(Minghui.org) Це правдива історія про відданого чоловіка, який багато років підтримував Фалунь Дафа та свою дружину, яка займається цією практикою.
У свої 70 років він усією душею підтримував Фалунь Дафа. Чоловік часто повторював: «Фалунь Дафа несе добро» (кит. Фалунь Дафа хао), — і завжди був готовий докладати зусиль до проєктів Дафа та в міру своїх можливостей допомагати практикувальникам.
Він із власної ініціативи взяв на себе домашні справи, щоб дружина могла приділяти більше часу виконанню вправ і вивченню Фа. Коли приходили практикувальники, він завжди намагався зробити так, щоб вони почувалися бажаними гостями, і добре про них дбав.
Після вечері вони з дружиною вийшли прогулятися дорогою за межами села. Раптом на великій швидкості на них виїхав електромотоцикл і з силою збив чоловіка з ніг. Він ударився потилицею об землю і миттєво втратив свідомість. Дружина відвезла його до лікарні, де він впав у кому.
Через п’ять днів він дивовижним чином прийшов до тями. Прокинувшись, чоловік не поспішаючи розповів про те, що пережив, перебуваючи в комі:
«У той момент мої очі були заплющені, але я міг „бачити“ з дивовижною ясністю. Я бачив, як просто зі стін лікарні проростали прекрасні квіти: червоні, білі, жовті, фіолетові та безліч інших відтінків. Деякі мали стебла, але не мали листя, бутони були напівпрозорими й сяяли, і кожен із них обертався навколо своєї осі. Це було дивовижно.
Коли найближча до мене квітка повільно підпливла до мого обличчя, вона раптом розкрилася, видавши шелесткий звук. У ту саму мить я побачив Учителя (його Тіло Закону), який сидів на квітці лотоса. Він випромінював яскраве золоте світло й, усміхаючись, дивився на мене. Навколо Вчителя також кружляла щойно розквітла квітка.
Учитель був одягнений у кашаю і мовчав. Його ліва рука була піднята вертикально, долонею назовні, а права вказувала на мій лоб, із долоні виходило тепле золотисте світло. Відчуття було неймовірно заспокійливим. Я також побачив широкий довгий промінь золотого світла, що виходив із ділянки небесного ока Вчителя».
Чоловік усвідомив: Учитель прийшов, щоб його врятувати.
Приблизно через десять хвилин він зрозумів, що Вчитель збирається піти. Він спостерігав, як Учитель повільно підводиться, стоячи на квітці лотоса. У цей момент стеля лікарняної палати наче зникла, відкривши чисте блакитне небо, і Вчитель повільно розчинився в ньому. Квіти також миттєво зникли.
Тоді по обличчю чоловіка потекли сльози. Він був настільки переповнений емоціями, що не міг вимовити ані слова — ніби зустрів рідну людину після довгих років розлуки. Миттєво все його тіло й свідомість наповнилися легкістю, а думки стали надзвичайно ясними. Милосердя, велич і краса Вчителя не піддавалися опису. Чоловік увесь час думав:
«Які чесноти й доброчесність я маю, щоб зустріти Вчителя ще до того, як отримав Дафа? Який неймовірний збіг обставин, яке величезне благословення!»
Завідувач відділення лікарні також був приголомшений і сказав: «Людина у вашому стані могла померти будь-якої миті». Після первинного обстеження лікар планував провести краніотомію і сказав, що навіть за успішної операції на відновлення знадобилося б від трьох до шести місяців. Неймовірно, але подальші обстеження не виявили серйозних проблем, і зараз він повністю одужав.
Розповідаючи про пережите, чоловік прагнув якомога ясніше висловити свою вдячність Учителю за порятунок свого життя.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
