(Minghui.org) Я живу в гірському районі провінції Хебей і вже 30 років практикую Фалунь Дафа. Якось до мене приїхала незнайома практикувальниця з іншого району. Вона сказала: «Я просто назвала ваше ім'я, і всі в сусідніх селах вас знають. Коли я увійшла до вашого села та назвала ваше ім'я, не було жодної людини, молодої чи старої, яка б не знала вас. Люди точно сказали мені, де ви живете та як туди пройти; дехто навіть запропонував провести мене».
Не буде перебільшенням сказати, що в цьому гірському районі я стала знаменитістю. Однак ця «слава» прийшла до мене виключно завдяки Дафа. Саме практика Дафа зробила мене, просту літню жінку з гірського села, знаменитою.
Тридцять років тому я була «живим трупом»
Зараз мені 75, і в мене чудове здоров'я. Однак 30 років тому все було зовсім інакше. Люди називали мене «живим трупом». Змучена безліччю недуг, зокрема алергічною астмою, апластичною анемією, гепатитом B, хронічними застудами та надмірною пітливістю голови, я вісім років була прикута до ліжка. Чоловік один повністю виконував роботу на фермі та всі домашні справи. Він був і батьком, і матір'ю. Щодня після виснажливої роботи в полі він мав готувати нам їжу, дбати про дитину та про мене, бо я не могла рухатися. Чоловік був зовсім виснажений і дуже страждав. Я їла, але не могла нічого втримати в шлунку. Після кожного приймання їжі мене нудило, через що я схудла так, що стала схожа на скелет.
Моє життя перетворилося на справжнє пекло, гірше за смерть. Я мріяла померти, та не могла. Моя дитина теж важала мене жалюгідною та безпорадною. Люди як у селі, так і поза ним називали мене «живим трупом».
Чудо, що зійшло з Небес
Наприкінці 1995 року до мене в гості приїхала родичка. Вона сказала: «У наших краях поширилася духовна практика, яка має чудові цілющі властивості. Деякі жителі нашого села займаються; тобі варто спробувати. Є навіть книги».
«Як мені це практикувати?» — запитала я.
«Можу показати рухи, — відповіла вона. — Я сама їх щойно вивчила». Вона показала мені першу вправу. Я спостерігала й повторювала за нею рухи, і мене охопило глибоке почуття спокою. Потім вона показала другу, третю та четверту вправи — і я також повторювала кожну з них. Побачивши, що я дуже хочу вчитися, вона пообіцяла: «Завтра принесу тобі книгу».
Після того як вона пішла я відчула легкий голод. Почувши, що я хочу їсти, чоловік дуже зрадів й одразу почав готувати для мене пельмені. На мій подив, мені вдалося з'їсти 20 пельменів. Поївши, я лягла. Однак уночі я не спала — мене мучили блювота та діарея. Уранці мені стало краще.
Наступного дня прийшла родичка, і я розповіла їй, що сталося вночі. Вона пояснила: «Це добре! У тебе усувається карма. Про це написано в книзі». Говорячи це, вона дістала книгу та простягла мені. Побачивши назву «Чжуань Фалунь», я відчула в глибині серця невимовне відчуття комфорту. Вона порадила мені частіше читати її і пішла.
Я взяла книгу до рук, і мені відразу ж захотіла її прочитати. Я читала всю ніч. Чим більше читала, тим спокійнішою ставала та краще почувалася. Я читала «Чжуань Фалунь» і виконувала вправи, і моє здоров'я швидко пішло на поправку.
Це було справді велике диво, що зійшло з небес. Пролежавши в ліжку вісім років, я одужала завдяки практиці Фалунь Дафа. Звістка про це рознеслася далеко й широко, як у нашому селі, так і за його межами. Дехто навіть приходив до мене в гості, щоб переконатися, що це правда. Побачивши на власні очі, що це справді так, усі жителі села відчули, що Фалунь Дафа — просто диво, абсолютно дивовижне явище! Раніше я була відома як «живий труп», але після того, як одужала завдяки практиці Дафа, стала ще відомішою.
Чоловік та дитина підтримували мою практику, а жителі села радили мені старанно займатися. Один із них сказав: «Фалунь Дафа справді врятував тебе від неминучої смерті». Незабаром 18 осіб почали практикувати Фалунь Дафа, і я стала волонтером-консультантом.
Учитель захищав мене в критичні моменти
Після 20 липня 1999 року компартія Китаю почала переслідувати Фалуньгун. Щоб захистити Вчителя і Фа, і досягти справедливості, я одразу поїхала до Пекіна. Після повернення додому до мене прийшли місцеві й міські чиновники. Я розповіла їм: «Яким був мій стан і життя до того, як я почала практикувати Дафа? Хто з вас не пам'ятає? Я була прикута до ліжка протягом восьми років і була на межі смерті. Але я повністю одужала завдяки практиці Фалунь Дафа! Хто з вас не знає про це? Якщо ви забороните мені практикувати Дафа, і мої старі хвороби знову виявляться, хто з вас подбає про мене?» Вони пішли, не сказавши жодного слова.
Пізніше мене відвезли до центру «промивання мізків». Однак у них не було жодних хитрощів, щоб переконати мене, і вони не змогли спростувати жодного з моїх тверджень. Зрештою мені сказали: «Просто напиши заяву, у якій пообіцяєш, що не практикуватимеш Фалунь Дафа, і зможеш піти додому».
Я відповіла: «Я не писатиму це! Жодного слова! Фалунь Дафа — це добре! Переслідування компартією — це неправильно». За два дні мене відпустили додому. Учитель захистив мене та допоміг пройти це випробування.
У моєму селищі всі добре знали, що зі мною краще не жартувати та не зв'язуватися. Якось високопосадовець з міста прийшов із двома підлеглими, вони вдерлися до мене додому, заявивши, що прийшли конфіскувати книги Дафа. Увійшовши, вони одразу вимагали віддати їм книги. Коли вони увійшли, я сиділа на дивані та залишилася там сидіти, спостерігаючи за їхніми діями. Я навіть не спробувала підвестися, просто сказала: «Я вам їх не віддам!» Мої книги лежали поруч із телевізором — стопка з трьох томів — відкрито та акуратно складена прямо перед ними. Однак здавалося, жоден із них не помічав книг. Я впевнена, що справа була не в тому, що в них було щось не так із зором, але вони стояли та дивилися — шість пар очей, при яскравому денному світлі — але не могли побачити книги Дафа, що лежали прямо перед ними! Ця чудова сцена стала ще одним прикладом того, як Учитель допоміг мені пройти випробування.
Усі інші книги Дафа я зберігала в шафі. Якраз у той момент, коли один із чоловіків збирався відчинити дверцята шафи, у начальника задзвонив мобільний телефон. У результаті вони розвернулися та пішли. У душі я відчувала неймовірну вдячність Учителю. Учитель укотре захистив мене й допоміг успішно пройти це випробування.
Протягом багатьох років я зазнавала жорстоких переслідувань з боку агентів КПК. Однак завдяки підтримці Вчителя, я успішно долала все це завдяки праведним думкам та вчинкам. Минулого року мені зателефонували співробітники відділення поліції та викликали мене туди. Я твердо відповіла: «Я не піду!» Того ж дня вдень прийшов начальник відділення й висунув вимогу показати моє посвідчення особи. Я відповіла: «Я вам його не дам!»
Він продовжив: «У такому разі напишіть гарантійну заяву про те, що припините практикувати».
Я відмовилася: «Я не писатиму це!» Потім поклала руку на груди й вигукнула: «Ой, не лякайте мене, бо в мене серцевий напад почнеться!»
У цей момент уперед виступила ще одна людина, запропонувавши написати «гарантію» від мого імені. Я не дозволила й заперечила: «Якщо вони вирішать заарештувати мене та кинути у в'язницю, чи зможеш ти тоді заступитися за мене? Хто ще не знає, що Фалунь Дафа несе добро? Ось ця людина — вона поводиться як повний дурень, здійснюючи злі вчинки серед білого дня на очах у всіх. Ніхто, абсолютно ніхто мені не вказуватиме, що робити! Окрім Учителя, ніхто не має наді мною ніякої влади!» Начальник велів цій людині піти й невдовзі теж пішов.
Учитель завжди поряд зі мною
Учитель витягнув мене з пекла, очистив і подарував мені друге життя. Учитель завжди поряд зі мною і постійно захищає мене. Якось я пішла на заняття з вивчення Фа. Коли виходила з дому, погода була гарною, але під час заняття пішов сильний дощ. Коли я поверталася додому, дорогу було повністю затоплено. Наближаючись до будинку, я підійшла до величезної глибокої калюжі, тут дорога проходила в низині, це було найнижче місце в околиці. Я їхала електричним триколісним велосипедом, і здавалося майже неможливим перетнути її. Я щиро попросила Вчителя допомогти мені. У цей момент вода ніби розступилася в обидва боки, і я легко проїхала. Мій велосипед залишався повністю над рівнем води.
Іншим разом під час осіннього збирання врожаю я була в полі й завантажувала у свою машину багато зимових динь, щоб відвезти їх додому. Однак доїхавши до краю поля, я не змогла виїхати через глибоку канаву. Я попросила Вчителя допомогти мені подолати її. На мить я зупинилася, щоб заспокоїти свій розум, а потім відправила праведні думки. Щойно я завела вантажівку, вона легко проїхала прямо через неї.
Я займаюсь Фалунь Дафа вже 30 років. Я пройшла шлях від людини, яка перебувала на межі смерті, до тієї, ким є сьогодні, — практикувальниці, яка досягла певного рівня вдосконалення. Увесь цей шлях — виключно результат порятунку Вчителем. Жодні слова не можуть висловити мою безмежну вдячність Учителю.
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
