(Minghui.org) Мені 74 роки, і я почала практикувати Фалунь Дафа у 1998 році після того, як чоловік розповів мені про цю практику. Він сказав: «Мій старший брат, який живе в іншому місті, зателефонував мені й розповів про практику вдосконалення, яка називається Фалунь Дафа. Він сказав, що це чудова практика, яка насамперед допомагає людям підвищувати свої моральні якості. Вона також ефективна для поліпшення здоров’я та позбавлення від хвороб. Практикувальники вдосконалюються відповідно до принципів Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень) і прагнуть стати кращими».
Коли я дізналася, що Фалунь Дафа вчить людей бути добрими, то подумала, що це ідеально відповідає моїм власним цінностям. Прочитавши «Чжуань Фалунь» до половини, я зрозуміла, що принципи Фалунь Дафа Істина, Доброта, Терпіння є істинними та глибокими. Після того як закінчила читати книгу, я переконалася, що Фалунь Дафа — це незвичайна практика, яка вчить людей бути добрими й високоморальними. Вона ідеально відповідала моєму розумінню того, як слід поводитися. Я була неймовірно щаслива й почала вдосконалюватися саме з таким настроєм.
У пошуках своєї кореневої пристрасті
Протягом багатьох років я старанно шукала свою кореневу пристрасть, але так і не змогла її визначити. Я завжди вважала, що моє бажання вдосконалюватися цілком чисте. Хоча в процесі самовдосконалення я виявила багато пристрастей, мені так і не вдавалося знайти ту, що лежала в основі всього, і це викликало в мене занепокоєння.
Щоб розв’язати цю проблему, я повністю занурилася у вивчення Фа, заучувала напам’ять і переписувала від руки. Я неодноразово вивчала канон Учителя «Йти до Повної Досконалості» та інші лекції, ретельно зіставляючи кожне речення зі своїм станом удосконалення. Я також читала багато статей з обміну досвідом, у яких практикувальники ділилися тим, як знаходили свої основні пристрасті.
Завдяки милосердному керівництву Вчителя я нарешті побачила свою кореневу пристрасть. Я усвідомила, що моєю відправною точкою в удосконаленні було бажання: «Я хочу стати хорошою людиною». Продовжуючи дивитися в себе, я усвідомила, що бажання бути хорошою людиною — це лише поверхневий прояв, а не корінь моєї пристрасті. Під ним приховувалася значно глибша пристрасть — прагнення до слави.
Я завжди була досить замкненою людиною. У дитинстві я слухалася батьків і рідко робила щось, що могло їх засмутити, тому мене майже не критикували. Дорослі казали, що я сором’язлива, але розумна дівчинка. У школі я слухалася вчителів, вважалася зразковою ученицею і заслужила визнання як учителів, так і однокласників.
Після того як я почала працювати, я дотримувалася вказівок керівництва, сумлінно працювала й користувалася загальною повагою як хороша працівниця. Я старанно виконувала кожне доручення, не думаючи про особисту вигоду чи втрати, і дотримувалася високих стандартів. Мене неодноразово визнавали видатною працівницею, і я отримувала нагороди на роботі вісім років поспіль. Здобуття цих нагород вимагало величезних зусиль і самопожертви, і на цьому шляху я пережила багато труднощів. Після кількох років роботи я також вступила до компартії Китаю.
Оскільки я виросла в оточенні похвали, то поступово звикла отримувати схвалення від людей навколо. Почавши працювати, я дуже багато трудилася, щоб заслужити визнання. Мені особливо подобалося чути компліменти, і, перш ніж я це усвідомила, моє прагнення до слави та визнання непомітно вкоренилося.
Учитель сказав:
«Водночас у самовдосконаленні має бути певний процес, на початку вивчення Фа ви можете зрозуміти лише принципи того, як бути гарною людиною. Насправді, у цій книзі містяться принципи різних ступенів, різних рівнів. Як кажуть у буддизмі, у Трьох Сферах є 33 рівні Неба, є різні рівні. Якщо ти хочеш удосконалитись до певного рівня Неба, то повинен знати принципи на тому рівні, тільки тоді зможеш піднятися туди шляхом удосконалення; коли досягнеш тих стандартів, тоді й зможеш туди піднятись». («Лекція Закону на конференції Фа в Х'юстоні»)
Наскільки я розумію, справжні вдосконалювальники підвищують свій рівень і піднімаються на вищі сфери, вдосконалюючись відповідно до вимог Фа та постійно покращуючи себе. Це, природно, включає й те, щоб бути хорошою людиною. Однак якщо людина навмисно прагне здаватися хорошою або робити добрі вчинки з цією метою, то вона лише є хорошою людиною у звичайному людському розумінні. Це не є справжнім удосконаленням і не може привести до Повного Вдосконалення та повернення до свого первісного, істинного «я».
Підказка від Учителя
Озираючись назад на свій шлях удосконалення, я, здавалося б, дуже активно виконувала три справи. Мій дім водночас був місцем для вивчення Фа та виготовлення матеріалів. Я брала активну участь майже в усіх проєктах. Я випускала книги Дафа, календарі, плакати та інформаційні матеріали, робила автоматичні телефонні дзвінки для роз’яснення правди, писала листи із закликом до людей вийти з КПК і поширювала інформаційні матеріали в сільській місцевості.
Я сумлінно виконувала ці завдання, і результати часто були дуже хорошими. Я також добре ладнала з іншими практикувальниками. Щоразу, коли комусь була потрібна допомога, я завжди без вагань була готова допомогти. Практикувальники з інших районів часто зупинялися в моєму домі, щоб вивчати Фа, обмінюватися досвідом і покращувати свій стан удосконалення.
У міру того як я отримувала дедалі більше визнання від інших практикувальників, у мене поступово почали проявлятися пристрасті: розвинулися почуття радості, бажання похвалитися, марнославство й самовдоволення. Мені подобалося чути похвалу від інших, і моє его непомітно зростало. Я почала вважати себе дуже здібною. Коли я була особливо зайнята, то вивчала Фа, друкуючи матеріали, або друкувала матеріали, займаючись домашніми справами. Часто я була настільки зайнята, що нехтувала сном і їжею.
Однак згодом я зрозуміла, що моя поведінка більше не ґрунтувалася на Фа. Я перестала засвоювати Фа під час читання й часто неправильно розуміла зміст. Я не могла заспокоїтися під час відправлення праведних думок, і мій розум ставав дедалі неспокійнішим. Я розуміла, що щось не так. Хоча я виявила кілька пристрастей, яких мала позбутися, але відчувала, що не в змозі повністю їх усунути.
Побачивши, що я не можу самостійно розібратися в цій проблемі, наш милосердний Учитель дав мені підказку. Одного ранку я запалила пахощі для Вчителя й почала мити підлогу. Через деякий час я обернулася й помітила, що щойно запалена паличка згасла, прогорівши зовсім трохи. Я запалила її знову, але через деякий час вона знову згасла. Я занепокоїлася й подумки сказала Вчителю: «Учителю, щось не так з моїм удосконаленням. Мені потрібно серйозно подивитися в себе».
Я запалила ще одну паличку пахощів, і вона горіла нормально. Подивившись у себе, я дійшла висновку, що помилково вважала виконання великої кількості справ справжнім удосконаленням. Тоді я вважала це розуміння правильним і таким, що відповідає Фа. Однак, озираючись назад, я розумію, що так і не знайшла першопричину: справжньою причиною було моє прагнення до слави та захисту своєї репутації.
Я також виявила багато інших пристрастей, зокрема образу, заздрість, зверхнє ставлення до інших, приниження людей, підозрілість і небажання приймати чужу думку. Навіть коли я розповідала правду про переслідування та закликала людей вийти з партії й створених нею організацій, мої спонукання не завжди були продиктовані співчуттям і добротою. Іноді мене більше турбувало виконання завдання або збільшення кількості людей, яким я допомогла вийти з цих організацій, ніж щирий порятунок людей. Моє серце не було чистим.
Я також зрозуміла, що не завжди була цілком чесною у своїх висловлюваннях. Обговорюючи щось з іншими, я іноді несвідомо трохи прикрашала сказане, сподіваючись, що люди оцінять мої здібності або більше мені довірятимуть. Подивившись глибше, я зрозуміла, що це також було викликано моєю пристрастю до репутації та прагненням до слави.
Ця пристрасть позначалася і на сімейному житті. Наприклад, я намагалася підтримувати зовнішню гармонію зі своєю невісткою. Я часто брала на себе важку роботу по дому й нерідко готувала смачні страви, щоб показати їй, яка я турботлива свекруха та хороша практикувальниця Дафа. Я хотіла, щоб вона думала: «Подивися, яка чудова в мене свекруха! Вона робить те, чого інші люди не стали б робити».
У глибині душі я думала: «Я добре до тебе ставлюся, отже, ти теж добре до мене ставитимешся». Хоч би як я втомлювалася, я вважала, що повинна зберігати ці гармонійні стосунки.
Справа була не в тому, що робити все це було неправильно. Проблема полягала в тому, що за зовнішньою оболонкою хорошої людини приховувалося моє прагнення до визнання та слави.
Учитель надав мені ще одну можливість позбутися цієї пристрасті. Ми з кількома співучнями готувалися вирушити до столиці провінції, щоб допомогти врятувати одного практикувальника, і мали повернутися через кілька днів. Оскільки до від’їзду в мене залишалося небагато часу, я вирішила приготувати пельмені для невістки та онука, щоб у них була готова їжа, поки мене не буде. Я знала, що їй нелегко самій доглядати за маленькою дитиною, тому хотіла полегшити їм життя, хоча це й забирало в мене чимало часу та сил.
Я закінчила ліпити пельмені буквально перед виходом і поспішила вниз. Пройшовши трохи, я згадала, що дещо забула. Швидко повернувшись додому, я відчинила двері й почула, як невістка голосно розмовляє телефоном. Здавалося, вона з кимось сперечалася, і її голос ставав дедалі гучнішим.
Прислухавшись, я з подивом зрозуміла, що вона говорила про мене. «Вона зводить мене з розуму! Їй уже треба йти, а вона все одно вперто ліпить пельмені. Я навіть не хочу їх їсти! Вони жахливі на смак!» Моє серце завмерло. Невже вона справді говорила про мене? У цей момент невістка обернулася й побачила, що я повернулася і щось шукаю в спальні. Вона виглядала збентеженою.
Я взяла те, що мені було потрібно, і попрямувала до дверей. Спокійно сказала: «Невже пельмені справді такі жахливі, що вони тебе так засмутили? Більше не сердься. Я зараз іду». Потім я спустилася вниз.
Дорога до столиці провінції зайняла близько п’яти годин. Усю дорогу в голові крутилися різкі слова невістки, і я почувалася глибоко пригніченою. Хоча я не сперечалася з нею й зуміла зберегти самовладання, усередині почувалася скривдженою та ображеною; моя гордість була зачеплена. Я подумала: «Мені вже понад 70 років, і я так старалася полегшити їй життя. Замість того щоб подякувати мені, вона так нешанобливо про мене відгукувалася. Це просто неймовірно!» Потім у мене виникла інша думка: «Ні, це неправильно. Я вдосконалююся, і нічого не відбувається випадково. Мені потрібно подивитися в себе».
Коли я розповіла співученицям про те, що сталося, одна з них зі співчуттям поділилася своїм розумінням. Вона сказала, що я намагалася бути хорошою людиною з корисливою метою, а не через щиру доброту заради її блага, бо в глибині душі хотіла, щоб вона визнала мене хорошою людиною. Оскільки мої вчинки не ґрунтувалися на Фа, вони не могли по-справжньому торкнутися її серця, тому цілком зрозуміло, чому вона не оцінила мого вчинку. Співучениця нагадала мені, що я повинна просто дозволити подіям розвиватися природним чином, а не нав’язувати іншим свої добрі наміри.
Я згадала, що невістка казала мені, що не потрібно повністю готувати пельмені. Треба було лише приготувати начинку, а ліпити їх вона мала сама, але я наполягла на тому, щоб зробити все самостійно. У результаті я була так зайнята, що пішла, навіть не встигнувши поїсти. Мої вчинки справді були продиктовані людськими прагненнями. Подивившись глибше, я зрозуміла, що мною знову рухало прагнення до слави. Сама того не усвідомлюючи, я ретельно приховувала цю пристрасть протягом багатьох років.
Позбавлення основної пристрасті
Я практикувала понад 20 років, перш ніж нарешті виявила свою основну пристрасть. Хоча я багато вивчала Фа й брала участь у багатьох проєктах Дафа, я насправді не асимілювалася з Фа. Більшість моєї діяльності залишалася поверхневою й досі визначалася людськими уявленнями. Я вирішила докласти більше зусиль до глибшого вивчення Фа, заучування напам’ять і переписування від руки. Мета вивчення Фа — асиміляція з Фа. Лише асимілювавшись із Фа, ми зможемо по-справжньому змінити свої людські уявлення, сформовані в людському світі й такі, що не відповідають універсальним принципам Усесвіту Істина, Доброта, Терпіння, та перетворити своє мислення. Ми повинні повністю відкинути плани старих сил.
Я розуміла, що мені потрібно працювати над своїм Сіньсін. У будь-якій ситуації я мала зіставляти свої думки та вчинки з принципами Фа. Якщо щось відповідало Фа, я це робила; якщо ні — рішуче відкидала. Я звертала увагу навіть на найменші речі в повсякденному житті. Кожна думка, кожне слово й кожен учинок ставали можливістю перевірити, чи відповідають вони принципам Фа, та усунути будь-які неправедні елементи.
Через деякий час я виявила, що багато пристрастей, які випливали з мого прагнення до слави, стало набагато легше усувати. Я знала, що Вчитель допомагав мені: «…за вдосконалення відповідаєш ти, а за Гун відповідає Вчитель». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Щоразу, коли мені вдавалося усунути навіть невелику частину чогось, Учитель видаляв для мене ще одну частину в інших просторах. Я безмежно вдячна Вчителю за милосердний порятунок!
Ми з чоловіком почали практикувати Фалунь Дафа одночасно. Він був старанним практикувальником і наполегливо вдосконалювався. У 2003 році його незаконно засудили до п’яти років ув’язнення. Після трьох років жорстокого переслідування він помер.
Наш син вступив до коледжу, одружився і оселився в іншому місті. Протягом трьох із половиною років я допомагала доглядати за онуком. Коли він підріс і більше не потребував моєї допомоги, я жила сама, і це стало моїм основним середовищем для вдосконалення.
Близько року тому мої обставини змінилися. Син попросив мене переїхати з північно-східного Китаю, щоб жити поруч із його сім’єю. Він орендував для мене квартиру, сказавши, що так буде простіше піклуватися про мене, оскільки я стаю старшою і мені потрібна допомога. Насправді мені не потрібна чиясь опіка, але, враховуючи традиційні сімейні цінності, я погодилася переїхати. Я вірю, що кожне середовище для вдосконалення, створене для практикувальника Дафа, Учитель ретельно планує. Я просто дотримуюся природного перебігу подій — де б я не була, усе це є частиною мого вдосконалення.
На новому місці я знову переважно вдосконалююся сама, без колективного середовища вдосконалення, яким насолоджувалася в рідному місті. На щастя, я можу заходити на сайт Minghui й стежити за загальним перебігом Виправлення Закону. Насправді виконувати три справи стало навіть зручніше, ніж раніше, оскільки тепер у мене з’явилося більше часу.
Тут багато вуличних ринків, торгових центрів, гуртових ринків і супермаркетів, де є чимало можливостей зустріти людей, які мають передвизначені стосунки, і роз’яснювати їм правду. Що ще важливіше, це нове середовище дає мені багато можливостей для вдосконалення Сіньсін.
Я глибоко вдячна Вчителю за те, що він милосердно створив для мене нове середовище для вдосконалення та надав нові можливості для підвищення.
Я не здобула достатньої спеціальної освіти, тому написати цю статтю мені було нелегко. Це моє особисте розуміння на нинішньому рівні. Якщо щось не відповідає Фа, прошу практикувальників з добротою вказати на це.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
