(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа незадовго до того, як 20 липня 1999 року компартія Китаю розпочала переслідування. Після початку переслідування я втратив можливість вивчати Фа та виконувати вправи в групі.
З міркувань безпеки ми читали Фа лише в невеликих групах по дві-три особи, а вправи доводилося виконувати індивідуально вдома. Тому наші рухи під час виконання вправ неминуче почали відхилятися від норми.
Це особливо стосується літніх практикувальників: навіть попри те, що вони щодня старанно виконували три справи, вони не бачили майже жодних фізичних змін, а деякі навіть померли.
Звичайно, це може бути пов’язано з нашим Сіньсін (духовністю) та іншими чинниками, проте самі рухи мають вирішальне значення для еволюції фізичного тіла. Я хотів би поділитися з вами деякими своїми спостереженнями з цього питання.
Одного дня в грудні минулого року я пішов вивчати Фа додому до практикувальника. Відправивши праведні думки, ми почали виконувати вправи, вирішивши перевірити правильність наших рухів.
Оскільки переслідування почалися невдовзі після того, як я почав практикувати, я не мав можливості виконувати вправи в групі співучнів. Я не знав, що означає вдосконалюватися чи по-справжньому практикувати; я просто вивчав рухи, копіюючи інших, і вважав, що опанував їх досконало. Коли співучень вказав на мої неправильні рухи, я був приголомшений! Я подумав: я практикую 26 років, а мої рухи неправильні — хіба я справжній практикувальник?
Учитель сказав:
«З одного боку, вправи призначені для того, щоб за допомогою потужної енергії зміцнювати надприродні здібності та закладені практикою механізми. Завдяки вправам можна досягнути стану, за якого Закон загартовує людину. А з іншого боку, за допомогою вправ у тілі буде перетворено багато живих істот». («Великий метод Повної Досконалості»)
А якщо рухи виконуються неправильно, чи вистачить нам енергії, щоб зміцнити всі функції та механізми, закладені Вчителем? Не кажучи вже про еволюцію живих істот.
Повернувшись додому того вечора, я дістав книгу «Великий метод Повної Досконалості» і почав перед дзеркалом робити вправи згідно з вказівками Вчителя, поки не освоїв їх правильне виконання. Виправляти рухи було важко — під час виконання другого комплексу ноги тремтіли, руки й передпліччя тряслися, а тіло заніміло. Однак на третьому тижні занять стало набагато легше.
Однієї ночі мені наснився сон: я був у дуже просторій кімнаті, де скраю з обох боків стояло по ліжку. Сидячи на краю одного з ліжок, я бачив перед собою пристрій, наче ткацький верстат. Позаду нього стирчали два колеса, що сильно нахилилися праворуч, а нитка спереду порвалася.
Я гукнув людину, що сиділа на іншому ліжку, і сказав: «У мене зламався верстат; чи не могли б ви поглянути?» Людина підійшла, злегка штовхнула основу, і два колеса стали на місце. «Усе виправлено», — сказала вона.
Що стосується розірваної нитки, то мені потрібно було простежити за кожним уривком аж до їхніх вихідних точок, щоб відновити з’єднання. Прокинувшись, я зрозумів, що Вчитель натякав мені, що початковий механізм був порушений, але тепер відновився, й енергетичні канали поступово об’єднуються. Я розумів, що Вчитель так надихав мене.
Минув ще тиждень, і під час вправ я відчув тепло, що розливається по всьому тілу. Коли я виконував рух «охоплення колеса», то відчував, ніби мої ноги ступають по хмарах, це було справді чудове відчуття, схоже на політ серед хмар. Відтоді моє тіло стало легким, і всі фізичні недуги зникли.
Милосердя Вчителя безмежне. Навіть попри те, що я спотворив механізми, встановлені в мені Вчителем, Він не покинув мене, а дарував мені значне підвищення. Я щиро шкодую, що не зміг вчасно реалізувати копіткі зусилля милосердного Вчителя, спрямовані на мій порятунок.
Я проаналізував свій процес виправлення неправильних рухів під час виконання вправ, обговорив свої висновки з кількома практикувальниками та спостерігав за ними. Я виявив, що троє із семи виконували вправи неправильно, а деякі навіть додавали зайві рухи. Примітно, що всі ці практикувальники отримали Фа до 20 липня 1999 року.
Якщо ми неправильно виконуємо вправи, то хіба ми ненавмисно не змінюємо метод удосконалення Вчителя? Хіба це не серйозна проблема? Я ділюся цим як довідковим матеріалом для співучнів — зокрема старших — у надії, що всі ми керуватимемося Фа, коригуватимемо свої рухи відповідно до книжки «Великий метод Повної Досконалості», уникатимемо непотрібних відхилень і разом просуватимемося в удосконаленні. Виконаймо важливу місію порятунку живих істот і повернімося додому з Учителем.
Дякую Вам, Учителю! Дякую, співучні! Це моє розуміння на поточному рівні. Будь ласка, вкажіть, якщо щось не відповідає Фа.
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
