(Minghui.org) 66-річна жителька міста Далянь провінції Ляонін зазнає жорстокого поводження під час тривалого ув'язнення за відданість Фалуньгун. Нещодавно в неї діагностували уремію, однак, попри тяжкий стан жінки, тюремні охоронці й далі змушують її безоплатно працювати.

Сюй Цян заарештували 11 липня 2020 року й засудили до дев'яти років і одного місяця позбавлення волі (дата судового розгляду невідома). 3 березня 2022 року її помістили до відділення № 12 жіночої в'язниці провінції Ляонін.

Ця в'язниця відома застосуванням фізичних катувань і методів «промивання мізків» до ув'язнених послідовників Фалуньгун, щоб змусити їх зректися своєї віри. Відділення № 12 є своєрідною в'язницею у в'язниці й призначене для «роботи» з послідовниками, які твердо дотримуються своїх духовних переконань.

Сюй постійно били ув'язнені, а також переводили з одного загону до іншого в межах відділення № 12. Після того як 18 липня 2023 року вона розповіла іншій практикувальниці про пережиті страждання, охоронець на місяць помістив її до одиночної камери.

Приблизно через десять днів після виходу Сюй із карцеру адміністрація в'язниці провела збори, на яких її критикували та засуджували за її віру. Бажаючи ще більше принизити жінку, охоронець змусив її стояти обличчям до стіни.

Протягом багатьох років за вказівкою охоронців кілька ув'язнених цілодобово стежили за Сюй. Навіть під час побачень із родичами та телефонних розмов із сім'єю за нею пильно наглядали охоронці. Рідні часто запитували, чи зазнавала вона катувань, але зі страху вона не наважувалася вимовити жодного слова, і лише її погляд виражав нестерпний біль і страх.

Охоронець Гао Сіньцзін погрожував Сюй, що її ніколи не звільнять достроково, оскільки вона й далі твердо дотримується своєї віри. Охоронець Мен Чжухань часто ображав її та карав за відмову зректися своїх духовних переконань. Через це вона постійно перебувала в тривозі, побоюючись чергового покарання.

Унаслідок тривалого переслідування й сильного психологічного тиску здоров'я Сюй різко погіршилося. Під час медичного огляду в неї виявили уремію, але керівництво 12-го загону приховало від неї результати обстеження й відмовилося надати її медичні документи рідним, попри їхні неодноразові прохання.

У березні 2026 року її перевели до 11-го загону для літніх і хворих ув'язнених. Там їй почали давати ліки проти уремії, і лише тоді вона дізналася про свій діагноз.

Останні кілька місяців Сюй відчуває сильну слабкість, запаморочення, млявість і пригніченість. Вона будь-якої миті може знепритомніти, але охоронці й далі змушують її працювати — складати картонні коробки.