​Доброчесний чиновник Су Цюн

(Minghui.org) Су Цюн був одним із багатьох видатних чиновників давнього Китаю. Ось кілька історій, що підкреслюють його доброчесність і відданість людям, яким він служив.

«Випадкові люди не повинні обіймати державні посади»

Су Цюн (справжнє ім’я — Чженьчжи) був родом із повіту Уцін (сучасний Уцін у провінції Хебей) у період Південних і Північних династій (420–589 рр. н. е.). У дитинстві він разом із батьком вирушив на край заселених земель, де вони відвідали Цао Чжи, правителя префектури Дінцзін.

Якось Цао Чжи жартома запитав: «Ти хочеш стати чиновником?»

«Спочатку мають бути створені посади, а потім відібрані відповідні люди. Не можна, щоб посаду обіймав той, хто просто прагне стати чиновником», — відповів Су Цюн.

Цао Чжи був настільки вражений відповіддю, що запросив хлопця в майбутньому стати його помічником з адміністративних справ.

Спіймати справжніх злодіїв

Гао Чен, імператор Веньсян династії Північна Ці, заснував урядову установу під назвою Їтун і призначив Су Цюна наглядати за судовими та кримінально-виконавчими справами. Імператор часто заохочував і нагороджував його за відданість службі.

У Бінчжоу сталося пограбування, яке раніше розслідував один з офіцерів. Під час допитів усі підозрювані зізналися в злочині, і їх упізнали потерпілі. Проте жодну з викрадених речей не було знайдено.

Імператор Веньсян доручив Су Цюну ретельно переглянути справу, і це привело до арешту справжніх злочинців. Сміючись, він сказав тим, кого було несправедливо звинувачено: «Вас би стратили за те, чого ви не робили, якби не мій доброчесний чиновник Су Цюн».

Зосередженість на моралі

Су Цюн за своєю природою був чесною й обережною людиною. Наприклад, обіймаючи посаду правителя префектури Південний Цінхе, він навіть не відкривав листів від тих, хто раніше просив його про особисті послуги. Він також закликав місцевих жителів проводити весільні та поховальні обряди просто й відповідно до традицій.

У той час жив монах, на ім'я Даоянь, який був шаменьтуном (очільником санхи — буддійської громади) у Цзічжоу. Він був дуже заможним, оскільки давав позики під високі відсотки, а чиновники повітів і префектур часто допомагали йому стягувати борги.

Він кілька разів відвідував Су Цюна, який здогадувався про мету його візитів. Щоразу Су з повагою і щирістю говорив із ним про високі моральні принципи, через що Даоянь так і не наважувався попросити допомоги в стягненні боргів.

Коли учні запитали його про це, Даоянь відповів: «Щоразу, коли я відвідував Су Цюна, він говорив про важливість високих моральних принципів. Як я міг порушувати ці дрібні мирські справи?»

Чесний і порядний правитель

Су Цюн управляв Південним Цінхе гуманно й ефективно, здобувши велику повагу як серед чиновників, так і серед місцевих жителів.

Чжао Їн, який багато років тому обіймав посаду правителя префектури Юелін, вийшов у відставку за віком і повернувся до рідного міста. Якось на початку травня він зірвав дві стиглі дині й особисто приніс їх Су Цюну, наполягаючи, щоб той їх прийняв.

З поваги й ввічливості Су Цюн прийняв дині, але не став їх їсти, а поставив на полицю в головній залі.

Побачивши, що він прийняв дарунок, багато людей також почали приносити йому свіжі дині. Але, помітивши дві недоторкані дині на полиці, вони лише переглядалися між собою й ішли, забираючи свої дарунки.

Два брати помирилися

Чоловік, на ім'я Ї Пумін протягом багатьох років сперечався зі своїм братом через право власності на землю, але вони так і не дійшли згоди. З часом кожен із них зібрав понад 100 свідків на підтримку своїх претензій.

Одного дня Су Цюн запросив братів і їхніх свідків та сказав: «Бути братами в цьому житті набагато важливіше, ніж відбирати землю один в одного. Навіть якщо ви зрештою отримаєте землю, що ви відчуватимете?»

Говорячи це, він не зміг стримати сліз, і присутні також розплакалися.

Брати попросили вибачення й, повертаючись додому, глибоко замислилися над його словами. Зрештою вони вирішили жити в злагоді після десяти років розлуки та суперечок за землю.

«Студентський дім»

Щовесни Су Цюн запрошував відомих учених, таких як Вей Цзілун і Тянь Юаньфен, читати лекції в префектурній школі та дозволяв місцевим чиновникам після роботи приходити й навчатися, слухаючи ці лекції. Люди називали цю школу «Студентським домом».

Надання зерна в борг урятувало життя

У період Тяньбао за правління імператора Сюаньцзуна на півдні Цінхе сталася сильна повінь, яка завдала величезних збитків, і понад 1000 сімей залишилися без продовольства. Су Цюн звернувся до всіх, хто мав надлишки зерна, із проханням позичити його тим, хто гостро цього потребував.

Оскільки префектура збирала податки з кожного домогосподарства, влада мала намір розслідувати дії Су Цюна через несанкціонований збір зерна в борг. Головний писар його канцелярії занепокоївся і сказав: «Хоч ви й хотіли допомогти голодним людям, це може створити вам проблеми».

«Можливо, мене покарають, але я врятував понад тисячу сімей. Я ні про що не шкодую», — відповів Су Цюн. Він також подав до імператорського двору доповідь, у якій пояснив причини своїх дій. У результаті того року до префектури не надсилали ні збирачів податків, ні чиновників для розслідування його справи.

Після того як постраждалі від стихійного лиха подолали труднощі, вони з вдячністю говорили своїм дітям: «Ви вижили завдяки доброті префекта Су».

Виправлення судових помилок

Згодом Су Цюна призначили шаншу — одним із трьох найвищих чиновників імператорського двору. Він обстоював справедливість під час розгляду справ і виправдав багатьох людей, яких було несправедливо засуджено.

З префектур Чжао, Цінхе, Наньчжун та інших районів часто надходили повідомлення про нібито підготовку повстань проти імператорського двору. Ці справи передали на розгляд Су Цюну. У результаті багато вироків було переглянуто, а репутацію обвинувачених відновлено.

Цуй Ан, інший шаншу при дворі, сказав йому: «Тобі варто шукати інші способи здобути добру репутацію, замість того щоб домагатися справедливості для тих, кого звинувачують у заколоті. Чи не накличеш ти на себе біди? Навіщо так себе наражати?»

«Усі ті, кого я виправдав, були спочатку засуджені несправедливо. Але я ніколи не дозволю справжнім зрадникам уникнути покарання», — відповів Су Цюн. Почувши це, Цуй Ан відчув глибокий сором.

Жителі столиці вихваляли Су Цюна, кажучи: «Су Чженьчжи — найнеупередженіший і найсправедливіший чиновник у розгляді справ».

(Уривок із біографії Су Цюна в «Книзі Північної Ці»)