинок менших ніж молекули. Оскільки людина має різні перешкоди, зокрема ідеологічні, то не вірить, не наважується діяти й уважає, що це безглуздо, тому вона й не може побачити справжнього існування цього предмета. Але попри те, хочеш ти його побачити чи ні, час від часу він усе ж проявляє свій справжній вигляд. Деякі люди раптом його побачили. Матерія в рухомому стані через збіг різних обставин несподівано може проявитися. Це відбувається час від часу. Люди називають міраж атмосферною рефракцією. Це лише виправдання того, чого не може пояснити нинішня наука, і в цьому поясненні немає жодного обґрунтування. Насправді це і є відображення реальності іншого простору. Ви можете сприйняти ту концепцію Всесвіту, про яку я щойно говорив, чи не так? (Оплески)

У цьому Всесвіті всі речовини складаються з «Чжень-Шань-Жень». На різних рівнях «Чжень-Шань-Жень» втілюється по-різному, має різні форми прояву, створює різні умови існування для живих істот різних рівнів. Дійшовши до рівня людства, цей Фа проявляється дуже широким та складним; видів удосконалення також дуже багато, так само як і усвідомлених принципів. Якщо хочеш бути хорошою людиною, у цьому просторі є такі вимоги: людяність, самовідданість, чемність, мудрість, вірність своєму слову (仁、义、礼、智、信) тощо. Усі вони походять із «Чжень-Шань-Жень», і не лише ці кілька принципів — насправді їх украй багато. Елементи, з яких складається жінка, — це ніжність та м’якість (娇柔), а чоловік має бути твердим і прямим (刚直) тощо. Усе це виходить із Фа, зокрема й форми та способи існування матерії, усі вони з’явилися із Закону. Фа створив усе.

Далі скажу кілька слів про вдосконалення. Чому в удосконаленні можна потрапити на певний високий рівень, лише якщо мислення досягне стандартів цього рівня? Бо на кожному рівні є свій Фа; на кожному ступені є свої відповідні вимоги до живих істот та життєвого середовища. Якщо маєш тіло, обтяжене кармою, то це не відповідає умовам перебування на тому просторі, тоді ти не зможеш туди піднятися; брудне тіло абсолютно не може потрапити в такий високий простір. Тому твоє тіло обов’язково має відповідати станові тіла на тому високому ступені, інакше кажучи, в ньому не повинно бути карми. Крім того, матерія тіла повинна бути такою ж мікроскопічною та прекрасною. Люди, які вдосконалюються не щиро, навіть якщо бажають, не зможуть цього досягти. Цього можна досягти лише за допомогою вдосконалення, за допомогою тяжкого та багатостраждального вдосконалення.

Ба більше, та сторона твого життя також обов’язково має відповідати стандартам того рівня, тобто твоє серце, твої думки, усі духовні прояви тебе як живої істоти також мусять їм відповідати.

Звичайно, зовнішній вигляд живих істот у тому просторі має свої критерії, і в людській подобі ти не можеш туди увійти. Отже, коли ти досягнеш Повної Досконалості, ти повинен мати зовнішній вигляд, який відповідає критеріям живих істот того простору. Чим вищий рівень, тим молодшим і красивішим стає твій образ, чим нижчий — тим гіршим і некрасивішим. На вищому рівні не тільки зовнішність стає прекраснішою — чистішими й кращими стають і думки. Спосіб існування, манера розмови та поведінки, рухи — усе це змінюється. Коли там говорять, то це звучить, як вірші. І такий стан притаманний лише певному рівню. На ще вищому рівні ще більш прекрасно. Абсолютно неприпустимо, щоб хтось перебував там, не відповідаючи вимогам того ступеня. Я часто кажу, що за вдосконалення відповідаєш ти, а за Гун відповідає Вчитель. Якщо ти навіть не знаєш вимог, що існують на тому рівні, якого хочеш досягти, то як же ти його досягнеш? Як ти це зробиш? Ти сам на це не здатен. Я дивлюся тільки на серце вдосконалювальника. Якщо ти сповнений рішучості вдосконалюватись, то все інше зробить Учитель. Чи зможеш ти бути твердим, чи зможеш удосконалюватись до кінця — це вкрай важливе питання.

Я не розповідав вам про форми Гун, які з’являються під час його еволюції, і не хочу, щоб ви зосереджували на цьому свої думки; такий метод не викликає пристрастей і не стимулює вас літати в хмарах. Усі знають, що чим вищий рівень, тим спокійніші думки. Однак неправильно, якщо ти тільки бажаєш спокою, але не підвищуєш Сіньсін. Деякі люди під час загартування Гун хочуть бути спокійними, тільки про це й думають, унаслідок чого формується ще одна пристрасть. Але я вам скажу, що це один із методів Дао на низьких рівнях; якщо говорити з високого рівня, то це один із видів діяння. Чому? Бо спокою можна досягти тільки через удосконалення та поступове усунення пристрастей, але більшості не під силу штучним чином досягти повного спокою, відразу відмовитися від усього (звичайно, є особливі випадки, про які ми говорити не будемо). Якщо ти досяг певного ступеня спокою, це свідчить про те, що твої думки вже очистилися до такого ступеня. Під так званими особливими випадками мається на увазі метод удосконалення Фу-юаньшень, у якому із самого початку можна штучним чином досягти занурення в спокій, але це не є методом удосконалення в нашому Дафа. Це зовсім не маленька проблема.

Раніше я казав вам, що якщо ти говориш із кимось, переслідуючи певну мету, якщо хочеш його змінити або переконати в чомусь, то хоч наскільки правильними будуть твої аргументи, йому все ж буде дуже важко повністю з тобою погодитись; і ти не зможеш зворушити його серце. Чому так? Насправді, скажу вам, це тому, що твої слова несуть усі твої думки. Ти перебуваєш серед звичайних людей, маєш багато різних почуттів і бажань, маєш і багато різних пристрастей — тоді сказане тобою нестиме твої складні думки, через що твої слова будуть розпорошеними й не матимуть такої великої сили. До того ж, коли хочеш сказати щось іншому, зазвичай базуєшся на своїй власній точці зору, яка не обов’язково відповідає Закону Всесвіту; тому, з цього погляду, за твоїми словами також не стоятиме сила Істини. Коли ти щось комусь кажеш, то вкладаєш у свої слова думки про те, як захистити себе, як не зазнати шкоди; інакше кажучи, мета твоїх слів нечиста, тож сказане тобою зовсім не матиме ваги. Але якщо ти у своїх думках дійсно досягнеш спокою, або ж пристрастей у тебе ставатиме дедалі менше, нечистих думок залишатиметься дедалі менше, то ти виявиш, що твої слова вже мають силу. Чому, розповідаючи про недіяння, я говорив, що вам не треба втручатися в справи, у які не варто втручатися? Бо твої слова вже починають набувати сили, а слова, які мають силу, можуть змінити інших людей. Незалежно від того, правильні твої слова чи ні, ти зміниш людину; можливо, ти припустишся помилки, бо твої очі бачать тільки поверхню, а причинного зв’язку із минулого ти не бачиш, не знаєш істинного стану речей. Коли ти досягатимеш ще вищих рівнів, твої думки ставатимуть дедалі чистішими; тоді те, що виходитиме із твоїх думок, те, що ти кажеш, буде дуже чистим. А чим чистішим і простішим це буде, тим більше це відповідатиме принципам цього рівня Всесвіту. У такому разі слова, які ти скажеш, одразу проникнуть у серце людини, у глибину її думок, у мікроскопічні рівні її життя. Бачиш, яка це сила?! Тому вміння заспокоїтись — це прояв рівня вдосконалення.

Щоб досягти того рівня, ми маємо відповідати в нашому вдосконаленні стандартам на тому рівні, інакше ти туди не потрапиш. Ось чому в нашому вдосконаленні ми мусимо позбутися людських пристрастей, позбутися карми. Ось чому ми маємо відповідати вимогам Фа, ось чому я прошу вас постійно читати книгу — ви повинні добре розуміти Фа.

Я дуже коротко розповів про це питання. Сьогодні конференція Закону. Вам рідко випадає нагода побачити мене, і у вас накопичилося багато запитань; тому в час, що залишився, я відповідатиму на ваші запитання. Але тут є один момент, на який вам слід звернути увагу. Деякі (безумовно, усе це нові учні), коли ставлять запитання, то говорять із зарозумілим тоном, не виявляючи належної поваги до Вчителя. Звичайно, я не кажу, що ви повинні коритися моєму авторитету майстра. Але я все-таки ваш Учитель, я проводжаю вас до такого високого ступеня. За все те, що я вам даю, ви не зможете віддячити мені за все ваше вічне життя. Тому я сподіваюся, що ви будете говорити тоном, який личить учням.

Добре, зараз ви можете передавати ваші записки.

Учень: Скільки людей після Шак’ямуні, Лаоцзи та Ісуса досягло ступеня Істинного Плоду Татхагати?

Учитель: Загалом дуже багато. Після Шак’ямуні багато людей, які вдосконалювалися в буддійській релігії, осягнули Дао; були такі й серед ченців, послідовників Ісуса наступних поколінь. Звичайно в Китаї дуже багато видів удосконалення в Дао. Оскільки методи вдосконалення не обмежуються певним регіоном, у давнину в західному суспільстві також були люди, що вдосконалювалися в Дао, і тих, хто досяг Дао, налічувалося чимало, але вони не вдосконалювалися в релігії. Однак у сучасну епоху дуже мало хто досяг Повної Досконалості, у сучасному світі таких украй важко знайти.

Учень: У книзі «Чжуань Фалунь (Том 2)» написано, що Місяць створили стародавні люди. Чи не можете Ви коротко розказати про причини та мету його створення?

Учитель: Усі засміялися, бо це надто далеко від моєї мети передавання Дафа. Ти шукаєш знання, поринаєш у нездійсненні мрії; що більше людина поринає у фантазії, тим неспокійнішими стають її думки. Але ти не тільки не можеш відмовитися від прагнень, яких тримаєшся серед звичайних людей, а ще й питаєш мене про такі речі, змішуєш їх із Фа. Я якраз хвилююся за цю вашу сторону; ви маєте докласти зусиль для вдосконалення. Звичайно, коли ти вже запитав, я можу сказати про це кілька слів.

В історії не було такої науки, яка існує зараз, але в різні періоди людство мало різні способи розвитку. Люди в ті часи побачили, скільки клопоту завдає темна ніч, тому створили Місяць, який уночі дає світло Земній кулі. Це не має стосунку до вдосконалення. Річ не в тому, що я не хочу вам про це розповідати: те, що я висловлю, обов’язково щось затвердить; оскільки висловлене мною стає Фа, то не просіть мене довільно говорити про речі, які цікавлять лише окремих осіб.

Учень: Швидкість думки вища за швидкість світла?

Учитель: Це безперечний факт. Швидкість думки людини досить велика. Якщо твій рівень високий, то ти проникнеш у будь-який простір нижчий за твій рівень; твій Гун, проходячи через будь-який простір нижчий за твій рівень, не обумовлюється його часом; Гун підкоряється думці. Ти живеш у цьому оточенні: швидкість твого ходіння, швидкість твого авто — усе обмежується масштабами часу цього простору. Думка людини в людському просторі дуже швидка. Якщо це людина, що вдосконалюється, то вона вже перевищила обмеження цього простору, і її думка надзвичайно швидка. Водночас ми говорили, що Гун людини й усі здібності, які має її тіло, обумовлюються її думкою; інакше кажучи, коли твоя думка сягнула чогось, то і твій Гун сягнув цього місця, саме така велика її сила. Я кажу про людей, які досягли високого ступеня вдосконалення; якщо не замкнути твої здібності, то ти зможеш перевернути Небо й перекинути Землю. Отже, якщо ти не досяг Повної Досконалості, то на Землі в жодному разі не дадуть тобі вдосконалюватися вільно, необмежено, цього ніяк не можна допустити. А тим, чиї здібності невеликі, дають їх проявляти. Оскільки цим простором керує Просвітлений цього простору, він може все це стримувати, і ти ні Небо не перевернеш, ні Землю не перекинеш. Але якщо твої здібності будуть сильнішими, тоді це вже неприпустимо. Тоді вчитель втрутиться.

Учень: Швидкість якої матерії в нашому Всесвіті найбільша?

Учитель: Ти ставиш запитання про науку. Якщо я скажу тобі, то задовольню твоє бажання гнатися за чимось, а це рівнозначно збільшенню твоєї пристрасті; однак не можу не відповісти, бо ти вже запитав.

У цьому просторі швидкість, про яку зараз знають люди, має ще більшу енергію, але люди її не виявили та не можуть використовувати. Так звана «найбільша» й «найменша» — це поняття з людської точки зору, поняття в масштабах простору й поля часу людини. У цьому Всесвіті немає такого поняття про «велике» й «мале», про яке знають люди; тому, коли ти запитуєш, яка швидкість у Всесвіті найбільша, треба розуміти, що це визначається рівнем. Наприклад, іноді темп мови Пробудженого вкрай високого рівня дуже-дуже повільний, але і він хуткіший за швидкість твоєї думки. Ось, наприклад, я зараз тут говорю й щойно сказав, що ти маєш пристрасть, — і хоча я сказав це мить тому, але в одному просторі вже минуло кілька сотень років. Ось така велика різниця. Усесвіт надто величезний, різниця в полях часу створила складний простір Усесвіту.

Фактично «найшвидше» — це щось не обумовлене часом, але як людина ти ніколи по-справжньому не зрозумієш істинного змісту цих слів. Візьмімо твоє розуміння: «Яка швидкість у Всесвіті найбільша?» Усе це людські думки, людські поняття. Знання про цей час, а також цей наш простір, також не є абсолютними. Ви знаєте, що в «Чжуань Фалунь» я казав про те, що від іншої зоряної системи до нас лежить відстань 150 тисяч світлових років, фактично я просто казав, використовуючи поняття сучасної науки, які люди можуть зрозуміти, по суті ж це не так. Чому не так? Поміркуйте, у різних просторах є різний час, у межах нашого Всесвіту є поле часу, і все обмежується цим полем часу. Якщо якийсь супутник раптом вийде за межі нашої атмосфери, він уже потрапить в інший час, тобто вже не перебуватиме в одному полі часу із Земною кулею. Отже, пролітаючи повз інші планети, він перебуватиме в полі часу тих планет. Що більше Небесне Тіло, то більші його час і швидкість.

Кажуть, що лише через 150 тисяч років можна буде побачити те, що сталося в системі Чумацького Шляху. Але насправді я можу сказати, що, ймовірно, ви зможете побачити це через 2–3 роки. Чому так? Тому що швидкість світла теж перебуває під контролем часу. Проходячи різні поля часу, швидкість світла «раз — раз — раз» стає то високою, то низькою; коли досягає нашої Земної кулі, то знову відповідно до поля часу Земної кулі стає дуже маленькою. Вимірювати час Усесвіту, використовуючи поле часу, яке може пізнати людство Земної кулі, узагалі неможливо. Пізнання людства щодо істини, матерії, життя, розуміння щодо Всесвіту й багатьох інших речей, зокрема й еволюції людства, взагалі помилкові.

Учень: Як Пробуджені системи Будди пояснюють світло нашого Всесвіту?

Учитель: Що такого дивовижного в тому, що просто бачиш світло? Світло має багато видів, на різних рівнях воно відрізняється; джерела та цілі випромінювання світла теж різні, тому не треба за допомогою людського мислення думати про справи більш високого рівня. Я кажу, що якщо ти хочеш удосконалюватися, то треба більше читати, більше вивчати Фа. Те, чого ти не можеш усвідомити, те, чого не знаєш, у майбутньому побачиш у Фа. Поміркуйте, я кажу, що будь-який предмет має енергію, навіть молекула має енергію. Люди не відчувають енергії молекул якраз тому, що самі складаються з молекул. У речах, що мають енергію, є світло, є енергія. Не треба підіймати бурю в склянці води, здіймати шум через дрібниці. Одного дня розкриється Вей Де (велич і доброчесність) учнів Дафа, і тільки тоді проявиться величне світло аж до самого неба.

Учень: Чи можна опублікувати канони Вчителя в газетах для поширення Фа? Однак ми хвилюємося, чи не спотворять люди зміст цих статей?

Учитель: Можуть, можуть спотворити, тож краще цього не робити. Чому? Я скажу вам: найкращий спосіб розповсюдження Фа — це колективне виконання вправ. Ми кажемо лише про те, щоб не пропустити тих, хто має передвизначений зв’язок. Коли я говорю про поширення Дафа, я не маю на увазі, що все людство має його пізнати, абсолютно не така мета. Я кажу лише, що треба передати Закон тим, кому наперед визначено його отримати. Сьогодні я хотів би вичерпно розповісти вам про це. Звичайний спосіб поширення Фа, який ми застосовуємо, — це виконання вправ просто неба. І ще є інший спосіб: у нас у книгарнях продаються книги Фалунь Дафа. Моє Тіло Закону буде спрямовувати людину, яка має сприятливу долю, купити цю книгу; щойно вона її прочитає, одразу прийде навчатися. Також ми ще виконуємо вправи просто неба, і тоді моє Тіло Закону спрямує її до місця занять, щоб вона отримала Дафа. Так чи інакше воно приведе її сюди на заняття, або вона сама зможе знайти наших учнів. Ось так ми це організовуємо.

Ви хочете, щоби ще більше людей про нас дізналося, і застосовуєте безліч способів; це бажання учнів, я це бачу. Усі ви добре робите, але все це розрізнені особисті дії, тому я не стверджую, слід так робити чи ні; але у Фа я залишив для поширення Дафа такий спосіб: ми практикуємо просто неба, плюс конференції Фа та продаж книг у книгарнях. Ті, хто має сприятливу долю, прийдуть купити книгу. Вони прочитають і захочуть удосконалюватись, потім самі знайдуть нас, щоб навчатися, ось так. Буває, що іноді про особисті вчинки учнів друкують у газетах, щоб інші дізналися про них, і це також сприяє тому, щоби ще більше людей отримали Дафа; я не заперечую проти цієї форми, щоб ті, кому судилося, про це довідалися. Але я просто сказав, що найкраща форма поширення Фа — це колективні заняття вправами та конференції Фа.

Учень: Я вважаю поширення Дафа невіддільною частиною самовдосконалення, але Ви кажете, що поширення Дафа не має стосунку до досягнення Повної Досконалості.

Учитель: Розповсюдження Дафа й досягнення Повної Досконалості — це, звісно, різні поняття. Але тут є один момент. Якщо ми, люди, поширюючи Дафа, будемо дивитися на це як на роботу, — хоча й будемо невтомно та старанно її виконувати, але будемо мало читати, не приділятимемо часу практиці, — то така робота обов’язково віддалиться від Дафа, тобто ти не поєднав своє вдосконалення із цією роботою. Коли ти виконуєш справи, то дуже впертий і не думаєш, що труднощі, з якими стикаєшся, можуть бути пов’язані з твоїм Сіньсін. Чи відповідають твої методи роботи нормам Фа чи стандартам удосконалювальників? Якщо ти не дивитимешся всередину, не шукатимеш у собі, якщо не робитимеш так — то це будуть тільки справи звичайної людини, просто звичайна людина виконує справи Дафа; принаймні, ти не чинив за нормами вдосконалювальників. Удосконалення має бути об’єднане з виконанням справ. Коли під час виконання справ на твоєму шляху виникають серйозні проблеми, ти маєш шукати причину у своєму Сіньсін, маєш бути в змозі дивитися в себе. Якщо зіткнешся з труднощами, подивися в себе й подумай: «Чому все так сталося? Чи не помилився я в чомусь? Чи може щось не так із моїми намірами? Або ще щось?» Тобто ти повинен весь час вимагати від себе за критерієм удосконалювальника, оцінювати себе за цим стандартом. У кожній своїй думці ти не повинен забувати, що ти вдосконалюєшся, і тоді ти вже перебуватимеш у стані вдосконалення, і хіба твої справи не з’єднаються з Фа? Щодо досягнення Повної Досконалості, то треба дивитися на якість твого вдосконалення, чи вдосконалився ти до рівня Повної Досконалості. Візьмімо, наприклад, будь-яку людину, яка щодня вдосконалюється: чи досягне вона Повної Досконалості залежить від того, чи досягла вона необхідного ступеня.

Учень: Я щодня читаю «Чжуань Фалунь», але мені здається, що достатньо лише загального розуміння змісту таких розділів, як «Замовляння», «Бігу» (відмова від їжі), «Викрадення Ці», «Збирання Ці».

Учитель: Скажу вам, що хоч я і наводжу ці речі як приклад, але моя розповідь цим не обмежується, адже я розкриваю принципи Фа! За моїми словами ховається безмежний, нескінченний, неосяжний зміст. Наскільки великий Усесвіт, настільки великий цей Фа. Я просто беру звичайнісінькі вчинки людини, найпростіші слова, найнижчі людські форми, щоб розповідати цей Фа. Мета полягає в тому, щоб ти міг усвідомити, зрозуміти, що за ними криється нескінченний, безмежний зміст, тому в жодному разі не читайте вибірково. Читати Фа треба без пропусків до кінця, обов’язково зверніть на це увагу. Послідовність його викладення є надзвичайно корисною для вашого вдосконалення; Закон зв’язний, тому ти не повинен читати вибірково.

Учень: Усі явища чи предмети навколо вдосконалювальника перетворив Учитель?

Учитель: Усе довкола не є перетвореним, у ході вашого вдосконалення всі явища чи події, що відбуваються поряд із вами, пов’язані з вашою долею. Це і є відплата за твою карму, а також відплата за добрі справи, які ти вчинив у минулому. Усе це — твої плоди добра та плоди карми. Я використовую їх для того, щоб ти міг удосконалюватись. Ці явища не я створив. Отже, під час проходження перешкоди ти справді сплачуєш свою карму, це безперечно так. Не все те, що багато учнів бачили уві сні чи під час споглядання, є ілюзією, багато з того є реальними проявами. Просто ти не так ясно це бачиш.

Учень: Учителю, розкажіть, будь ласка, учням, які досягнуть Повної Досконалості, про що-небудь пов’язане з удосконаленням Учителя?

Учитель: Про це ти дізнаєшся, коли досягнеш Повної Досконалості. Спочатку я збирався розповісти про це всім вам. Однак, зважаючи на нинішню ситуацію, це стає дедалі менш можливим. Чому? Бо в майбутньому люди не знатимуть про моє існування, тому я не хочу залишати людям щось про себе. Що стосується вас, якщо ви досягнете Повної Досконалості, то дізнаєтеся про це. Тоді, навіть використовуючи всі мовні засоби, ти не зможеш описати, наскільки ж твій Учитель великий! (Оплески)

Я максимальним чином подбав не тільки про вас, а й про всі життя, заради всіх життів я витратив майже все, що мав. Звичайно, це витрачене не означає, що все зникло, як ви собі уявляєте. Я часто повторюю такі слова, а саме: я вклав у цей Фа всі речі, що можуть дати вам змогу підвищитись у вдосконаленні, усе, що ви можете отримати в удосконаленні. Хоча ви перебуваєте на різних рівнях, але всі ви, без винятку, не можете по-справжньому зрозуміти, наскільки вагомі мої слова. Якщо тільки ти вдосконалюєшся, то зможеш здобути все. Однак чи знаєте ви, скільки моїх речей вкладено у все те, що ви здобули? (Оплески) Звичайно, я не маю наміру говорити про ці мої справи. Я тільки хочу сказати вам, що ви маєте дорожити цим починанням, яке роблю я, ваш Учитель! Ви обов’язково мусите добре вдосконалюватися, не проґавте свою сприятливу долю.

Учень: Коли ми зможемо придбати книгу Дафа, перекладену західними мовами?

Учитель: «Чжуань Фалунь» [західними мовами] незабаром вийде у світ. Французький переклад днями буде передано до друку; видання англійською вже є; видання німецькою вже також продається в книгарнях, і, схоже, у багатьох книгарнях. Триває переклад і на інші мови. Наприклад, на італійську та іспанську. Видання російською вже також вийшло друком. Це що стосується перекладу західними мовами. Також перекладають і на інші мови. Щодо мене, то я справді турбуюся про цю справу, але зазвичай усе затягується, тому що різні умови ще не дозріли, також є і перешкоди з різних джерел, про які ви не знаєте.

Учень: Удосконалення Сіньсін є найважливішим, але чому Вчитель у своїй книзі ще порушує питання про рівень удосконалення та чудотворну силу?

Учитель: Багато запитань ставлять нові учні. Вам варто прочитати книгу й тоді ставити запитання. Самовдосконалення тісно пов’язане зі здібностями Будди, тому я пояснював вам ці речі лише з погляду принципів Дао, принципів Фа; наводячи якийсь один приклад, я хотів, щоб удосконалювальник зрозумів дещо інше, — ось така мета. Це не так, що я, з одного боку, не дозволяю вам прагнути цих речей, а з іншого, сам про них розповідаю, просто це є невіддільним від удосконалення за Законом Будди. Ваші прагнення і те, що ви маєте розуміти принципи Фа, — це зовсім різні речі, це втілення іншого боку Закону Будди. Те, що ти не можеш побачити величі чудотворної сили Закону Будди, спричинено тим, що ти читаєш книгу з людським розумінням. Ти читаєш те, що тобі більше до душі, а те, чого не розумієш за допомогою свого мислення звичайної людини, не читаєш, навіть не сприймаєш, але саме в цьому й полягає причина того, чому ти не можеш підвищуватися.

Учень: Чому гомосексуалізм вважається аморальним?

Учитель: Ви подумайте, чи є гомосексуалізм людською поведінкою? Небо створило чоловіка й жінку, у чому мета? Щоб з’являлися нащадки. Тоді для чого чоловіку бути разом із чоловіком, а жінці — разом із жінкою? Навіть не треба багато думати, щоб зрозуміти, правильно це чи ні. Якщо людина помиляється в дрібницях, то можна вважати, що вона зробила помилку; якщо вона помиляється у великій справі, то в неї відсутні моральні норми людини, вона вже не гідна бути людиною.

Я скажу вам, чому сьогоднішнє суспільство стало таким. Це тому, що людина живе без контролю істинного Фа. Цей Дафа поширюється саме в ситуації повної плутанини, у такий момент, коли жодна релігія не в змозі рятувати людей, у такому стані, коли всі Пробуджені перестали піклуватися про людей. Сила Фа велика. У найкращий період не потрібно було б поширювати такий великий Фа, тільки в найгірший період може виявлятися міць Фа. Проте є й інші причини.

Учень: Чому гомосексуалістів уважають поганими людьми?

Учитель: Я вам скажу: якби я сьогодні не передавав цей Дафа, то саме гомосексуалісти були б найпершими, кого б знищили Божественні істоти. Не я б їх знищив, а вони. Як вам відомо, гомосексуалісти знайшли аргумент на своє виправдання, кажучи, що таке явище існувало в давньогрецькій культурі. Так, у давньогрецькій культурі існувало таке явище. Але чи знаєте ви, чому зникла давньогрецька культура? Чому зникли давні греки? Тому що вони деградували настільки, що їх треба було знищити.

Коли Просвітлені створили людину, вони встановили для людей і норми поведінки, і їхній спосіб життя. Якщо людина виходить за ці межі, то перестає вважатися людиною, хоча й зберігає її зовнішній вигляд. Тоді Просвітлені не можуть терпіти подальше існування людей та знищують їх. Чи знаєте ви, чому у світі з’являються війни, епідемії, стихійні лиха та катастрофи? Вони виникають саме для усунення карми людей, оскільки люди мають карму. Хоч який прекрасний буде історичний період у майбутньому, на Земній кулі все ж таки існуватимуть війни, епідемії, стихійні лиха й катастрофи. Це буде способом знищення карми в людей. Хтось скоїв злочини, і тоді можна прибрати карму такої людини за допомогою страждання та загибелі її плоті, а потім, коли вона знову перевтілиться, вона вже не матиме карми. Її життя не помре по-справжньому, вона зможе знову перевтілитися. Однак якщо хтось створив занадто велику карму, то буде повністю знищено сутність його життя. Гомосексуалісти не лише самі порушують людські норми, встановлені Просвітленими, а ще й руйнують моральні норми людського суспільства: зокрема те, як вони впливають на дітей, може призвести до того, що в майбутньому світ стане схожим на диявольський. Ось у чому питання. Однак таке знищення не означає, що його знищать, і він зникне: його знищуватимуть шар за шаром. Швидкість знищення, на нашу думку, дуже велика, але в тому полі часу, де він перебуватиме, усе йтиме винятково повільно й довго, і його знищуватимуть раз у раз, знищуватимуть украй болісно. Це дуже страшно. Людина має жити світло, благородно, так, як личить людині. Не можна потурати своїй демонічній природі, і робити все що завгодно.

Учень: Я хочу отримати Істинний Плід і встановив собі за мету досягти статусу Архата. Я не допомагатиму людям, з якими не маю кармічних зв’язків, і це стосується й поширення Дафа. Чи помиляюся я?

Учитель: Ти помиляєшся. Це твоя поверхова людська ідея. Чи знаєш ти, до якого рівня кожен із вас має вдосконалитися, наскільки велика твоя здатність витримки, наскільки великий ти маєш Де, наскільки сильна твоя матеріальна основа? Усе це я влаштував тобі дуже добре. Ти хочеш сам собі запланувати шлях удосконалення, але він не може вважатися обґрунтованим, та й ніхто його не визнає. Чому ти визначив собі місце Архата? Тому що зараз твоє розуміння Дафа досягло лише такого ступеня, і ти не хочеш відкинути багатьох пристрастей; можна тільки сказати, що твоє пізнання Дафа досягло лише такого ступеня, тому ти маєш таке розуміння. У майбутньому, коли підвищиться твоє розуміння Фа, коли ти багато разів прочитаєш книгу Дафа, то неодмінно зміниш цю думку, відчуєш, що це питання тобі не варто було ставити, можливо, навіть почервонієш. Я можу тобі тільки сказати, що зараз це питання відображає твою нинішню основу, тому я тобі не дорікаю. Проте твої вчинки неправильні. Через те, що ти послаблюєш вимоги до себе й не хочеш залишити пристрасті, тобі буде важко старанно йти вперед.

Учень: Коли я вступив до нашої школи я дуже захопився вдосконаленням, старанно навчався. Однак нещодавно я раптом почав сумніватися в Дафа, причому неодноразово зробив помилку, не витримавши випробування. Чи не втручання це з боку розумової карми або демонів?

Учитель: Чому я наставляю вас повернутися до джерел та віднайти своє істинне «я»? З якою метою треба віднайти своє істинне «я»? Це означає, що треба повернутися туди, звідки походить твоє справжнє «я». Людина має багато пристрастей, різні уявлення, сім почуттів і шість бажань, у твоєму мозку проявляються всілякі думки, але все це — не ти. Я казав, що ці двері повністю відчинені, дивимося тільки на ваші серця, тільки на серця людей: чи зможуть вони вдосконалюватися, чи з’являється ще думка повернутися до джерела життя, до справжнього себе, чи є такий намір. Тому я скажу вам: усе, що перешкоджає вашій меті, можливо, не є тобою. Що стосується деяких людей, які не можуть зректися особистих інтересів у середовищі звичайних людей або не можуть розібратися в тому, їхні це думки чи ні, і вважають погані думки за свої, то ми в жодному разі не будемо про них піклуватися. Чому? Бо ці люди вже вважають погані думки за самих себе. А ми не можемо дати все це таким поганим думкам.

Учень: У книзі «Чжуань Фалунь» йдеться про те, що Великі Пробуджені створюють Усесвіт відповідно до своєї властивості.

Учитель: Я вам скажу, що багато хто звернув увагу на цей текст. Під цими словами маються на увазі події, що відбулися в Усесвітах різних рівнів грандіозного Небесного Тіла, яке охоплює всі Всесвіти. Це Небесне Тіло надзвичайно грандіозне. Я говорив не про події в цілому Небесному Тілі. Великі Пробуджені в Небесних Тілах різних рівнів по-різному зрозуміли принципи Дафа Всесвіту, і навіть Великі Пробуджені, що перебувають на одному рівні, теж мають різне розуміння. Коли в Усесвітах різної величини в грандіозному Небесному Тілі починається розкладання, Великі Пробуджені, які мають праведне розуміння і які досягли Пробудження на високому рівні, заново перебудовують Усесвіти на цих рівнях. Тут ідеться не про незрівнянно неосяжне Небесне Тіло, що охоплює незліченні Всесвіти на різних рівнях.

Учень: У каноні «Діалог із Часом» Учитель згадав Просвітленого. Як зрозуміти, хто такий Просвітлений? Чим він відрізняється від Будди або Даоса? Який зв’язок між ним та первісним Просвітленим?

Учитель: У Всесвіті всі, хто перевершив здібності пересічних людей, є Просвітленими. Мікроскопічні величезні життя, що існують скрізь у повітрі, незліченні, усі вони є Просвітленими, які не мають форми. Ось таке поняття. Просвітлені поділяються на рівні; також є різні їх види. Хіба Будда не Просвітлений? Хіба Даос не Просвітлений? Загалом усі вони Просвітлені. Тільки вони мають свої відмінні риси вдосконалення та зовнішності; водночас кожний сформував свої оригінальні речі, тому одного називають Даосом, другого Буддою, а третього — Просвітленим. Усе в Усесвіті без винятку має розум, має життя. Чи можеш ти не вважати їх Просвітленими? Час у будь-якому просторі суворо обмежує зміни, які відбуваються з усіма видами матерії в тому просторі. Чи можеш ти не вважати його Просвітленим? Він може знати думки всіх живих істот, які перебувають у контрольованій ним сфері; може говорити, якщо захоче; може за бажанням сформуватися в людську подобу. Скажи, хіба він не Просвітлений? Люди вважають, що час — це лише якесь поняття, сонце зійшло, сонце зайшло. Люди намалювали кілька рисок на годиннику й позначили їх кількома цифрами — ось це вони й вважають часом. Це лише форма прояву Часу в суспільстві звичайних людей, зокрема схід та захід сонця. Я скажу вам, що навіть схід та захід сонця, обертання Землі навколо Сонця — усе це відрегулював і створив Час цього простору, це він налаштував без жодного відхилення.

Учень: Я поставив собі за мету досягти Повної Досконалості. Чи захистить мене Тіло Закону Вчителя, коли Вчитель перестане викладати Дафа?

Учитель: Насправді я вже припинив викладати Дафа, час для систематичного навчання мною Дафа вже минув. Я зараз лише приїхав на конференцію Фа й водночас відповідаю на деякі ваші запитання. Керівник консультаційного пункту має тільки одну думку: він сподівається, що я говоритиму вам вище й більше. У минулому справою першорядної важливості було моє викладання Дафа, а сьогодні — ваше вдосконалення та підвищення. Хіба можливо, щоб Тіла Закону не дбали про вас? Коли мої Тіла Закону перестануть піклуватися про вас, ви вже досягнете Повної Досконалості.

Учень: Деякі нові учні, які щойно здобули Дафа, дуже хочуть слухати й дивитися аудіо- та відеозаписи Вчителя під час лекцій Фа в Північній Америці до 1998 року. Чи можна так чинити?

Учитель: Лекція Фа, яку я давав під час моєї першої поїздки до США, уже оформлена у вигляді книги, ти почитай цю книгу, і це буде дуже корисно для твого пізнання Дафа. А відеозапис, навпаки, не матиме для тебе цілеспрямованості. Адже тоді я говорив з огляду на конкретну ситуацію учнів, які слухали Дафа. Щодо книги, то вона підходить для всіх, книгу було відредаговано. До того ж ви, мабуть, уже помітили найбільш відмітну рису моїх лекцій на відеозаписі: я говорив-говорив про одне питання й раптом перейшов на іншу тему, почав викладати інше питання; усі ви, мабуть, це відчули. Чому? Бо поки я говорив, то помітив, що учні вже все зрозуміли; хоча я ще не закінчив, але вони вже все зрозуміли. Тоді я зупинився й почав говорити про інше питання. Оскільки таке явище можна часто побачити на моїх відеозаписах, то для тебе перегляд мого пояснення багатьох питань на відеозаписі навряд чи буде кращим ніж читання книги. Навпаки, книга для тебе буде кращою. Саме так. Одночасне існування книги та відеозапису може створити перешкоду, тому щойно публікуються книги з лекціями Дафа в різних регіонах світу, усі звукозаписи та відеозаписи має бути знищено — це треба зробити заради захисту Дафа. Те, від чого ви не можете відмовитися, — це почуття людини.

Учень: Ми з дружиною вдосконалюємося за Дафа. Кілька місяців тому в різний час уві сні ми побачили дуже красивого великого птаха; цей птах, влетівши в моє тіло, зник, а моя дружина почула щебет цього птаха. Дозвольте запитати, що це означає?

Учитель: Просто птах та й годі. Перероджуючись у попередніх життях, ви хоч і були Просвітленими, що спустилися з дуже високого рівня, але теж могли перетворитися в одному житті на людину, у наступному — на тварину; у людському суспільстві все так і влаштовано. Перша річ, яку ви побачили на самому початку вдосконалення, можливо, була вашим істинним виглядом або відображенням того місця, де ви були раніше; це може бути постать людини чи тварини, те або це. На небі птах також є Просвітленим.

Учень: Чи можна під час удосконалення приймати зміцнювальні засоби?

Учитель: Ти не читав книгу, тому й ставиш таке запитання. Ви подумайте, у хворобливому тілі вдосконалювальника не може зростати Гун. Тобто якщо ваше тіло нечисте, ви не зможете вдосконалюватися. Отже, коли ти починаєш удосконалюватися, потрібно очистити твоє тіло, щоб воно досягло ступеня абсолютної чистоти, і тільки після цього може з'явитись Гун. Тому ми кажемо, що не лікуємо хвороби. Однак я очищаю тіла істинним удосконалювальникам, і в такому тілі вже немає хвороб. Ми всі хочемо, щоб наше тіло досягло стану на рівні Будди. Чи зможеш ти досягти такого стану шляхом прийняття зміцнювальних засобів? Безперечно, ні. Тоді навіщо ти їх приймаєш? Адже це не щось смачне, що варто спробувати. У ході вдосконалення ми маємо саме таку мету — дедалі більше й більше очистити твоє тіло, щоб усе воно досягло нормального, найкращого стану; такого стану не можна досягти вживанням ліків. Ти вживаєш ліки, а чи не означає це, що ти все ще сумніваєшся в удосконаленні? Це означає, що ти не розглядаєш себе як удосконалювальника. Чи не такий принцип? Ти сам не вважаєш себе вдосконалювальником, тоді чи можемо ми ставитися до тебе як до вдосконалювальника? Чи не такий принцип? І ліки з китайських цілющих трав, і європейські ліки — це ліки, в цьому немає сумнівів. Твоя мета — міцне здоров'я, проте наше вдосконалення перевищує цю річ. Ось такий взаємозв’язок. Тож як ти вчинятимеш?

Учень: Ми учні з Китаю. Ще є п'ятеро людей, які не змогли приїхати сюди з різних причин. Це сталося тому, що є надто великі перешкоди з боку демонів, чи так улаштував Учитель?

Учитель: Навіть і вам, п'ятьом, я теж не збирався дозволити сюди приїхати. Чому? Я щойно сказав, що раніше викладання мною Дафа було справою першорядної важливості, а сьогодні справою першорядної важливості є ваше самовдосконалення та підвищення. Вся ваша увага має бути зосереджена на самовдосконаленні, слід ґрунтовно вдосконалюватися, і це найважливіше. Твоє серце хвилюється, хочеш шукати мене, хочеш слухати Фа, всюди хочеш слідувати за мною — у цьому немає нічого хорошого для твого вдосконалення, немає жодної користі. Коли в Сінгапурі відбулася конференція Фа, багато хто з Китаю захотів поїхати. Тоді я сказав Асоціації: ви повинні повідомити всім, повідомити місцевим консультаційним пунктам, щоб вони порадили учням ні в якому разі не їздити всюди, оскільки в цьому немає жодної користі. У початковий період Тіла Закону створили вам певну систему самовдосконалення, а ви самі її порушили. Цілком можливо, що в самовдосконаленні за цей проміжок часу деякі ваші пристрасті можна було усунути, але все, що в цьому процесі мало підвищитися, було зруйновано — ось у чому причина. Якщо ви хочете щось зробити, але не виходить через ваші пристрасті, то не можна вважати це за демонічне втручання.

Учень: Мій чоловік ніколи не виконував вправи, але один раз прочитав «Чжуань Фалунь» і дивився відеозаписи лекцій Фа Учителя. У нього відкрилося небесне око, з'явилася надздібність далекобачення.

Учитель: Це через його передвизначений зв’язок, і, можливо, його природна основа теж непогана, тому щойно він прочитав, у нього й відкрилося небесне око. Щодо того, буде він навчатися чи ні, удосконалюватиметься чи ні, то кожен у цьому непростому суспільстві став дуже складним. У кожному з присутніх в історії, ще до вашого приходу в людський світ, у глибині вашої душі було посіяно насіння-прагнення отримати сьогодні Дафа. У людському суспільстві я багато разів вас знаходив і позначав. Усі ці речі мають сильну дію. Але все це не може послабити ваших пристрастей серед звичайних людей, не може викликати у вас такого стану, який ви мали, коли вперше отримали Фа: «О, я чекав на це стільки років і прийшов саме для того, щоб його отримати». Багато хто вже не має такого почуття, тому виникло таке явище, коли вдосконалюються абияк, не дуже старанно. Доля привела його отримати Дафа, але він так і не наважився зректися різних пристрастей; усяке буває, і коли зв'язок з долею закінчиться, то вже буде пізно.

Учень: Згадуючи про свастику, Учитель зазначив: «Ті, хто перевищує Татхагату вдвічі, мають дві свастики». Тут під словами «перевищує Татхагату вдвічі» мається на увазі висота стовпа Гун?

Учитель: Тут мається на увазі його Сіньсін і Вей Де, а Гун — це лише один прояв. Тут можна мати на увазі і стовп Гун, але обов'язково стовп Гун після досягнення Повної Досконалості, тобто після досягнення Повної Досконалості стовп Гун повинен бути вдвічі вищим за стовп Гун Татхагати. Стовп Гун під час удосконалення не враховується, тому що тоді він ще не визначений, тому що інші твої частини ще не повністю вдосконалені; це лише одна з форм існування енергії. Але з певної точки зору він показує твій рівень і Сіньсін у процесі вдосконалення.

Учень: Коли учні аплодували на конференції Фа в Сінгапурі, у більшості випадків Учитель у відповідь робив Хеши двома руками, а раніше, під час лекцій Фа, Ви зазвичай робили цей жест однією рукою. Чи є в цьому глибоке значення?

Учитель: Своїм учням-послідовникам я роблю жест однією рукою. Але одне треба зазначити: побачивши ваші чисті серця і стан невпинного прагнення вперед, я справді дуже радію, і тоді люблю робити жест двома руками. Зазвичай щодо учнів Учитель використовує лише одну руку.

Учень: Кажуть, що коли вивчив напам'ять «Чжуань Фалунь», то можна навічно зберегти Дафа в Чжу-юаньшені незалежно від того, досяг Повної Досконалості чи ні.

Учитель: Кому хочеться тільки вивчити напам'ять Дафа і не досягти Повної Досконалості? Навіщо треба вчити напам'ять книгу? Хіба не для того, щоб досягти Повної Досконалості? Ти вивчив напам'ять «Чжуань Фалунь» і це має користь для підвищення. Бо читає напам'ять як мікроскопічна частина твого тіла, так і твоя поверхнева частина. Однак, хоч як читаєш напам'ять, хоч як ти вивчив назубок, у певний час раптом з'являється такий стан, коли знову не можеш читати напам’ять. Чому? Бо твоя головна частина, що вивчила напам'ять, досягла норми та відокремилась від тебе. Тому ти раптом помічаєш: «Ой, чому я знову не можу читати напам’ять?» Тому що та частина, яка досягла норми, відокремилася. А поверхнева частина людини знову не може повністю читати напам'ять, знову забула слова. Деякі забули багато частин, а деякі — менше. Така ситуація справді виникає.

У багатьох із нас з'явиться такий стан, коли він іноді чує добре, а іноді — погано; небесне око в нього іноді бачить ясно, а інколи — ні. Коли він бачить найясніше? Коли видно найкраще? У той період, коли він дуже добре вдосконалюється, доти, доки та частина не відділиться; коли він ось-ось досягне норми, йому видно добре, і його слух гарний, і тіло чутливе. Щойно частина відділяється, він виявляє, що все знову стало не так: «Невже я впав униз? Чому все стало гірше?» Ти не впав униз, просто було відділено твою вдосконалену частину, залишилася невдосконалена частина, і тому треба й далі вдосконалюватися. Така чутливість з'являється періодично — існує такий стан. Він існує тільки в удосконаленні за Дафа.

Учень: Чи правда, що чим вищий рівень має людина в удосконаленні, тим менше вона спить?

Учитель: Це не так. Такий стан пов'язаний зі зміною та підвищенням частинок самих твоїх думок, але він поетапний. Тут порушується і питання, яке я щойно пояснював. Коли твоя вдосконалена частина відокремлюється, на поверхні ти чиниш, як звичайна людина, і аж до Повної Досконалості ти перебуваєш у такому стані. Усе це дає змогу тобі жити, як звичайна людина. Однак людський бік буде дедалі слабкішим, і до того ж ти висуваєш до себе високі вимоги; можливо, твоя поведінка серед звичайних людей ставатиме дедалі кращою, ось така справа.

Учень: Час не чекає, а я не можу виконати парне схрещування ніг. Як краще вчинити?

Учитель: Не поспішай, та й не було сказано, що часу не достатньо. Я ніколи не казав, що часу не вистачає. Було сказано, щоб ти вдосконалювався швидше, ти просто практикуй. Однак ти сам повинен знати, що треба вимагати від себе, ось так. Дуже-дуже рідко зустрічається людина, якій абсолютно не вдається схрестити ноги. Є й такі Юаньшені, які на Небі не мають людського образу, а мають образи інших Просвітлених, які не схрещують ноги; можливо, існує такий фактор. Однак ми кажемо: оскільки сьогодні ви маєте людське тіло і плоть, то, на мою думку, кожен із вас, за рідкісним винятком, може схрестити ноги. Скажу жартома: багато наших присутніх справді дуже добре вдосконалюються, але не можуть схрестити ноги, тоді Бодхісатви на Небі, прикривши рот рукою, сміються над ними: «Подивися на цього вдосконалювальника, він і ноги схрестити не може».

Учень: Учителю, будь ласка, поясніть поняття про пристрасті.

Учитель: З якої причини людям не вдається бачити справжню картину Всесвіту? Чому цей простір є простором омани? Я вам скажу: оскільки ти звичайна людина, те, що ти бачиш у просторі людського суспільства, і те, з чим ти стикаєшся, а також знання, які ти засвоїв серед звичайних людей, обмежують і блокують тебе. Ти дедалі більше блокуєш себе в тому разі, коли твої знання щодо цього простору, пізнання всього в цьому просторі стають дедалі яснішими, стають начебто дедалі зрозумілішими. Те, що ви вважаєте істинним у просторі звичайних людей, насправді, можливо, є помилковим, протилежним. Отже, якщо ви не можете відкинути тих речей, які пізнали в суспільстві звичайних людей, то не побачите справжньої картини Всесвіту. Пристрастями я називаю, зокрема, усі речі, від яких ми, люди, не зрікаємося заради існування, заради захисту самих себе, заради отримання більшої вигоди для себе. Саме ці пристрасті, немов потужні замкѝ, замикають тебе. На твоєму шляху просування вперед ти маєш відімкнути кожен замок: якщо не можеш його відімкнути, він тебе замикає, тримає тебе в омані, тоді ти не можеш побачити істинної картини. До того ж, якщо ти на шляху повернення до джерел і пошуку справжнього «я» не здатний відімкнути ці замки, то не зможеш пройти далі, це і є перепони. Усе, до чого ти прив'язався, є перешкодою для тебе. Ці перепони, з якими ти стикаєшся на шляху вдосконалення, насправді є твоїми власними бідами. Я використовую їх для того, щоб відімкнути замки твоїх пристрастей, щоб ти зміг побачити справжню картину, щоб досяг підвищення в мисленні.

Учень: Як ми повинні розуміти повну відмову від пристрастей?

Учитель: Це означає відмову від усіх бажань та прагнень, від яких не можуть відмовитися в просторі звичайних людей, оскільки метод вашого сьогоднішнього вдосконалення відрізняється від усіх минулих методів. Я знаю, що дуже-дуже багато людей прийде вчитися, і тоді виникне така велика спільнота, а в майбутньому таких людей буде навіть іще більше. І ця спільнота — величезна кількість удосконалювальників — матиме великий вплив на суспільство. Якби кожен удосконалювався у відкритому стані, чинив як святий, тоді б форма всього суспільства змінилася, суспільство вже не було б схожим на сьогоднішнє суспільство. Це б уже нагадувало суспільство Просвітлених — так не піде, бо людське суспільство саме таке. І ми використовуємо це середовище вдосконалення, щоб у ньому практикувати. Ми не тільки не порушуємо умов цього середовища, а ще й у вдосконаленні повинні відповідати нормам цього середовища. Ти не зможеш удосконалюватись, якщо їм не відповідаєш. Сьогодні ми застосовуємо саме таку форму. Нині понад сто мільйонів людей удосконалюється за Дафа. Якщо всі приймуть чернецтво, стануть християнськими чи буддійськими ченцями, то це буде погано. А якщо в майбутньому ще більше людей почне вдосконалюватись, то що буде з цим суспільством? Хто тебе годуватиме? Тож не можна, щоб усі люди вдосконалювались. Отже, ми маємо, наскільки це можливо, відповідати звичаям людського суспільства. Оскільки для вдосконалення ми використовуємо форму суспільства звичайних людей, то й маємо їй відповідати.

Усі ви повинні мати свою роботу, середовище, навіть сім'ю, а також багато рідних у суспільстві; усі ці обставини є певним проявом того, що ми можемо відповідати формі людського суспільства. Водночас вони, своєю чергою, створюють сприятливий шанс для нашого вдосконалення, надають середовище для вдосконалення, оскільки ви вдосконалюєтесь саме серед звичайних людей. Оскільки ми вдосконалюємося в суспільстві, то коли контактуємо із цим матеріальним середовищем, або стикаємося із питаннями володіння матеріальними речами, ми також маємо, наскільки це можливо, відповідати стану суспільства звичайних людей. Необхідно наголосити, що ви відрізняєтесь від інших людей. Оскільки ви вдосконалюєтесь, ваші серця та свідомість не прив'язуються до цих речей. Ви можете мати багато грошей, мати сім'ю, багатство, багато чого іншого. Однак ви повинні відмовитися від пристрасті до цих речей. Це і є форма вашого вдосконалення.

Повне зречення не означає, що обов'язково треба відмовитися від матеріальних речей. З іншого боку, якщо ти повністю зречешся матеріальних речей, але у своєму серці та в душі ще їх не відпустив, якщо ти не можеш із ними розлучитися, або часто про них згадуєш і таким чином дозволяєш їм створювати перешкоди своєму вдосконаленню, то це, по-моєму, не називається відмовою від них, це відмова з примусом. Отже, байдуже ставлення до матеріальних речей — це лише форма. На мій погляд, тільки якщо в душі та в серці людини відбулися зміни, якщо її душа досягла норми, ступінь мислення досяг норми, то це й дозволить їй по-справжньому підвищитись у вдосконаленні. Якщо ми байдуже ставимося до матеріальних речей, то однаково, володієш ти ними чи ні. Ключовий момент тут полягає в тому, чи зможеш ти в душі звільнитися від цих пристрастей, чи зможеш підвищитись. Ось це дуже важливо. Ба більше, уся форма нашого вдосконалення влаштована так, щоб ви могли вдосконалюватися серед звичайних людей, щоб ви старанно та невпинно практикували, і водночас щоб ваш Гун не падав. Для того, щоб організувати нашу сьогоднішню форму вдосконалення, заздалегідь було продумано багато-багато різних аспектів. Тому, коли я почав свого часу проводити лекції Фа, Просвітлені сказали, що це «Фа високої доброчесності». Усі вони вважають його дуже гарним.

Учень: Чи потрібно пристосовувати методи поширення Дафа до європейців?

Учитель: Як удосконалювальник, отримавши цей Фа, ти маєш думати про те, як його широко розповсюджувати, щоби ще більше людей навчалися Фа, і це дуже гарне бажання. Хоч де ти розповсюджуєш Фа, чи то в Європі, чи на сході, дуже важко досягти, щоб прийшов навчатися той, хто не має передвизначеного зв’язку. Хто ця людина, яка має передвизначений зв’язок? Про передвизначений зв’язок я вже говорив. Тоді як знайти цих людей із передвизначеним зв’язком? «Повідомлю через газету і знайду тих, хто має передвизначений зв’язок». Але це марно. Однак усім вам, кожному з наших учнів, має бути зрозуміло: коли ти вимовиш слова «Фалуньгун» чи «Чжуань Фалунь», дехто одразу відчує трепет у серці чи якесь збудження, і їм одразу захочеться вчитися. Цілком можливо, що це і є людина, яка має передвизначений зв’язок. А інші, хоч що їм кажи, — ти не зворушиш їхнє серце. Вони, можливо, не мають цього передвизначеного зв’язку.

Що стосується способу розповсюдження, то насправді найкращий спосіб — це колективне виконання вправ нашими учнями в громадських місцях, щоб ті люди, які мають передвизначений зв’язок, могли легко нас знайти; також потрібно, щоб книги нашого Дафа були в книгарнях у різних країнах, у людей різних націй. Я маю незліченні Тіла Закону, вони з першого погляду розпізнають, хто має передвизначений зв’язок і хто повинен отримати Фа. Якщо в наших книгарнях є книги, і наші учні виконують вправи в парках, то Тіло Закону знайде людину, яка має передвизначений зв’язок, і поведе її на пошук цього Фа. Якщо немає такого середовища, то буде створено певні труднощі. Хай там що, вона знайде книгу, прочитає її та подумає, що це гарна книга; оскільки вона має передвизначений зв’язок, то неодмінно вважатиме книгу хорошою і піде шукати пункт практики. У парках практикувальники виконують вправи, там ця людина їх і знайде. Із самого початку викладання мною цього Дафа аж до сьогодні багато хто саме так отримав Фа. Водночас багато хто послухав рекомендації наших учнів і, вважаючи це доброю практикою, покликав навчатися своїх рідних. Якби він сам уважав це поганим, то нізащо не дозволив би рідним потрапити в халепу. Оскільки він сам уважає це добрим, то й покликав родичів учитися. Якщо і вони вважають цей Дафа хорошим, то, своєю чергою, покличуть учитися інших родичів та друзів. Учні розповідають про те, що вони особисто відчули, про свої переживання, і це справляє на інших велике враження. Адже людина не брехатиме членам своєї сім'ї, також не брехатиме своїм друзям, тому друзі їй повірять. І якщо вони повірили, то теж прийдуть учитися і здобудуть свій власний досвід. Це і є спосіб розповсюдження Дафа.

Але є і невелика кількість тих, хто отримав Фа, прочитавши статті, розміщені нашими учнями в газетах та журналах. Як я вже сказав учора, я не проти такої форми отримання Фа. Однак яка проблема тут може виникнути? Проблема в тому, що прийти може і мудрець, і пересічна людина. У такому разі ті, хто прийшов, можуть мати різні цілі й різний стан свідомості; і саме тому деякі певний час практикують, а потім ідуть. Можливо, вони пересічні люди, можливо, не хочуть отримати Фа, або їм не судилося його отримати. Так часто буває. Те, що учні самі публікують статті в газетах, поміщають повідомлення, — це теж добра справа, проти цього я не заперечую, бо люди, які мають передвизначений зв’язок, усе-таки теж приходитимуть, і мудрець, прочитавши газету, також може прийти. Саме з цієї причини цей спосіб також працює. Але головне — це лише два способи: по-перше, продаж книг у книгарнях, і оскільки ми маємо пункти практики, то Тіло Закону приведе туди людину; по-друге — конференції Фа, а також обмін досвідом наших учнів із членами сім'ї. Людей, які прийшли переважно за допомогою цих двох способів, порівняно більше, і вони мають кращі якості. Що ж до інших способів…, я думаю, що чи це на сході, чи на заході, здебільшого застосовуються саме ці два способи. У початковий період у багатьох регіонах люди ще не мають розуміння, що таке Фалуньгун, тому ми й знайомимо людей із цією практикою через газети чи журнали, пишемо статті; звичайно, це також поширення Дафа, безперечно так.

Учень: Я західний учень. Коли Ви зіткнетеся з випробуванням, то приймете його чи пропустите?

Учитель: «Коли Ви...», ти маєш на увазі мене, чи не так? Це питання дуже гарне, і я хотів би роз'яснити його всім вам. Я вважаю, що настав час, коли необхідно його пояснити.

Я вам скажу, що сьогодні, хай скільки людей удосконалюється за Дафа, хай скільки учнів я маю, ви всі без винятку належите до тих, хто вдосконалюється, ви всі вдосконалювальники. Незалежно від того, добре чи погано ви вдосконалюєтеся, старанно чи ні, високий ваш рівень чи низький, ви всі повинні суворо вимагати від себе в удосконаленні, розглядати себе як удосконалювальників. Однак я прийшов не для самовдосконалення. Це ви обов'язково маєте чітко розуміти. Я не маю власних лих і також не маю факторів самовдосконалення, які маєте ви. Про одне я можу вам сказати: оскільки я наставляю вас як учнів-послідовників, отже пропоную вам порятунок, я рятую і перетворюю вас. Якщо дивитися з цієї точки зору, між нами існує різниця. Усі проблеми, з якими ви стикаєтеся, ви повинні вважати за вдосконалення, бо вони, безперечно, і є вдосконаленням. Якщо в мене виникли проблеми, то це вже не що інше, як перешкоди для Дафа, руйнування Дафа. Чому так слід розглядати? Цей Усесвіт існує споконвіку. Мета того, що я роблю, — Виправлення Закону. Усі живі істоти в Усесвіті відхилилися від Фа, тому обов'язково мають пройти через Виправлення Закону. Я часто казав вам: такої справи не зустрінеш і за десять тисяч років, і ще не відбувалося такого з часів утворення світу, щоб серед людей поширювався Дафа всього Всесвіту, якого раніше не знали навіть Просвітлені.

У тривалій історії всі живі істоти стають дедалі менш чистими, усі відхиляються. Якщо це триватиме довго, з часом навіть вихідна точка «Чжень-Шань-Жень» може відхилитися. Це дуже страшно. Але я дорожу життями Всесвіту, і хочу зберегти початкові життя настільки, наскільки це можливо, і запобігти стадії знищення. У мене промайнула така думка, ось я і прийшов. (Оплески) Якщо я прийшов, то з'явився з найпершою формою, найпрекраснішою і найдосконалішою. Як вам відомо, Фалунь обертається. Той Фалунь, який ви бачите, є лише поверхневою формою одного Фалунь. Він має також і ту сторону Фа, яку ви не можете побачити. Він безперервно обертається, автоматично ремонтуючи механізм, перетворюючи все в первісний і найкращий стан. Уся матерія, усе життя, починаючи з мікроскопічного стану до поверхні, обертається і рухається. Я створив і відновив усе це, і воно безперервно з’єднується, приходячи в повну гармонію. Для мене не існує питання про самовдосконалення. Я роблю цю справу, щоб усунути перешкоди злих сил, сформованих після того, як життя в Усесвіті стали нечистими. Водночас ще існують труднощі через карму, створену всіма живими істотами в суспільстві. Я часто кажу, що мені відомо, чому Ісуса розіп’яли на хресті, чому Шак’ямуні довелося стати на шлях нірвани, а Лаоцзи поквапився піти, залишивши п'ять тисяч слів. Наприклад, людина, яка з'явилася на світ, перероджувалась життя за життям. Ти не знаєш, скільки життів уже пройшов. Однак у кожному житті ти накопичив багато боргів перед іншими, зробив багато поганих справ. Деякі прийшли з різних рівнів і переродилися на Землі. Тому коли вони, падаючи крок за кроком, потрапляли в різні вищі простори, то робили там помилки. Чому вони не могли залишитися в тих просторах? Тому що вони там знову зробили погані справи й знову впали вниз; знову вчинили погані справи й знову впали. Отже, через ті погані справи, які вони вчинили на Небі, вони перебувають у боргу перед Просвітленими.

Божественні істоти на Небесах не дозволять людині повернутися на Небо! Без навчання з боку Вчителя, без турботи Вчителя, хоч які здібності ти маєш, ти ніколи не зможеш повернутися назад. Якщо тільки ти прийшов на Землю, то без опіки від Учителя, який справді рятує людей, ти ніколи не зможеш повернутися назад. Навіть якщо ти справді зможеш погасити карму серед людей, ти будеш не в змозі погасити те, що заборгував на Небі. Ісус хотів урятувати людей і виявляв велике милосердя, тому не звертав на все це увагу. Відтак, він мав намір розв'язати нерозв'язані кармічні вузли на тілах людей. Однак у Всесвіті існує такий принцип: хто не втратить, той і не отримає; якщо ти отримав, то мусиш і втратити; якщо ти заборгував, то й мусиш погасити борг. Це непорушна, абсолютно незаперечна істина. Ти звільнив цю людину, тоді хто має за неї погасити її борги? Звичайно, усі ці борги лягли на плечі Ісуса. «Якщо ти їх звільнив, то ти за них і погасиш борги». Усі нерозв'язані вузли, усі борги, усі речі, яких урятовані були зовсім не в змозі позбутися, — усе це прив'язали до тіла Ісуса, оскільки він перебував на Землі. Кармічні борги утворилися на різних рівнях, тобто це була не лише карма, породжена в суспільстві. До якої міри все це зрештою дійшло? Чим більше людей він рятував, тим більше вузлів прив’язувалися до його тіла, і їх уже взагалі було неможливо позбутися. Він і не мав такої сили, щоб виконувати ці справи — розв'язування вузлів. Зрештою Ісус урятував цих людей, але його власне тіло вже не могло звільнитися, і тоді Ісусові довелося відмовитися від свого тіла, щоб погасити за них кармічні борги. На Ісуса лягла карма багатьох життів, а також величезне обурення та ненависть. «Добре, я погашу борги за всіх, хто в мене вірить». У результаті він був розіп'ятий на хресті та помер у тяжких муках. Усі вузли були прив'язані до його плоті. Коли тіло загинуло, усе було знято. Коли тіло було скинуто, звільнився й сам Ісус. Ось чому Ісус обов'язково мав пройти розп’яття на хресті, ось чому люди кажуть, що Ісус мучився за людей.

Усі побачили, що багато людей прийшли навчатися цього Фа, і в майбутньому їх буде ще більше. Тоді ви повинні знати, що всіма справами вдосконалення має опікуватися Вчитель. Однак я відрізняюся від Ісуса та Шак’ямуні, оскільки вони все ж таки є Просвітленими невеликих масштабів. Я не перебуваю в Усесвіті, тому можу вирішити справи різних живих істот, що перебувають на різних рівнях, у різних просторах Небесних Тіл. Я казав, що порятунок живих істот не є справжньою моєю метою, але вони є життями, які перебувають на певному рівні, який я хочу врятувати. По суті, я сам не маю лих, і я не вдосконалююсь. Проблеми, з якими я стикаюся, рідко відбиваються тут, у суспільстві звичайних людей, але є й ті, що втілюються на цьому боці, більшість із них вам невідомі. Я можу звільнитися від цих проблем, бо не перебуваю всередині цього. Не може бути так, що я, як вони, не зможу звільнитися. Я можу їх позбутися, тільки ступінь складності настільки великий, що для вас, будь-яких життів, це щось неймовірне. Я можу максимально відмовитись від усього свого, тому й можу все це розв’язати. (Оплески)

Я щойно торкнувся цього питання і водночас хотів звернути вашу увагу на те, що деякі учні часто слідують за мною, є ще й відповідальні працівники, консультанти пунктів практики чи інші відповідальні особи. Ви повинні зрозуміти одне, що всі справи, з якими ви стикаєтеся, є для вас випробуваннями, але ви не можете представляти Вчителя. Коли справа стосується якогось питання, і ви знаєте, що я брав у ньому участь, ви повинні розглядати його з моєї точки зору. У минулому ви не звертали уваги на це питання. Проблеми, створені для мене, є руйнуванням Фа. Отже, це абсолютно відрізняється від випробувань, які проходите ви. Безсумнівно, що Вчитель не вдосконалюється, і Вчитель не проходить через випробування. Насправді це підрив Дафа та Всесвіту. Тому не можна ставити ці проблеми на одну дошку. Це обов'язково потрібно ясно розуміти. Під час вирішення проблеми я розглядаю її як справжнього демона, але вам так не можна! Будь-яка справа, з якою ви стикаєтеся, має безпосередній зв'язок із вашим удосконаленням, тому ви повинні розглядати її як удосконалення й шукати причину в собі. Це зовсім різні речі.

Учень: Схоже, європейцям дуже важко поринути в спокій. Чому так?

Учитель: Насправді це однаково і для східних людей, і для європейців. Рівень тих, хто вдосконалюється в суспільстві й може досягти стану справжнього спокою, дуже високий. Оскільки ти працюєш у суспільстві, то маєш робити багато справ звичайних людей, справ, що торкаються різних напрямків. Сидячи там, ти навіть не хочеш думати про ці проблеми, а вони самі діють у твоїй свідомості, і ти думаєш про них автоматично, тому не можеш поринути в спокій. У ході вдосконалення ми безперервно підвищуємося, безперервно відмовляємося від пристрастей. Коли твої пристрасті стають дедалі меншими, ти помітиш, що ти природно стаєш спокійнішим, дедалі більше заспокоюєшся. Це прояв рівня. Припустімо, ти хочеш із самого початку досягти стану спокою. Це нереально. Цього неможливо досягти жодними засобами, за винятком надзвичайно особливих обставин, коли людська сторона вкрай слабка, а інша сторона дуже сильна, і людина перебуває в стані, коли вона частково прозріла, а частково ні, і це надзвичайно особлива людина, вона може досягти певного стану спокою. Головну роль тут відіграє не людська сторона, а сторона Пробудженого, і це особливий випадок. Але всі інші без винятку не спроможні на початку вдосконалення досягти стану спокою. Тому щодо цього немає різниці для людей різних рас, це однаково і для європейців, і для східних людей.

Не турбуйся, що не можеш увійти в стан спокою. Під час заняття, якщо тільки ти можеш розслабити тіло, відчуваєш комфорт у всьому тілі, то намагайся по можливості впоратись із собою, не думай про всяку всячину. Якщо справді не знайдеться способу, і однаково вирують усілякі думки, то нехай вирують. А ти вважай ці думки за чужі. Ти скажи: «Ти думай, а я поспостерігаю, як ти думаєш». Але це теж свого роду спосіб. Його користь полягає в тому, що ти можеш усвідомити, що це не ти сам. Саме́ це вже є надзвичайно дорогоцінним. Адже ти їх стримуєш і не дозволяєш їм думати, і тоді досягнеш того, що здатен робити вдосконалювальник. Після розслаблення тіло увійде в найпрекрасніший стан еволюції. Однак через якусь думку ти не можеш заспокоїтися й не можеш увійти в найпрекрасніший стан еволюції. Як бути? Як вам відомо, ми вдосконалюємося, починаючи з мікроскопічного стану, і на тому мікроскопічному боці ти вже перебуваєш у спокої. Починаємо з того боку: коли той бік стає дедалі спокійнішим, удосконалюється дедалі краще, тоді те, що на поверхні, буде стримуватися й ставатиме дедалі слабшим. Чим ближче річ до поверхні, тим вона гірша, але чим ближче до поверхні, тим вона слабкіша. Ось таке співвідношення. Багато хто з нас удосконалюється довгий час. Але вони помітили, що в їхній свідомості досі існують погані думки. Якщо ти захочеш їх приборкати, то зможеш це зробити. Хоча ці думки стають дедалі гіршими й поверховішими, але вони стають дедалі слабшими, оскільки вони втратили коріння.

Учень: Як ми, західні практикувальники, повинні оцінювати, що правильно, а що ні, а також як потрібно жити? Чи маємо ми скорятися природному плину справ?

Учитель: Я скажу вам, що я думаю. Слова «скорятися природному плину справ» я казав за різних обставин. Але я не казав вам усі справи без винятку пускати самопливом. Ти працюєш у фірмі, і господар має платити тобі зарплату. Якщо ти працюєш з неясною свідомістю, пускаєш роботу самопливом і не стараєшся, то ти справді не гідний отримувати зарплату. Хоч де ти перебуваєш, ти маєш бути гарною людиною. Скажу вам, що слова «скорятися природному плину справ» мають різне значення залежно від конкретної ситуації. Ми кажемо, що в удосконаленні треба скорятися природному плину справ, однак ми ще повинні свідомо стримувати свою погану сторону, ще повинні старанно вдосконалюватися, і це не називається «скорятися природному плину справ». Ми дуже ясно усвідомлюємо, що в процесі вдосконалення ми активно вдосконалюємо себе; у житті ми маємо максимальною мірою відповідати формі суспільства, тому треба відрізняти роботу звичайних людей від твого вдосконалення, обов'язково треба їх розрізняти. Робота — роботою, вдосконалення — вдосконаленням. Однак слід зазначити: оскільки ти вдосконалюєшся, те, що ти суворо вимагаєш від себе за високими нормами, проявляється і на роботі, і в суспільстві, і в сім'ї, і в різних інших аспектах життя. Інакше кажучи, хоч де ти перебуваєш, ти будеш доброю людиною, інші будуть називати тебе доброю людиною. Ось такий взаємозв’язок. Вислів «скорятися природному плину справ», який ми використовуємо, не має такого змісту, що треба, ні про що не дбаючи, сидіти на місці, або прийняти чернецтво, залишивши дім, — деякі раніше вважали, що це й означає скоритися природному плину справ. Ні, це не так, тут зовсім не таке значення.

Якщо ти зіткнувся з якимись проблемами, то, на мою думку, як удосконалювальник насамперед повинен перевірити себе: чи не спричинені вони тим, що ти десь погано вчинив? Якщо вдосконалювальник не зможе так робити, то не зможе просуватися вперед. Тому кожен, зіткнувшись з будь-якими негараздами, повинен передусім перевірити себе: «Що я неправильно зробив?» Я часто казав про такий принцип: у Всесвіті все гармонійно. Якщо ти сам припустився помилки, то цим спричинив дисгармонію, суперечності з іншими; начебто всі навколо з тобою не згодні, і стосунки між людьми стають напруженими. У цей час ти маєш знайти причину в собі та виправити свої помилки; тоді помітиш, що все знову стало гармонійним. Я не думаю, що ми маємо сперечатися з іншими. Якщо ти справді зіткнувся з проблемами, і здається, що інші ставляться до тебе несправедливо, я думаю, дуже можливо, що ти в попередніх життях заборгував іншим, тому, будучи вдосконалювальником, потерпи, і все мине. І звичайні люди знають, що якщо дві людини сперечалися й під кінець розійшлися з неприємним осадом у душі, то між ними залишається нерозв’язана суперечність. Чим більше часу минає, тим важче вирішити суперечність, і врешті-решт вони стають ворогами. Однак ми можемо це терпіти, не брати це близько до серця, можемо зробити крок назад. У Китаї є приказка: «Відступи на крок назад, і тобі відкриється неосяжне море та безкрає небо». Якщо ти прагнеш конфліктувати й далі, якщо «лізеш напролом», то виявиш, що справді немає виходу. А коли зробиш крок назад, відкинеш цю пристрасть, більш ні про що не турбуватимешся, тоді помітиш, що перед тобою справді відкриється безмежний простір — неосяжне море і безкрає небо, постане зовсім інша картина — неодмінно так і буде. Той, хто вдосконалюється, повинен чинити саме так. Якби ми сперечалися, як звичайні люди, боролися та чинили в суперечностях, як вони, то, на мою думку, ми б і залишалися звичайними людьми. Чи не так? Це, по суті, так і є.

Учень: Як ми можемо дізнатися про свій рівень?

Учитель: З мого суб'єктивного погляду, украй небажано, щоб у початковий період ви дізналися про свій рівень. Коли людина розчиняється в такому великому Фа, наприклад, немов деревна тирса, деревна крихта, що впала в рідку сталь у печі, мить — і про неї немає і згадки. Коли людина розчиниться в такому великому Фа, її тілесна й розумова карма, а також різні інші речі миттєво зникнуть. Якби ми так вчинили, це було б рівнозначно тому, що ти не вдосконалювався, що це я заново створив життя, це не вважалося б твоїм удосконаленням. Тобто нам не можна так чинити. Потрібно, щоб ти сам удосконалювався, сам себе змінював. Цей Фа надзвичайно великий. У ході нашого вдосконалення, якщо тільки ти справді розглядаєш себе як практикувальника та вдосконалюєшся, безперервно читаєш книгу, то й безперервно підносишся та підвищуєшся. Усе це, разом з нашим допоміжним методом — виконанням вправ, допоможе вам підвищуватись у дуже швидкому темпі. Це і є найшвидша форма вдосконалення.

Якби в початковий період удосконалення я дав тобі дізнатися, на якому рівні ти перебуваєш, то ти не зміг би впоратися із собою: «Ого! Який я надзвичайний! Я вже дійшов у вдосконаленні до такого ступеня!» Якби я дав тобі побачити всі справжні зміни, що відбуваються навколо твого тіла, подумай, адже тобі притаманні сім почуттів, шість бажань та різні пристрасті, хіба могло б твоє серце залишитися спокійним? Оскільки ти ще маєш дуже сильні людські думки, я не можу надто рано дати тобі про це дізнатися. Так, це саме для того, щоб гарантувати твоє безперервне та неухильне підвищення в удосконаленні. Мудрець почув Дао й досягне Повної Досконалості, спираючись на своє усвідомлення. Це найнезвичайніший і найшвидший спосіб, справді найшвидший.

Деякі наші учні мають іншу ситуацію. Деякі вдосконалюються у відкритому стані, а хтось удосконалюється в напівзакритому стані та може бачити; інші навіть порівняно ясно бачать і все це знають. Це виняткові випадки. Більшість практикує в закритому стані. Ти просто читай книгу та вдосконалюйся, і тоді зможеш постійно підвищувати себе, зможеш збагнути Небесні таємниці. Тільки принципів Фа вже достатньо, щоб ти набув упевненості. Звичайно, люди нинішнього суспільства надто глибоко занурилися в оману різного роду уявної, так званої дійсності суспільства звичайних людей, і вони мають надзвичайно сильні пристрасті. Їм просто надто важко вибратися звідти. Вони постійно борються, роблячи вибір між Фа та своїми пристрастями до особистих інтересів. Доходить навіть до того, що людина вважає за краще відмовитися від Фа, але не від своїх пристрастей. Про такі справи взагалі важко говорити, адже сучасне суспільство вже досягло такої стадії, коли люди більше не знають своєї справжньої природи, не знають стандартів для людини.

Однак що гіршим стає суспільство, то кращі умови для вдосконалення воно нам надає. Хіба не так, що чим складніші умови, тим більше з'явиться великих майстрів? Ось така логіка речей. Декілька років тому в Китаї з'явилося багато цігунських майстрів. Звичайні люди схиляються перед ними: «О, який він великий майстер цігун! Які великі здібності він має!» Оскільки він виліковує людей, вони дають йому подарунки й навіть гроші. Тоді потяг до матеріальних вигід у нього стає дедалі сильнішим. Як наслідок, багато хто з них падає вниз. У таких зникає Гун, і зрештою самі вони залишаються ні з чим. Їхні вчителі теж перестають про них дбати. Чому? Тому що раніше їхнє вдосконалення проходило в усамітнених місцях: у горах або в місцях, про які люди не знають, або в храмах, або ж у формі, подібній до інших релігій, у відриві від суспільства звичайних людей, їхніх складних інтересів. Вони були далекі від цього великого фарбувального чана. Щойно вони почали мати справу зі складним суспільством, як одразу від нього забруднилися. Наприкінці вони, як і звичайні люди, почали гнатися за славою та вигодою, перетворюючись таким чином на звичайних людей. Їхні методи вдосконалення серед звичайних людей уже перестали діяти. А ми вдосконалюємося саме в цьому великому фарбувальному чані, і все, з чим ми маємо справу, — це частина вмісту цього чану. Якщо ти зможеш вибратися звідси, чи не означає це, що ти незвичайний?! Чи знаєш ти, чому можеш досягти такої висоти у своєму вдосконаленні? Найголовнішим гарантом твого підвищення в удосконаленні є саме те, що в цьому чані занадто брудно. Якщо ти зможеш вибратися звідси, навіть якщо в тебе тільки промайнула думка про те, що ти хочеш удосконалюватися, то вже можна вважати тебе незвичайним, адже навіть за таких тяжких обставин, оточений стражданнями, ти ще можеш мати таку думку.

Поверхневі формальні муки ще нічим не вважаються; насправді найболючіше — коли ти маєш залишити пристрасть, це ніби м'ясо зрізають із кістки. Таке складне середовище стало для тебе найкращою умовою, щоб ти міг удосконалюватись на високі рівні. Тобто якщо говорити з іншого боку, Дафа може проявити свою силу лише в таких, найгірших умовах. У гарних суспільних умовах цей Дафа і не потрібен, тоді вистачить і Закону Татхагати, який приносив із собою Ісус або Шак’ямуні. Однак чому нинішні релігії увійшли в кінцевий період і жодна з них не може врятувати людей? Люди сміють лаяти Будд, можуть топтати ногами образ Ісуса та мочитися на нього. У такий час ти ще кличеш їх учитися їхнього Закону, хочеш їх урятувати, але це вже неможливо.

Учень: Я всією душею хочу вдосконалюватися. Як можна досягти того, щоб не сумніватися в Дафа?

Учитель: Я казав вам, що кожен у суспільстві звичайних людей набуває безліч уявлень у своїй свідомості після народження і вбирає «знання» з хибних реалій людського суспільства, які вводять його в ще більшу оману. Сформовані у твоїй свідомості різні уявлення та думки є факторами, які перешкоджають тобі отримати Фа. Чи не від того виникли у твоїй свідомості сумніви, що ти оцінюєш Дафа речами, які ти пізнав у реальності звичайних людей? Можливо, саме так і з'явилися твої сумніви? Безперечно так. Тобто ти оцінюєш Дафа, використовуючи уявлення, сформовані знаннями та думками звичайних людей. Хіба звичайні люди не перебувають на найнижчому рівні? Хіба вони не помиляються? Що в них може зрівнятися з правдою Всесвіту? Ніщо не може. І цей наш Дафа водночас використовує найнижчу форму звичайних людей, використовує людську мову — найнижчу форму вираження — для викладання Дафа, тому на вигляд він здається таким же поверховим. Але якщо тільки ти навчатимешся далі, то помітиш, що чим далі вчишся, тим вищим він стає; чим далі вчишся, тим він стає глибшим, незмірним і недосяжним. А в знаннях звичайних людей немає такого змісту. Якщо ти вважаєш свою невіру та всі сумніви за свої думки, то ти робиш велику помилку. Адже ці уявлення сформувалися в тебе серед звичайних людей після твого народження. Це ти сам уважаєш їх за себе. Але вони — це не ти.

Учень: Ще до того, як я почав удосконалюватися, я вже мав відкрите небесне око. Я живу за рахунок ворожіння. Чи потрібно мені відмовитися від своєї роботи?

Учитель: Якщо ти не практикуєш і є звичайною людиною, то я нічого не маю проти. Я пояснюю Дафа практикувальникам, щоб вони могли вдосконалюватись. Адже не потрібно, щоб кожен удосконалювався за Дафа. Якщо ти думаєш, що можеш удосконалюватись, то практикуй, якщо ні, то можеш не практикувати. Можливо, у майбутньому людському суспільстві ще існуватимуть такі маленькі Дао, як ворожіння та геомантія, а також різні способи лікування людей. Це існує у світі споконвіку. Як практикувальник у майбутньому ти зможеш побачити вищі речі, і твої слова набуватимуть дедалі більшої енергії. Коли ти ворожитимеш іншим, то, можливо, виникнуть проблеми. Справи іноді нестійкі, деякі можуть бути такими, а можуть бути й іншими. Тоді якщо ця людина повірить тобі, дуже повірить, то вона також може посилити це; ти маєш енергію, і висловлені тобою слова можуть зафіксувати той нестійкий чинник. Спочатку справа не мала бути такою. Те, що ти побачив, не було реальною ситуацією, тут також були інші причинні зв'язки долі. Але щойно ти висловив це під час ворожіння, то зафіксував цей фактор. Тоді ти, можливо, зробив погану справу. І таку карму ти додав у своє вдосконалення. У результаті в тебе можуть виникнути перепони та лиха, які тобі треба буде пройти. Але ти не зможеш подолати ці нові лиха, які ти додав. Якщо ти вчинив погану справу, яка має дуже великий вплив або спричинила серйозні наслідки, то тобі цього не подолати, а отже, ти вже не зможеш удосконалюватись. Тому практикувальники звертають велику увагу на вдосконалення вуст. А ти зовсім не можеш виконати цієї вимоги. Якщо ти безпосередньо своїм ротом висловлюєш побачені тобою речі, то цим видаєш Небесні таємниці, причому безвідповідально та довільно видаєш їх звичайним людям. Як можна так чинити? Цього тим паче не можна робити.

Крім того, я скажу вам: переважна більшість ворожбитів, крім власного фактора, мають фактори ззовні, які відіграють роль. Тобто це дуже страшно. Для кожного життя це страшно! У такому разі йому буде неможливо вдосконалюватись. Тут я тільки висловлюю принцип, я не виступаю проти того, щоб звичайні люди це робили. Якщо ти хочеш віддатися вдосконаленню, я маю тобі про це сказати, мушу нести перед тобою відповідальність. Якщо ти так робиш, це матиме для тебе погані наслідки. Але ти, мабуть, думаєш: «Як мені тоді жити?» Я тільки передаю Дао, передаю Дафа вдосконалювальникам. Якщо ти можеш удосконалюватись, то й удосконалюйся. Можу тільки так сказати. Однак я повинен нести перед тобою відповідальність, тож, з іншого боку, ми кажемо, що ти як учень Дафа повинен забезпечувати своє життя, саме так.

Учень: Як мені відмовитися від страху?

Учитель: Страх також є пристрастю. Це питання вказує на те, що ти маєш слабку волю. Треба це подолати. Дехто каже, що тільки-но починає практикувати, як одразу засинає. Це також випробування, яке ти маєш подолати за допомогою своєї волі. Хоча це не демон, але він може відігравати роль демона щодо практикувальників. Якщо ти не зможеш його подолати, то він чинитиме на тебе вплив.

Учень: Я ніколи не відчуваю обертання Фалунь у нижній частині живота.

Учитель: Не кожен може це відчувати. Деякі люди чутливі; щойно енергія почне рухатися, він думає: «Ого! Як сильно!» У деяких у животі вже все догори дриґом, а вони нічого не відчувають. Стан тіла кожної людини різний. Не слід визначати висоту рівня людини за допомогою її відчуттів, у жодному разі не слід визначати це за допомогою відчуттів.

Учень: Моє небесне око ніколи не відкриється?

Учитель: Ти цього прагнеш? Якщо воно не відкриється навіть тоді, коли ти досягнеш успіху в удосконаленні, то, гадаю, це буде неправильно. Ти маєш на увазі, чи відкриється воно в ході вдосконалення? Якщо ти цього прагнеш, якщо маєш навіть найменшу думку про це, то ти нічого не побачиш. Навіть коли в тебе з’явиться така здатність, тобі однаково не дадуть нічого побачити, тому що ти не усунув цю пристрасть. Тому ти маєш відмовитися від цієї пристрасті; не звертай на неї уваги й тоді подивись, що буде.

Західні учні також відрізняються від учнів зі сходу, оскільки схід, особливо Китай, має порівняно глибокі культурні джерела. І це не тільки п'ятитисячолітня, шеститисячолітня культура, а ще й доісторична культура, успадкована східними людьми з попереднього періоду, тому їхні кістки, їхні клітини наповнені дуже глибоким культурним змістом. Але в західному суспільстві культуру створено лише дві тисячі років тому, через це вони дуже легко розв’язують проблему омани. Якщо подолано оману, вони майже відразу можуть щось побачити. А чим відрізняються китайці? Коли ти відповідаєш їм на питання «Чому…», вони думають: «Так, це звучить слушно, але чому „чому“»? Коли ти пояснюєш їм, чому «чому», вони думають: «О! А чому „чому“ „чому“»? Тому ти маєш постійно розбивати їхні сумніви, аж поки не відімкнеш усі їхні замки. Саме тому багато наших західних учнів можуть мимоволі щось побачити відразу після того, як почали вивчати Фа. Така причина. Вони дуже мало закриті поверхневими речами людського суспільства. Їх обмежують лише теорії пересічних людей. Щойно ці теорії буде розбито, уже не буде нічого серед звичайних людей, що могло б їх обмежувати. Ось така справа. Звісно, не завжди так. Усе ж чуттєве пізнання та раціональне пізнання — це різні речі. Якщо людина справді може помістити Дафа у своє серце й у процесі вдосконалення може по-справжньому пізнавати Дафа, тоді це все ж таки відрізняється від початкового чуттєвого пізнання, і завдяки цьому вона зможе підвищитися до раціонального розуміння Дафа.

Учень: Як поширювати Дафа ченцям та черницям?

Учитель: Я часто думаю про ченців, особливо в попередні два роки я постійно за них хвилювався. І Шак’ямуні, і Ісус, будучи Великими Пробудженими, започаткували самовдосконалення. Вони мають учнів-послідовників. До того ж вони належать до учнів системи Будди, і я весь час про них думаю. Однак у кінцевий період Закону в релігіях справді зовсім мало людей, які хочуть по-справжньому віддатися вдосконаленню. Я помітив таку проблему: багато ченців захищають релігію, а не Просвітлених та Будд. Їхня душа не лежить до вдосконалення. Вони захищають лише самі релігійні форми, і ця пристрасть створює серйозну перешкоду. Дехто вважає, що поза релігійними формами більше немає Закону Будди, а є лише нечисть. Це найсерйозніший чинник, який перешкоджає їм отримати Дафа. Але є й люди з головою на плечах, які справді можуть оцінювати все з позиції розуму або принципів. Такі люди молодці. Вони читають мої книги й після прочитання вже знають, що це таке, оскільки кожна людина має природу Будди. Це як електрика: коли два полюси з’єднуються, «бум!» — пішов струм. Якщо в людини відсутня природа Будди, тоді не буде з'єднання, не може виникнути цей спалах, і струм не піде. Тому деякі учні-ченці відрізняються від інших. Я кажу, що вони молодці, бо вони знають, що покинули суспільство й стали ченцями саме для вдосконалення. Але інші не мають такої праведної думки. Звичайно, я не маю наміру багато говорити про справи релігії. Я кажу про це побіжно. Якщо ти буддист або його друг, або родич, то можеш йому розповісти. Якщо він захоче віддатися вдосконаленню, то нехай удосконалюється, а якщо ні, то нічого страшного. Ми в жодному разі не повинні примушувати людей: «Іди вдосконалюйся. Як прикро, що ти не вдосконалюєшся! Ти неодмінно маєш практикувати зі мною». Серце не може змінитися на основі людських почуттів. Серце може змінитися лише тоді, коли сама людина цього захоче.

Учень: Як ченцям, які обіймають певні посади в храмах, удосконалюватися по-справжньому? Чи потрібно їм повернутися в суспільство?

Учитель: Їм безперечно не потрібно повертатися в суспільство. Чому не треба? Питання відданості одній школі, про яке я кажу, здебільшого стосується Фа, за яким ми зараз удосконалюємося. У минулому за кожним ієрогліфом у буддійських сутрах стояли образи Будд. Тепер, коли ви відкриваєте сутри, то не бачите їх; навіть за іменами Шак’ямуні та Ісуса більше немає їхніх образів, і це означає, що ті книги вже не в змозі рятувати людей, там лише чорні літери на білому папері. Водночас проведення богослужіння є лише однією з релігійних форм. І я розглядаю це лише як роботу пересічних людей. Насправді багато ченців самі вже сприймають цю форму як свою роботу. Вони самі вважають, що ходять на роботу, одержують зарплату. У континентальній частині Китаю ченців класифікують за різними професійними рангами та зараховують до різних відділів, на основі чого платять їм відповідну зарплату. Кажуть, вони мають і органи управління. Вони змінили колишні речі Шак’ямуні. Люди не знають, що цим вони порушують Закон, принесений Шак’ямуні. Ось до чого дійшло. Звичайно, Шак’ямуні вже про це не дбає. Ось такий уже виник стан. Тому я розглядаю це як роботу. Вони читають канони або заупокійні молитви, але це нічого не дає. Якщо тільки вони вдосконалюються за Дафа, то ми не звертаємо уваги на жодну формальність. Я казав, що Великий Дао не має форми. Ніяка форма в суспільстві звичайних людей не гідна такого великого Фа. Ми вибрали м'яке управління, звертаємо увагу лише на людське серце. Якщо ти вдосконалюєшся, то я дбаю про тебе. До того ж такої турботи не видно звичайним людям, тому ми не обмежені жодною формою суспільства звичайних людей. Оскільки ми не маємо форми, то все в суспільстві звичайних людей я вважаю роботою. Я можу лише так на це дивитися. Якщо ти чернець, хочеш проводити заупокійну службу, то й проводь, адже ти знаєш, що вдосконалюєшся за Дафа, і цього вже достатньо. Треба більше звертати увагу на сумлінне вдосконалення. Ось так треба ставитися до цього питання. Для людей з інших релігій справа така сама.

Учень: «Чисте серце» означає, що потрібно відмовитися від усіх пристрастей і всього, чим ми цікавимося?

Учитель: Коли по-справжньому доб'єшся стану чистого та спокійного серця, тоді так і буде. Але ти вдосконалюєшся, починаючи з рівня звичайних людей, і неможливо, щоб ти одразу цього досяг, інакше ти одразу й став би Буддою, тож це неможливо. Щоб досягти ступеня Будди, ти маєш пройти процес удосконалення, закласти міцну основу свого мислення. Ти можеш домогтися цього шляхом неухильного вдосконалення, безперервного поглиблення та підвищення самого себе; потрібно постійно підвищуватися вгору; це досягається поступово. Якби справді було потрібно, щоб ти відразу цього досяг, то ти, можливо, з переляку не посмів би практикувати. Адже твоє мислення ще не досягло такого високого рівня, і ти щойно почав свій шлях з рівня звичайних людей. Тобто ти досягнеш цього поступово та природно, і не потрібно докладати надмірних зусиль. Якщо тільки ти вдосконалюєшся, читаєш книгу, то зможеш цього досягти. Принципи Фа можуть вирішити всі проблеми. Примус не потрібний, бо примус є діянням. Ти мусиш просто розглядати себе як практикувальника — це треба ясно зрозуміти. Кожен удосконалює своє серце, намагається не чинити поганих справ. Це не називається навмисним діянням, це називається наближенням, наскільки це можливо, до своєї справжньої природи.

Учень: Шановний Учителю, Ви сказали, що наука — це релігія, а я маю як слід вести науково-дослідну роботу. Через це я постійно відчуваю суперечність у думках.

Учитель: Я сказав, що наука — це релігія. Про це я вже докладно говорив. Чому вона є релігією, причому дуже досконалою? Бо вона не надає значення Де, не визнає також існування Просвітлених. Оскільки вона не бачить їх існування, то не визнає й того, що за погані справи людина отримає відплату, а за добрі справи — щастя. Якщо хтось скаже, що за добрі справи людина отримає щастя, а за погані — відплату, що існують Просвітлені, то вона за допомогою наукових теорій буде це спростовувати й нападати на нього. Вона нападає навіть на ортодоксальні релігії, руйнуючи мораль людства. Без духовного контролю людина сміє чинити будь-які злочини. З цього погляду, що можна сказати про таку науку: істинна вона чи лиха? Хіба вона не діє як лихе вчення? Чому мораль нинішньої людини так сильно падає? Саме тому, що люди не мають праведної віри, особливо західні люди. Насправді ви по-справжньому вірите не релігії, а вашій науці. Загляньте вглиб своєї душі: ви справді найбільше вірите науці. Для вас усе другорядне, тільки наука є найбільш важливою. Я сказав так тому, що це перешкода у вашому вдосконаленні.

У минулому Римо-католицька церква не визнавала, що людина еволюціонувала з пітекантропа. Вона вважала, що Бог створив людину з глини. Кажуть, що тепер навіть Римська церква відкрито визнала, що людина еволюціонувала від пітекантропа. Цим вона заперечує свого Бога. Ось яка велика сила цієї науки, і всі нинішні люди вірять у неї. Я можу чітко пояснити будь-яку справу людства, від великої до малої. Я можу чітко пояснити все, що стосується розвитку людства, від давнини до сьогодення. Але оскільки все це стосується справ звичайних людей, я не звертаю на це уваги. Я розповідаю про це тому, що це пов'язано з вашим удосконаленням. Майже всі основні пізнання науки щодо матерії, Всесвіту та життя помилкові. Діру над Австралією, тобто озонову діру, яка виникла над Антарктикою, сучасна наука визначає як вплив відпрацьованих промислових газів і фреонів, що використовуються в холодильниках, а також інших видів відпрацьованих газів. Через це, як уважають, і виснажився озоновий шар. Насправді я стверджую, що в цьому Всесвіті усе є життям, усе є живим. Ти не бачиш величезних газоподібних тіл, які мають незліченні шари. Їх не порахуєш. Усі вони життя, Божественні істоти. Промисловість, створена сучасною наукою, серйозно руйнує людське середовище — це абсолютна правда. Але ця діра утворилася не через руйнівну дію газів, адже людина не може зруйнувати Божественних істот. Чому ця діра не виникла над Європою, районом розвиненої промисловості? Чому саме над Антарктикою, де немає людей? Просвітлені побачили, що на Земній кулі надто багато відпрацьованих отруйних газів, тому вони самі відчинили вікно, щоб випустити ці погані гази, а потім зачинять. Усе не так, як це розуміє нинішня наука.

Розвиток нинішнього людства вже дійшов до того що, наука контролює всі галузі діяльності. Тому сьогоднішнє людство вже не може її позбутися, вона стала реальністю в розвитку людського суспільства. Якщо ти не чиниш відповідно до неї, то не зрушиш з місця. Оскільки ми максимальною мірою чинимо відповідно до правил звичайних людей, то ти маєш як слід виконувати свою науково-дослідну роботу. Це не твоя провина. Це не те, чого може уникнути одна людина, чи одна нація, чи одна держава. І оскільки це робота, ти маєш працювати як слід, виконувати свій обов'язок, виконувати свою роботу. Саме так. Однак не треба думати, що ти це робиш заради науки. Насправді для науки вже немає жодної щілини, у яку б вона не пролізла. Вона зайняла всі сфери людства. Майже все в людському світі існує тільки заради неї, проте людям не можна через це нічого не робити. Я хочу тільки, щоб ти як удосконалювальник зрозумів цей принцип, і не хочу, щоб ти відмовився від реальності, якої людському суспільству вже не позбутися, тож я не хочу, щоб ти відмовився від роботи.

Наука, про яку я кажу, є релігією, причому досконалою релігією. Вона прагне, щоб спочатку ти пізнав її з матеріального боку, а потім досяг духовної віри в неї. А справжня релігія закликає тебе спочатку зрозуміти принцип, по-справжньому усвідомити його у своїй свідомості. І зрештою речі, які були для тебе невидимими, набудуть для тебе певної форми. Поступово ти справді почнеш пізнавати їх у матеріальному плані; і після досягнення Повної Досконалості повернешся до Небесного Царства. Ось такий процес. А в науки все навпаки. Вона закликає тебе спочатку пізнати матеріальні речі й за допомогою них спрямовує дух людини; а релігія спочатку дає тобі здобути певне духовне пізнання й на базі цього веде тебе до матеріальної зміни. Я розкриваю цей принцип, щоб ти це зрозумів, бо наука вже стала реальністю суспільства. Я не виступаю проти науки, від якої залежить існування людей, а лише кажу про справжню ситуацію нинішньої науки.

Учень: Чи не може Вчитель поговорити про причинно-наслідковий зв’язок і милосердя?

Учитель: Ти згадав милосердя, і я повинен виправити твою думку. Я скажу тобі, що таке милосердя. Якщо людина в суспільстві звичайних людей відчуває, що живе добре, без лих і труднощів, кожен день проводить дуже приємно, безтурботно, і грошей має вдосталь, має все необхідне — у такому разі людина думає, що Бог до неї милосердний, дуже до неї добрий. Я вам скажу, що Бог так не чинить. Якби він справді був такий, це б означало, що він ставиться до людей дуже погано, бо всі принципи серед людей є протилежними. Усім відомо, що у своєму житті людина повинна контактувати із суспільством, і в цей час вона створює собі карму. Ісус казав, що людина грішна. Саме тому, що вона грішна, вона й упала в цей простір звичайних людей. У цьому просторі життя за життям вона створювала карму та вчиняла злочини. Якщо ти хочеш жити добре, чи не означає це, що ти не хочеш погашати свої гріхи? Якщо не погасиш свої гріхи, то через усі гріхи й карму, створені тобою в цьому житті, ти не отримаєш людського тіла в наступному житті і, можливо, перетворишся на щось гірше. Якщо ти створиш ще більше карми, тобі вже не залишиться вибору, окрім як упасти в пекло; якщо впадеш іще нижче — на тебе чекає знищення. Тоді скажи, якщо дивитися з погляду цих принципів, як Бог повинен ставитися до тебе, щоб ставлення Бога до тебе вважалося найкращим? Це і є причинно-наслідковий зв’язок.

А як я розглядаю справжнє милосердя? Якщо людина справді хороша, то в цьому житті вона зіткнеться з багатьма негараздами. Мета цих негараздів полягає в тому, щоб людина погасила свої кармічні борги; щоб у цьому житті вона якнайшвидше повністю погасила свої борги й не втратила цього шансу, поки в цьому житті вона має людське тіло. Після того, як вона погасить усі борги, вона зможе піти до Небесного Царства, де буде вічно насолоджуватися щастям. Тому серед звичайних людей вона переживатиме страждання. Тоді подумайте: що є справжнім милосердям? Погляди Будди та людини абсолютно різні. Пересічні люди думають, що Будди або Просвітлені виявляють до них милосердя, якщо дають насолоджуватися звичайним, людським щастям. А якщо людину спіткало нещастя, вона скаржиться на Небо та Землю: «Чому Бог про мене не дбає? Який я нещасний!» Але це якраз означає, що Бог піклується про тебе, даючи тобі можливість погасити свої борги та повернутися, повернутися в те місце, де немає народження та смерті, і звідки ти не впадеш униз. Як це було б добре... Це і є справжнє милосердя. Як ви знаєте, ви вдосконалювальники, то чому я не усунув усі ваші страждання? Вам не потрібно було б долати перепони, просто взяв би вас і підняв нагору та й годі. Яке це було б милосердя! Але ж так не можна! Усі свої борги ви повинні погасити самі, швидше погасити, швидше повернути, і тільки тоді я зможу якомога раніше вас урятувати. Чи не такий принцип? Я кажу про милосердя з іншого погляду, пояснюю, що таке справжнє милосердя. Дафа я навчаю вас, а не звичайних людей. Це ви повинні назавжди запам'ятати. Звичайні люди перебувають у постійній омані. Їм не можна знати ці принципи. Людина на те й людина; а ви — учні-вдосконалювальники. Удосконалювальники завжди будуть відрізнятися від звичайних людей.

Я можу вам сказати наступне: усі справи у світі невипадкові, оскільки Просвітлені спостерігають за ними. У цьому просторі є Божественні істоти, які контролюють переродження та перевтілення, хтось відповідає за стабільність у суспільстві, хтось — за упорядкування соціальних систем, хтось керує стабільністю Земної кулі, а хтось стежить за повітрям та різними його складниками. Є й ті, хто стежить за тим, що роблять на Земній кулі різні Просвітлені. У цьому просторі є всілякі Просвітлені. Як вони можуть не дбати про ці справи? Чи можуть явища або події в людському суспільстві відбуватися відповідно до того, чого хочуть люди? Це абсолютно неможливо.

Учень: Чи правда, що на найвищих рівнях простору один із двох видів матерії, які існують згідно з принципом «взаємопородження та взаємостримування», ближчий до Чжень-Шань-Жень?

Учитель: Не треба так розуміти. Весь Усесвіт складається з Чжень-Шань-Жень. Але я так скажу: обидва ці види матерії в Усесвіті створені Чжень-Шань-Жень. Якби в цьому Всесвіті існувала тільки позитивна сторона, то живим істотам було б надто нудно, бо вони б не мали щастя, не мали страждань, жили б зовсім нецікаво. Саме завдяки наявності лих і страждань вони знають цінність щастя та дорожать ним, тільки так вони відчувають, що життя цікаве. Оскільки в Усесвіті існує позитивний бік, для життів було заплановано існування й негативного боку, і це може одночасно усувати їхню карму.

Учень: Після того, як я докорінно змінив своє мислення, відчуваю, що моя кров закипає, коли мова заходить про захист Дафа. Прошу Вчителя пояснити, чи правильний такий стан?

Учитель: Це неправильно, неправильно. Усі повинні будь-що-будь звернути на це увагу! Щойно я згадав, що в кожному питанні є і позитивний, і негативний бік. Коли негативний бік доходить до низу, то стає злим боком; а позитивний бік, що дійшов до низу, стає добрим. Тому я кажу вам, що в суспільстві звичайних людей ми в жодному разі не повинні робити таких справ, які роблять люди. Ми обов'язково маємо діяти з позиції доброго боку. Шак’ямуні казав, що всі живі істоти мають природу Будди. Насправді, я вам скажу, що всі живі істоти одночасно мають і природу диявола. Інакше кажучи, природа диявола та природа Будди існують в одному житті одночасно. Коли людина перебуває в стані гніву, люті, у божевільному стані, у неї проявляється демонічна природа. Коли людина перебуває в стані розуму, доброти та милосердя, то в неї проявляється природа Будди. Ці дві різні природи можуть виявлятися в різних станах, тому ми завжди повинні чинити на основі доброго боку. Нещодавно телебачення повідомило про нас неправдиву інформацію. Коли ми після цього прийшли на телестудію, то розмовляли з працівниками телебачення дуже розумно та з добротою. Тоді туди приїхало дуже багато людей. Але велика кількість людей не обов'язково означає, що це погано. Поведінка та підхід, який використовують люди, може бути як гарним, так і поганим. Але вони повністю доброзичливо роз’яснювали правду, не торкаючись політичних питань, не порушуючи суспільний лад. Кожний із них як справжній практикувальник пояснював їм нашу ситуацію. Працівники телебачення були глибоко зворушені, оскільки раніше не бачили таких людей. Чому в суспільстві існує насильство? Звичайні люди влаштовують демонстрації та акції протесту, коли хочуть щось відстояти, хочуть розповісти якусь правду. Вони проявляють насильство, кричать і навіть беруться за зброю. Це тому, що людина має демонічний бік. Але це пересічні люди. Ми, практикувальники, використовуємо тільки добрий бік. Звичайні люди використовують обидва боки: і добрий, і злий. Вони вдаються як до роз'яснення правди, так і до насильства. Коли роз'яснення не діє, вони лізуть у бійку й лаються. Звичайні люди мають обидва боки: і добрий, і злий.

Учень: Учитель казав, що під час очищення Всесвіту деякі іншопланетяни втекли на Землю. Тоді як вони існують: у формі одержимості чи якось по-іншому?

Учитель: Спочатку розповім, хто такі іншопланетяни. Ви знаєте, що наша Земна куля — не єдина планета в Усесвіті, де є життя; і Земна куля існувала не один раз. Цим я хочу сказати, що в минулому на місці цієї Земної кулі були попередні Земні кулі, які було знищено, деякі з них було підірвано. І так відбувалося багато разів. Цифра досить велика. Щоразу в останню стадію існування Земної кулі живі істоти ставали вкрай зіпсованими, речовини — нечистими, і тоді їхнє подальше існування вже було небажаним. Та планета ставала кулею карми й підлягала відсіву. Адже життя може переродитися, перетворившись на ґрунт, камінь, рослину, матерію. Хай на що вона перероджується, це нестиме в собі карму. Скрізь була карма, тож Земна куля ставала кулею карми, яку треба було прибрати. Але на Землі все ще залишалися деякі добрі люди. Однак їх було дуже-дуже мало. Тоді їх узяли та помістили на іншу планету в межах Трьох Сфер. Але Земна куля замінювалася вже невідомо скільки разів, і щоразу деякі люди виживали в катастрофі. Тому кількість таких життів згодом зросла. Образи людини, створені Просвітленими в різні періоди, відрізнялися, і різниця між ними була дуже великою. А деяких із них створили на інших планетах. Це і є іншопланетяни.

Вони стали певним записом історії, залишилися там як відбиток певної сторінки історії. Вони відіграють лише таку незначну роль. Вони вижили під час катастрофи, що сталася на останній стадії тієї Земної кулі, і забрали із собою на іншу планету свої технології, тому мають порівняно високу вихідну точку. За довгий час їхні пізнання про Всесвіт уже далеко перевершили знання, здобуті нинішніми людьми на Земній кулі. Їхні тіла можуть увійти в інші простори, можуть увійти в стан, що відповідає просторовому полю іншого простору. Ось до чого вони вже дійшли у своєму розвитку. Літальні апарати, у яких вони переміщаються, люди називають НЛО. Вони також можуть увійти до іншого простору й літати в іншому просторі. Якщо вони рухаються в дуже швидкому часі-просторі, то, щойно увійшовши, моментально опиняються дуже далеко, тому їхня швидкість для людей здається неймовірною. Пальне, яке використовується в такому апараті, є речовиною, яку нинішня наука не здатна пізнати, це не відповідає концепції технологій, яку могла б зрозуміти наука.

Упродовж тривалого часу ці іншопланетяни безперервно розвивалися і безперервно мутували. І тоді в цьому Всесвіті справді з'явилися ті ненормальні суспільні відносини, які мають такі живі істоти. Через бажання та пристрасті там справді відбулися такі події, як зоряні війни. Поки що це не загрожує людям, оскільки людство не може їм загрожувати, тому вони й не нападали на нього. Якби для них існувала така загроза, вони б напали на людей. Однак хоча іншопланетяни не нападали на людство, але знають, що людина має найдосконаліше тіло, воно їм дуже сподобалося й вони захотіли його захопити. Іншопланетяни заповнили наукою всі галузі людства, змусили людей твердо вірити в науку й залежати від неї. Коли форма мислення та існування людини повністю асимілюється з їхньою формою, тоді вони замінять Юаньшень людини й захоплять людське тіло. Ось так вони врешті-решт хочуть замінити людство.

Це довга історія. Ще за часів промислової революції в західному суспільстві вони прийшли в усі галузі. Вони прийшли ще раніше, але тоді ще не керували людьми. Коли суспільство білих людей перейшло в стадію технічного розвитку, вони почали приходити в усі напрямки. Щоб зайняти цю Земну кулю, іншопланетяни провели повну підготовку та створили систематичний план, створили людям науку. Тож ця наука є продуктом іншопланетян. Їхня мета полягає в тому, щоб уніфікувати людину, спростити її мислення до такого ступеня, щоб вона стала стандартною, як машина; об'єднати знання, щоб у майбутньому було легше керувати людьми, легше замінити людину. Крім того, вони ще обрали кілька націй як провідні нації, щоб у майбутньому взяти людство під повний контроль. Японію вони обрали як лідера в галузі технологій, США стали провідною країною для руйнування всіх давніх культур на Земній кулі, чого не змогла уникнути навіть культура найдавніших, найзамкненіших країн. Увесь світ зазнає впливу сучасної культури США. Велика Британія на ранньому етапі була провідною країною в галузі машинобудування, Іспанія — в змішанні рас. Щоб людина віддалилася від Бога, іншопланетяни застосували метод змішання рас, забравши в людей їхнє коріння, щоб вони стали подібними до нинішніх гібридних рослин, які вирощують люди. Народи південної, центральної Америки, мексиканці та деякі люди в південно-східній Азії були змішані. Усе це не могли не помітити Просвітлені. Іншопланетяни вже зробили досить серйозну підготовку, щоб узяти людину під свій контроль.

Усіх, хто вміє працювати на комп'ютері, пронумеровано. Звісно, для наших учнів не існує такої проблеми. Щойно ви отримуєте Фа, я очищаю рівень вашого тіла, зайнятий ними. У людському тілі вони вже утворили свій рівень тіла. Це дуже страшно! Усі люди від початкової школи і до університету вивчають науку, принесену іншопланетянами. Крім того, усе, чим користується нинішнє людство, створено всюдисущою наукою. Чому винахідливість людей в плані розвитку комп'ютерів та інших подібних технологій настільки нестримна, чому ці речі так швидко розвиваються? Бо це здійснює той шар тіла, який сформували іншопланетяни, щоб контролювати людство. Це відбувається саме тому, що в людському тілі сформувалася система їхньої техніки та науки, і вона змушує людей це робити. Нині комп'ютер дуже розвинений, але це не людська техніка. Якщо так піде далі, людство замінять іншопланетяни. Однак подумайте, адже вони все ж таки є живими істотами в межах Трьох Сфер. Тут є й інша причина, через яку вони наважилися так чинити, — Закон Усесвіту відхилився й Просвітлені не дбають про такі речі, тому це також пов'язано з життями на ще вищих рівнях. Щоб виправити цю ситуацію, необхідно починати зверху; оскільки вони мають таке розуміння: «Люди вже непридатні, їхня мораль розклалася, усе зіпсувалося — тому якщо іншопланетяни захоплюють людські тіла, то нехай і захоплюють, людей однаково буде відсіяно». Будди милосердно ставляться до людей, бо Татхагата й Бодхісатва перебувають до них найближче, і вони — Будди на найнижчих рівнях. Коли Будди, які мають набагато вищий рівень від Будд на цьому рівні, дивляться на Будду-Татхагату, вони оцінюють його як звичайну людину. Тоді чим для них є людина? Нічим. Дивляться — непридатна, тоді вирішують знищити й створити знову. Ось таке їхнє розуміння. Їхнє милосердя проявляється не до людей, а до Будд. Коли Просвітлені на ще вищих рівнях озираються вниз, для них людина здається абсолютно нічим, чимось мізернішим навіть за мікроба. Ви розумієте цей принцип? Деякі люди навіть казали: «Учителю, ви повинні врятувати нас таким і таким шляхом». На це я відповідаю: «Думаєте, що Будда має якусь пристрасть чи вперте прагнення, щоб обов’язково вас урятувати? Це не так». Будда рятує людей лише тому, що відчуває милосердя до людей, до тебе. А люди ще обирають, яким способом їх треба врятувати, ще хочуть удосконалюватися таким-то й таким-то чином. Такі люди самі не знають, що кажуть.

Ось така ситуація з іншопланетянами. Оскільки нагорі їх вичищають, вони помітили це та втекли сюди. В останні роки їх стало багато. Але вони не знають, що справу, яку я роблю, також систематично заплановано. Хоч куди вони втечуть, їм не сховатися. За всі створені ними злочини має наступити відплата. Це неодмінно так. Закон Усесвіту є абсолютно справедливим для будь-якої живої істоти, тому все, що вони наробили, повинні відшкодувати. Щодо їхньої подальшої долі, у майбутньому іншопланетяни, безперечно, перестануть існувати. Якщо серед них справді є добрі істоти, то вони зможуть переродитися в інші життя, а поганих буде відсіяно. Тому все, що робить будь-яке життя, визначає його місце в майбутньому, це стосується й усіх людей. Те, що робить людина, визначає її майбутнє місце.

Більшість іншопланетян, які прибувають сюди нині, просто хочуть урятувати своє життя. Вони вже знають, що наприкінці їм буде важко втекти, тому деякі з них одружилися з деякими людьми на Землі. Звичайно, це не шлюб на законній підставі, адже ніхто не вступатиме з ними в шлюб. Вони, вирішивши залишити своїх нащадків, захопили якусь сільську жінку. А дехто з них ховається серед звичайних людей. Але хоч як вони ховаються, у них нічого не вийде. Адже величезний Гун іде з мікроскопічного боку. Чи це сталь, чи залізо, дерево, людське тіло, вода, камінь, повітря, рослина або тварина — Гун прямує з мікроскопічного боку на поверхню. Тоді скажи, куди їм тікати? Гун є всюдисущим і проривається до поверхні. Вони побачили, що їм ніде сховатися. Тоді як вони існують? Загалом вони не вдаються до форми одержимості. Але деякі з них перетворилися на образ людини, і, коли йдуть вулицею, ти їх не розпізнаєш. Інші причаїлися й не виходять з укриття. Але їхня кількість зараз украй мала. Раніше вони могли десь сховатися, їхні НЛО могли злетіти й утекти до іншого простору. Але інші простори вже повністю очищено. Величезний Гун просувається сюди, і їм більше ніде сховатися. У цьому просторі вони можуть сховатися тільки в якійсь гірській печері або на морському дні, але й там їм не втекти. Ось із такою проблемою вони зіткнулися. У цій справі всі істоти самі встановлюють своє місце.

Учень: Наука в суспільстві звичайних людей помилкова. Тоді чи можемо ми уникнути вливання в себе знань звичайних людей, щоб безпосередньо увійти в удосконалення?

Учитель: Якщо говорити з іншого погляду, ми також можемо підвищити свої знання. Коли я навчаю вас Фа, я також використовую концепції сучасних людей для пояснення Закону, щоб люди могли його зрозуміти. Знання можуть відкрити мислення людей, і це допомагає їм отримати Фа. Якщо людина має низьку освіту, то їй буде важко зрозуміти сучасні терміни, які я використовую. Але це не означає, що без цих знань нам не обійтись. Якби не було культури, принесеної сучасною наукою, я міг би викладати Дафа стародавньою мовою, а не сьогоднішньою. Однак нинішнє суспільство вже стало таким, тому ви просто вчиняйте відповідно до стану людського суспільства. Нині можна діяти лише так. Думаю, що як практикувальник, незалежно від того, дорослий ти або ще дитина, у будь-якому місці ти маєш добре виконувати свої обов’язки; якщо ти учень, то маєш добре вчитися; якщо працюєш, то маєш добре працювати. Якщо ти придумаєш якийсь особливий підхід, то, можливо, відповідним чином зміниться і форма твого вдосконалення, а це принесе труднощі як для твого життя, так і для самого вдосконалення. Ви повинні знати, що хоча іншопланетяни заради здійснення своєї мети принесли людині свою науку, але Божественні істоти також усе контролюють та використовують їх.

Учень: Чи маємо ми більше часу приділяти вдосконаленню і менше часу — роботі в суспільстві?

Учитель: Ідея не в цьому. Ти повинен якнайкраще виконувати свою роботу впродовж звичайного робочого дня. Думаю, що хоч наскільки ти зайнятий, у тебе все ж таки знайдеться час для виконання вправ і читання книги. Ось так. Думаю, що як старанний учень, ти хочеш у своєму серці приділяти вдосконаленню більше вільного від роботи часу.

Учень: Чи маємо ми спеціально шукати якесь складне середовище для вдосконалення?

Учитель: Ні, так не треба чинити. Не можна весь час прагнути робити щось відповідно до власних бажань. Не можна прагнути самостійно планувати свій шлях удосконалення. Не слідуйте своїм власним бажанням зробити це чи те. Я вже визначив ваш шлях, і якщо ви хочете вдосконалюватись, то маєте йти цим шляхом. Просто робіть, що ви маєте робити. У Китаї деякі після того, як почали вдосконалюватися, раптом перестали звертати увагу на свою зовнішність. Треба одягатися, як слід, акуратно, як личить людині. А вони одягаються неохайно і навіть не соромляться цього. Так не можна. Нині не так, як у минулому, коли Чжан Саньфен удосконалювався за Дао. Сьогодні ви вдосконалюєтеся серед звичайних людей і принаймні повинні мати пристойний вигляд. Просвітлені перевищують людину, тому ви повинні вчиняти ще краще, у всьому повинні вчиняти ще краще. Не можна, почавши вдосконалюватися, усе ігнорувати, ні про що не дбати й бути неохайним та брудним. Це недопустимо. З певного погляду, цим ти дискредитуєш образ Дафа. Чи не так? Тому цього разу я сказав усім і повідомив відповідальним особам, що всі мають бути одягнені акуратно. Подумайте: неприпустимо, щоб сторонні люди вважали нас за неохайних. Останніми роками економічний стан у Китаї покращився. Тобто це справді не проблема купити гарний костюм. Я не кажу, що ти маєш носити дорогий одяг, але принаймні треба стежити за своєю зовнішністю й одягатися охайно. Запам'ятайте, що ми вдосконалюємось у суспільстві звичайних людей. Це не має бути проблемою. Щодо вдосконалення, то нам не треба самим собі планувати середовище вдосконалення.

Учень: У чотирирічного хлопчика відкрите небесне око. Він може побачити Фалунь і сяйво, що йде від імені Вчителя. Але часом він дуже примхливий, і якщо дорослі не поступаються йому, то він скандалить і плаче, через що мені дуже тяжко на душі.

Учитель: «Дуже тяжко на душі» — ти сам це написав. Тобі дуже тяжко. Дуже тяжко, отже, це зачепило твою душу. Хіба малюк не допомагає тобі підвищуватися?

Учень: Дворічна дитина, побачивши Фалунь, збуджено вимовляє: «Фалунь». А коли бачить портрет Учителя, каже: «Учитель». І часто, сидячи на підлозі, складає долоні в «Хеши» й каже: «Зробімо вправи». Іноді під час слухання звукозапису Вчителя вона каже: «Слухаймо Вчителя».

Учитель: Тоді ця дитина справді особлива, адже їй лише два роки. Такі діти, можливо, прийшли, щоб отримати Фа. Серед наших дітей 4-5 років, або серед 5-6-річних маленьких послідовників, маленьких учнів багато хто вдосконалюється дуже добре. Вони справді незвичайні. Деякі з них мають досить велику чудотворну силу. Таких порівняно багато. Просвітлені нагорі ясно бачать, яка сім'я отримає Фа в майбутньому: «О, ця сім'я отримає Фа». Можливо, тоді вони захочуть переродитися в ній, оскільки в такому разі вони зможуть отримати Фа.

Учень: Чи більше карми в лікарнях ніж в інших місцях?

Учитель: У лікарнях, як в установах суспільства звичайних людей, де лікують хвороби, хворої Ці начебто трохи більше. Але як практикувальник чого ти боїшся? Нас, удосконалювальників, це не стосується і не може нам зашкодити.

Учень: Чи мають згубний вплив на практикувальників операції розтину тіла померлих у лікарні?

Учитель: Якщо це твоя робота, то виконуй її. Тут немає проблеми, оскільки ці люди вже мертві. Ми кажемо, що треба вдосконалюватися, максимально відповідаючи суспільству звичайних людей. Не можна змінювати форму існування людського суспільства через те, що ви зараз удосконалюєтеся, так чинити не можна.

Учень: Якщо людина лається не вголос, а у своїй свідомості, чи втрачає вона Де?

Учитель: Дехто каже: «Я вдосконалююсь добре, і моя поведінка досить хороша». Але пристрасті в його душі анітрохи не усунуто. Хіба це вважається вдосконаленням? Хіба воно не фальшиве? Тому лише докорінна зміна є справжньою зміною. Усе поверхове — лише формальність. Лаятися вголос чи ні — це формальність. Чи змінилося твоє серце та свідомість — ось у цьому суть. Якщо ти лаєшся у свідомості, то це, звичайно, означає, що твоя свідомість ще не змінилася. Втратив ти Де чи ні — це незначне питання. Дафа поширюється не для збереження Де у звичайної людини.

Учень: Деякі учні бояться отруйних тварин та інших подібних істот. Чи можна досягти Повної Досконалості без усунення такої пристрасті?

Учитель: Це різні речі. Просто усунь страх і все буде добре. Багато хто з вас навряд чи їх боїться, а просто не любить їх, тому що вважає їх брудними. Це не той бруд, який людина відчуває, коли бачить екскременти. Просто людина вважає ці речі поганими, тому й вважає це брудом. Я вам скажу, що в початковий період Усесвіту таких отруйних та шкідливих речей не було. Чому пізніше вони з'явилися? Тому що карма життів ставала дедалі більшою, живі істоти ставали дедалі гіршими, Усесвіт ставав дедалі менш чистим. Тому почало виникати щодалі більше поганих речей і поступово вони ставали більш отруйними. Ось такий був процес розвитку.

Учень: Як зрозуміти вираз «пара за парою» із речення в каноні «Усвідомлення» — «…приходять пара за парою»?

Учитель: Це давньокитайський синтаксис. Завдяки йому можна ясно виражати те, що хочеш сказати, вислови короткі та лаконічні й водночас містять глибоке значення й широкий зміст. Це найкраща писемність. Як казали в давні часи, це Небесні слова, Небесні письмена. Тепер мораль людства розклалася настільки, що вже нікуди не годиться, тому вживається сучасна китайська мова. Вислів «приходять пара за парою» (倆倆相繼) означає наступне: люди приходять удвох чи утрьох. Одні поговорили з іншими: «Цей Закон дуже гарний, давайте разом підемо вдосконалюватись». Інший відчув, що це справді дуже добре, і теж прийшов; потім він сказав про це своїй родині й повів їх удосконалюватися; ось люди вдвох чи втрьох і прийшли. Якщо використовувати сучасну китайську мову, треба казати безліч слів. А якщо вживати вираз «приходять пара за парою», треба лише чотири ієрогліфи. Ось такий зміст. А щодо фрази «пара за парою» (相繼), він означає: люди приходять у різний час, один за одним, послідовно та безперервно. Щоб пояснити фразу «пара за парою», також потрібно багато слів.

Учень: Чи можуть учні Дафа, які ведуть поліграфічний бізнес, закуповувати книги Дафа за гуртовими цінами та продавати їх за роздрібними?

Учитель: Нещодавно я задумався про одне питання. Зараз у Китаї багато людей утратили робочі місця (фактично вони стали безробітними), і вкрай малу частину з них становлять наші учні. Якось я подумав: а що як дозволити їм продавати книги Фалунь Дафа? Адже таким чином не лише можна буде розв'язати їхні життєві проблеми, а ще й можна буде допомогти іншим учням — їм буде легше знайти та купити книги Фалунь Дафа. Деякі учні так і почали робити. Пізніше я глибше замислився над цим і відчув, що тут щось не так. А що не так? Поміркуйте: Дафа може нас урятувати. Це такий священний Великий Закон, а ми використовуємо його, щоб заробляти гроші. Тоді куди ми поставили себе і на яке місце поставили Дафа? У жодному разі не можна так робити. Тому я не дозволив їм так чинити. Але чому звичайним людям можна так робити в суспільстві? Бо я використовую суспільство звичайних людей, щоби поширювати Дафа. Суспільство звичайних людей також є формою втілення Фа на найнижчому рівні, тому в суспільстві існують різні професії. Тут немає помилки. Якби за нашими книгами не стояв глибокий зміст і вони були б просто книгами з чорними буквами на білому папері, то це були б звичайні книги. Саме тому, що за ними стоїть глибокий зміст, вони відіграють роль Закону. Якщо наші книги продають книгарні й торговці книгами в суспільстві звичайних людей, то тут немає проблеми, тобто це відповідає закону на рівні суспільства звичайних людей. Але для наших учнів справді існує така проблема. Якщо ми використовуємо Фа для заробляння грошей, а більшість покупців цих книг — наші учні, то як тоді нам потім витрачати ці гроші?

Якщо ви самі володієте книгарнею і, використовуючи таку зручну можливість, продаєте книги Дафа, особливо якщо ваші книжкові магазини працюють уже давно, а не створені спеціально заради продажу книг Дафа, то я не проти, щоб ви так чинили. Однак я вірю, що з безперервним поглибленням розуміння Закону ви зможете вчиняти по-новому.

Учень: Заради зустрічі з Учителем посварився з родиною і, не зважаючи ні на що, приїхав. Це помилка чи ні?

Учитель: Якщо ти приїхав сюди з континентального Китаю, то, можливо, тобі не давали сюди приїхати; також, цілком можливо, що це моє Тіло Закону не дозволяло тобі приїхати, намагаючись спрямувати твою свідомість на вдосконалення. Якщо ти приїхав сюди не з континентального Китаю, то можуть бути інші причини, пов'язані з тобою самим. Можливо, це було для того, щоб перевірити твою твердість у вдосконаленні. Усе можливо. Це ти маєш сам усвідомити.

Учень: Знаю, що треба вдосконалюватися, не гаючи часу, проте хочу мати дітей. Чи вважається це пристрастю?

Учитель: Ми казали, що треба вдосконалюватись, максимально відповідаючи звичаям людського суспільства. Нині є десятки мільйонів наших молодих учнів-удосконалювальників. Якщо всі вони відмовляться одружуватись і народжувати дітей, то чи не завдасть це певної шкоди суспільству звичайних людей? Принаймні можу тобі сказати, що ти не вдосконалюєшся відповідно до форми суспільства звичайних людей. Але якщо хтось каже, що в цьому житті не хоче одружуватись, і вже так вирішив, то я теж не проти, тоді ти так і вдосконалюйся. Якщо тільки це не створить для твого життя чи в іншому плані додаткового тягаря та суперечностей, то це твоя справа. Щоденні справи ти маєш сам вирішувати й виконувати. Ти кажеш, що народження дітей вплине на твоє вдосконалення, — на мою думку, не вплине, цього не може бути.

Учень: Які форми має Повна Досконалість? Чи всі забирають Беньті (власне тіло)?

Учитель: Про це питання я вже говорив. Тільки ті, хто йде у світ Фалунь, заберуть із собою тіло людини. Щодо тих, хто піде в інше місце, я скажу наступне. Багато хто з вас прийшов отримати Дафа з різних рівнів та різних сфер. Якщо ти повернешся туди зі своїм тілом, то Просвітленим і Буддам нагорі здасться, ніби ти приніс якусь дивну річ. Адже у них там узагалі немає такої речі, та вона й не потрібна. Якби хтось повернувся назад із цією річчю, вона б зруйнувала цілий комплекс речей їхнього вдосконалення. Зверніть увагу: хай звідки ви прийшли, я тільки асимілював ваші оригінальні речі з новим та найбільш праведним Фа. Що стосується поверхневих речей вашого вдосконалення, то я їх не чіпаю, таким чином гарантуючи, що ви повернетесь у своє початкове місце. Інакше кажучи, якщо ти був Буддою, то станеш Буддою; якщо був Даосом, то станеш Даосом; якщо був Просвітленим, то станеш Просвітленим. Твій образ і все те, що ти мав раніше, не зміниться. А якщо раніше хтось не мав Плоду Вдосконалення, то цього разу зможе його отримати; потім спрямуємо його в те місце, що відповідає його рівню.

Учень: Під час виконання вправ я часто чую якусь музику, але не музику нашого Дафа. Боюся, що це втручання інформації з іншого простору.

Учитель: Музика з іншого простору відрізняється від нашої музики для вдосконалення. Але в іншому просторі справді є чудова музика. Почув то почув, не звертай на це уваги. Це звуки з іншого простору. Не хвилюйся, музика сама собою не є вдосконаленням. Коли ви вдосконалюєтеся за Дафа, ви виконуєте вправи під музику. Мета цього в тому, щоб одна думка замінила десять тисяч думок у той період, коли ваше мислення ще не може увійти в стан повного спокою. Інакше кажучи, коли ти слухаєш музику, твоя свідомість не блукає всюди, а просто слухає музику. Це корисно для вашої практики. Але для виконання вправ треба обов'язково використовувати лише нашу музику.

Учень: Я вже пів року спостерігаю у своєму тілі якесь втручання — чую голос, бачу зображення — і ніяк не можу це подолати.

Учитель: Якщо ти справжній удосконалювальник, хоч із яким початковим наміром ти почав удосконалюватися за Дафа, ти все ж таки повинен облишити все це й більш ні про що не хвилюватися. Ти сам мусиш зрозуміти, що прийшов удосконалюватися не заради вирішення якоїсь проблеми. Я передаю Дафа для того, щоб рятувати людей, щоб вони вдосконалювалися та повернулися назад, а не для того, щоб розв’язувати проблеми в тілі звичайної людини. Це серйозна справа. Людина має сама твердо вирішити, що вона хоче вдосконалюватися по-справжньому. Тоді можна розв’язати для неї будь-які проблеми. Якщо ж ти прийшов, щоб розв'язати якісь проблеми звичайних людей, то ми не можемо зробити це для тебе. Інакше кажучи, Фа — це вдосконалення. Наприклад, хтось знає, що Фалуньгун не призначений для лікування хвороб, і думає: «Тоді я і не практикуватиму заради лікування. Я зрозумів, що мета — це не лікування хвороб, і я нічого не говоритиму про лікування, й іншим не дозволю лікувати мої хвороби». Але у свідомості він усе ж таки думає: «Якщо тільки я практикуватиму, Учитель неодмінно усуне мою хворобу». Бачите, він у свідомості все ще думає про те, що якщо він практикує, Учитель неодмінно усуне його хворобу. У його душі все ще є трохи цієї речі, яка схована дуже глибоко. Він досі хоче, щоб я подбав про його хворобу, отже, він усе ще прив'язаний до хвороби. Але якщо він по-справжньому звільниться від цього, узагалі перестане думати й хвилюватися про це, тоді подивись, що буде. Цей принцип називається: «Нічого не прагни й отримаєш усе природно». Так відбувається в будь-якій формі, будь-якому методі вдосконалення. У суспільстві звичайних людей ти можеш здобути все, що бажаєш, своїми зусиллями та завзятістю й навіть іще більш пристрасним чином. Але принципи в іншому просторі зворотні, протилежні: коли ти наполегливо хочеш чогось здобути й робиш це з пристрастю, то нічого не отримаєш; а чим більше ти відмовляєшся від усього цього, чим менше звертаєш на це уваги, тим більша ймовірність, що зможеш це здобути. Тому й кажуть: «Нічого не прагни й отримаєш усе природно».

Учень: На конференції Дафа в Сінгапурі Вчитель виконав велику мудру, в цей час у декого проявилися дуже добрі відчуття, деякі відчули себе чудово, а в інших защеміло серце, вони відчули смуток, і в них потекли сльози. Це пов'язано з рівнем удосконалення?

Учитель: Приблизно так, загалом сказано правильно, кожний має свої відчуття та усвідомлення.

Учень: Якщо Повна Досконалість — це досягнення безкорисливості та відсутності егоїзму, то чому ще є різні рівні вдосконалення?

Учитель: Скажімо так: удосконалення та досягнення рівня Архата зі статусом Початкового Плоду також уважається досягненням Повної Досконалості, тоді достатньо самозвільнення; йому не обов'язково думати про порятунок усіх живих істот, про те, щоб піклуватися про інших; тоді вдосконалювальнику достатньо самому старанно працювати над досягненням своєї мети. Це і є ступінь Архата зі статусом Початкового Плоду. Якщо ти хочеш досягти Істинного Плоду на рівні Бодхісатви, хоча б Бодхісатви зі статусом Початкового Плоду, то ти маєш у процесі вдосконалення розвинути та проявити велике милосердя. Крім самозвільнення, ти ще маєш допомагати звільнитися іншим. Попри те, зможеш ти досягти цього чи ні, але ти матимеш таке бажання; тобі здаватиметься, що всі живі істоти страждають, і, побачивши живих істот, ти будеш лити сльози. І не показово, а щиро. Водночас ти не матимеш жодних думок. Звичайно, під час удосконалення не завжди з'являється такий стан, але він може з’явитися. А коли ти наблизишся в удосконаленні до рівня Будди, твоє милосердя вже зміниться. Тоді ти в жодному разі не станеш, як Бодхісатва, проливати сльози, коли бачитимеш живих істот, однак ти теж матимеш милосердя. Але ти будеш іще ясніше розуміти передвизначений зв’язок, який існує серед живих істот, будеш дивитися на все це зі ще більшою мудрістю. А Будда, який досяг рівня значно вищого за рівень Будди Татхагати, озирнувшись, подивиться й подумає: «Що це за милосердя?» Він уважає що милосердя Будди до звичайних людей також є пристрастю. Він може проявляти милосердя тільки до Божественних істот, Будд і всіх інших істот у світах Будд, які стоять на рівні нижчому за його рівень. Однак він не має милосердя до людей. Це не означає, що він немилосердний, просто його ступінь занадто високий. Для нього живі істоти тут, унизу, настільки мізерні, що навіть нижчі за мікроорганізми. Він уважає, що ці не здатні ні на що люди — абсолютно непотрібні життя. Будда, який досяг ще вищого ступеня, озирнувшись, скаже: «О, ці Будди-Татхагати теж є звичайними людьми. А що ці люди роблять там унизу?» Як він дивиться на людей? Ким у його очах є люди? Люди для нього — ніщо, вони риються в бруді, як надзвичайно дрібні мікроорганізми. А що думає Будда на ще вищому рівні й навіть ще й ще вищому рівні? Якщо ти хочеш досягти такого стану, то маєш удосконалитися до такого самого ступеня. Я щойно розповів про найпростіший прояв цього стану. Але лише цим не обмежується.

Людям не дозволяють знати істинний Фа, бо ви досі маєте людську свідомість. Живі істоти на різних рівнях мають різні способи існування. Крім того, фізичні тіла живих істот на цьому боці також постійно змінюються. Якщо тіло Будди складається з атомів, то тіла ще вищих Будд і Просвітлених можуть складатися з частинок, еквівалентних нейтронам; якщо вони ще вищі, то, можливо, — з нейтрино або кварків. Люди можуть пізнати лише такі мікроскопічні частинки. А якщо тіло складається з більш мікроскопічної матерії чи навіть іще більш мікроскопічної? Їхня енергія явно потужніша, оскільки чим менші частинки матерії, тим більша її щільність. Тому вона на вигляд дуже тонка та блискуча. Ми можемо бачити потові пори на тілі людини, але на тілі Просвітлених немає потових пор. Коли дивишся на тіла життів у межах Трьох Сфер, які на один рівень вищі ніж рівень людини і є небожителями на різних рівнях усередині Трьох Сфер, то для людей вони здаються такими гладкими й витонченими — це вкрай прекрасно. Це тому, що їхні частинки менші й щільніші за частинки людей у суспільстві. Інакше кажучи, якщо рівень життя постійно підвищується, то підвищуються й усі поверхневі форми; передумовою для цього є підвищення ступеня. Повної Досконалості можна досягнути на різних ступенях. Хоч якого рівня ти досягнеш у вдосконаленні, усе нижче за твій рівень для тебе вже не буде загадкою: усе лежатиме перед твоїми очима, і ти зможеш бачити справжню картину тих рівнів. Однак усе, що перебуває вище від твого рівня, назавжди залишиться для тебе загадкою; про це ти ніколи не дізнаєшся. Ось це і буде твій Плід Удосконалення, ступінь, до якого ти усвідомив. Як багато ти віддав, скільки ти вдосконалив, стільки й отримаєш.

Учень: Зрозуміло, що вдосконалення — серйозна справа, але, з іншого боку, чи не є помилкою знаходити радість у стражданні та вдосконалюватися життєрадісно?

Учитель: Тут немає помилки. Якщо в ході вдосконалення ти можеш весь час зберігати радісний настрій, навіть коли стикаєшся з будь-якими труднощами, то я б назвав тебе незвичайним. Кожен буде тобою захоплюватися, оскільки цього дуже важко досягти. Перед лицем будь-яких труднощів зберігати стійку свідомість і гарний настрій — так чинити дуже важко. Але навіть коли вдосконалювальник не стикається з проблемами чи випробуваннями, він однаково має весь час зберігати оптимізм і милосердне серце — це стан, у якому він має перебувати. Це найкращий стан свідомості.

Учень: Чи можуть практикувальники мати статеві стосунки в шлюбі?

Учитель: Ми кажемо, що ти вдосконалюєшся серед звичайних людей, ти не професійний чернець, а отже, маєш жити відповідно до стану суспільства звичайних людей. Ми не надаємо великого значення матеріальним формам серед звичайних людей. Чому? Бо змінювати треба душу людини. Якщо душа людини не зміниться, то все інше буде фальшивим. Якщо на поверхні здається, що ти відкинув ці речі, але у своїй душі все ж таки не можеш їх залишити, досі зберігаєш до них пристрасть, тоді все це не є щирим. Але якщо у своїй душі ти справді не тримаєшся за ті речі й просто розглядаєш усе це як можливість підтримувати своє життя, підтримувати стан людини, у такому разі я б сказав, що ти чиниш непогано. Звичайно, коли ти досягнеш у вдосконаленні високого й глибокого ступеня, то від усіх цих речей слід буде відмовитись. Що стосується того, як ти чиниш зараз, не можна вважати, що це твоя помилка. Про це я вже ясно говорив у книзі «Чжуань Фалунь», про цей стан я вже розповідав.

Чому можна так чинити під час удосконалення? Тому що нашу школу, наш Дафа, який я передаю сьогодні, було навмисно передано в складному суспільстві звичайних людей; тільки так можна дати людям, які прийшли з вищого рівня, повернутися назад. А якби ступінь складності цього суспільства звичайних людей був недостатній, тобто якби ти не мав таких великих лих і перешкод, то ви — ті, хто прийшов із вищих рівнів, — ніколи не змогли б повернутися назад. Закон великий, причому його передано в суспільстві звичайних людей, тож наш Дафа надав тобі зручні умови для життя в суспільстві звичайних людей. Отже, ми починаємо змінювати твоє тіло, починаючи з мікроскопічного стану, із першопочатку твого життя, тобто з вихідних частинок, що становлять твоє життя; зміни відбуваються ізсередини назовні, розширюючись, немов річні кільця дерева. Якщо тільки ти вдосконалюєшся, то щойно досягнеш норми, як одразу розширишся назовні, ніби річне кільце дерева. Коли розширення дійде до поверхні, ніби сягне кори дерева, тоді все зміниться, і ти досягнеш Повної Досконалості. Поки ця зміна не дійде до кори дерева, тобто не дійде до поверхневого шару матеріального тіла, у тебе в поверхневому матеріальному тілі все ще зберігатимуться думки звичайної людини. Тоді ти неодмінно матимеш різні бажання простої людини, матимеш і різні пристрасті щодо статевих стосунків, почуттів пересічних людей. Вони залишатимуться в тебе, але вони будуть не такі сильні, як у звичайних людей. Їх залишили тобі навмисно, аби гарантувати, що в процесі вдосконалення ти відповідатимеш стану звичайних людей. Однак коли поверхневе тіло звичайної людини робить якісь справи звичайних людей, то воно не буде вести за собою ту сторону, яка вже вдосконалилася. Коли якась твоя частина вдосконалилася й досягла норми, її одразу відокремлюють.

А яка користь від того, що її відокремлюють? Хоч як діє поверхнева сторона людини серед звичайних людей, хоч які робить справи, удосконалена сторона сидить там і не робить жодних рухів, вона ні про що не думає, не використовує мислення, її тіло не рухається, вона ні в чому не бере участі. Це забезпечує безперервне підвищення людини. Коли вона робить якісь справи звичайних людей, її божественна сторона не бере в них участі. Щоб уникнути падіння, усе робить лише невдосконалена сторона людини. Якби ми, на противагу цьому, використали в суспільстві такий спосіб, коли людина змінюється від поверхні всередину, то ти зовсім утратив би можливість удосконалюватися в людському суспільстві. Усе, що ти б робив серед звичайних людей, прирівнювалося б до того, що це робив Просвітлений, бо змінене тіло вже було б тілом Просвітленого. Це б означало, що він робить справи звичайної людини. У такому разі ти б зовсім не міг удосконалюватись. Хіба припустимо, щоб Просвітлений робив людські справи? У жодному разі не дозволяється, щоб Просвітлений мав почуття звичайних людей. Тому ми йдемо в протилежному напрямку й змінюємо тебе, починаючи з джерела твого життя. Отже, ці зміни безперервно розширюються до поверхні, розширюються й розширюються. Перед досягненням Повної Досконалості на поверхні ти досі можеш зберігати стан життя звичайної людини, просто ти стаєш до цього дедалі більш прохолодним, і зрештою нічого вже не братимеш близько до серця, можеш усе відкинути; ось тоді ти вже наблизився до Повної Досконалості. Коли розширення загалом дійде до поверхні, ти досягнеш остаточної Повної Досконалості, тієї миті все для тебе буде природно, ти не матимеш жодного потрясіння. У минулому в удосконаленні момент досягнення Повної Досконалості супроводжувався потрясінням. Коли людина досягала Повної Досконалості, це могло спричинити гірські обвали, цунамі й землетруси на великій території. Однак наш метод Повної Досконалості не викликає потрясіння, тому це підходить для вдосконалення великої кількості людей у суспільстві й не заважає йому. Якщо так багато людей досягне Повної Досконалості, то, на мою думку, Земля зовсім цього не витримає. Отже, ми всебічно плануємо вдосконалення так, щоб воно підходило для суспільства.

До того, як невдосконалена сторона ще не розширилася до твоєї поверхні, я не повірю, якщо ти скажеш, що не маєш людських пристрастей, бо це ти штучно себе до цього примушуєш. Ти можеш бути суворо вимогливим до себе й поводитись, як личить практикувальнику. Водночас нам треба чинити так, щоб максимально відповідати формі суспільства звичайних людей. Однак те, що я сказав, обмежується не лише цим питанням [статевих стосунків]. Подружнє життя також не є чимось таким простим — воно не може завжди відбуватись за якимось шаблоном. У цьому питанні ти можеш вибрати найбільш зручний підхід. Хоч який спосіб ти обрав, це нормально. Якщо ти відчуваєш, що ти маєш думки звичайної людини, маєш таке бажання, причому дуже сильне; якщо тобі ще хочеться одружитися, знайти собі наречену чи нареченого, і тобі подобається якась дівчина чи якийсь хлопець... якщо ти ще маєш це бажання і так чиниш, то це означає, що у своєму вдосконаленні ти ще не дійшов до відповідного етапу, і тоді ти можеш так чинити. Не треба казати, що сьогодні відразу зречешся всього й зможеш так чинити, прямо тут станеш Буддою; тоді тобі вже не потрібно було б удосконалюватися — ти вже Будда. Тому вдосконалення йде поступово і є послідовним процесом. Попри те, що я так сказав, ти можеш подумати: «Ага, Учитель сказав, що до завершення мого вдосконалення в мене на поверхні все ще існуватимуть притаманні звичайним людям сім почуттів та шість бажань, тоді я можу так чинити». Це неправильна думка! Хоча ти досі все це маєш, і я тобі сказав, що ти повинен максимально відповідати нормам звичайних людей, але якщо ти не будеш строго вимагати від себе за стандартами вдосконалювальників, то це означає, що ти не вдосконалюєшся. Ось такий тут двосторонній зв’язок.

Учень: Білі учні прагнуть використовувати весь вільний час, щоб слухати Фа, але поки що немає звукозапису із синхронним перекладом. Чи можна зробити звукозапис свого голосу, щоб прослуховувати «Чжуань Фалунь»?

Учитель: Ефект від цього не обов'язково буде гарним. Чому так? Тому що Фа, якого я навчаю, має силу. Оскільки ти вдосконалюєшся, і до досягнення тобою Повної Досконалості твої слова несуть у собі всілякі інформації звичайних людей, то таким чином ти випускаєш їх, а потім сам приймаєш їх назад — виходить таке багаторазове та перехресне забруднення. Якщо ти читаєш книгу, то зовсім інша справа. Зараз ми робимо синхронний переклад, робота йде інтенсивно й незабаром переклад буде завершено; це питання незабаром вирішиться. У будь-якому разі я поясню тобі цей принцип. Вимовлене тобою містить різні думки та ідеї звичайної людини. Фа повинен відігравати свою роль, а ти нічого не зрозумієш, якщо слухатимеш лише поверхневі принципи. Те, що ти сказав своїми вустами, — це твоє пізнання на твоєму рівні; хоч скільки ти будеш це слухати, твоє пізнання завжди залишатиметься пізнанням на твоєму рівні. Синхронний переклад — це інша справа, бо в ньому звучить мій голос; і хоча мій голос тихий, а голос диктора голосніший, але насправді він лише перекладає, а розповідаю я. Тоді учні, з одного боку, можуть мене зрозуміти, а з іншого, можуть здобути все, що несе в собі викладений мною Фа, саме так.

Учень: Я тричі бачила дівчинку трьох-пʼятироків. Чуласпросоння, яквонанаступалана мою подушку, стрибаючитасміючись. Чи це немалюк (Їнхай), породженийФалунь?

Учитель: Усе це, загалом, хороша справа, але не можна сказати, що це завжди так. Ці малюки дуже мініатюрні. Передісторія кожного з наших учнів украй складна, тому не треба звертати на це уваги; можливо, ти принесла її з собою з минулого, або є інша причина. Ти побачила маленьку дівчинку, можливо, це гарна справа. Не звертай на неї уваги, просто зосередь свою увагу на вдосконаленні.

Схоже, я вам пояснив недостатньо чітко, і дехто ще не розуміє почутого. Я наведу вам приклад, але він не обов'язково пов'язаний із цим випадком. Коли деякі з нас спустилися вниз і переродилися, їхні діти з минулого йдуть за ними, але вони не переродилися і просто слідують за ними на тому боці. Ще дехто мав дітей у минулих життях. Він переродився в цьому житті, але його дитина з минулого життя не переродилася в цьому житті. Однак у дитини дуже сильна інтуїція, і вона весь час слідує за ним. Бувають різні випадки. Оскільки ти практикуєш за праведним Фа, то ми все це для тебе впорядкуємо, якщо ця дитина має з тобою передвизначений зв'язок. Усе це буде належним чином впорядковано для тебе, тому тобі більше не потрібно про це турбуватися.

Учень: Я напружено намагався придумати якесь запитання, але нічого не прийшло в голову. Чи означає це, що я вдосконалююсь не дуже..?

Учитель: Деякі наші старі учні вдосконалюються добре, але під час зустрічі зі мною не можуть вимовити жодного слова. Я знаю, що їм ніяково від того, що вони нічого не можуть сказати, але все ж ані слова не можуть вимовити. До зустрічі зі мною вони мають до мене багато запитань, проте, побачивши мене, відразу німіють. Я вам поясню, у чому причина. Якщо тільки ви вдосконалюєтесь, то, зустрівшись зі мною, у всіх вас виникне такий стан. Під час зустрічі зі мною вам бракуватиме слів. Причина, з якої вам нічого сказати під час зустрічі зі мною, полягає в тому, що оскільки ви постійно вдосконалюєтесь, ваша обізнана частина вже відокремилася від вас; частина, яка повністю вдосконалилася, відокремилася. Вона відокремилася від тієї частини, яка ще не вдосконалилася. Тобто та частина, яка ще не вдосконалена, завжди відчуває, що їй щось незрозуміло, тому вона має запитання й навіть хоче їх поставити. Однак коли ти зустрічаєшся зі мною, коли твоя вдосконалена частина бачить Учителя, вона пожвавлюється. Коли вона пожвавилася, твоя сторона звичайної людини підпадає під повний її контроль. Чому ви сидите тут і не маєте поганих думок, відчуваєте такий спокій та умиротворення? Тому що ваша вдосконалена сторона пожвавилась і контролює все тіло. Скажи, якщо вдосконалена частина не відповідає нормам, то чи може вона вважатися вдосконаленою? Це означає, що вона все знає. Не знає лише невдосконалена частина. Інакше кажучи, у той момент тобі й не хочеться нічого запитувати, нема про що питати, бо все зрозуміло та ясно. Щойно ви зі мною попрощаєтесь, вона знову перестане втручатися в будь-які справи, знову стане нерухомою, і твоїй не вдосконаленій стороні знову стане незрозуміло: «Чому я щойно не поставив запитання Вчителю?!» Чи не такий стан? Саме такий.

Я вам скажу, що треба більше читати книгу, більше читати книгу, більше читати книгу, обов'язково треба більше читати книгу. Це Фа Всесвіту, а Закон будь-якої школи, що розповсюджується в суспільстві з давніх-давен, є Законом ступеня Татхагати або нижче. Настільки Великий Закон створив для різних життів у Всесвіті різні умови існування. Це такий Великий Закон, який створив весь Усесвіт; тільки через те, що ти не досяг відповідного ступеня, ти не бачиш такого високого змісту. Однак усі необхідні знання, які ти маєш знати для досягнення Істинного Плоду, для досягнення Повної Досконалості, містяться в цій книзі, тому обов'язково потрібно більше читати книгу, більше читати книгу. Звичайно, наші старі учні вже знають: якщо тільки в них виникли запитання, їм просто потрібно почитати книгу, і можна гарантувати, що на всі запитання вони отримають відповідь. Пізніше, коли ти піднімешся на новий рівень, виникнуть нові, ще вищі запитання. Коли в цей час ти знову читатимеш книгу, вона знову дасть тобі відповіді. Після цього в тебе виникнуть запитання вже на іншому рівні, і в цей час, коли ти знову читатимеш книгу, вона ще раз відповість на твої запитання. Отже, ти будеш постійно вдосконалюватися й постійно підвищуватися. Цей Фа відповість на запитання, коли вони в тебе виникнуть. І якщо ти сам у повсякденному житті вимогливо ставишся до себе, безперервно підвищуєшся, то ти вже йдеш рішучим і сумлінним шляхом удосконалення.

Учень: Чи є егоїзм коренем слави, вигоди та почуттів?

Учитель: Такі речі як слава та вигода є егоїзмом. Я вже роз'яснював під час навчання Дафа, що почуття наповнюють цей простір людства і Три Сфери. Будь-яке життя в межах Трьох Сфер не в змозі вийти за межі цих почуттів, усі зазнають їх обмеження. Людина живе саме в почуттях, чим більше ти прагнеш до них, тим сильнішими вони стають, тим більша буде їхня роль. Особливо коли люди втратили рідних, або молоді зазнали невдачі в коханні. Чим більше вони думають про почуття, тим сильнішими ці почуття стають. Вони існують у межах Трьох Сфер, і тобі як удосконалювальнику необхідно від них звільнитися, відкинути почуття, перевищити їх. Щодо вигід та слави, то цими речами люди дуже дорожать. Насправді вони теж походять із почуттів. Якщо ти здобув славу, хіба ти не насолоджуєшся щастям і успіхом, які принесла ця слава? Ти справді будеш дуже щасливий. Хіба людина прагне слави та вигід не заради отримання задоволення? А коли отримав насолоду, хіба ти не зрадів? А хіба твоє задоволення не є почуттям? Прагнення до слави може принести тобі радість та почесті, і це теж почуття, чи не так? Ти отримав насолоду від задоволення особистих інтересів, хіба ти не відчуваєш радість? Це знову почуття, отже людина живе саме заради цих почуттів. Серед звичайних людей ти радієш чи засмучуєшся; ти проти чогось або за щось; чогось хочеш, чогось не хочеш; бажаєш досягти певного стану; щось ти вважаєш добрим, а щось поганим; щось хочеш робити, а щось не хочеш — усе це почуття. Як я сказав, люди живуть саме заради цих почуттів. Чи може людське суспільство існувати без почуттів? Люди вважали б життя нецікавим, якби в суспільстві не існувало почуттів. Людина саме так і має жити.

Щодо егоїзму, я щойно роз'яснив цей принцип, і ви всі стали аплодувати, у душі дуже зраділи. Коли я зупинився на тому, що майбутній Усесвіт не зазнає загибелі, усі ви зраділи цьому. Але чи знаєте ви, чому так буде? Дехто каже: «Хто не дбає про себе, того всі кривдять». Для когось це девіз життя. Ви ще не знаєте, що насправді цей егоїзм проник у дуже високі рівні. У минулому вдосконалювальники говорили: «Я роблю те й те», «Я хочу робити те й те», «Я хочу здобути те й те», «Я вдосконалююсь», «Я хочу стати Буддою», «Я хочу домогтися того й того». Власне, усе це перебуває в межах егоїзму. А я вимагаю від вас, щоб ви досягли справжньої чистоти, безкорисливості, справжньої Повної Досконалості на основі істинного Фа й справжнього Пробудження. Тільки тоді ви зможете досягти вічного безсмертя. Тому я кажу вам, що коли ви робите будь-яку справу, ви насамперед повинні думати про інших. Деякі поводяться так: коли хтось дає їм гроші, вони відразу радіють. Ви не подумали: чи не зіткнуться вони з труднощами після того, як дадуть вам гроші? Чи не виникне в них скрутне становище у фінансах, чи ще якась проблема? Якщо тільки інші дають йому щось, він стає щасливий, але він не зважає на інших. Якщо тільки інші ставляться до нього добре, він і радіє, але він не думає про інших. Часом, навіть коли деякі люди перебувають у великих стражданнях і вимушені сказати щось, щоб догодити вам, ви не можете зрозуміти їх і поставити себе на їхнє місце. Бувають різні ситуації. Інакше кажучи, відсьогодні у своєму вдосконаленні, у всьому, що ви робите, ви повинні думати про інших.

Учень: У книзі «Чжуань Фалунь (Том 2)» йдеться про те, що й у морі є люди, і що є кілька видів людей.

Учитель: Правильно, деякі живуть у нашому просторі, інші живуть в іншому просторі. Не тільки в морі існують люди, але й в інших просторах, що перебувають на однаковому з нами рівні, також існують інші люди, такі, як ви; є ще й люди не схожі на вас; їх можна називати людьми, а можна й не називати людьми. Вони мають деякі почуття, але в них відсутні сексуальні бажання, тому нижня половина їхнього тіла має іншу матеріальну форму, і лише верхня половина має людську форму. Тому вони можуть вільно літати в повітрі. Більшість людей у морі належать до людських рас, яких було відсіяно із Землі в різні періоди. Частина з них є людьми на дні моря. Деякі на вигляд мало чим відрізняються від людей. У деяких верхня половина тіла як у людини, нижня — як у риби, а в деяких — навпаки. Під материковими плитами також існують люди минулого, тобто люди, яких було відсіяно в минулому, і їм не можна підійматися нагору, оскільки їх було відсіяно з цього світу, тобто відсіяно із Землі. Відтак частина з них — ті, хто не мав великої карми й численних гріхів, — занурилася в землю. Ось такі вони, і вони не виходять, так і живуть там. Їхня чисельність дуже мала. Зазвичай вони мають трохи більші здібності ніж люди і не так сильно введені в оману. Ну, гаразд, не треба бути такими допитливими й не треба цікавитися такими речами, оскільки це не має великого значення для вашого вдосконалення.

Учень: У майбутньому, після того як нову японську версію Дафа буде офіційно опубліковано, як нам позбутися старих версій книг, у перекладі яких є помилки?

Учитель: Не можна вважати, що там є помилки. Просто переклали невдало, або слова підібрали не так точно, можна тільки так казати. Як бути? Не треба нічого з цим перекладом робити. Нехай залишається як є. Будь-яке видання іноземними мовами не може бути перекладено з китайської мови без найменшого відхилення від оригіналу. Я навіть казав, що краще мати кілька варіантів перекладу. Після прочитання люди скажуть: «О, є такий зміст... О, є ще й інший зміст... Виявляється, значення таке». Тож я скажу, що насправді в цьому є певна користь. Тож залиште їх як є.

Учень: Боязкість — це пристрасть чи психологічний чинник?

Учитель: Боязкість існує тому, що в Усесвіті існує такий фактор — «боязкість», який і наводить на тебе страх. Чим сильніше ти боїшся, тим більше він на тебе впливає. Ти мусиш твердою волею подолати його. Це питання твоєї сили волі. Цього також необхідно досягти в удосконаленні.

Учень: Під час виконання вправ я часто думаю про справи, пов'язані з удосконаленням, поширенням Фа та висловлюваннями Вчителя. Чи правильно це?

Учитель: Це тимчасовий стан. У майбутньому не буде такої проблеми.

Учень: Якщо хтось убивав живих істот від мого імені, чи буде карма однаково накопичуватися в моєму тілі?

Учитель: Якщо ти маєш таку роботу, то за нинішніх обставин я не хочу торкатися цього питання. Я написав два канони, у яких уже згадав і роз'яснив цю проблему, проте дехто не в змозі зрозуміти. Я скажу так: чи знаєте ви, скільки життів ви знищили в попередніх існуваннях? Кожен знищив дуже багато. Якби Закон був маленьким, вам у цьому житті не вдалося б удосконалитися, бо в кожному своєму житті ви мали б розплачуватися за загублені вами життя. У буддійській релігії кажуть, що за одне життя не вдасться досягти успіху в удосконаленні, тобто вони теж побачили, що за вбивство живих істот треба буде потім розплатитися власним життям. Проте сьогодні ми даємо тобі можливість досягти Повної Досконалості, і вже немає часу [для розплати], тоді що робити з убитими вами живими істотами? Крім того, що ви усуваєте ту частину карми, яка виникла через заподіяні їм страждання і яку ви будете оплачувати у своїх стражданнях, більшу частину вашої карми я усуватиму за вас; іншу частину карми ви повинні самі погасити, щоб гарантувати, що ви зможете проходити випробування. Окрім цього, частина життів, яких ви вбили, стане живими істотами у вашому майбутньому світі, який буде сформовано завдяки тому, що ви досягнете Повної Досконалості, — так ця справа й перетвориться на добру справу. Якби вбиті життя знали: «О, то я піду у світ Будди!», — вони б із витягнутими шиями звернулися до вас, щоб ви їх убили, вони б із радістю прийшли, щоб загинути від ваших рук. Звісно, вони не матимуть Говей, вони підуть в інший світ, щоб бути звичайними життями, підуть у ваш світ Будди, щоб стати його мешканцем, або ж стануть квіткою, твариною чи птахом. Для різних життів буде влаштовано по-різному.

Попри те, що я вам це сказав, дехто може зрозуміти це в протилежному сенсі: «Отже, мені можна вбивати живих істот». Якщо ти не досягнеш Повної Досконалості, то ніколи не зможеш розплатитися за всіх убитих тобою живих істот, тому ти муситимеш погасити цей борг. Ось таку величезну карму ти накопичив. Інакше кажучи, твій процес погашення карми буде надзвичайно болісним і майже нескінченним. Тож це дійсно дуже страшна справа. Учора один учень сказав: «Учитель ще не говорив про пекло». Я відповів, що не можу говорити з вами про це. Атмосфера нашої зустрічі настільки священна, і нам тут говорити про таку страшну річ?! Звісно, для мене це не страшно, але для декого це справді дещо жахливе. Тому я думаю, що хоча зараз я не відповів тобі прямо, проте пояснив це питання.

У Китаї був студент, який якраз проводив анатомічні досліди, щоб здобути науковий ступінь доктора наук у галузі медицини. Досліди були необхідні, щоб захистити науковий ступінь доктора. Він успішно склав усі іспити, але потрібно було провести ще кілька дослідів: анатомувати 1000 або 500 білих мишей, після чого він мав здобути науковий ступінь доктора наук. Але він сказав своєму науковому керівникові, що не може так учинити, бо зараз удосконалюється за Фалунь Дафа і зрозумів, що вбивство живих істот створює карму. Потім він сказав своєму науковому керівникові: «Я не можу вбивати живих істот, радше я відмовлюся від свого наукового ступеня». Подумаймо над цим. Якщо людина не може витримати випробування в питанні життя і смерті, то не зможе досягти Повної Досконалості. Але річ не в тому, що тобі безумовно доведеться пройти через щось подібне, щоб уважалося, що ти залишив позаду питання життя і смерті; це тільки форма. Я не надаю цьому великого значення, а дивлюся на твоє серце: чи зможеш ти справді так чинити. Подумайте про це: люди живуть у цьому світі тільки заради слави та вигід. Якби він здобув ступінь доктора наук, то зміг би знайти високооплачувану роботу, перед ним відкрилися б нові можливості. Його зарплата, звичайно, збільшилася б, це само собою зрозуміло. Вона була б вищою за зарплату звичайних людей, вищою ніж у звичайних людей. Чи не заради цього живе людина? А він від цього відмовився. Подумайте, він посмів навіть від цього відмовитися. Будучи молодою людиною, він відмовився від цих речей. Чи не означає це, що він зміг відмовитися від усього? Чи не так, що він посмів відмовитися від життя і смерті? Хіба люди живуть не заради цього? Якщо людина може так чинити, то ступінь її вдосконалення насправді вже перебуває саме там. Ось щодо таких людей, з урахуванням такого стану цих людей я і кажу: коли ти зміг відмовитися від почуттів, відмовитися від слави та вигід, тоді чому не можеш відмовитися й від самого страху вбивати живих істот?! Хіба це не означає, що відмовився від останньої пристрасті? Ось такий смисл. Якщо ти не зміг ще досягти цього ступеня, не зміг пройти випробування життям і смертю, не зміг зректися всього цього, а так учинив, тоді це вже було б іншою справою. Тоді за всіх убитих тобою живих істот ти сам мусиш нескінченно погашати борги — настільки це страшно. Принципи Фа та істину я чітко вам роз'яснив, однак, як чинити, тобі самому слід подумати. Принципи Фа вчать, що не можна вбивати живих істот, що якщо тільки ти вдосконалюєшся, тобі не можна вбивати живих істот. Проте Фа на вищому ступені є гармонійним, Фа одночасно втілює принципи на ступені Будд. Я казав, що після досягнення вами Повної Досконалості частина вбитих вами життів стане живими істотами у вашому майбутньому світі; однак якщо ви не зможете досягти Повної Досконалості, то все дорівнює нулю! Усю заборгованість вам слід буде погасити самим — ось такий взаємозв’язок. Я не хочу роз'яснювати Фа високих рівнів саме тому, що навіть зараз, коли я про це розповів, дехто не може по-справжньому зрозуміти ці принципи.

Звісно, Фа вищий за принципи звичайних людей. Передивись усі книжки, чи то стародавні, чи то сучасні, китайські чи іноземні, і не знайдеш такого змісту, не знайдеш навіть і в інших сутрах. Тому всім вам хочеться слухати Закон, але ви в жодному разі не повинні розглядати це як знання — адже я тут не для того, щоб задовольнити твоє прагнення до знань. Я навчаю цього Фа, щоб урятувати тебе.

Учень: Шановний Учителю, Ви часто вживаєте слово «ми». Як це розуміти?

Учитель: Я вживаю сучасні слова, які використовують у материковому Китаї. Я думаю, що всі ви належите до спільноти Дафа, тобто ви є частинками Дафа, тому я називаю вас «ми». Думаю, що коли ви це чуєте, то можете помістити себе в справжнє вдосконалення. Ось така думка.

Учень: Як визначити, що людина психічнохвора?

Учитель: Психічнохворий сам не може керувати своїм тілом. Він надзвичайно слабкий. Щоразу, коли така людина стикається з проблемами, вона ні за що не хоче відповідати. У цей момент її Чжу-їши наче засинає, більш ні на що не звертає уваги й одразу відпускає це тіло. Тоді в неї проявляється психічна хвороба, як кажуть звичайні люди. Чому? Коли її Чжу-їши не керує її тілом, тобто, коли вона стає нерозумною, тоді її свідомість, що складається з різних карм, усілякі уявлення, сформовані після народження, підпорядковують її тіло, рот, очі та все інше, унаслідок чого вона починає говорити дурниці й нерозсудливо поводитися, чинить не за нормами звичайних людей. І люди кажуть, що така людина психічнохвора. Я вважаю, що психічна хвороба — це не хвороба, бо в людини немає жодної патології. Просто її головна свідомість надто слабка, а в декого це від народження: від самого народження його Чжу-їши слабкий. Його тілом весь час керують інші, він весь час передає контроль над собою іншим; унаслідок усього цього, а також від сильних завад інформації з різних просторів, від цієї людини можна очікувати чого завгодно. Цей мозок є готовою машиною, якою будь-хто може управляти. Якщо ти не керуєш мозком, якщо ти відмовився від нього, то ним будуть керувати інші, тоді ти не відповідатимеш нормам людини. Тому воля в людини обов'язково має бути сильною, обов'язково має бути твердою!

Учень: Чи є такі люди, які досягнуть Повної Досконалості, але в них не зміниться Беньті (тіло) і не з'явиться Юаньїн (Досконала дитина)?

Учитель: Я вже казав, що багато наших учнів Дафа прийшли з різних рівнів, отже, можуть існувати різні ситуації. Але тобі не треба зважати на те, яка твоя ситуація. Якщо тільки ти вдосконалюєшся, то я гарантую, що ти зможеш досягнути стану, який влаштує тебе найбільше. Це стосується кожного. Я даю вам найкраще, тож чи не означає це, що я створив найкраще для цього Всесвіту? (Оплески)

Учень: Під час читання «Чжуань Фалунь» я рідко відчуваю якісь чіткі натяки від Будд, Даосів або Просвітлених, але можу усвідомити принципи Фа під час практичного вдосконалення.

Учитель: Якщо ти можеш усвідомити сам, це означає, що тобі не потрібні натяки. Якщо ти за допомогою власної свідомості зміг досягти відповідного рівня, то ти сам усвідомив Дао. Це дуже добре. Деякі люди ніяк не можуть усвідомити, але ми бачимо, що він годиться для вдосконалення, то як же бути? Тоді ми й дамо йому натяк або підказку.

Учень: Останнім часом у мене часто проявляється поганий душевний стан — немає добрих думок і мислення дуже хаотичне. Невже я так сильно впав?

Учитель: Якщо ти послаблюєш контроль над собою, то карма починає шалено тебе атакувати. Якщо твоя сторона стає сильнішою, то ти зможеш її контролювати. Коли ти її стримав і тримаєш під контролем, я бачу, що ти людина непогана, вдосконалюєшся по-справжньому. Тоді треба подбати про тебе, треба усунути в тебе ці речі. Саме такий взаємозв’язок. Ти можеш сказати: «О, якщо тільки я стримаю карму, то Вчитель її усуне. Тоді я почну її стримувати». Це схоже на ту думку щодо хвороби, про яку я щойно говорив. Якщо ти практикуєш тільки тому, що хочеш, щоб я усунув тобі карму, то нічого не вийде! Ти ні до чого не повинен мати пристрасті. Тобі слід мати праведні думки.

Учень: Чи можна під час колективної практики в парку показувати відеозапис, на якому Вчитель навчає, як виконувати вправи?

Учитель: Якщо обставини дозволяють і влада не втручається, то можна. Для показу відеозапису треба звернути увагу на обставини та місце.

Учень: Я вдосконалююся вже понад рік. Схоже, що чим довше вдосконалююся, тим більш слабохарактерним стаю: навіть найменша пристрасть може викликати в моєму серці сильне хвилювання.

Учитель: Можливо, ти став більш чутливим і боїшся, що погано вдосконалюєшся. Треба відмовитися від такого почуття й відкрито та благородно вдосконалюватися. З іншого боку, потрібно висувати до себе суворі вимоги. Під час удосконалення кожен із вас може припускатися помилок і зіткнутися з таким випробуванням, яке не зуміє пройти. Якщо ти можеш успішно пройти кожне випробування, то це означає, що я як Учитель погано тобі все спланував. Ти або пройшов, або ні; або пройшов добре, або пройшов погано. Однак коли ти погано пройшов випробування, тобі стало тяжко на душі, ти усвідомлюєш, що погано вдосконалюєшся, докоряєш собі, і тоді ти вирішиш наступного разу вдосконалюватися добре. Наступного разу ти намагатимешся знову пройти випробування. Саме такий проявляється стан: проходиш випробування чи не проходиш, перевіряєш себе і постійно ось так чиниш — це і є вдосконалення. Якби кожне випробування ти проходив успішно, тоді не потрібно було б тобі вдосконалюватися. Якщо жодне випробування не може тебе зупинити, тоді на тебе чекає Повна Досконалість. Але розглянемо це питання з іншого боку. Ти можеш подумати: «Учитель сказав, що немає значення — добре чи погано ми пройшли випробування, головне, щоб ми вдосконалювалися». І відтоді почнеш послаблювати вимоги до себе, залишатимешся байдужим, якщо погано пройшов випробування, не звертатимеш на це уваги. У такому разі ти більше не вдосконалюєшся. Ось такий взаємозв’язок. Неприпустимо, щоб ти не висував до себе суворих вимог.

Учень: Що таке Повна Досконалість? Це схоже на смерть звичайних людей, чи це планує Вчитель?

Учитель: Повна Досконалість має багато різних форм. Усім відомо, що Будда Шак'ямуні вів людей до нірвани, щоб учні максимально відмовилися від пристрастей людини. У його школі відмовилися навіть від тіла людини, тобто, людина, практикуючи в його школі, не повинна бути прив'язаною до людського тіла, вона має практикувати саме таким чином. У тибетському ламаїзмі є вчення про світлове перетворення. Тобто людина сидить там і під час завершення вдосконалення, якщо в неї все тіло вже вдосконалилося, у мить досягнення Повної Досконалості воно перетворюється на пучок червоного світла. Її власний Юаньшень іде, забираючи із собою вдосконалене тіло Будди. Оскільки вдосконалене тіло Будди не містить речовин світу звичайних людей, то люди його не бачать, а бачать тільки світло, бачать, як підіймається світлова тінь. Той, хто вдосконалювався трохи гірше, не може повністю перетворити тіло на пучок світла. Тому в момент перетворення його тіло миттєво стискається до людини зростом трохи вище за третину метра. Він досі матиме людський вигляд, тільки тіло стане пропорційно меншим — зріст буде трохи більшим за третину метра. Це означає, що він удосконалювався недостатньо, тому не зміг повністю перетворитися на пучок світла.

Є й інший метод. Школи Дао в Китаї для досягнення Досконалості використовують «звільнення від тлінної плоті». Що це означає? У стародавньому Китаї багато хто вдосконалювався за Великим Дао. Метод удосконалення за Великим Дао дає змогу людині забрати із собою тіло, після вдосконалення вона забирає своє тіло. Але ця плоть уже не є тілом звичайної людини, вона вже повністю перетворена на високоенергетичну речовину, це вже тіло Дао. Метод звільнення від тлінної плоті такий: людина знає, що вже досягла Досконалості, що її тіло вже повністю вдосконалене. Тоді яким чином вона покине людський світ? Більшість із тих, хто практикує в системі Дао, після досягнення Повної Досконалості мають виконати серед звичайних людей ті обітниці, які вони ще не здійснили. У системі Будди не так: під час досягнення Повної Досконалості все вже розв’язано.

Мета звільнення від тлінної плоті полягає в тому, щоб після відходу людини інші її не шукали. Це проявляється у формі вдаваної смерті. Насправді тієї пори цей удосконалювальник уже може злетіти в небо або проникнути в землю. Перед відходом він каже членам своєї сім'ї: «Для мене настав час іти в парінірвану (Досконалість після залишення людського тіла)». Я вже вдосконалився. Я піду. Приготуйте мені труну». У певний момент він лягає в ліжко й перестає дихати. Його родичі бачать, що він помер, кладуть його в труну й ховають. Але насправді він використав чудотворну силу — показав «фокус». Того дня його родичі бачили не його справжнє тіло. А що саме? Він вказав на якийсь предмет і перетворив його на свій образ. Він узяв якесь взуття, або віник, або якусь дерев'яну палицю, або меч, і перетворив його на свій образ. Цей предмет може говорити. Він каже членам його сім'ї: «Я приляжу тут і скоро помру. Покладете мене в труну та й по всьому». Насправді це було дерево, або віник, а можливо, якась тапочка. Справжній цей даос уже пішов, пішов дуже далеко. Домашні його поховали. Насправді через дві години після того, як його поховали, предмет знову перетворився на свій образ: взуття, якусь бамбукову жердину, або гілку дерева. Це й називається звільненням від тлінної плоті. Якась людина повернулася з далеких місць і сказала: «Ой, а я там, у дуже далекому місці, бачив цього вашого родича. Коли я там торгував, ми з ним ще розмовляли». Вони сказали: «Цього не може бути. Він уже помер». Той чоловік відповів: «Я ж бачив його, він не помер. Я справді його бачив і навіть говорив із ним, ми ще разом пообідали. Це дуже дивно. Невже він дійсно помер?» Домашні знають, що він удосконалювався за методом системи Дао: «Викопаймо труну та подивімося». Коли відкрили труну, то побачили, що всередині сама лише тапочка.

У системі Дао є ще один метод, який називається «зліт серед білого дня». «Зліт серед білого дня» використовується, коли тіло людини повністю вдосконалилося, коли її обітниці в цьому світі виконано до досягнення нею Повної Досконалості. Для неї настав час іти, оскільки їй тут уже більше нема чого робити. Цей час називається «відкриттям Небесних воріт», тобто відкриваються ворота Трьох Сфер. Потім у деяких випадках з'являється Небесна істота, яка зустрічає цю людину, або з'являється дракон, або журавель тощо, на якому вона й відлітає, або ж її зустрічають на Небесній колісниці. Подібних випадків у давнину було дуже багато. Ось що означає «зліт серед білого дня». Для тих учнів нашої школи, які повинні будуть повернутись у світ Фалунь, я маю намір використати саме метод «зльоту серед білого дня». Але є деякі школи, яким не потрібне тіло. Якщо хтось у такій школі вдосконалиться з власним тілом, то речі в усьому їхньому світі можуть зіпсуватися. Візьмемо, наприклад, нірвану в школі Шак'ямуні. Якщо людина вдосконалиться з власним тілом, це вже не буде називатися нірваною. Хіба це не зіпсувало б усю його школу? Весь його світ складається з елементів «зречення, медитація, мудрість», отже, там не потрібне тіло. Багато хто з нас має думки звичайної людини: «Як добре було б злетіти серед білого дня! Нехай люди подивляться, як я здіймуся в повітря». Ти думаєш про справи Пробуджених, використовуючи серце звичайної людини, а це абсолютно неприпустимо. Інакше кажучи, досягнення Повної Досконалості, звичайно, матиме певну форму. Але цього разу в нас так багато людей досягнуть Повної Досконалості, і скажу вам: я обов'язково залишу глибокий урок для тих людей, які в це не вірили. Тому в майбутньому досягнення Повної Досконалості моїх учнів може бути величним видовищем, яке людське суспільство ніколи не зможе забути. (Оплески)

Хоча я про це й розповів, але вам треба відкинути всі пристрасті та не турбуватися про такі речі. Турбуйся лише про те, як ти вдосконалюєшся. Якщо тобі не вдасться вдосконалитися, то ця розповідь виявиться для тебе марною.

Учень: Чи правда, що в книзі «Чжуань Фалунь» за різними ієрогліфами стоять Будди, Даоси та Просвітлені?

Учитель: Так, це правда. Тому я й кажу, щоб усі ви читали книгу. Під час читання книги хтось раптом щось зрозумів: «О! Я зрозумів!» — і цієї миті його тіло раптом здригнулося, і він відчув теплу хвилю. І хоча це тільки ледве вловиме відчуття, але насправді в цей момент у тілі відбуваються надзвичайно сильні зміни, на тому боці все вирує. Це відбувається тому, що ти піднявся ще на один рівень, і в тілі на різних рівнях відбуваються зміни в різних формах. Усім відомо, що в храмах у Китаї є статуї Будд, у яких на голові росте чотири голови, або над цими чотирма головами росте ще три голови, а над трьома головами — ще одна голова. Фактично це один із проявів Будди, один із проявів образу Будди на різних рівнях. Інакше кажучи, з тілом на різних рівнях відбуваються досить інтенсивні зміни. Це велично та урочисто, грандіозно й надзвичайно чудесно. Є причина, чому я не дозволяю вам це бачити. Адже ви все ж таки маєте серце звичайної людини й розумітимете це на основі думок звичайної людини, і, можливо, навіть, що ви сильно заплутаєтесь, тому так робити не можна.

Учень: Чи передається карма під час потискання рук і дотиків тіла?

Учитель: Якщо ти по-справжньому вдосконалюєшся, то хоч який ти чутливий, це не завдасть тобі жодної шкоди. Ти вдосконалюєшся, у твоєму тілі є Гун. Хіба можна боятися тих речей, які нижчі за Гун? Між вами існує великий розрив у плані сфери та рівня, тому не треба боятися.

Коли люди потискають руки, торкаються одне одного, це справді може спричинити передання карми, або принаймні забруднення. Тут немає жодного сумніву. Тепер усі тиснуть одне одному руки. Рукостискання поширилось із західного суспільства білих людей. У минулому люди Сходу не тиснули руки одне одному. Зустрівши когось, вони обіймали долонею однієї руки кулак іншої руки. І це було дуже добре. Жінка тримала руки не так, оскільки це негарно. Вона робила той самий жест, тільки тримала обидві руки з правої сторони перед животом. Під час вітання жінка тримала так руки, водночас тіло ледь-ледь поверталося вбік, і ноги згиналися в колінах. Схоже, рукостискання поширилося на Заході тільки після епохи Ренесансу. У минулому там також не тиснули руки. Вони мали свої різноманітні правила вітального етикету. Кожний народ мав свій вітальний етикет, було багато його видів. Потім сформувалася така форма етикету, як рукостискання. А ми маємо жест Хеши — це етикет системи Будди.

Учень: За більш як рік мого вдосконалення мало хто створював мені проблеми. Як я зможу зректися безлічі пристрастей, якщо так триватиме й далі?

Учитель: Річ не в тому. Кожний має свою ситуацію: може бути так, а може бути інакше, або ще якось... Загалом, це залежить від найрізноманітніших чинників, тому тобі в жодному разі не слід прив'язуватися до цих речей. Коли справді з'являться негаразди, тобі буде важко їх подолати, а коли їх немає, ти про них думаєш. На все є своя причина. Але деякі люди дійсно мають не так багато лих, це безперечний факт.

Учень: На наш пункт занять приходять десятки людей. Більшість із них має нездоровий колір обличчя. Це тому, що ми вдосконалюємося не ґрунтовно?

Учитель: На окремих пунктах занять справді хаос. Учні там поширюють плітки, мають помилкове усвідомлення. Деякі люди усвідомили щось, але їхнє розуміння немає нічого спільного з Фа, який я передаю. І вони ще й спонукають учнів думати в той чи інший спосіб, даючи розігратися їхній уяві. Ба більше, вони навіть коментують Закон, оцінюють, який цей Закон, який цей розділ, який той розділ. Чи гідна людина обговорювати Фа? Принаймні ти ще маєш людські думки, тому чиниш неправильно. Тобі треба вдосконалюватися, читати, вивчати, виконувати вправи в групі відповідно до Дафа. Треба просто приділяти більше часу читанню Фа, вивченню Фа, і менше часу — розмовам про свої враження. Ви можете поговорити між собою після вправ. Це нормально. Але якщо ти використовуєш час, призначений для вдосконалення та вивчення Фа, для обговорення своїх вражень, то, по-моєму, це недобре. Речі, про які говорять деякі люди, несуть різні егоїстичні думки, різні почуття, а інколи їхні розповіді навіть не мають нічого спільного з Фа. У такому разі ти ведеш учнів неправильним шляхом, через що вони навіть вдаються до всіляких фантазій. Кожна людина має думки звичайних людей. Нашим учням — чи це ветеран, чи новий учень — не можна дозволити говорити або знати про принципи, які є вищими за поверхове значення слів. Усе-таки те, про що ви говорите, є буквальним значенням слів і поверховими принципами, бо не можна говорити про Небесний Фа серед звичайних людей. Я не знаю, що сталося з деякими людьми, невідомо, як вони усвідомили такі хаотичні речі, тому ви повинні звертати на це увагу!

Учень: Як розуміти ієрогліф «їнь» зі слова «Цзєїнь» («їнь» з кит. — «печатка», «знак»)? Навіщо потрібно виконувати жест «Цзєїнь»?

Учитель: Будди не називають це «їнь». Це своєрідне втілення гідності Закону Будди. Це термін, перекладений з давньоіндійської мови («мудра» — «печатка», «знак»), китайською це звучить як «їнь» (印). Такі назви, як «Цзєїнь» («складання рук у мудру»), «да шоу-їнь» («велика мудра), «сяо шоу-їнь» («мала мудра»), — це один із величних проявів образу Будди та мови Закону.

Учень: Я вдосконалююся майже рік, але досі не бачив Фалунь.

Учитель: Скажу так: якщо ти кажеш, що у твоєму тілі не відбулося жодних змін, якщо ти не відчуваєш жодних змін, які приніс тобі Фа, або не пізнав чи не зрозумів нічого з того, що виходить за межі стану звичайних людей, то я тобі не повірю; або ж це може бути спричинене тим, що ти не вдосконалюєшся. Якщо ти хочеш щось побачити, відчути, або побачити так ясно, як коли дивишся на звичайну людину, хочеш, щоб це реально проявилося, то я думаю, що це неможливо. Річ у тому, що потрібно застосовувати різний підхід до кожної людини відповідно до її ситуації, стану її людського мислення і того, чого вона доб’ється, коли досягне Повної Досконалості в майбутньому. Коли ми робимо цю справу, у жодному разі не можемо робити все за шаблоном. Ти прагнеш побачити Фалунь, але, не усунувши цієї пристрасті, ти його не побачиш.

Учень: В очах Будд, які перебувають на вищих рівнях, людство — це ніщо. Шановний Учителю, дозвольте запитати: чому Учитель прийшов, щоб урятувати нас?

Учитель: Закон Усесвіту створив для живих істот різних рівнів Усесвіту умови існування на цих рівнях. Із цього випливає, що живі істоти мають перебувати саме в таких умовах існування. Звичайні люди перебувають на найнижчому рівні з усіх рівнів, які створив цей Фа для всього Всесвіту. Тобто, з мого погляду, я маю розглядати Фа та Всесвіт загалом. Чи зрозуміло я пояснив? (Оплески) Отже, з моєї точки зору я дивлюся на живих істот — їхні позитивні й негативні сторони — не так, як ви. Цього вам не зрозуміти.

Учень: У міру безперервного вивчення Фа в моїй свідомості стає дедалі менше справ, про які я думаю, а іноді мені навіть ні про що не хочеться думати. Чи не означає це, що моя головна свідомість слабка, або вдосконалення відхилилося від правильного шляху?

Учитель: Ні, це не так. І я навіть можу сказати, що це дуже гарне явище. Чому я так кажу? У звичайних людей реакція розуму дуже швидка, коли це стосується захисту власних інтересів від утрат. У цьому плані думки реагують дуже швидко, причому пам'ять дуже гостра. Я хочу сказати, що використовувати мозок таким чином недобре, бо це може створювати карму. Якщо ця сторона твого мозку занадто розвинена..., він створює тобі перешкоди в удосконаленні. Тоді як бути? Ми застосовуємо такий метод: спочатку потрібно стримати цю частину твого мозку. Інакше кажучи, насамперед потрібно замкнути й відрегулювати її, замінити її тією частиною твого мозку, яка може мислити як удосконалювальник, і сприяти тому, щоб ця частина мозку розвивалася. Далі треба відрегулювати ті хитрі й підступні частини, а пізніше можна поступово послаблювати стримування. Тоді ти вже зможеш тримати себе в руках. Коли ви навіть не можете виявити свої погані думки — оскільки ця частина вашого мозку настільки добре розвинена, — щойно ви про щось подумаєте, як вдаєтесь до цієї частини мозку. Ця частина мозку серйозно заважає вашому вдосконаленню. Тому в багатьох може з'явитися такий стан, але він тимчасовий. Думки, які ви часто полюбляєте використовувати для захисту власних інтересів, думки про те, щоб заподіяти шкоду іншим, і ті клітини мозку, які надто розвинуті, треба замкнути й відрегулювати. Отже, може з'явитися такий стан, але він тимчасовий. Після того, як їх буде замкнено, їх ще потрібно відрегулювати, щоб вони не були настільки розвиненими й підходили для нормального використання. Нехай розвиваються твої клітини праведного мислення. Ось як це відбувається. Інакше... Використаю простонародний вираз, щоб описати це більш влучно: якщо ти гідна та благородна людина, яка вдосконалюється в Будду, твої думки не можуть бути такими хитрими й слизькими, як у шахрая (賊姦溜滑)!

Учень: Коли інші обмінюються своїм досвідом, це повчально для мене й надихає мене, але мені здається, що це не так ґрунтовно, як коли я б усвідомив сам.

Учитель: Так. Це, звісно, так. Те, що ти сам усвідомив, здебільшого є твоїм досягненням у вдосконаленні. Це є найбільш ґрунтовним. З іншого боку, коли слухаєш розповідь інших, ти також можеш винести з неї урок, і це буде підштовхувати тебе вперед, тому це теж корисно. Конференції Фа не будуть проводитися часто. Наші конференції справді приносять користь. Але не слід занадто часто обмінюватися досвідом удосконалення. Ви повинні зосередити свої зусилля на вивченні Фа та читанні книги.

Деякі питання мають порівняно низький рівень, або повторюються, або їх можна вирішити шляхом читання книги, тому їх відклали. Через обмежений час на цьому ми завершимо відповіді на запитання. (Гарячі оплески)

Переклад оновлено 10 квітня 2025 року.

Примітки до перекладу:

- Чжу-юаньшень — головна душа. Фу-юаньшень — субдуша.
- Чжан Саньфен — знаменитий даос, засновник Тайцзіцюань.
- Говей — Плід Удосконалення.
- Чжу-їши — головна свідомість.