(Minghui.org) З давніх-давен конфуціанство, буддизм і даосизм навчали людей дотримуватися небесних принципів, плекати доброту та жити згідно з доброчесними цінностями. Хоча добрими справами не слід займатися заради особистої вигоди, а позитивні наслідки не завжди проявляються миттєво, історія знає безліч прикладів, коли благородні вчинки приносили гідну нагороду. Це підтверджує давню істину: «Що посієш, те й пожнеш». Нижче наведено кілька таких прикладів з історії Китаю.
Пей Ду уникнув смерті, бо був чесний
Пей Ду (765-839 рр. н. е.) жив за часів династії Тан і народився в бідній родині. У молодості він жив і навчався в храмі Бога Гори. Мандрівний даос передбачив, що йому судилося померти насильницькою смертю.
Якось Пей Ду знайшов нефритовий пояс, що оберігає життя, і повернув його власниці, молодій жінці, на ім'я Хань Цюнїн. Коли він прощався з нею, храм за ним раптово завалився. Він дивом залишився живим.
Пей Ду пішов до столиці, щоб скласти імператорські іспити, і отримав вищі оцінки. Пізніше він одружився з Хань Цюнїн і служив під час правління чотирьох імператорів (Сяньцзуна, Муцзуна, Цзінцзуна й Веньцзуна), ставши відомим канцлером династії Тан.
Історія Доу Юйцзюня
Іншим прикладом може бути Доу Юйцзюнь (874-955 рр. н. е., також відомий як Доу Яньшань), який жив у період Пізньої Цзінь. Його батько помер, коли він був зовсім маленьким, і його виховувала мати, до якої він ставився з великою повагою. Однак через карму, пов’язану з поганими вчинками в попередньому житті, він залишався бездітним і в 30 років.
Завдяки попередженню та пораді, отриманій уві сні від свого діда, Доу Юйцзюнь повністю присвятив себе здійсненню всіляких добрих справ, щоб зменшити погану карму та накопичити чесноту.
Незважаючи на те що Доу Юйцзюнь обіймав різні державні пости, він жив скромно й допомагав усім нужденним. Він також відкривав благодійні школи та підтримував учнів із бідних сімей.
Пізніше в нього народилося п'ятеро синів, і всі вони стали визначними людьми та обіймали високі пости при імператорському дворі.
У книзі «Класика трьох персонажів» йдеться: «Доу Яньшань використав правильний метод. Він навчав своїх п'ятьох синів, і всі вони стали доброчесними громадянами із визначною репутацією».
Юань Ляофань
Юань Ляофань (Юань Хуан, 1533-1606 рр. н. е.), який жив за часів династії Мін, був добре відомий своєю книгою «Чотири уроки Ляофаня», яку він написав, щоб навчити свого сина. Основна ідея цих уроків у тому, що долю можна змінити, свідомо розвиваючи в собі доброту й смиренність.
Юань Ляофань народився в сім'ї, де займалися традиційною китайською медициною. Якось, у віці 16 років, збираючи трави на схилі гори, він прийшов до храму Циюнь і зустрів літнього даоса з божественною аурою, який передбачив його долю. Пізніше він вибрав інший напрямок у житті, зробивши кар'єру на державній службі, склавши імператорські іспити.
Зустріч із даоським майстром змінила його: він став уважнішим до людей і почав ставитися до оточення з більшою повагою.
Давайте тепер розглянемо кілька історій за часів династії Цін.
Учений змінив свою долю й уникнув смерті
Молодий учений з Янсяня (нинішній Їсін, провінція Цзянсу) супроводжував своїх друзів на імператорські іспити з відбору студентів для навчання в імператорському університеті. Минулого року він показав непогані результати й був упевнений, що цього року йому вдасться повторити свій успіх. У результаті він проводив більшу частину часу в готелі, пишучи вірші та розмовляючи з людьми.
У готелі була людина, яка вміла читати по обличчях. Молодий учений запитав його, чи успішно складе іспит. Той, хто читає по обличчях, відповів: «Взагалі, я збирався сказати тобі про це раніше, але вагався. Ти не маєш жодного шансу, і твоє життя через три дні також буде в небезпеці. Тобі краще скоріше повернутися додому».
«Чи можу я уникнути цієї небезпеки?» — з тривогою запитав молодий учений.
«Важко сказати. Час справді підтискає», — відповів той, хто читає по обличчях.
Молодий учений захвилювався та захотів негайно зібрати речі й поїхати додому. Проте друзі вмовили його залишитися.
Якось увечері, незадовго до іспиту, молодий учений вийшов прогулятися й почув далеко чийсь плач. Він пішов на плач і вийшов до старого будинку. Жінка з двома маленькими дітьми на руках голосно плакала.
Як з'ясувалося, її чоловіка забрали за те, що він не повернув 50 срібних таелей, які заборгував. Він мав намір продати свою дружину, щоби розплатитися з боргом.
Почувши це, молодий учений поспішив у готель і приніс 70 срібних таелей: «Це все, що я маю, тепер ви можете розплатитися з боргом. Якщо щось залишиться, використовуйте це для створення невеликого бізнесу, щоб заробляти собі на життя, і тоді більше не буде боргів». Жінка була вдячна за його доброту.
Повернувшись до готелю, він згадав застереження того, хто читав по обличчях, і всю ніч не міг заснути.
Рано вранці він почув стукіт у двері. Це була та жінка та її чоловік, які прийшли навмисне, щоб висловити свою глибоку подяку. Молодий вчений встав, підбадьорив їх і провів.
Раптом він почув гуркіт. Він обернувся й побачив, що його кімната руйнується. Стіна впала на його ліжко, розламавши його на шматки.
Наступного дня людина, яка читає по обличчях, уважно подивилася на нього й сказала: «Мабуть, учора ввечері ти зробив щось добре, оскільки твоє обличчя випромінює багато чесноти. Ти не помреш та успішно складеш іспит, і тобі судилося досягти успіху й на подальших імператорських іспитах. Якось ти вже загинув під заваленою стіною!»
Почувши це, вчений зітхнув із полегшенням. Він дійсно успішно склав іспит і пізніше був прийнятий до Академії Ханьлінь.
Допомагати іншим означає допомагати самому собі. Коли людина безкорисливо допомагає людям, він чи вона зрештою будуть винагороджені Небесами.
Ван Шен вирішив виправити свою поведінку й робити добро
Молодий учений Ван Шен був дуже підступний і діяв усупереч елементарній моралі. Якось він склав осінній імператорський іспит і написав прекрасну статтю, багату як за стилем, так і виразністю. Місцевий екзаменатор хотів записати його до групи найкращих.
Однак у день складання іспиту він не зміг знайти екзаменаційну роботу Ван Шена, яка пізніше випала з його рукава. Місцевий екзаменатор дуже співчував Вану й пообіцяв, що обов'язково порекомендує його, коли буде така можливість.
Пізніше цей екзаменатор був переведений до міністерства кадрів, і Ван Шен продовжив навчання. Коли він приїхав на черговий імператорський іспит, колишній екзаменатор працював у відділі відбору кандидатів. Він був радий бачити Ван Шена й планував знайти йому потрібну посаду.
На жаль, екзаменатор був змушений піти у відставку через смерть батька й повернувся на посаду лише після закінчення трирічної жалоби. На той час Ван Шен був обраний старшим стажистом. Бачачи його потенціал, колишній екзаменатор підготував для Ван Шена державну посаду, й очікувалося, що молода людина незабаром її обійме.
Однак через кілька днів Ван Шену довелося повернутися до свого рідного міста й дотриматися традиційної трирічної жалоби у зв'язку зі смертю його матері.
Відчуваючи глибоке співчуття до нещасливого та неспокійного життя Ван Шена, екзаменатор порекомендував йому попрацювати приватним репетитором у родині губернатора провінції. Однак перш ніж Ван Шен зміг обійняти цю посаду, губернатора відсторонили від його поста.
Життя Вана було сповнене чудових можливостей, але всі вони закінчилися нічим. Відчуваючи гіркоту та розчарування, він захворів і три роки був прикутий до ліжка.
Одного разу, розмірковуючи про свої вчинки протягом багатьох років, він усвідомив, що його нещастя не були випадковими, і вони сталися через його погану поведінку, унаслідок чого він накопичив багато карми. Він вирішив повністю виправитися й робити тільки добрі справи з праведним серцем.
З того дня він поступово відновив своє здоров'я і все життя виявляв доброту. Він часто говорив людям про принцип причини й слідства, нагадуючи про необхідність робити добрі справи й ніколи не чинити всупереч небесним принципам.
Завдяки його доброті та добрим справам, його сім'я впродовж кількох поколінь мала багатство й повагу. Як то кажуть, що посієш, то й пожнеш.
Власник чайної крамниці повністю змінив своє життя
Цянь Гуаншен був власником чайної крамниці. Відомий своєю скупістю та негідною поведінкою, він нагромадив приблизно 6000 таелей срібла. Цянь був великої статури, і всі називали його «великим багатієм».
Одного разу з іншого міста приїхав провісник. Усі казали, що він неймовірно точно передбачає долю. Люди завжди оточували його, і Цянь також пішов подивитися на нього. У цей час провісник говорив людині, на прізвище Чжао:
«У вас щільний і широкий волосяний покрив голови та високий прямий ніс, що вказує на щасливу зовнішність. Проте, мабуть, темна енергія проникла у ваше чоло. Я питаю, чи не зробили ви чогось поганого. Боюся, що за місяць ваше життя закінчиться». Слова провісника розсердили чоловіка. Він розплатився й обурений пішов.
Маючи приємну зовнішність, Цянь Гуаншен підійшов до провісника та попросив його погадати. Провісник уважно подивився на Цяня й сказав: «У вас міцне тіло, і ви нагромадили багато багатства. Однак через те, що у вас короткий носовий прохід та тонка шкіра на обличчі, ваше життя обмежене. Ви можете прожити лише до тридцяти п'яти років». Цянь спокійно відповів, що цього року йому виповнилося тридцять п'ять.
«Будь ласка, вибачте мені за прямоту, але ваше життя закінчиться через сто днів, і вам краще подбати про це якнайшвидше», — сказав провісник.
Відчуваючи занепокоєння й досаду, Цянь подумав: «У мене є ще сто днів у запасі. Краще я спочатку подивлюся, наскільки точними є його пророцтво для Чжао».
Чжао був службовцем у повіті Цзянду, який серйозно постраждав від сильної посухи. Його призначили розподіляти рис, який відправляли на допомогу біженцям. Чжао вніс до списку безліч фіктивних сімей і привласнив понад 50 бушелів рису, за що через місяць його засудили до страти.
Побачивши це, Цянь Гуаншен по-справжньому стривожився. Якось уночі уві сні він побачив свого слугу, що вже помер.
Слуга сказав: «Завдяки моїй чесності та відданості, мені запропонували роботу із супроводу злочинців у підземний світ. У списку чотири імені, і ваше одне з них. Спочатку я вирушу до Даньяну, а потім повернуся за вами. Будь ласка, швидше зробіть те, що потрібно, тому що я повернуся через три дні».
Цянь Гуаншен прокинувся в стані шоку. Коли він подумав про своїх маленьких дітей і про те, що треба зробити за час, що залишився, його охопила туга, і він заплакав.
Літній сусід почув шум і підійшов спитати, що сталося. Він сказав Цяню: «Життя та смерть є важливими питаннями. Сльози та смуток не допоможуть. Я чув, що майстер Цзюйбо — відомий чернець, який досяг просвітлення. Тобі краще поспішити до нього за порадою. Ще можна дещо виправити».
Цянь Гуаншен відразу ж подався до майстра Цзюйбо та пояснив причину свого візиту, благаючи майстра допомогти йому.
«Життям і смертю керує доля. Як можна уникнути цього? — сказав майстер Цзюйбо. — Однак якщо ти будеш сповнений щирої відданісті Будді та прагнути до доброчесності, то благословення та довге життя неодмінно будуть тобі забезпечені. Ти маєш залишити всі погані вчинки та звернутися до добра. Можливо, навіть вдасться змінити долю та знайти небесний захист».
Повернувшись додому, Цянь щосили намагався робити добрі справи й щодня повторював сутри та ім'я Будди. Він сказав членам сім'ї: «Я бачив, як Чжао засудили до смерті за присвоєння рису для голодуючих. У наших краях усе ще сильна посуха, і я хочу використати наші заощадження, щоб допомогти людям, які страждають». Потім він наказав своєму слузі витратити 3000 срібних таелей на купівлю рису, щоб допомогти місцевим жителям.
І звісно, Цянь Гуаншен уникнув смерті. Його діти дотримувалися волі та прагнень свого батька, проявляючи доброту й повагу до Будди. Їхній чайний бізнес процвітав, вони відкрили більше магазинів, а також великий магазин тканин.
Цянь Гуаншен прожив понад 100 років і виглядав набагато молодшим за свій вік. У день його 100-річчя незважаючи на те, що він був лише торговцем, його прийшли привітати кілька тисяч людей, включно з місцевими чиновниками та дворянами. Багато хто говорив, що він людина, благословенна в усьому.
Цянь розповідав своїм дітям та онукам: «Мені судилося померти у 35 років. Завдяки настановам майстра Цзюйбо я змінив свій спосіб життя й до сьогодні прожив понад 100 років в оточенні дітей та онуків, у багатстві та повазі. Я дуже вдячний за божественне благословення. Ви завжди повинні слідувати небесним принципам, міцно триматися своєї вродженої доброти й ніколи не діяти всупереч їй!»
Ван Хуа був благословенний за свою чесність і непідкупність
За часів династії Мін Ван Хуа працював приватним учителем у сім'ї багатої людини. Його чесність, прекрасний характер та чудові знання були високо оцінені його господарем.
Оскільки в заможної людини не було дітей, якось він придумав план і велів своїй наложниці прийти до кімнати Ван Хуа з аркушем паперу, на якому було написано: «Я мрію мати потомство у світі людей».
Гарненька молода наложниця спитала Ван Хуа: «Що ти думаєш про цю ідею?»
Не вагаючись, Ван Хуа написав на папері відповідь: «Боюсь, що це образило б божеств на Небесах».
Ван Хуа зберігав свою чесність та підтримував моральність. Пізніше він обіймав посаду міністра з офіційних справ при імператорському дворі та став батьком власних дітей.
Ван Янмін зміг говорити в п'ять років після поради мудрої людини
Кажуть, що Ван Янмін із династії Мін перебував в утробі матері чотирнадцять місяців, перш ніж з'явився на світ. Згідно з легендою, його бабусі наснилося, що його було послано божеством на білій хмарі, тому його назвали Юнь (хмара).
Навіть у віці п'яти років він не міг говорити, і тільки після того, як за вказівкою мудрого наставника його ім'я змінили на Шоужень, він зміг говорити.
Висновок
Люди, обдаровані удачею, завжди повинні діяти відповідно до небесних принципів, а ті, кому не щастить, особливо повинні утримуватися від будь-яких дій, що суперечать законам Неба. Усі обставини походять із мислення. Благословення чи нещастя залежать від того, у якому напрямку рухається серце людини.
Здійснення добрих справ і прояв доброти можуть не тільки вберегти людину від нещасть і катастроф, але й дозволяють накопичувати чесноту та добро для майбутніх поколінь.
Твердо дотримуючись небесних принципів у серці, людина, безперечно, матиме світле майбутнє.
(Примітка. Зміст цієї статті базується на матеріалах таких джерел, як «Тайшан Ганьїн Пянь», «Цзо Хуа Чжи Го» та ін.)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
