Після 15 років тортур у місцях ув’язнення 60-річна жінка померла через чотири роки після звільнення

Головна сторінка > Переслідування > Випадки смерті

21 травня 2026 р. | Кореспондент Minghui із провінції Цзянсі в Китаї

(Minghui.org)

Повне ім’я: Цзян Ланьїн

Ім’я китайською: 江兰英

Стать: жінка

Вік: 60 років

Місто: Наньчан

Провінція: Цзянсі

Рід занять: невідомий

Дата смерті: 22 квітня 2026 року

Дата останнього арешту: 18 липня 2019 року

Останнє місце утримання під вартою: жіноча в’язниця провінції Цзянсі

22 квітня 2026 року в місті Наньчан провінції Цзянсі померла 60-річна жінка, яка багато років страждала від переслідування за відданість Фалуньгун.

Цзян Ланьїн

Цзян Ланьїн почала практикувати Фалуньгун у 1997 році. Незабаром її здоров’я покращилося, і вона відчула приплив енергії. Після того як у 1999 році комуністична влада Китаю розпочала переслідування, вона залишалася непохитною у своїй вірі й за кожної нагоди розповідала людям правду про переслідування. Вона тричі їздила до Пекіна, щоб апелювати на захист Фалуньгун, але щоразу її заарештовували. Жінку двічі відправляли до виправно-трудових таборів і тричі ув’язнювали. Загалом вона провела в неволі 15 років і два місяці.

Під час ув’язнення з 2002 по 2005 рік на знак протесту проти переслідування вона оголосила голодування. У відповідь її відправили до лікарні, де піддавали примусовому годуванню. У певний момент її вага знизилася до 15 кг. Тривале голодування та примусове годування спричинили запалення шлунково-кишкового тракту. У неї з’явилися виразки й почалася гнильна диспепсія кишківника.

Під час останнього ув’язнення її також жорстоко катували, унаслідок чого була скалічена її ліва рука. На момент звільнення (18 січня 2022 року) вона була виснажена, її волосся посивіло, зір погіршився, ноги німіли, а ступні сильно набрякли й утратили чутливість.

Здоров’я Цзян було серйозно підірване, і її часто нудило. У 2026 році її стан погіршився, і 22 квітня вона померла.

Останні арешти та тюремні вироки

Востаннє Цзян заарештували 18 липня 2019 року. Понад 20 співробітників у цивільному увірвалися до будинку практикувальниці Фалуньгун, у якої Цзян тоді гостювала. Спочатку її доставили до поліційної дільниці Наньчжань. Один зі співробітників, на прізвище Чжан забрав її годинник, який так і не повернув. Потім її перевезли до відділення поліції району Сіху, де допитували до півночі, а згодом помістили до центру ув’язнення №1 міста Наньчана.

У центрі ув’язнення Цзян була змушена спати на холодній бетонній підлозі. Коли через кілька місяців почалася пандемія COVID-19, у центрі стало бракувати їжі, і багато ув’язнених, зокрема й Цзян, голодували.

Спочатку суд району Сіху призначив дистанційне слухання її справи на 14 червня 2020 року. Цзян заявила, що не порушувала жодних законів, практикуючи Фалуньгун, і відмовилася брати участь у слуханні. Суддя переніс засідання на 7 липня, зобов’язавши її бути присутньою. Вона відмовилася від послуг призначеного судом адвоката, якому доручили визнати її провину, і сама виступила на свій захист.

Суддя відклав слухання, не дослухавши Цзян до кінця. 22 жовтня він засудив її до 2,5 року ув’язнення та штрафу в розмірі 30 000 юанів. Вона подала апеляцію до суду проміжної інстанції міста Наньчана. Попри те, що призначений судом адвокат під час апеляції заявив про її невинуватість, суд вищої інстанції залишив чинним початковий вирок.

Унаслідок тортур була скалічена ліва рука

8 липня 2021 року Цзян доправили до жіночої в’язниці провінції Цзянсі. Одразу після прибуття охоронець Чжан Хуаньхуань наказав кільком ув’язненим відвести її до маленької кімнати, де намагався змусити залишити відбитки пальців на заяві про визнання провини.

З 17 по 21 липня охоронець Лю Цзіньфен наказав ув’язненим Фан Лін’я, Цзен Чуньлань і Лай Сухуа підвішувати Цзян на весь день у майстерні, одягнувши на неї гамівну сорочку. Увечері вони піддавали Цзян тортурам «ліжко мерця».

Після кількох днів катувань руки Цзян сильно набрякли й утратили чутливість. Вона навіть не могла почистити зуби.

Ув’язнені також позбавляли її сну й не дозволяли митися. Через літню спеку від неї невдовзі почав виходити неприємний запах, а очі почервоніли.

Пізніше охоронці змусили Цзян виконувати важку працю. Коли вона йшла до майстерні або їдальні, її ноги заковували в залізні кайдани. Ув’язнені Ян Сіньжун і Яо Лінцзін часто забирали в неї їжу, стверджуючи, що вона не виконала робочу норму.

Через два місяці права рука Цзян почала відновлюватися, але ліва залишалася опухлою — вона втратила чутливість, і нею неможливо було нічого робити.

20 жовтня 2021 року охоронець Лю Цзіньфен відвів Цзян до тюремного лікаря, на прізвище Лю. Лікар оглянув її ліве плече та лопатку, які були помітно нижчими за правий бік. Він сказав, що між плечем і лопаткою є великий проміжок, що вказує на вивих. Не маючи необхідного обладнання, лікар порадив охоронцеві відвезти її до лікарні за межами в’язниці. Він також сказав, що їй не можна піднімати руки вище плечей або голови, інакше травма стане ще серйознішою.

У лікарні лікар запропонував Цзян самій оглянути руку. Вона відповіла, що не знає, як це робити. Навіть не оглянувши її руку, лікар направив Цзян на рентген. Подивившись на знімок, він заявив, що цей стан спричинений синдромом замороженого плеча, а не вивихом. Цзян намагалася пояснити, що її катували, але лікар наполягав на своєму. Охоронець Сяо втрутився й сказав, що Цзян скоїла злочин за допомогою культу. Після цього лікар перестав із нею розмовляти й пішов.

Цзян повернули до в’язниці й на 14 днів помістили на карантин, після чого дозволили повернутися до майстерні. Ув’язнені Ян Сіньжун і Яо Лінцзін сказали, що охоронець Ло Жун оголосив усій в’язниці, нібито місцевий лікар помилково прийняв синдром замороженого плеча за вивих.

Пізніше Цзян згадувала, що перед відправленням до лікарні охоронець Лю Цзіньфен пригрозив їй, що якщо вона говоритиме «нісенітниці», то на неї чекатимуть ще жорстокіші тортури.

15 грудня 2021 року охоронець Чжан Хуаньхуань наказав ув’язненим Ян Сіньжун, Лі Цюн і Фан Пін змусити Цзян підписати заздалегідь підготовлену заяву про зречення Фалуньгун. Оскільки Цзян відмовилася з ними співпрацювати, вони схопили її за руки, намагаючись силоміць змусити підписати заяву, але вона щосили опиралася. Не впоравшись із нею, Ян підписала заяву від її імені.

Оскільки Цзян намагалася роз’яснювати охоронцям і співкамерницям правду про Фалуньгун, Лю Цзіньфен не дозволяв їй митися та змушував стояти перед туалетом до 11 години вечора. Тортури тривали аж до самого звільнення.

Переслідування в минулому

Перший термін у виправно-трудовому таборі продовжили до двох років

У листопаді 1999 року Цзян поїхала до Пекіна, щоб подати апеляцію, але її заарештували. У центрі ув’язнення №3 міста Наньчана вона разом із сімома практикувальниками виконувала вправи Фалуньгун. Охоронці скували їх разом кайданами, прикувавши одну руку кожного до спільного ланцюга. Вони не могли стояти рівно й були змушені постійно нахилятися. Їм доводилося пересуватися разом: якщо комусь потрібно було до туалету, усі семеро йшли разом із ним. Тим часом охоронці продовжували бити й ображати їх. Уночі жінки могли лише сидіти на підлозі, спираючись одна на одну, щоб відпочити. Охоронці зняли з них кайдани лише через місяць.

Демонстрація тортур «ліжко мерця»

Оскільки Цзян залишалася непохитною у своїй вірі, їй продовжили термін ув’язнення ще на рік. Після завершення цього строку її відправили до центру «промивання мізків». На знак протесту вона оголосила голодування, за що піддалася примусовому годуванню. Їй вставляли зонд для годування, що спричиняло сильний біль та ускладнювало дихання.

Попри тяжкий стан Цзян через голодування, влада повернула її до виправно-трудового табору. Охоронці підбурювали ув’язнених бити її. Її били ногами по голові, били головою об стіну та наступали на ноги. Усе її тіло було в синцях.

Взимку охоронці погрожували обливати її сечею та фекаліями. У січні 2002 року Цзян у критичному стані звільнили.

Засуджена до п’яти років ув’язнення; три роки примусового годування під час голодування

11 липня 2002 року близько першої години ночі Цзян знову заарештували. Щоб перешкодити їй виконувати вправи Фалуньгун, поліціянт поставив стілець їй на пальці ніг, а потім сів на нього. Ніжки стільця серйозно травмували її пальці та нігті.

Після двох днів жорстоких тортур і позбавлення сну Цзян перевели до центру ув’язнення Шацзилін. Поліція намагалася вимагати гроші в її матері, заявляючи, що вони нібито вплинуть на пом’якшення вироку. Літня жінка відмовилася, і Цзян засудили до п’яти років позбавлення волі.

У жіночій в’язниці провінції Цзянсі Цзян понад три роки проводила голодування. Охоронці казали їй: «Нічого страшного, якщо ти тут помреш, але звільняти тебе ми не можемо». Увесь цей час її примусово годували. Кілька разів вона перебувала в критичному стані, але вижила. 12 липня 2007 року її звільнили.

Два роки у виправно-трудовому таборі

30 квітня 2009 року під час спільного вивчення книг Фалуньгун Цзян знову заарештували в домі практикувальниці. Під час допиту в поліційній дільниці їй розпилювали в обличчя перцевий аерозоль. Її також позбавляли сну, застосовуючи аерозоль щоразу, коли вона заплющувала очі. Крім того, її били електричними кийками.

Пізніше Цзян доправили до центру ув’язнення №1 міста Наньчана, де її примусово напоїли фізіологічним розчином. Після трьох місяців утримання її на два роки помістили до жіночого виправно-трудового табору провінції Цзянсі.

Охоронці табору призначали ув'язнених стежити за Цзян і не дозволяти їй спілкуватися з ув’язненими-практикувальниками Фалуньгун. Її били на власний розсуд і часто змушували працювати понаднормово. 3 травня 2011 року її звільнили.

Засуджена до 3,5 років ув’язнення та побита у в’язниці

Наступний арешт Цзян відбувся 24 лютого 2015 року після того, як поліція отримала повідомлення, що вона поширює інформаційні матеріали про Фалуньгун. Її помістили до центру ув’язнення міста Їчунь, а 10 вересня 2015 року суд міста Чжанчжу таємно засудив її до 3,5 років ув’язнення. Вона подала апеляцію, але її відхилили. 30 грудня того ж року Цзян ув’язнили в жіночій в’язниці провінції Цзянсі.

Тюремні охоронці протягом дев’яти місяців щодня змушували Цзян годинами стояти без руху, часто з 6:30 ранку до 22:30 вечора. Їй не дозволяли спиратися на стіну чи використовувати будь-яку опору. Її ноги сильно набрякали, розвинулося варикозне розширення вен. Крім того, її позбавляли сну, били та морили голодом.

Одного разу охоронці підвісили її за зап’ястя на 24 години так, що пальці ніг ледь торкалися підлоги. Щоб вона не заснула, їй закапали в очі медичну олію, а в рот запхали брудні шкарпетки.