(Minghui.org) Я почала займатися Фалунь Дафа після того, як 15 квітня 1994 року відвідала лекцію Вчителя в місті Хефей провінції Аньхой.
До того як я почала практикувати, мене переслідували численні хвороби: ревматоїдний артрит, атрофічний гастрит середнього ступеня тяжкості, камені в жовчному міхурі, лобулярна гіперплазія молочної залози, мігрені, неврастенія, аритмія та інші недуги. Унаслідок виробничої травми моя права рука була паралізована. Життя було сповнене болю й страждань.
У 1990 році в пошуках зцілення я перепробувала різні види цігун, але все було марно. Якось під час медитації переді мною з'явився високий статний незнайомець. Його благородний образ закарбувався в моїй пам'яті. Через деякий час, гортаючи журнал про практики цігун, я побачила статтю про Вчителя й з подивом упізнала в ньому того самого незнайомця. У той момент я відчула глибокий зв'язок із Учителем і зрозуміла, що можу йому довіряти.
Пізніше я дізналася, що Фалунь Дафа — це система вдосконалення високого рівня школи Будди. Вона навчає людей жити за принципами Істина, Доброта й Терпіння, приділяючи особливу увагу вдосконаленню Сіньсін. Практика також включає п'ять плавних комплексів вправ, які справляють цілющий вплив на здоров'я. Саме це я й шукала. У квітні 1994 року я зареєструвалася на лекції Вчителя Лі в місті Хефей провінції Аньхой.
Я працювала бухгалтером і очолювала жіночий комітет на підприємстві. Через велику зайнятість я рідко брала відпустку, але заради лекцій Фалунь Дафа вирішила зробити виняток і подала заяву на триденну відпустку.
Учитель розповідав про широкі й глибокі принципи Фалунь Дафа, пояснюючи їх простою та зрозумілою мовою. Я ніколи раніше не чула нічого подібного. Кожне слово Вчителя торкалося мого серця, і я не могла стримати сліз.
Три дні промайнули непомітно, і мені довелося повертатися на роботу. Я записала свої запитання й попросила практикувальницю, яка супроводжувала Вчителя, передати їх йому. Вона наполегливо переконувала мене залишитися, кажучи, що я пошкодую, якщо поїду. Усім серцем я хотіла й далі слухати глибокі лекції Вчителя, але хвилювалася, що колеги та керівництво мене не зрозуміють. Я стояла перед непростим вибором.
Яким же було моє здивування, коли Вчитель відповів на мої запитання під час денної лекції в останній день мого перебування там. Я була дуже зворушена й не могла стримати сліз. Навіть тепер, коли пишу ці рядки, сльози знову навертаються мені на очі. Сповнена вдячності, я ухвалила важливе рішення — залишитися й прослухати весь курс лекцій до кінця. Слова Вчителя змінили моє життя, осяявши його світлом істини. Того дня я свідомо обрала шлях удосконалення, вирішивши слідувати за Вчителем!
Повернувшись додому, я почувалася найщасливішою людиною у світі. Уранці я часто чула тихий поклик, який будив мене. Я знала, що це милосердний Учитель нагадує мені встати й виконати вправи. Через ревматоїдний артрит мені було важко виконувати медитацію. Біль пронизував усе тіло. Одяг промокав від поту, а ступні ставали багряними. Але я завжди пам'ятала настанову Вчителя:
«Чорна речовина — це карма. Страждаючи, можна її усунути й тим самим перетворити на Де». (Лекція четверта, Чжуань Фалунь)
Я була сповнена рішучості практикувати, тому терпіла біль, доки не стихали останні звуки музики. Попри все, я медитувала щодня, бо розуміла, що повинна бути гідною порятунку, дарованого Вчителем!
Увечері я вивчала Фа та виконувала вправи разом зі співучнями, а також обмінювалася з ними досвідом удосконалення. Одного вечора, виконуючи перший комплекс вправ, я раптом відчула, як із грудей виходить хвиля тепла. Повернувшись додому, я оглянула себе й побачила рідину, що витікає з моїх грудей. Гіперплазія молочної залози повністю зникла.
Невдовзі після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, усі мої хвороби минули. Я не витратила жодної копійки на ліки та лікування. Змінившись як морально, так і фізично, я почувалася щасливою. Учитель подарував мені друге життя!
Завдяки практиці Фалунь Дафа мій моральний рівень значно підвищився. Я усунула пристрасть до особистої вигоди, навчилася насамперед думати про інших і ставитися до всіх людей із щирою добротою. Дякую Вам, Учителю! Жодні слова не здатні висловити мою вдячність!
Невдовзі я дізналася про майбутні лекції Вчителя в місті Цзінань провінції Шаньдун. Мені хотілося поїхати, але через роботу я не змогла бути присутньою на лекціях Учителя. Я попросила місцеву практикувальницю розповісти Вчителеві про мої успіхи в самовдосконаленні.
Однієї ночі мені наснився напрочуд ясний сон. Я побачила Вчителя, який м'яко торкнувся моєї правої руки, і тієї ж миті по всьому тілу розлилося тепло, наповнюючи кожну клітинку. Біль і скутість зникли, поступившись місцем легкості та комфорту. Учитель зцілив мою руку і, не промовивши ні слова, повільно відійшов. Дивлячись услід Учителю, я опустилася навколішки й покликала: «Учителю! Учителю!» Мені не хотілося, щоб він ішов. Раптом здалеку пролунав голос Учителя: «Я ще прийду до тебе!» Я заплакала ще дужче. Коли прокинулася, моя подушка була мокрою від сліз.
Озираючись назад на свій тридцятирічний шлях удосконалення, я розумію, що кожен мій крок був зроблений під захистом Учителя. Щоразу, коли в мене виникають труднощі або я не знаю, як упоратися з якоюсь проблемою, я згадую настанови Вчителя. Милосердя Вчителя та його відповіді на мої запитання зміцнили мою рішучість удосконалюватися. З Вчителем і Фа я здатна подолати будь-які випробування й труднощі.
Милосердя Вчителя безмежне! Жодні слова не можуть висловити мою вдячність. Я повинна сумлінно вдосконалюватися, дорожити кожною миттю й крокувати в ногу з процесом Виправлення Закону. З чистим і щирим серцем я йду шляхом, запланованим Учителем, щоб виконати свою священну клятву, виправдати сподівання живих істот, за яких несу відповідальність, і, слідуючи за Вчителем, повернутися до свого справжнього дому.
Кілька днів я писала цю статтю й не могла стримати сліз. Спогади про ті дні, проведені поруч із Учителем, надихають мене рухатися вперед. Учитель назавжди залишиться в моєму серці!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
