(Minghui.org) Я лікарка на пенсії. Мені дуже пощастило, що я практикую Фалунь Дафа з 1993 року. Я п’ять разів особисто бачила Вчителя: була присутня на чотирьох повних дев'ятиденних курсах лекцій Фа та на одній лекції, організованій для координаторів Дафа. Для мене велика честь мати можливість особисто слухати лекції Учителя й відчувати, як мене огортає Його безмежне милосердя.
Радість від зустрічі з Учителем
У травні 1993 року Вчитель уперше провів у провінції Гуйчжоу дев'ятиденний цикл лекцій. Я потрапила на нього лише на третій день — після того, як літній шкільний учитель порадив мені відвідати цей семінар.
Коли я подивилася на сцену, мене вразило, що Вчитель здався мені дуже знайомим. Я була впевнена, що вже десь бачила Його раніше. Знайшовши вільне місце в останньому ряду, я тихо сіла. Першими словами, які я почула від Учителя, були приблизно такі (не дослівно):
«Усіх присутніх, хто раніше практикував інші види цігун, якщо ви твердо вирішили практикувати Фалуньгун, я вважатиму своїми учнями. Я очищу й упорядкую ваші тіла, зберігши добре та усунувши погане».
Це було дивовижно! Учитель знав, що раніше я практикувала інші види цігун. Саме такого Вчителя я так довго шукала.
Слова Вчителя глибоко зворушили мене. Він дав відповіді на численні запитання про людське життя, які давно мене хвилювали. Зокрема, пояснив, що причиною наших хвороб і несправедливого ставлення з боку інших людей є карма, яку кожен із нас накопичив упродовж багатьох життів.
«Якщо вони хочуть вилікуватися від хвороб, позбутися нещасть і усунути карму, то мають самовдосконалюватися, повернутися до джерел і віднайти своє істинне „я“. Усі різноманітні школи самовдосконалення поділяють цю думку». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Чим більше я слухала Вчителя, тим більше мені хотілося слухати Його. Тому я намагалася відвідати всі три семінари, які Вчитель проводив у Гуйяні.
У грудні 1994 року, щоб потрапити на останній семінар Учителя в місті Гуанчжоу, я взяла відпустку й вирушила в далеку дорогу. Крім того, 23 вересня 1997 року мені пощастило знову зустрітися з Учителем у Гуйяні на лекції Фа для координаторів провінції Гуйчжоу.
Мені неймовірно пощастило, що я мала нагоду п’ять разів особисто побачити Вчителя.
Учитель сказав:
«Гадаю, що тим, хто особисто ходив на мої лекції, на яких я навчав методу вдосконалення й Закону, дуже... у майбутньому ти дізнаєшся. Ти відчуєш, що цей проміжок часу надзвичайно радісний». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Я не можу з цим не погодитися. Я дуже дорожу спогадами про той щасливий час.
Учитель усунув усі перешкоди
Під час усіх трьох семінарів, на яких Учитель проповідував Фа в Гуйчжоу, виникали ті чи інші перешкоди. То посеред семінару раптово вимикали електроенергію, то несподівано змінювали місце його проведення. Особливо часто це траплялося під час перших двох семінарів.
Одного разу, коли Вчитель читав лекцію, раптом згасло світло, хоча жодних проблем з електропостачанням не було. Побачивши це, Учитель ніби схопив щось у повітрі правою рукою, потім змахнув нею — і світло знову засвітилося. Після цього Він спокійно продовжив лекцію. Коли подібні перешкоди виникали знову, Учитель щоразу усував їх однаково. Іноді Він лише на кілька секунд робив паузу — і світло знову з'являлося.
Пам'ятаю, як Учитель сказав нам (не дослівно):
«Я знаю, що в Гуйчжоу є багато людей, які вдосконалюються й усамітнилися високо в горах. Вони запечатали входи до печер за допомогою своїх надприродних здібностей. Їхній шлях удосконалення дуже складний, тому звичайні люди їх не бачать. Оскільки вони не керувалися Праведним Законом, то, попри тривале вдосконалення, не змогли досягти успіху. Серед них є чимало добрих практикувальників, які цього разу також прийшли послухати мої лекції. Але є й злі. Приблизно за 17 кілометрів на південний захід від Гуйяна є один такий удосконалювальник. Він удосконалювався дуже довго... Я не люблю протиставляти себе іншим. Я лише хочу проповідувати свій Закон, і ніхто не може й не має права чинити мені перешкоди. Ця людина хотіла кинути мені виклик, і я попередив її, щоб вона цього не робила».
Перші два семінари в Гуйяні відбулися один за одним — у травні та червні. Перший проходив у провінційному геологічному управлінні, а другий — в актовій залі Гуйянського медичного інституту. На третій цикл лекцій Фа, який проводився в серпні, зібралося дуже багато людей, тому його планували провести у великій залі будівлі уряду провінції. Проте вже в перший день у проведенні заходу в цьому приміщенні було відмовлено. Незабаром знайшли інше місце — провінційний молодіжний центр, що дало змогу звести наслідки цих перешкод до мінімуму.
Пізніше ми дізналися, що всі ці перешкоди були спричинені духом змії часів династії Мін, який мешкав у печері Хуасі. Саме він також створював проблеми під час Східної виставки здоров'я в Пекіні 1993 року. Учитель милосердно неодноразово давав йому можливість відступити, але той не дослухався до попереджень. Зрештою Вчитель усунув його. Про цю змію Вчитель згадує в п'ятій лекції «Чжуань Фалунь».
Диво, зафіксоване на фотографіях
Після завершення першого семінару в Гуйяні кільком із нас, учнів, пощастило сфотографуватися з Учителем біля джерела Байсян у парку Цяньлін (на той час на великому відкритому майданчику парку практикувальники Фалуньгун виконували вправи). Пізніше, коли ми отримали фотографію, то з подивом побачили не лише Вчителя, який стояв поруч із нами, а й ще один Його образ — у позі лотоса, зі знаком Фалунь Дафа на грудях. Крім того, у правому куті фотографії позаду нас чітко видно даоса, який спрямував свою мітелку в бік фотоапарата.
Наприкінці другого семінару Вчитель поплескав мене по плечу й доброзичливим, сповненим турботи голосом сказав: «Бережи свій Сіньсін і старанно вдосконалюйся». Слова Вчителя ще довго звучали в моїх вухах, і, повернувшись додому, я не знаходила собі місця. Мені дуже хотілося провести Вчителя на вокзалі. Незважаючи на дрібний дощ, я взяла парасольку й вирушила туди.
Поспішаючи на вокзал, я раптом відчула в тілі те, про що говорив Учитель: «...раптом від маківки вниз опускається гарячий потік, проходячи все тіло наскрізь» (Лекція четверта, Чжуань Фалунь). Відтоді хронічне порушення кровообігу в моїх кінцівках зникло назавжди.
Потяг повільно відходив від перону. Учитель стояв у дверях вагона й махав нам рукою. Цю мить було зафіксовано на фотографії. На ній видно промінь чистого білого світла, що виходив з руки Вчителя й падав на кількох учнів Дафа, які стояли на платформі. Їхні обличчя й постаті були огорнуті сліпучим білим сяйвом. Учитель зміцнював нас своєю енергією! Це був іще один прояв Його милосердя до учнів — милості, за яку неможливо віддячити сповна.
Щоразу, коли я дивлюся на цю фотографію, то відчуваю безмежне милосердя й захист Учителя. Вона зігріває моє серце та наповнює його невимовною радістю. Водночас мені стає соромно щоразу, коли я не витримую випробування Сіньсін і підводжу Вчителя. Пробачте мені, Учителю!
Учитель очистив моє тіло
Учитель сказав:
«Ми тут не лікуємо, а всебічно налагоджуємо здоров’я наших учнів». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
До того як почала практикувати Фалунь Дафа, я страждала на багато хвороб. У мене були наслідки черепно-мозкової травми, шийний остеоартроз, атрофічний риніт, туберкульоз, запалення реберного хряща, ревматоїдний артрит, набряк лівої нирки, затримка рідини в організмі, порушення кровообігу в кінцівках, постійні застуди та інші захворювання. Упродовж тривалого часу я була змушена приймати ліки. Я була худорлявою, мала тьмяний колір обличчя й виглядала старшою за свій вік.
Невдовзі після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, усі мої хвороби одна за одною зникли. Обличчя набуло здорового вигляду, а я відчула значний приплив сил. Ліки мені більше не були потрібні, і я стала здоровою та щасливою людиною. Побачивши такі дивовижні зміни, мої рідні, друзі й колеги щиро раділи за мене, а згодом і самі почали практикувати Фалунь Дафа.
Наступного дня після завершення другого семінару зі мною стався такий випадок. Прибираючи вдома, я мила підлогу й радісно наспівувала. Раптом відчула гострий біль у животі, який був таким сильним, що я почала качатися по дивану. За мить увесь мій одяг промок від поту. Чоловік і син заметушилися, намагаючись знайти когось, хто міг би відвезти мене до лікарні. Я сказала їм, що не хочу їхати, бо не хвора. Цей біль означав, що Вчитель очищає моє тіло й усуває першопричину хвороби. Коли біль став нестерпним, я вигукнула: «Учителю, будь ласка, допоможіть мені!» Щойно я це промовила, біль миттєво зник. Усе повернулося до норми, ніби нічого й не сталося. Я взяла швабру й продовжила прибирати. Чоловік і син, широко розплющивши очі, зізналися, що ніколи б не повірили в це, якби не побачили все на власні очі.
Іншого разу, щойно я прийшла вранці на роботу, у мене почалася діарея, через що мені доводилося раз у раз бігати до туалету. Колеги порадили мені прийняти кілька таблеток, але я відповіла, що зі мною все буде гаразд, адже моє тіло просто позбувається шкідливих речовин.
Учитель сказав:
«..у деяких людей може бути блювота та діарея. У будь-якому разі, ваші внутрішні органи потребують очищення, перш ніж ви зможете по-справжньому займатися вдосконаленням». («Відповіді на запитання на лекції Закону в Гуанчжоу»)
Того дня, хоча я не обідала й десятки разів бігала до туалету, загалом почувалася добре й, як завжди, продовжувала приймати пацієнтів. Двоє моїх колег-лікарів були здивовані: «Це неймовірно. Через таку сильну діарею та відсутність їжі ти мала б зовсім знесиліти, але натомість виглядаєш бадьорою й здоровою. Фалуньгун — справді дивовижний!» Згодом вони обоє теж почали практикувати Дафа й отримали від цього користь.
Як практикувальниця Фалунь Дафа, я вже не можу перелічити всі чудесні випадки, які зі мною сталися. Я двічі падала зі сходів, а тричі мене збивав автомобіль. Уперше мене збило таксі біля будівлі, де я працювала. Вдруге біля ринку мене збив важкий мотоцикл і переїхав мені ноги. Утретє автомобіль переїхав мою праву ногу, але я зовсім не постраждала, хоча всі довкола були нажахані. Від збентеження я якомога швидше втекла з місця події, так само як і водій, який мене збив. Я знаю, що завдяки цим випадкам Учитель допоміг усунути значну частину моєї карми. Щоразу, коли згадую про це, мої очі наповнюються сльозами вдячності. Дякую Вам, шановний Учителю!
Зустріч з Учителем у Гуйяні
Події 23 вересня 1997 року назавжди закарбувалися в моїй пам'яті. Того ранку, після завершення виконання вправ на місці практики, координаторка повідомила мені, що о 14:00 в холі готелю Renaissance Guiyang відбудеться зустріч координаторів.
Через деякий час вона знову зателефонувала й попросила приїхати раніше, щоб допомогти з підготовкою. Вона зізналася, що від хвилювання майже не спала всю ніч. Я подумала: «Чому вона так хвилюється? Невже приїде Вчитель?» Не гаючи ні хвилини, я швидко перекусила, прийняла душ і відразу вирушила до готелю.
Коли всі приготування було завершено, мене попросили чекати інших координаторів біля входу до готелю, щоб зустріти тих, хто міг заблукати. Виходячи із зали, я раптом побачила Вчителя, який ішов садовою доріжкою за кілька метрів від мене в супроводі координатора місця практики. Побачивши мене, Учитель усміхнувся. Я завмерла на місці зі сльозами на очах. Якби поряд не було сторонніх людей, я неодмінно стала б перед Учителем навколішки. «Чого ти стоїш?» — слова координатора місця практики вивели мене із заціпеніння, і ми всі поспішили наздогнати Вчителя.
На жаль, це був останній приїзд Учителя до Гуйяна. Я була безмежно щаслива знову побачити Його, але коли настав час прощатися, єдине, що змогла сказати, було: «Дякую Вам, Учителю!»
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
