(Minghui.org) Напередодні Всесвітнього дня Фалунь Дафа, який відзначався 13 травня 2026 року, практикувальники Фалуньгун з усієї Австралії та Нової Зеландії висловили глибоку вдячність милосердному Вчителю за поширення Фа, що дозволило практикувальникам у понад 100 країнах і регіонах світу вдосконалити свій характер та зміцнити здоров’я.
Молоді практикувальники випромінюють світло Дафа
Ребекка, одягнена в костюм небесної діви, узяла участь у святкуванні Всесвітнього дня Фалунь Дафа в Західній Австралії. Вона поділилася: «Сьогоднішнє святкування Всесвітнього дня Фалунь Дафа — це також можливість для нас прославити [принципи Дафа] Істина, Доброта й Терпіння, і я хочу поділитися цими цінностями з іншими».
Ребека хоче поділитися такими цінностями, як «Істина, Доброта, Терпіння» (фото: Minghui.org)
Ребека розповіла: «Оскільки мої батьки практикують Фалунь Дафа, тому я теж займаюся з дитинства, і Фалунь Дафа, фактично, завжди був частиною мого життя впродовж усього мого дорослішання. Для мене це дуже природно. Я завжди відчувала себе практикувальницею і знаю, що перебуваю під захистом Учителя, адже ніколи не мала серйозних проблем зі здоров'ям. Багато практикувальників згадують, що до початку практики Фалунь Дафа мали різні недуги, але я такого ніколи не знала. Я відчуваю, що Вчитель завжди піклувався про мене».
Як і в багатьох молодих практикувальників Фалуньгун, принципи Істина, Доброта, Терпіння давно вкоренилися у її серці.
Радість здобуття Дафа
Аджиткумар живе в Канберрі разом із дружиною та двома дітьми й працює в державному секторі. Він іммігрував до Австралії у 2015 році.
Згадуючи, як він розпочав свій шлях удосконалення, Аджиткумар розповів: «Мені дуже пощастило отримати Дафа у 2006 році. Я народився в індуїстській родині й раніше мешкав на півдні Індії. Мої батьки були поміркованими вірянами й з дитинства прищепили мені правильні цінності. Вони вчили мене, як важливо бути доброю людиною, і я вірив, що допомагати іншим — це справжній сенс життя».
Він продовжив: «Однак поступово я став приділяти особливу увагу санскритському терміну „мокша“ — що означає „порятунок“ в індуїстській міфології — і почав запитувати себе: „Чи зможу я коли-небудь побачити Божественне?“ У вченні стверджується, що найвища мета людського життя — досягти мокші».
Після вступу до університету життя Аджиткумара було спокійним. Він спілкувався з друзями та мав багато радісних моментів: «Але всередині мене все одно залишалася порожнеча, яка змушувала шукати спосіб зустрітися з Богом і досягти мокші. У цей час я прочитав статтю одного духовного наставника, у якій говорилося, що кожен має вчителя, який спрямовує його на духовному шляху. Пізніше я дізнався про індійську практику йоги й також спробував медитацію».
З нагоди Всесвітнього дня Фалунь Дафа Аджиткумар розповів про те, як почав практикувати Фалунь Дафа (фото: Minghui.org)
Якось під час перерви між іспитами Аджиткумар відвідав друга в університеті. Він згадує: «Ми, як завжди, спілкувалися, і розмова плавно перейшла до духовних тем. Я поставив йому кілька запитань про життя, і він зміг відповісти на більшість із них. Я був дуже вражений, і друг сказав мені, що ці знання він набув, вивчаючи книгу „Чжуань Фалунь“. Він подарував мені примірник, і я почав її читати».
Пізніше друг погодився відвезти Аджиткумара до одного міста Індії, де сам раніше дізнався про Фалунь Дафа. Аджиткумар продовжив: «Дорога зайняла три чи чотири дні. Ми зупинилися в будинку одного практикувальника, котрий щоранку водив нас у парк і навчав вправ, після чого ми поверталися додому й разом вивчали „Чжуань Фалунь“. Я ставив багато запитань, а він ділився зі мною своїм розумінням».
Після того як кілька молодих людей розповіли свій досвід удосконалення Аджиткумар усвідомив: «Це саме те, що я шукав. Я знайшов свого Вчителя та шлях самовдосконалення, яким маю йти».
Не пропускаючи жодної передвизначеної душі
Розмірковуючи про свій шлях набуття Фа, Кім, практикувальниця Фалуньгун із Західної Австралії, висловила подяку Вчителю за милосердну турботу протягом двох десятиліть.
Вона розповіла: «Це був 2002 рік, тоді моє фізичне здоров'я було дуже поганим. Моя племінниця з Тайваню вже почала практикувати. Вона подзвонила мені й розповіла про Фалунь Дафа та надіслала книги Вчителя й DVD-диски. Оскільки тоді я ще не знала, що в Західній Австралії є майданчики для практики, то самостійно навчилася рухів, переглядаючи навчальні відео Вчителя, і з того моменту Вчитель почав піклуватися про мене».
Вона продовжила: «За кілька місяців усі мої недуги зникли, і я навіть не помітила цього. Тоді я подумала: „Якщо тільки вправи дають такий ефект — а я ще навіть не читала книгу — то ця книга має бути незвичайною“. Пізніше я почала читати книгу самостійно вдома. Приблизно за рік я знайшла в поштовій скриньці буклет від місцевих практикувальників. Побачивши його, я зраділа, як дитина. Нарешті я зв'язалася з місцевими практикувальниками та дізналася про місце практики. Вони почали коригувати мої рухи у вправах, тож я знову вчилася виконувати їх правильно».
Кім, практикувальниця із Західної Австралії, висловлює подяку Вчителю за понад два десятиліття милосердної турботи (фото: Minghui.org)
Окрім отриманої користі у фізичному плані, Кім зазначила, що її характер також зазнав значних змін: «Я більше не така дратівлива, і тепер добре ладнаю з чоловіком. Мої діти також підтримують мою практику. Фалунь Дафа добре вплинув на нашу сім'ю, і всі ми отримали благословення».
Кім додала: «Для мене велика честь брати участь у цьому заході. Деякі люди ще не знайомі з Дафа. Сьогодні я користуюся цією можливістю, щоб допомогти їм дізнатися про Дафа. Можливо, є ще багато людей, які мають передвизначений зв'язок із ним. Учитель піклується про всіх і не пропустить жодної людини».
Учень Дафа відкрив справжнє значення щастя
Мін, молодий практикувальник Фалуньгун в'єтнамського походження, узяв участь у святкуванні Всесвітнього дня Фалунь Дафа в місті Перт 9 травня, а також виступив із традиційною грою на барабані.
«Всесвітній день Фалунь Дафа — важливе свято для мене та для кожного практикувальника, — сказав він. — Я дуже радий бути тут разом з усіма, брати участь у сьогоднішньому виступі та святкуванні». Традиційне виконання гри на барабанах поєднує елементи китайської та в'єтнамської культури. «Це тому, що ми маємо спільну культурну спадщину», — пояснив Мін.
Спостерігаючи за перехожими, Мін поділився: «Я хочу розповісти людям про красу Фалунь Дафа та принципи Істина, Доброта, Терпіння. Це найважливіші цінності в Усесвіті. Дотримуючись цих принципів, ми можемо ставати кращими людьми. Регулярно виконуючи вправи та сумлінно вдосконалюючи себе, ми можемо підтримувати здоров'я, зберігати оптимістичний настрій і випромінювати позитивну енергію, щоб ділитися нею з оточенням».
Мін уперше почув про Фалунь Дафа понад десять років тому. Однак через негативну інформацію, з якою зіткнувся в інтернеті, він довго вагався, перш ніж почати вдосконалюватися: «Коли люди шукають інформацію в інтернеті, вони натрапляють як на позитивний, так і негативний зміст. Важливо зберігати ясність розуму та виявляти розсудливість, щоб обирати та отримувати точну та правдиву інформацію».
Він додав: «Лише у 2017 році, коли я почав шукати більше матеріалів про Фалунь Дафа та натрапив на іншу інформацію, то зрозумів: це справді чудовий метод удосконалення цігун. Я дуже шкодую, що втратив шість років, які міг присвятити вдосконаленню за Фалунь Дафа».
«Почавши практикувати, я зміг відчути, що тіло повністю змінилося, а життя стало простіше й щасливіше. Раніше я постійно дивився назовні, думаючи, що щастя — це наполегливо працювати заради грошей, накопичувати матеріальні блага та здобувати ще більше. Але зараз я розумію, що справжнє щастя перебуває всередині нас: воно походить від здорового тіла, уміння відпускати та позбуватися пристрастей. Ось у чому справжня суть щастя».
Мін поділився, що найбільша зміна в житті після початку духовної практики відбулася в його сім'ї: «Раніше ми з дружиною часто сварилися, і вдома постійно відбувалися неприємні ситуації — навіть дрібниця могла спричинити серйозний конфлікт. Але тепер я вмію зберігати спокій і проявляти більше терпіння до дружини, брата та інших членів сім'ї. Розбіжності все одно бувають, але вони не такі гострі, як раніше. Ми продовжуємо працювати над собою, щоб наші сімейні стосунки ставали кращими».
Він також додав: «Дочка теж хоче практикувати Фалунь Дафа. Їй дуже подобається читати книгу „Чжуань Фалунь“, і я завжди її заохочую. Мені здається, сучасна освіта не вчить дітей покращувати характер, моральність і з добротою ставитися до інших. Але принципи Істина, Доброта й Терпіння, закладені у Фалунь Дафа, можуть допомогти дітям розвивати ці якості. Я також сподіваюся, що дружина незабаром приєднається до нас, щоб ми могли практикувати разом».
(Кінець)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
