(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа на другому році навчання в старших класах. Хоча я практикую не так давно, Учитель Лі з милосердям позбавив моє тіло багатьох шкідливих речей, що дозволило мені підвищувати Сіньсін і осягати принципи Фа на кожному етапі мого вдосконалення.

Хочу поділитися своїм досвідом удосконалення та розповісти про те, як я підвищував Сіньсін, і про радість, яку відчував протягом усього цього шляху.

Можливість почати практикувати Дафа

У моїй родині не практикують Дафа. Моя мати — буддистка, тому в дитинстві я чув буддійські вчення та всілякі історії. Я дізнався про такі принципи, як винагорода за добрі вчинки та покарання за злі, про цикл реінкарнації через шість світів і про дивовижні події. Завдяки цьому з ранніх років вірив, що рай і пекло справді існують.

У початкових і старших класах я часто відчував сильний психологічний дискомфорт. Іноді виникало відчуття стиснення в грудях і не вистачало повітря. Тіло ставало настільки важким, що я ледь міг підвестися з ліжка. Мені часто здавалося, що якась зла сила намагається затягнути мене за собою.

Одного разу я вирішив звернутися до психолога, але, побачивши, що це не допомагає іншим, відмовився від цієї ідеї.

У глибині душі я часто відчував себе абсолютно розгубленим. Щодня в моїй голові крутилися одні й ті ж питання: навіщо люди живуть на цій Землі? У чому сенс людського існування?

За щасливим збігом обставин, коли я навчався в старших класах, у школі мистецтв Няосун відбувалася конференція, на якій учні ділилися досвідом удосконалення за Фалунь Дафа. Вони розповідали, що після початку практики Фалунь Дафа не тільки позбулися хвороб, а й зрозуміли справжній сенс життя. Їхні щирі розповіді глибоко зворушили мене.

Ці статті з досвідом удосконалення вивісили на стенді в шкільному коридорі, і я часто приходив перечитувати їх. Практика здалася мені дуже захоплюючою, і мій інтерес до Фалунь Дафа поступово зростав.

Мене вразило, що після трьох років навчання в школі мистецтв Няосун мені здавалося, ніби я вперше чую про Фалунь Дафа. Я ніколи по-справжньому не вивчав «Чжуань Фалунь» і навіть чинив опір цьому. Під час колективних занять з вивчення Фа, організованих у школі, я або засинав, або відволікався на сторонні думки. Навіть дочитавши «Чжуань Фалунь» до кінця, я розумів, що не маю ані найменшого уявлення про те, що щойно прочитав, оскільки ніколи не ставився до цього серйозно.

Й ось уперше я по-справжньому захотів зрозуміти Фалунь Дафа. Я вірив, що Вчитель побачив моє щире прагнення до вдосконалення. Приблизно в той самий час однокласниця поділилася зі мною своєю історією вдосконалення, і це ще більше посилило мій інтерес до Фалунь Дафа.

Я не відрізнявся кмітливістю, і мені часто потрібно було багато часу, щоб зрозуміти навіть одне речення. Крім того, я ніколи не любив читати книги. Але тут уперше в житті я по-справжньому захотів прочитати одну книгу — «Чжуань Фалунь». Я прийняв рішення і сказав собі: «Я буду щиро вивчати книгу Вчителя».

Я почав читати «Чжуань Фалунь» рядок за рядком, повільно й уважно вдумуючись у кожне слово. Побачивши щось незрозуміле, я зупинявся й обмірковував це, намагаючись не пропустити жодної фрази з Фа Вчителя. Незабаром я зрозумів, що тепер читаю цю книгу зовсім по-іншому. Чим більше читав, тим більше вона мені подобалася. Вивчаючи Фа, я по-справжньому зрозумів сенс життя: звідки приходять люди та куди вони зрештою йдуть.

Учитель сказав:

«Людина має повернутися до джерел і віднайти своє істинне „я“ — лише це є справжньою метою людського буття. Тому, коли людина захотіла вдосконалюватися, вважається, що в неї проявилася природа Будди. Ця думка є найдорогоціннішою, оскільки ти бажаєш повернутися до джерел і віднайти своє істинне „я“, бажаєш вистрибнути з рівня звичайних людей». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Цього разу, коли я читав ці слова Вчителя, моє серце наповнилося величезною вдячністю. Я подумав: «Нарешті я знайшов праведну школу вдосконалення!» Для мене, що перебував у відчаї, це було найбільшим щастям. Я зрозумів, що отримав найбільше благословення в житті — можливість практикувати Фалунь Дафа. Відчуття того, що я знайшов істинний сенс життя, неможливо описати словами.

З того моменту старі сили зла, які обтяжували мене, виснажували фізично й емоційно та доводили до відчаю, більше не поверталися. Я знав, що милосердний Учитель захищає мене й допомагає позбутися величезної кількості карми. У моєму тілі та свідомості відбулася глибока трансформація. Моє серце наповнилося вдячністю.

Я почав жити за принципами Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина, Доброта, Терпіння), звіряючи кожен свій крок із Фа. Поступово позбавляючись однієї пристрасті за іншою, я відчував, як моє серце з кожним днем стає дедалі чистішим. Під час виконання вправ я відчував дедалі більшу легкість, комфорт і свободу.

Навіть виконуючи вправи в люті зимові морози, я відчував, як по тілу розливається тепло, немов навколо розквітала весна, наповнюючи радістю. Мені навіть здавалося, що вітер і повітря стали свіжими, чистими й заспокійливими. Я по-справжньому зрозумів слова Вчителя:

«За вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)

Відкинути образу й осягати Фа з позиції Фа

Якийсь час у нашій родині часто траплялися сварки, і родичі скаржилися один на одного в моїй присутності, що сильно позначалося на моєму настрої. Замість того щоб шукати причину в собі та проаналізувати свої вчинки, я поступово почав ображатися на них.

Одного разу я не зміг стриматися і сказав їм: «Яке відношення ваші сварки мають до мене? Чому ви завжди зганяєте на мені свій гнів і говорите мені образливі речі?» У той момент я відчував себе глибоко ображеним. Я не міг зрозуміти, чому вони так виливають на мене свої емоції. Мої уявлення та пристрасті спливли на поверхню, і мені було важко зберігати спокій.

Учитель сказав:

«Дуже багато учнів уважають, що самовдосконалення — це лише вивчення Закону та виконання вправ. Так, цим ти безпосередньо торкаєшся Фа. Але в практичному вдосконаленні суспільство, з яким ти стикаєшся, і є твоїм середовищем для вдосконалення. Робоче та сімейне середовище, з яким ти стикаєшся, є твоїм середовищем удосконалення і частиною шляху, яким ти неодмінно маєш іти, ти неодмінно повинен із цим стикатися і обов’язково маєш правильно до цього ставитись. Жодну з цих справ не можна робити недбало. Коли ви дійдете до кінця, то постане питання: як ви пройшли шлях, запланований вам Учителем? Усе це наприкінці буде враховуватись. І в процесі вашого вдосконалення ці речі також враховуються, тому жодну справу не можна ігнорувати». («Лекція Закону на конференції Фа 2006 року в Канаді»)

Прочитавши це, я відразу ж схаменувся й зрозумів, що не дотримувався настанов Учителя щодо того, що є праведним, і не виявляв належного милосердя. Коли щось йшло не так, як мені хотілося, я волів уникати цього. Як справжній учень Дафа я повинен твердо проходити кожен етап свого шляху вдосконалення, не допускаючи невизначеності.

Я також зрозумів, що до будь-якої, навіть найнезначнішої проблеми, потрібно ставитися з праведними думками, бо кожне випробування заплановане Вчителем для підвищення нашого Сіньсін та позбавлення від пристрастей. Після цього я вибачився перед своїми родичами й щиро визнав свою неправоту. Відтоді вони перестали скаржитися мені один на одного.

Тепер я розумію, що конфлікти в сім’ї насправді були спрямовані на те, щоб підвищити мій Сіньсін. Дивитися в себе — це дуже потужний інструмент.

Ставитися серйозно до відправлення праведних думок

Відправлення праведних думок — одна з трьох справ, які учні Дафа повинні виконувати добре. Спочатку я не ставився до цього дуже серйозно. Просто виконував формально, а іноді, коли перемагала лінь, навіть не хотів цього робити. Я думав: «Здається, мої праведні думки не дають жодного ефекту. Я нічого не бачу, тож, схоже, неважливо, роблю я це чи ні».

Учитель сказав:

«Очі можуть фіксувати речі нашого матеріального простору в такому стані. Понад це, вони не мають якихось великих здатностей». (Лекція друга, Чжуань Фалунь)

Я зрозумів, що не повинен судити про речі за їхнім зовнішнім виглядом і не повинен використовувати звичайні людські способи мислення, щоб осягнути явища на вищих рівнях. Якщо я буду думати, що нічого не бачу, то дійсно нічого не побачу. Тоді я змінив це людське уявлення.

Одного вечора під час відправлення праведних думок я підняв долоню вертикально й беззвучно повторював формулу. Раптом відчув, як із голови вилетів великий згусток каламутної субстанції, і все тіло занурилося в глибокий спокій, у долоні з’явилася потужна енергія, тіло стало неймовірно легким, і я увійшов у чудовий і піднесений стан.

Я по-справжньому зрозумів, що Вчитель підтримує і зміцнює кожного практикувальника.

Учитель сказав:

«Насправді, якщо увійшов у стан спокою, то однієї думки достатньо, щоб потрясти Небо та Землю, немає нічого такого, чого вона не могла б зробити. За одну мить усе, що перебуває всередині сфери, яку ти охоплюєш, ніби застигне й буде стримуватися тобою. Ти, подібно до гори, відразу все стримаєш. Мислення весь час має бути стійким, інакше не зможеш цього досягти». («Лекція Закону на конференції Фа в районі Великого Нью-Йорка»)

Саме так я і почувався в той момент. Жодне зло не могло наблизитися до мене. Після цього моя здатність надсилати праведні думки поступово покращилася.

Дафа — основа практики вдосконалення

Одного разу під час виконання п’ятої вправи я побачив, як Фалунь швидко обертається. Я думав, що це просто ілюзія, але Фалунь ще досить довго залишався видимим. Я вперше став свідком чогось, що не піддавалося поясненню з погляду сучасної науки, і дуже схвилювався. Я прив’язався до цього почуття радості й дуже хотів побачити Вчителя. Однак наступного дня, коли спробував побачити це знову, нічого не побачив.

Я зрозумів, що занадто легко піддався емоціям. Удосконалення в Дафа — надзвичайно серйозна справа, і якщо не бути пильним, можна збитися зі шляху. Ба більше, справжній учень Дафа не повинен прив’язуватися до того, що бачить. Підвищення Сіньсін — ключ до справжнього вдосконалення. Усе заплановано Вчителем.

Відмова від заздрості та суперництва

Час від часу я раптово відчував гострий біль у серці. Спочатку подумав, що, можливо, проблеми з серцем пов’язані зі спадковістю, але швидко нагадав собі, що я той, хто вдосконалюється.

Я почав дивитися в себе й виявив, що заздрю іншим, хоча довго не хотів у цьому собі зізнаватися. Я дуже переживав через свої успіхи в навчанні й засмучувався щоразу, коли не бачив прогресу. Мої оцінки не змінювалися, тоді як інші досягали успіхів. У такі моменти я відчував себе невпевненим і неповноцінним.

Я зрозумів, що страждав від комплексу неповноцінності та вважав себе гіршим за інших, і що в мене немає якихось видатних якостей. Озираючись назад, я розумію, що причиною цих думок була заздрість.

Ми всі — родичі Вчителя. Коли з іншими трапляється щось хороше, я маю щиро радіти за них і бажати їм добра, а не замислюватися лише про свої успіхи чи невдачі або про те, чи правильно я вчинив. Я усвідомив, що раніше занадто мало думав про інших.

Дивно, але в міру того, як я поступово позбувався різних пристрастей, особливо сильної пристрасті до себе, я відчував, ніби щось важке розчиняється в грудях. Біль у серці зникла. Дякую Вам, Учителю!

Під час написання цієї статті я виявив ще одну пристрасть — страх. Я сумнівався в якості тексту й боявся чужих оцінок. Мене не покидала думка про те, що краще промовчати про свій досвід, а може, і зовсім не писати цю статтю. Але, після того як прочитав вірш Учителя, я передумав.

«Прояви бажання спасти всі живі істоти,

Сприяй Учителю у подорожі світом;

Допоможи мені Колесо Закону обертати,

Коли Закон сформується, небом і землею ходитимеш».

(«Допомогти Закону», Хун Їнь)

Я зрозумів, що допомагати Вчителю у Виправленні Законом — обов’язок учнів Дафа, і я не повинен відступати.

Виявити пристрасть у процесі навчання малюванню

Коли я вступив до художньої школи, мені здавалося, що мої здібності поступово погіршуються. Як би я не старався, у мене нічого не виходило, і це мене дуже засмучувало. Я вірив, що здатний подолати свої обмеження, але чомусь не міг рухатися вперед. Я відчував, що застряг на місці, і жодна з моїх робіт мене не задовольняла.

Я надто зациклювався на швидкому досягненні результатів, замість того щоб зосередитися на тому, як якісно виконати роботу. Моє прагнення до швидкого успіху було надзвичайно сильним. Оскільки я щодня малював із таким настроєм, у моєму серці дедалі більше наростали напруга й тривога, що не тільки призводило до вкрай низької якості робіт, а й заважало зосередитися. Лише тоді я зрозумів, що найважливіше — це підвищення Сіньсін.

Завдяки цьому процесу я знову зіткнувся з почуттям заздрості. Коли бачив, що інші досягають успіху, відчував неврівноваженість і тривогу. Ми всі — родичі Вчителя, і коли інші досягають успіху, я повинен щиро радіти за них і бажати їм усього найкращого, а не думати лише про свої успіхи та невдачі. Коли я виявив цю погану пристрасть і почав позбавлятися від неї, то відчув неймовірне полегшення!

Висновок

Протягом усього шляху вдосконалення в мене часто виникали думки, які спонукали мене здатися. Але доки Фа живе в моєму серці, труднощі не здаються непереборними, і зрештою я можу відкинути ці негативні думки та подолати перешкоди. Коли я по-справжньому розумію принципи Фа, яких навчає Вчитель, усі тривоги зникають, а проблеми стають незначними. Я відчуваю глибоку радість і почуваюся по-справжньому щасливою людиною.

Я глибоко вдячний Учителю за можливість вступити до Вищої художньої школи Няосун, де познайомився з Дафа й отримав можливість розвивати свої навички в живописі. Дякую Вам, Учителю, за те, що завжди з милосердям направляєте й просвітлюєте мене. Я виконаю свою місію і буду добре виконувати три справи.

Я також хочу подякувати співучням за їхню безкорисливу допомогу. Коли б не виникали труднощі, вони завжди знаходили час, щоб підтримати мене та поділитися досвідом. У мене все ще багато недоліків. У майбутньому, на своєму шляху вдосконалення, я буду старанніше працювати над собою, позбавлятися від пристрастей і піду за Вчителем додому. Я не втрачу цю унікальну можливість, яка випадає раз на вічність і на яку чекали століттями.

Дякую Вам, Учителю! Дякую, співучні!