​Важливість доброти та великодушності

(Minghui.org) Конфуцій колись сказав: «Шляхетна людина допомагає іншим усвідомити свої добрі якості, а не погані. Негідна людина чинить навпаки». Це показує важливість доброти та великодушності.

Упродовж історії завжди цінувалися злагода, доброта та співчуття. Люди вірили, що такі цінності можуть принести благословення людині, процвітання родині та силу країні. Ось кілька прикладів.

Безкорисливість Бао Шуя

Коли князь Хуань із царства Ці в період Весен і Осеней готувався призначити Бао Шуя канцлером, Бао самовіддано рекомендував на цю посаду Гуань Чжуна. Він пояснював: «Гуань — рідкісний талант. Він кращий за мене принаймні в кількох аспектах: виявляє щедрість і доброту для підтримання миру; має базове розуміння про управління країною; відзначається чесністю, яка заслужила йому довіру народу; він також є прикладом добрих манер і ввічливої поведінки, які повинен наслідувати кожен».

Тож князь Хуань призначив Гуаня канцлером. Завдяки здібностям і чесності Гуаня та самовідданості Бао, царством Ці добре керували, і воно стало одним із найсильніших держав того часу. Це відповідає словам Конфуція: «Шляхетна людина допомагає іншим усвідомити свої добрі якості...»

Двоє вчених

Чжен Сюань, відомий учений часів династії Хань, писав анотації до книги «Цзо Чжуань» («Традиція Цзо»), але не завершив їх.

Чжен вирушив у подорож і зупинився в одному готелі з іншим вченим, Фу Цзишенєм. Вони ніколи раніше не зустрічалися. Вийшовши з готелю, Чжен почув, як Фу розповідає іншим про своє розуміння «Цзо Чжуань». Чжен довго слухав і зрозумів, що розуміння Фу схоже на його власне.

Тоді Чжен підійшов до Фу і сказав йому, що пише анотації до книги «Цзо Чжуань», але ще не закінчив. Оскільки їхнє розуміння було настільки схожим, він захотів передати Фу написане ним, щоб той зміг закінчити книгу. Завдяки допомозі Чжена Фу завершив книгу і став відомим. Безкорисливість Чжена також добре запам’яталася.

Традиційні цінності

Імператор Тайцзун, засновник династії Тан, одного разу назвав чотири причини, завдяки яким він досяг успіху. По-перше, він не був заздрісним і цінував таланти інших, ніби вони були його власними. По-друге, він призначав чиновників, зважаючи на їхні сильні сторони, і не дивився на їхні слабкості. По-третє, він поважав здібності людей і прощав помилки. По-четверте, він заохочував добрі вчинки замість того, щоб карати за погані.

Імператор Кансі з династії Цін вчив своїх дітей не бути заздрісними: «Живучи в цьому світі, людина повинна бути щедрою та великодушною. Коли ми бачимо, що інші люди досягають успіху, ми повинні радіти за них; коли ми бачимо, що інші зазнають невдачі, ми маємо співчувати».

Але відтоді, як кілька десятиліть тому комуністична партія Китаю (КПК) захопила владу, такі традиції давно відійшли в забуття. Під впливом партійної культури КПК люди запекло борються за власні інтереси, навіть ціною завдання збитків іншим. Це не тільки шкодить оточенню, але й, зрештою, є згубним для них самих. Плекаючи доброту й великодушність, ми допомагаємо як собі, так і суспільству.