(Minghui.org) Раніше сайт Minghui.org повідомляв, що приблизно в червні 2026 року 84-річна Ван Сюцинь із міського округу Фучжоу провінції Фуцзянь надіслала додому листа з в'язниці, де вона відбуває термін два роки й п'ять місяців за відданість Фалуньгун. Нещодавно вона написала ще один лист, у якому надала більш детальну інформацію про переслідування.

Короткий виклад справи Ван

Ван спочатку було заарештовано 12 лютого 2025 року. Через високий кров’яний тиск її помістили під домашній арешт. 14 липня 2025 року поліціянти, увірвавшись до будинку Ван, силою відвезли її до лікарні для медичного огляду. Через три дні жінку помістили до слідчого ізолятора № 2 міського округу Фучжоу. 9 жовтня 2025 року вона постала перед судом повіту Міньцінь міського округу Фучжоу, і в листопаді того ж року її засудили до двох років і п’яти місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 5000 юанів. Подана нею апеляція до проміжного суду міського округу Фучжоу була відхилена.

20 січня 2026 року Ван помістили у відділення № 2 жіночої в’язниці провінції Фуцзянь. Хоча в повідомленні про прийом до в’язниці зазначалося, що родичі можуть відвідувати її 16 числа кожного місяця, їм ще жодного разу не дозволили зустрітися з нею.

Чоловік Ван (віком понад 90 років) на момент її арешту був недієздатним і потребував її догляду. Її ув’язнення поставило сім’ю в скрутне становище.

Нові подробиці з другого листа

Після того як у листопаді 2025 року Ван було винесено вирок, її близькі подали апеляцію від її імені. Оскільки їм не дозволяли бачитися з нею в місці ув’язнення, вони доручили державному адвокату зустрітися з нею.

«Адвокат попросив мене підписати кілька документів, не давши мені їх прочитати. Я думала, що адвокат, найнятий членами моєї родини, захищатиме в суді мою невинність, але в підсумку мою апеляцію відхилили. Я зрозуміла, що він не усвідомлює, що таке Фалуньгун, і не звинувачую його», — написала Ван у другому листі своїм рідним.

Син Ван передав через адвоката свій лист для матері, але адвокат сказав, що під час десятихвилинної зустрічі в неї не буде часу на його прочитання. Адвокат лише переказав Ван зміст листа, у якому йшлося про те, що її чоловік упав.

На той момент Ван не знала, що після падіння її чоловіка їхні діти були змушені помістити його в геріатричний центр, оскільки не могли забезпечити його безпеку вдома. Тепер вони змушені щомісяця оплачувати рахунки на суму близько 8000 юанів.

Ван поцікавилася, чи мають прокуратура та суд повіту Міньцин юрисдикцію щодо її справи. Вона написала: «Офіційно моє постійне місце проживання зареєстроване в районі Цаншань міського округу Фучжоу з 1983 року — відтоді, як я переїхала до чоловіка в житловий комплекс „Іюань“ при Педагогічному університеті Фуцзяні.

З 20 січня по 18 березня 2026 року я перебувала у відділенні в’язниці для новоприбулих. Одного разу співробітник суду повіту Міньцин приїхав до в’язниці й запитав, чи я маю у власності будинок, автомобіль та банківський рахунок. Я домогосподарка й ніколи не працювала. Я не маю ані пенсії, ані заощаджень, ані машини. Наш будинок належить моєму чоловікові».

Залишається незрозумілим, чи намагався суд стягнути кошти з пенсії чоловіка Ван або накласти арешт на його будинок для погашення призначеного їй судового штрафу в розмірі 5000 юанів.