(Minghui.org) Я народилася в селі на північному сході Китаю й була третьою за старшинством із шести дочок. Наша сім’я жила бідно, а життя було постійною боротьбою за виживання. Після заміжжя, коли моїй першій дитині виповнилося три роки, у мене сталася позаматкова вагітність, яку лікар спочатку не виявив. У мене почалася сильна кровотеча, і мене терміново доправили до лікарні, де операція тривала три години. Лікар сказав, що якби ми затрималися ще на 30 хвилин, я б померла. Після цього я страждала від маститу, ентериту й головного болю, що завдавало мені сильних страждань.
У 1999 році я здала наш будинок в оренду двоюрідному братові, який практикував Фалунь Дафа. Він розповів, що в багатьох людей, які виконували вправи Фалунь Дафа, зникли хвороби, тому у квітні я вирішила піти на пункт практики неподалік від мого дому. Я була вражена: уже через два тижні всі мої хвороби зникли. Коли я вперше виконувала другу вправу, у мене заболів живіт. Сходивши до туалету, я продовжила виконувати вправи. Практикувальники запевнили мене, що Вчитель очищає моє тіло. Невдовзі я почала відчувати, як у животі обертається Фалунь, і відтоді сумлінно виконувала вправи.
Стати на захист Дафа
20 липня 1999 року компартія Китаю розпочала переслідування Дафа. Багато практикувальників-початківців настільки злякалися, що не наважувалися продовжувати вдосконалюватися, а члени моєї сім’ї також умовляли мене відмовитися від практики. Працівники місцевих органів влади й поліційного відділку обходили будинки, змушуючи практикувальників здавати книги й підписувати заяви про відмову від практики. Хоча багато хто підкорився, я відмовилася здати книги.
У 2000 році дев’ятеро практикувальників, серед яких була і я, планували поїхати до Пекіна, щоб виступити на захист Дафа. Четверо з нас сіли в потяг, але нас перехопили поліціянти. Ця подія приголомшила все село. Члени наших сімей, охоплені тривогою і відчаєм, одразу поїхали до поліційного відділку. Поліціянти вимагали, щоб ми написали гарантійні заяви, пообіцявши не практикувати, в обмін на звільнення. Моя дитина, ридаючи, трималася за мої ноги й просила: «Мамо, перестань практикувати». Сестра, охоплена страхом, двічі вдарила мене по обличчю й сказала, що я безсердечна. Навіть чоловік зі сльозами на очах благав мене підписати заяву. Однак я відмовилася й нагадала йому, що Вчитель позбавив мене всіх хвороб і я дуже вдячна йому за це. Після цього поліціянти відправили нас чотирьох до центру ув’язнення.
Більшість ув’язнених були практикувальниками. Я знала, що мені там не місце, і вирішила, що маю повернутися додому. Через два тижні за мною прийшли поліціянти, секретар сільського партійного комітету, чоловік і свекор. Вони благали мене написати заяву про відмову від практики, поставивши це умовою мого звільнення. Чоловік став переді мною навколішки й благав мене, а свекор пригрозив, що його син розлучиться зі мною, якщо я не підпишу заяву. Я спокійно відповіла: «Нехай так і буде». Що б вони не говорили, я залишалася непохитною. Коли начальник поліції зрозумів, що не зможе змусити мене підписати заяву, він дозволив мені повернутися додому під пильним наглядом. Потім моїх родичів змусили заплатити 2500 юанів.
Після звільнення, читаючи книгу «Чжуань Фалунь», я побачила Фалунь, що обертався, і відтоді щодня бачу, як він обертається. Фалунь завжди зі мною, де б я не була. Навіть коли я їду на велосипеді, схожий на м’яч Фалунь котиться попереду, вказуючи мені шлях.
Розповідати людям про Фалунь Дафа
Коли я прийшла до сусіднього села, щоб розповісти людям про Дафа, то помітила літню жінку, яка сиділа біля будинку, і запитала, скільки їй років. Вона відповіла, що їй уже за вісімдесят. Потім я запитала, чи чула вона про Фалунь Дафа. Вона відповіла, що ні. Я пояснила, що Вчитель, який дарував людям Фалунь Дафа, прийшов рятувати людей, і попросила її запам’ятати фразу: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Вона погодилася.
Я рознесла буклети до кожного будинку. Мені зустрілася жінка, яка здалася мені добре освіченою. Я розповіла їй про красу Дафа й про те, що Дафа вчить нас бути хорошими людьми, де б ми не перебували. Вона погодилася й сказала, що Вчитель справді великий.
Ми з місцевими практикувальниками ходили від будинку до будинку й розмовляли з людьми. У нашому районі 12 сіл, і нам знадобилося понад місяць, щоб обійти їх усі. У багатьох жителів були собаки, які починали гавкати, щойно ми заходили в село. Спочатку ми їх боялися, але потім говорили їм: «Запам’ятайте: „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“. Ми прийшли допомогти вашим господарям». Після цього собаки заспокоювалися.
Ми попросили практикувальників спрямовувати праведні думки в бік села, яке збиралися відвідати, щоб усунути всі перешкоди, а також попросили Вчителя захистити нас. Поки співучні розповідали людям правду, я залишалася осторонь і відправляла праведні думки. Наші наміри були чистими, і ми починали розмовляти з кожним, кого зустрічали. Із собою ми носили велику сумку з матеріалами для роз’яснення правди. Одного разу один чоловік запитав: «Ви не боїтеся поліції?» Я відповіла, що ми робимо добрі справи, а поліція має справу з поганими людьми, а не з хорошими. Але іноді нам траплялися ті, хто погрожував повідомити про нас у поліцію.
Навпроти мого будинку розташовані дві школи, тому в цьому районі завжди досить людно. Іноді я виходила до будинку й розповідала про Дафа людям, які чекали на автобус. Дехто одразу погоджувався вийти з компартії та належних їй організацій. Одна літня жінка мала втомлений вигляд, і я принесла їй лавку. Вона подякувала мені, а після того, як я розповіла їй правду, погодилася вийти з компартії й сказала, що я добра людина.
Вірити в Учителя і Дафа
Мій шлях удосконалення був сповнений радості й випробувань. За 25 років мене чотири рази заарештовували й відправляли до центру ув’язнення, а один раз — до виправно-трудового табору. Попри всі ці випробування, моя віра жодного разу не похитнулася. Чоловік часто говорив, що я мужня і справжня практикувальниця, і що він захоплюється практикувальниками, бо ми ніколи не зраджуємо одне одного. Брат також говорив, що Фалунь Дафа — це щось дивовижне.
Ми з двома співучнями вивчали Фа в мене вдома, але хтось доніс на нас. Їх відправили до в’язниці, а мене доправили до центру ув’язнення. Я зрозуміла, що в моєму вдосконаленні є недоліки. Упродовж трьох місяців я вчила «Чжуань Фалунь» напам’ять. Перебуваючи в ув’язненні, я часто згадувала слова Вчителя, шукала недоліки в собі й зрозуміла, що негативні думки дали старим силам змогу скористатися моїми слабкостями. Під час прибирання в туалеті старша по камері завжди нагадував мені почистити підлогу біля стіни. Я подумала, що, можливо, Учитель натякає мені на необхідність викорінити старі сили із самого кореня.
Я постійно дивилася в себе, шукала свої пристрасті й зрозуміла, що всі вони за своєю суттю егоїстичні та нав’язуються нам старими силами. Щоразу, виявивши якусь пристрасть, я намагалася її усунути. Я щиро просила Вчителя допомогти мені повернутися додому, щоб я могла розповідати людям про переслідування. Однієї ночі мені наснився сон, у якому Вчитель дав мені зрозуміти: якщо твердо вірити в Учителя і Дафа, то немає такого випробування, яке неможливо пройти.
Поліціянти провели ретельний обшук, намагаючись зібрати проти мене «докази». Мене змушували підписати гарантійну заяву й обіцяли звільнити, якщо я погоджуся. Мені також погрожували, що в разі відмови я проведу під вартою щонайменше три роки. Я залишалася непохитною, вважаючи, що насправді важливе лише те, що говорить Учитель. Під час судового процесу я через відеозв’язок роз’яснила присутнім правду про Фалунь Дафа, сказавши, що немає нічого поганого в тому, щоб дотримуватися принципів Істина, Доброта, Терпіння і прагнути бути хорошою людиною. Мене засудили до одного року позбавлення волі. Коли я попросила пом’якшити вирок, суддя відповів, що це неможливо, оскільки я не визнала своєї вини.
Перебуваючи в слідчому ізоляторі, я відправляла праведні думки й просила Вчителя допомогти мені повернутися додому, оскільки мені там не місце. Старша по камері сказала, що після переведення до в’язниці я приєднаюся до інших практикувальників. Я відповіла, що нікуди не піду, окрім як додому. Коли мені офіційно оголосили вирок — вісім місяців, усі в слідчому ізоляторі зраділи за мене й сказали, що я добре вмію домагатися свого. Однак я знала, що справа була не в моїй здатності домовлятися — це Вчитель захистив мене.
Позбутися образи
У нашій сім’ї разом живуть три покоління, й іноді свекруха залишається в нас на кілька місяців. Їй 83 роки. Вона погано чує й бачить, у неї тремтять руки, а також постійно болять спина й ноги. Свекруха звикла чинити по-своєму й наполягає на тому, що вона має всім керувати в домі. Чоловік часто через це засмучується. Уночі свекруха хропе, а коли в неї трапляється розлад шлунка, вона іноді не встигає вчасно дійти до туалету. Коли я запитувала її про це, вона все заперечувала. Спочатку я засмучувалася, але потім нагадала собі, що я практикувальниця й маю думати про інших. Я приготувала для неї відро, щоб у разі потреби вона могла скористатися ним уночі, і це допомогло розв’язати проблему.
Іноді я кажу щось, що іншим може бути неприємно чути, і невістка різко мені відповідає. Я одразу беру себе в руки й намагаюся виправитися. Іноді всі п’ятеро членів нашої сім’ї зганяють на мені своє невдоволення. Чоловік курить, п’є й часто кричить на мене. Раніше мені було важко через це, але тепер я можу терпіти й не брати близько до серця.
Уся моя сім’я отримала користь завдяки тому, що я практикую Дафа. Коли в чоловіка болить голова або підвищується температура, він одразу повторює: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао», і невдовзі йому стає краще. Одного разу на роботі в моєї сестри сталева стійка впала на підлогу й ударила її по голові. Шкіру на голові було розсічено, але череп не постраждав. Лікар сказав, що це диво. Мій зять читає всю інформацію про переслідування, яку я йому передаю, і відчуває сильну неприязнь до компартії.
Минулого року я була в гостях у невістки. У нашому селі документи на право власності оформлювали колективно, і нашу ділянку зареєстрували на ім’я свекра. Після його смерті документ залишився в невістки, і вона попросила мене заплатити 500 юанів за розподіл права власності. Пізніше я запитала її про це, але вона в гніві вдарила по столу й почала стверджувати, що я не давала їй жодних грошей, хоча під час їх передавання були присутні обидві її дочки. Я трохи посперечалася з нею, але вона й далі відмовлялася визнати, що була неправа, і я засмутилася.
Повернувшись додому, я замислилася над своєю поведінкою: «Я практикувальниця й учинила неправильно. Хіба це не пристрасть до суперництва й особистої вигоди?» Через кілька днів я зателефонувала невістці й сказала: «Неважливо, отримала ти ці гроші чи ні. Головне — не засмучуйся. Це моя провина». Вона відповіла, що вже не сердиться.
До того як я почала практикувати Фалунь Дафа, ми з чоловіком часто сварилися. Я була запальною і жбурляла все, що потрапляло під руку. За характером я була схожа на батька, який славився крутою вдачею. Одного разу після вечері чоловік ударив мене паличками для їжі по голові, залишивши дві червоні відмітини. Свекруха це бачила, але промовчала.
У гніві я перекинула обідній стіл, схопила сокиру й замахнулася на чоловіка. Свекруха спробувала втрутитися й поранила руку, через що кілька тижнів не могла готувати. Коли невістка запитала, що сталося, я зізналася, що під час сварки з чоловіком ударила свекруху. Поліціянти говорили, що я часто підвищувала голос незалежно від того, мала рацію чи ні. Такою я була раніше. Але після того, як почала практикувати Фалунь Дафа, усе змінилося.
Дафа повністю змінив мене. За останні 25 років я не приймала жодних ліків і тепер насамперед думаю про інших. Неможливо висловити словами мою вдячність Учителю. Я готова сумлінно роз’яснювати людям правду й допомагати Вчителю рятувати людей.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
