(Minghui.org) Я хотіла б поділитися своїм досвідом удосконалення у двох сферах: вивчення Фа та пошук у собі.

Вивчення Фа

Моїм основним підходом до вивчення Фа було заучування напам’ять. Незабаром після початку практики Дафа у 2004 році я шість місяців присвятила заучуванню «Чжуань Фалунь». Після цього я кілька разів вивчила напам’ять канони зі збірки «Суть сумлінного вдосконалення» та вірші з «Хун Їнь». Багато уривків із цих книг глибоко закарбувалися в моїй пам’яті. У той час, коли мене кілька разів незаконно переслідували та викрадали, міцна основа у вивченні Фа дозволила мені швидко покинути ці темні лігва: я відмовлялася співпрацювати, повторювала Фа, дивилася в себе та надсилала сильні праведні думки.

Починаючи з 2018 року, я встановила щоденний розпорядок і заучувала напам’ять одну лекцію «Чжуань Фалунь», після чого читала інші праці Вчителя. Однак у міру того як я дедалі краще запам’ятовувала «Чжуань Фалунь», іноді під час заучування я робила це механічно, і Фа не проникав по-справжньому в моє серце.

Тому з кінця позаминулого року я щодня слухаю аудіоверсію однієї лекції Вчителя, а потім заучую напам’ять інші опубліковані лекції Вчителя. На сьогодні, за винятком трьох книг, я вивчила напам’ять усі канони та лекції Вчителя, що містяться в додатку до «Чжуань Фалунь», що глибоко вплинуло на мене.

Слухаючи Фа, я вимагаю від себе вбирати кожне слово серцем. Іноді мені здається, ніби слухає моє справжнє «я» всередині мене, а фізичне тіло — лише оболонка.

Одного разу, сидячи в позі лотоса та слухаючи розділ про Небесний кругообіг (кит. Чжоутьєн), я відчула, як потік енергії тече, наче струмок долиною, поступово розширюючись і розсуваючи камені. Струмок розширювався, перетворюючись на річку, демонструючи величезну й величну силу. Це було невимовне відчуття, глибоке й сильне!

Заучуючи Фа напам’ять, я часто не можу стримати сліз. Щоб усі гідні живі істоти могли бути врятовані, Учитель продовжив час, знову й знову беручи на себе величезні кармічні борги за всіх живих істот. Він жертвує всім заради живих істот. Мене глибоко вразила велич Виправлення Закону. Володіючи безмежною силою, незмірною мудрістю та нескінченним милосердям, Учитель створив нове, краще майбутнє та незрівнянну славу для всіх істот у Всесвіті. Це можливість, яку всі живі істоти повинні цінувати безмежно. Ми маємо приймати милість, яку Вчитель дарував нам, з найбільшою повагою та благоговінням.

Дивитися в себе

В останні роки я зосередила своє вдосконалення на трьох основних аспектах шляхом пошуку в собі.

При виникненні конфліктів завжди шукати власні проблеми

Часто спілкуючись з однією співученицею, я майже завжди зосереджувалася на її недоліках у вдосконаленні. Оцінивши себе за принципом Фа, викладеним у вірші «Хто правий, а хто ні» зі збірки «Хун Їнь 3», я зрозуміла: проблема була не в удосконаленні співучениці, а в моїй власній звичці помічати чужі недоліки. Це випливало зі зневажливого ставлення до інших — тобто пристрасті, основаної на заздрості, яка заважала її вдосконаленню, тож провина лежала на мені.

Одного разу вона поділилася зі мною тим, що їй не хочеться виконувати вправи, вона бореться з пристрастю до комфорту й відчуває страх, роздаючи матеріали, що роз’яснюють правду. Наступного дня під час медитації я згадала нашу розмову й подумала: «Чому в неї досі стільки страху й така пристрасть до комфорту?» Отямившись, я одразу подумала: «Чому я знову дивлюся на недоліки співучениці? Я маю позбутися цієї думки». Щойно я її відкинула, мені спала на думку інша: попри страх і прагнення комфорту, вона все одно наполегливо виконує вправи та розповсюджує матеріали. Це справді безцінно. Я повторила «справді безцінно» двічі й відчула, що ця думка надзвичайно праведна. Я вирішила, що це Вчитель наставляє мене дивитися на все з праведними думками.

Іншого разу ми зі співученицею планували роз’яснити правду про Дафа людям з іншого регіону, однак вона приїхала занадто пізно, і ми не змогли допомогти врятувати їх. Я подумки скаржилася: рятувати людей так важливо. Чому вона не відклала інші справи й не поставила порятунок людей на перше місце? Хоча я і нагадувала собі, що треба заглянути в себе, мені довго не вдавалося знайти в собі жодної провини. Нарешті я зрозуміла, що не врахувала її ситуацію, що виявило мій власний егоїзм. Я вирішила відпустити цю ситуацію і перестала думати про це.

Однак моя співучениця кілька разів поверталася до цієї теми. Я сказала: «Що зроблено, те зроблено. Перестаньмо говорити про це і просто винесемо урок із цього досвіду».

Пізніше співучениця знову згадала про це. Цього разу я різко відповіла: «Чия насправді це відповідальність?!» Вимовивши ці слова, я одразу зрозуміла, що була неправа.

Співучениця сказала, що я ображена, але я це заперечувала, заявивши, що мене просто засмучує те, що ми не врятували тих людей.

Після того як співучениця пішла, я, обміркувавши нашу розмову, зрозуміла, що насправді відчуваю образу. Тому я спрямувала праведні думки на її усунення. Але пристрасть виявилася підступною, і мені лише здавалося, що вона зникла.

Лише тоді я зрозуміла, що раніше не усувала образу по-справжньому, а намагалася приховати її. Учитель влаштував так, що співучениця неодноразово згадувала цей інцидент, щоб я усвідомила цю пристрасть і справді її викорінила.

Наступного дня, коли образа знову спливла, вона була слабшою. Я направила праведні думки, щоб усунути її. На третій день вона стала дуже слабкою. Тоді я повністю знищила її однією-єдиною думкою.

У ту саму мить, коли її було усунуто, я відчула, як Учитель потужно підняв мене на вищий рівень і в набагато ширший простір. Там я осягнула вищі принципи Фа й усвідомила, що моє колишнє розуміння Фа було досить поверхневим.

Раніше я старанно шукала свої пристрасті й відкидала їх одну за одною. Але тепер я усвідомила, що всі мої пристрасті, людські уявлення та карма були нав’язані мені старими силами. Поки наші праведні думки сильні, ми можемо позбутися їх.

Тому, стикаючись з проблемами інших практикувальників, нам більше не слід зосереджуватися на тому, у кого є недоліки, слабкі місця, багато людських пристрастей, хто дивиться на інших зверхньо тощо. Подібні думки відображають заздрість старих сил до учнів Дафа.

Учитель ніколи не згадує наші помилки, а лише те, що ми зробили добре.

У той момент мій розум очистився, у ньому не залишилося жодної сторонньої думки. Випромінюючи праведні думки, я побачила, як випущений мною Гун пронісся по величезному полю, немов білий туман, миттєво очистивши його від комах та інших гнилих сутностей, залишивши поле абсолютно чистим.

Як внутрішнє вдосконалення перетворює зовнішнє середовище

Вивчаючи Фа, я зрозуміла, що всі неправильні думки, слова, учинки людей, які нас оточують, і навіть їхній неправильний фізичний стан пов’язані з нашим власним станом удосконалення.

Після 2018 року я кілька років жила з батьками й помітила, що мій стан удосконалення безпосередньо впливав на них. Щоразу, коли я виявляла й усувала власні пристрасті, їхня поведінка та здоров’я значно поліпшувалися.

Усунення прагнення до суперництва та боротьби

Мама раніше часто розмовляла уві сні, причому здебільшого сперечалася. Розуміючи, що це відображає моє прагнення до суперництва та боротьби, я працювала над його усуненням. Незабаром після цього вона повністю перестала розмовляти уві сні.

Відмова від особистої вигоди

Після того як я позбулася пристрасті до особистої вигоди, мені приснився сон, у якому я витирала екскременти з матері. Наступного ж вечора я почула, як вона з жалем говорила батькові про їхній егоїзм, про те, що вони беруть чужі гроші.

Позбавлення від образи та заздрості

Під час пандемії мої батьки серйозно захворіли. Кашель у мами був дуже сильний. Вона навіть побоювалася, що не виживе. Одного вечора вони обоє кашляли без перерви, сперечалися, і кожен звинувачував іншого в тому, що той створює занадто багато шуму. І справді, шум був нестерпним. Я подумала, що це відображає мою образу та заздрість, і почала відправляти праведні думки, щоб позбутися цих негативних почуттів. У ту ж мить, як я підняла долоню, за дверима запанувала повна тиша. Я надсилала праведні думки ще близько двадцяти хвилин, перш ніж приступити до вивчення Фа. Наступного дня мама сказала: «Я почуваюся добре й більше не кашляю».

Раніше мої батьки часто сварилися. Коли вони сварилися, я бачила в мамі образу й заздрість, а в батька — небажання терпіти критику. Я зрозуміла, що вони відображають мої власні недоліки. У міру того як я постійно виправляла себе, вони перестали сваритися, і в нашому домі запанувала гармонія.

Я також зрозуміла, що цей принцип виходить за межі нашої родини. Кожен учень Дафа відповідає за певну сферу в людському світі. Ми відповідальні за порятунок живих істот у наших сферах. Наш стан удосконалення безпосередньо позначається на них.

Якщо ми будемо добре вдосконалюватися, то, повністю виправивши себе, зможемо виправити й усіх живих істот, і в кінцевому підсумку всі вони будуть врятовані. Але якщо ми не будемо добре вдосконалюватися, це погано позначиться на живих істотах.

Хоча останні два роки я не живу з батьками, мій стан удосконалення, як і раніше, впливає на них. Наприклад, після того як я понад місяць очищала своє просторове поле від таких забруднень, як комахи та бактерії, моя шкіра стала дуже гладенькою. Пізніше мама сказала мені, що в них з батьком стала дуже гладенька шкіра.

Якось мама розповіла, що батько часто губиться, коли виходить з дому. Я подумала, що це через його старіння, і почала турбуватися про його здоров’я. Але потім зрозуміла, що це занепокоєння було викликане почуттями до батька. Щойно я відпустила цю пристрасть, у нього більше не виникала ця проблема.

Подолання звичайного людського мислення

Одного разу Вчитель натякнув мені, що я все ще маю сексуальне бажання. Спочатку я не могла цього зрозуміти. Проживши в розлученні двадцять років, я відчувала відразу до любовних стосунків. Як могло статися, що я все ще маю цю пристрасть?

Поступово я усвідомила, що моє відторгнення коренилося в традиційному людському уявленні про те, що «сексуальне бажання — це найглибша з усіх аморальностей». Саме це людське уявлення викликало в мене відразу. Насправді це була замаскована форма сексуального бажання, через що я поводилася неприродно в присутності чоловіків. Після того як я позбулася цього уявлення, я більше не акцентую на різниці між чоловіками та жінками; поводжуся природно як з тими, так і з іншими, і почуваюся спокійно.

У 2018 році поплічники злобного комуністичного режиму насильно й незаконно відвезли мене до слідчого ізолятора. Протягом усього цього випробування я відмовлялася співпрацювати: і під час медичного огляду в лікарні, і дорогою до слідчого ізолятора. Проте мене все одно помістили до слідчого ізолятора. Опинившись там, я не могла зрозуміти, чому поліціянтам усе-таки вдалося відправити мене сюди, адже я щосили відмовлялася співпрацювати з ними. Мені згадалася приказка: «Вченого можна вбити, але не можна принизити». Невдовзі я усвідомила, що моя відмова співпрацювати була пов’язана з проявом гордості та інстинктом самозбереження. Однак вчення Вчителя про відмову від співпраці з переслідувачами ґрунтується на милосерді, оскільки його спрямовано на те, щоб не дати живим істотам скоїти злочини проти Дафа, надаючи їм шанс на порятунок.

Крім того, те, що звичайні люди вважають «добрим» або «правильним», не обов’язково є правильним, якщо розглядати це з вищого рівня. Хоча нам потрібно починати з того, щоб бути добрими людьми в повсякденному житті серед людей, учні Дафа повинні зрештою привести свої дії у відповідність до принципів Дафа, щоб стати найкращими істотами на кожному рівні нового Всесвіту.

Заглянути в себе під час вивчення Фа

Я хотіла б поділитися розумінням, яке виникло в мене під час недавнього заучування напам’ять канонів зі збірників «Суть сумлінного вдосконалення 2 і 3» та пошуку в собі.

Вивчаючи напам'ять текст «Використовую за бажанням» (Суть сумлінного вдосконалення 2), я викрила в собі уявлення, ніби неформальне письмо свідчить про брак освіченості чи культури. Усвідомивши цю думку, я спростувала її, згадавши, що вся історія та культура людства створені Вчителем. Як це може бути відсутністю високої культури? Відкинувши цю думку, я поступово пробудилася до вищих принципів Фа. Я була глибоко зворушена й вражена, усвідомивши: Учитель прагне, щоб ми позбулися вкорінених людських уявлень і обмежень та осягнули вищі принципи Фа.

Заучуючи напам’ять канон «Праведні думки» («Суть сумлінного вдосконалення 3») і повторюючи текст, я пропустила рядок: «Однак у звичайній ситуації треба піднімати руку вертикально або виконувати позицію рук великого лотоса». Я відразу ж заглянула в себе і зрозуміла, що моя постава часто була неправильною, коли я очищала своє поле. Я часто сутулилася й клала руки ближче до ніг, оскільки довго сидіти прямо було втомливо; сутулитися було зручніше. Я виявила, що це було прагнення до комфорту, і відразу відчула поколювання в спині. Я подумала, що Вчитель коригує моє тіло. У результаті я змогла сидіти абсолютно прямо, більше не відчуваючи втоми.

Заучуючи напам’ять канон «Шлях», я пропустила речення: «замість того, щоб використовувати Закон для визначення того, що правильно, а що помилково» («Суть сумлінного вдосконалення 2»). Це нагадало мені про випадок, коли в ув’язненні я підписала документ про звільнення під заставу просто тому, що так зробили інші практикувальники, і під приводом турботи про почуття членів моєї родини, хоча я понад місяць надсилала сильні праведні думки, зруйнувавши всі чинники зла, що стояли за переслідувачами, і знала, що нас відпустять, навіть якщо ми нічого не підпишемо.

Повернувшись додому, я побачила сон, у якому складала іспит. Розв’язуючи складні питання, я не хотіла відповідати на прості. Тому я списала відповіді з чужих робіт. Але коли я переглянула ці питання і зрозуміла, що відповіді на деякі з них були неправильними, було вже занадто пізно виправляти помилки — час іспиту минув.

Я зрозуміла, що в цьому сні Вчитель з милосердям вказав на мою помилку, пов’язану з підписанням цього документа. Я завжди маю співвідносити свої вчинки та все інше з Фа, а не наслідувати чужий приклад.

Заучуючи напам’ять канон «Ми не беремо участі в політиці» («Суть сумлінного вдосконалення 3»), я згадала випадок, коли використовувала цитати з цього канону, щоб роз’яснити своєму братові правду про Дафа та незаконне переслідування. Але я виявила, що моїм вихідним наміром було не підтвердження праведності Фа. Натомість я використовувала Дафа, щоб довести свою правоту. Я була здивована, що в мене є така серйозна проблема. Мені необхідно відмовитися від пристрасті до самоствердження.

Я все ще маю чимало егоїстичних пристрастей, яких не позбулася остаточно, і часто зосереджуюся лише на собі. Сподіваюся, що найближчим часом зможу відповідати вищим стандартам, ґрунтовно вдосконалюватимуся та старанно підвищуватиму Сіньсін.