(Minghui.org) Вітаю Вас, Учителю! Вітаю, співучні!
У 2018 році я приєдналася до групи барабанників духового маршового оркестру Тянь Го (з кит. «Небесний оркестр»). Я вдосконалююся майже 20 років і, слідуючи принципам Істина, Доброта, Терпіння в повсякденному житті й роботі, загалом добре вибудовую стосунки з людьми, тому конфлікти й суперечки трапляються рідко. Мені подобається брати участь в оркестрі. Спілкування зі співучнями — це чудова можливість для вдосконалення та підвищення.
Подолання фізичних страждань
Коли я тільки прийшла в оркестр Тянь Го (Tian Guo), мені здавалося, що все досить складно. Під час парадів потрібно повністю зосередитися на музиці. Але хода вулицею також вимагає спостереження за диригентом, уваги до дороги та інших перешкод, а також до реакції перехожих. Через безліч зовнішніх факторів було важко повністю зосередитися, тому доводилося постійно нагадувати собі про необхідність сконцентруватися на виконанні творів.
Іноді під час ходи я поступово починала відчувати, як вага барабана болісно тисне на плечі, особливо на ліве. Часом біль був настільки сильним, що навіть обмежував рух лівої руки. Тоді я згадувала вірш Учителя «Загартовувати свою волю»:
«...Коли сотні мук разом на тебе зійдуть,
Подивимося, як ти будеш жити...»
(«Загартовувати свою волю», Хун Їнь)
Я думала: «Це всього лише невеликий фізичний біль, а не „сотні мук“. Усе мине через кілька днів, тож нема про що турбуватися». І справді, наступного ранку біль зазвичай майже минав і не впливав на участь у параді. Фізичні страждання, по суті, також є процесом усунення карми.
Наступного року після параду в мене близько тижня боліли плечі. Після останнього виступу того року біль не минав довгий час. Коли ліва рука перебувала в певних положеннях, я відчувала біль у плечі. Цей стан тривав майже рік. Спочатку я не надто турбувалася, але з часом почала відчувати занепокоєння й запитувала себе, чи нормально це.
Я поділилася цим із практикувальницею, згадавши, що цей процес усунення фізичної карми триває вже досить довго. Вона відповіла, що вже пройшла цей етап. Я здивувалася й запитала, який етап вона має на увазі.
Вона пояснила, що в перші роки, до участі в оркестрі, виникали різні перешкоди, як фізичні, так і пов'язані з випробуванням Сіньсін, включно з конфліктами з членами сім'ї та всілякими неприємностями дорогою до того чи іншого міста, де мав відбуватися захід. Проте вона продовжувала брати участь.
Тепер, за її словами, усе йде набагато спокійніше. Якщо виникають проблеми, вона може відразу ж впоратися з ними, керуючись праведними думками, не дозволяючи труднощам заважати їй або впливати на виступ оркестру.
Я подумала про себе: «Про що тут турбуватися? Це все карма за те, що зробила в минулому. Можливість позбутися її зараз — це, безумовно, добре». До третього року участі в парадах біль раптово зник і не впливав на мої виступи. Навіть зараз, під час парадів, моє ліве плече іноді все ще болить, але біль стає дедалі слабшим і слабшим.
Моє розуміння про виконання вправ
У повсякденному житті я не виконувала вправи Фалунь Дафа щодня. Тому, коли беру участь у виступах оркестру, відчуваю особливу вдячність, коли інші практикувальники надихають мене займатися всім разом щоранку. Що також полегшує мені підйом рано-вранці.
Під час вправ я намагаюся стежити за тим, щоб мої рухи відповідали необхідним стандартам, тому час від часу відкриваю очі, щоб перевірити положення рук.
Під час виконання другої вправи, тримаючи Колесо над головою обома руками, я відчувала, що мої руки правильно вирівняні та повернуті одна до одної. Однак, розплющивши очі, побачила, що права рука вища за ліву, і вони злегка зміщені, одна вперед, інша назад. Після того, як виправила це та знову заплющила очі, відчула, що мої руки зміщені. Як виявилося, те, що я вважала правильним, насправді було неправильним.
Ми схильні думати, що дуже добре знаємо власне тіло. Але насправді наше сприйняття кінцівок може бути значно спотворене. Під час виконання другої вправи я ясно побачила, наскільки помилковими можуть бути мої відчуття. Це змусило замислитися й про інші аспекти мого життя. Коли впевнена, що абсолютно права й повністю розумію щось, хіба я не можу помилятися?
Я усвідомила, що мені слід бути скромнішою і частіше запитувати себе, чи не роблю я щось не так. Процес корекції положення тіла під час вправ — це, по суті, так само як і процес корекції власного розуміння та вдосконалення.
Щоразу, виконуючи вправи, я уважно дотримувалася вказівок Учителя й стежила за тим, щоб рухи відповідали вимогам. Під час виконання третьої та четвертої вправ, якщо я хоч трохи відволікалася, то одразу помічала, що мої рухи ставали швидшими, ніж вказував Учитель. Я нагадувала собі залишатися зосередженою, уважно слухати й рухатися тільки після того, як почую команду.
П'ята вправа — найскладніша. Коли я тільки починала займатися медитацією сидячи, то могла сидіти в позі лотоса всього п'ятнадцять хвилин. Знадобилося більше десяти років, щоб сидіти в позі повного лотоса протягом години.
У той час іноді задавалася питанням, можливо, я ніколи не зможу сидіти цілу годину в позі повного лотоса, і, можливо, мій фізичний стан не відповідає цій вимозі. Я захоплювалася тими практикувальниками, які могли без зусиль довгий час сидіти в позі повного лотоса.
Учитель сказав:
«У підсумку потрібно робити парне схрещування. Практикувальник поступово зможе зробити парне схрещування. У Китаї літній чоловік, якому вже за 80 років, поступово без проблем зміг схрещувати ноги. Якщо тільки ти практикуєш, то поступово зможеш схрещувати ноги». («Лекція Закону на конференції Фа в Х'юстоні»)
Я сказала собі, що маю вірити в Учителя й Фа, а не шукати виправдань, треба просто продовжувати виконувати вправи й позбуватися карми, і одного дня досягну успіху.
Вивчаючи Фа, я намагалася якомога частіше сидіти зі схрещеними ногами. У повсякденному житті, за будь-якої можливості, завжди намагаюся сидіти в позі лотоса. Іноді після цілого дня роботи мої ноги опухали й боліли, і все тіло відчувало втому. Незабаром я зрозуміла, що медитація зі схрещеними ногами — дуже ефективний спосіб відновлювати фізичні сили.
Після схрещування ніг біль був сильним. Але досвід показав, що, хоча спочатку й був різкий біль, також було присутнє тонке відчуття розслаблення. Якщо продовжувала сидіти, через кілька хвилин біль швидко вщухав, і я відчувала чудове відчуття, як потік енергії проходить по всьому тілу. Мої сили та життєва енергія швидко відновлювалися.
Тривалість сидіння в позі лотоса залежала від підвищення Сіньсін. Як сказав Учитель у «Чжуань Фалунь»:
«З підвищенням Сіньсін твоє тіло зазнає великих змін. З його підвищенням гарантовано зміняться речовини твого організму». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Конфлікт — це можливість подивитися в себе
Коли практикувальники працюють разом, можуть виникати конфлікти, але це також можливість для підвищення Сіньсін.
Одного разу під час заходу оркестру Тянь Го в мене був такий досвід. Увечері в нашому готельному номері я розповіла практикувальниці про усі готелі, у яких ми зупинялися протягом року. Я висловила сильне невдоволення одним конкретним готелем в одному місті й зазначила, що місцеві практикувальники, напевно, були недбалі або ледачі в організації розміщення.
Ця практикувальниця почала говорити, що могли бути й інші причини. Однак я грубо перервала її і продовжувала звинувачувати місцевих практикувальників, бувши переконаною, що їхня лінь — єдине пояснення. У той момент я не розуміла, що моя критика на адресу інших насправді була проявом моєї пристрасті до комфорту.
Наступного ранку, коли всі разом виконували вправи, я зустріла практикувальника з того міста. Я подумала, що це гарна нагода висловити йому свою думку про недоліки того готелю.
Однак, вислухавши мене, він не погодився з цим і пояснив, як важко було знайти відповідний готель, а також вказав на проблеми з моєю логікою. Я була на мить приголомшена й не могла зрозуміти, який стосунок до логіки має вказівка на недоліки готельного номера. Але я ясно відчула, що моє серце було зачеплено. На щастя, у цей момент зазвучала музика для вправ, і ми припинили напружену розмову.
Під час виконання вправ я подумала, що ми всі — практикувальники. Коли виникають конфлікти, я не повинна шукати проблеми в інших. Натомість маю дивитися в себе, щоб зрозуміти, де могла помилитися. Раптово я згадала, що практикувальник сказав, що моя логіка помилкова. Де саме я була нелогічна?
У цей момент мені спало на думку, що моє припущення було неправильним. Напередодні ввечері я наполягала на тому, що місцеві практикувальники були ледачі, і що саме тому ми кілька разів зупинялися в одному й тому ж неякісному готелі. Саме це припущення було необґрунтованим.
Практикувальник, з яким я розмовляла, не знав про попередню розмову, але він прямо вказав на суть моєї проблеми. Хіба Учитель не використав його слова, щоб натякнути мені? Я зрозуміла, що в мене не повинно бути таких негативних думок і скарг. Я не повинна так ставитися до практикувальників, не повинна так ставитися ні до кого і ні до чого.
Усе, що відбувається, повинно мати причину. Удосконалення — це пошук власних пристрастей через конфлікти, їх усунення, зміна людських уявлень і підвищення рівня. Можливо, це здавалося дрібницею, але це допомогло мені віднайти свою пристрасть до комфорту та скарг.
У вдосконаленні немає дрібниць. Маршовий духовий оркестр Тянь Го надає нам не тільки можливість допомагати Вчителю в порятунку людей за допомогою музики, а й створює середовище, у якому ми можемо вдосконалюватися й підвищуватися разом.
Я глибоко вдячна за милосердну допомогу Вчителя й за підтримку та допомогу співучнів.
Вище наведено лише деякі приклади мого особистого досвіду вдосконалення. Якщо ви помітите щось помилкове, будь ласка, вкажіть на це з милосердям.
Дякую, Учителю. Дякую, співучні.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
