(Minghui.org)
Повне ім'я: Дуань Сюецінь
Ім'я китайською: 段学琴
Стать: жінка
Вік: 60 років
Місто: Чифен
Регіон: Внутрішня Монголія
Рід занять: невідомий
Дата смерті: 2024 рік
Дата останнього арешту: 6 грудня 2018 року
Останнє місце утримання під вартою: жіноча в'язниця регіону Внутрішня Монголія
У грудні 2021 року Дуань Сюецінь, яка відбула трирічний термін ув'язнення за свою віру в принципи Фалуньгун, була прикута до ліжка. Після повернення додому вона перенесла дві складні операції та мало не померла. Поліція та місцева влада продовжували турбувати Дуань і членів її родини: їх знімали на відео на вулицях без жодних пояснень.
У 2024 році безперервне переслідування зрештою забрало життя Дуань (точна дата смерті невідома). Їй було 60 років.
Дуань із хошуна Байрин-Лівий стяг міста Чифен регіону Внутрішня Монголія завдяки Фалуньгун змогла позбутися захворювання серця та запалень кишківника, жовчного міхура, шлунку й печінки. Після того як у липні 1999 року комуністична влада розпочала переслідування Фалуньгун, вона залишалася вірною своїм переконанням, за що вісім разів зазнала арешту. Жінку утримували у виправно-трудовому таборі та тричі ув'язнювали загальною тривалістю 12,5 років. Під час ув'язнення Дуань зазнавала жорстоких тортур і знущань, у результаті чого їй паралізувало нижню частину тіла.
Близькі Дуань також зазнавали переслідування. Її молодшу 15-річну доньку заарештували та два тижні протримали під вартою за те, що вона висловилася на захист матері. Дівчині погрожували, і з часом у неї з’явилися проблеми із серцем.
Поліціянти, коли не змогли розшукати Дуань, затримали та побили її сина. А чоловіка, який не практикував Фалуньгун, заарештували й ув'язнили. Через сильний страх він навіть не дозволив Дуань залишитися вдома на Китайський Новий рік, коли 2003 року вона повернулася додому після кількох місяців поневірянь.
Понівечена внаслідок тортур у виправно-трудовому таборі
28 січня 2000 року Дуань виконувала в парку вправи Фалуньгун, за що її заарештували й ув'язнили на 15 днів.
5 січня 2001 року поліціянти з Управління внутрішньої безпеки хошуна Байрин-Лівий стяг знову заарештували її та помістили до місцевого центру ув'язнення. Тільки після того, як через голодування вона сильно ослабла, її звільнили під заставу за медичними показаннями. Поліція змусила її заплатити 1600 юанів.
13 червня 2001 року, коли Дуань із чоловіком пішли за продуктами, троє поліціянтів провели обшук у їхньому помешканні й забрали всі книги Фалуньгун. Один із поліціянтів ударив по обличчю 15-річну дочку жінки після того, як дівчина сказала, що Фалуньгун несе добро та позбавив її матір від хвороб.
Через три дні, 16 червня, поліціянти знову вдерлися до помешкання Дуань і заарештували її разом із дочкою. Дівчину тримали під вартою 15 діб, а Дуань засудили до трьох років примусових робіт.
Через тортури, яким Дуань піддавали у виправно-трудовому таборі Тумуцзі, у неї почалися серйозні проблеми зі шлунком. Керівництво табору звільнило її невдовзі після прибуття. Вона була настільки виснажена, що рідні й сусіди насилу могли її впізнати.
Відновивши регулярне виконання вправ Фалуньгун і вивчення Фа, Дуань поступово відновилася, але переслідування з боку співробітників місцевого відділення поліції та представників міської адміністрації і далі продовжилося.
Вимушені злидні через постійне переслідування
Після того як у вересні 2002 року старша дочка Дуань народила, жінка переїхала до неї, щоб допомагати в догляді за дитиною. Виявивши, що Дуань немає вдома, поліціянти переслідували її молодшу дочку, якій тоді було 16 років. Вони погрожували їй пістолетом, і від пережитого стресу в дівчини почалися проблеми із серцем. Поліціянти також заарештували чоловіка Дуань і два дні протримали під вартою. Потім поліція забрала Дуань від старшої дочки й відвезла додому, щоб продовжувати стежити за нею.
14 жовтня 2002 року співробітники відділення громадської безпеки Байрин-Лівий стяг прийшли до Дуань і спробували відвезти її до центру «промивання мізків». Але жінці вдалося втекти. Поліціянти повернулися опівночі, заарештували її сина й побили у відділенні поліції.
Наступні кілька місяців Дуань була змушена жити далеко від дому, ховаючись від поліції. 29 січня 2003 року, за три дні до Китайського Нового року, вона повернулася додому, але чоловік, який перебував під великим тиском, попросив її піти. Не маючи коштів на існування, вона поїхала до сусіднього міста Чифен, де щоб вижити, їй доводилося випрошувати їжу.
Доведена тортурами у в’язниці до критичного стану
11 лютого 2003 року Дуань заарештували співробітники Управління внутрішньої безпеки міста Чифен. Жінку помістили до місцевого центру ув'язнення, де допитували й катували.
Оскільки Дуань відмовилася назвати своє ім'я та адресу, поліціянти побили її, серйозно травмувавши плече й ногу. На знак протесту проти переслідування вона оголосила голодування, і її щодня піддавали примусовому годуванню. Кілька ув’язнених зламали їй зуби, коли намагалися розтиснути щелепу. Якось охоронець влив їй у шлунок через трубку концентрований розчин солі, що призвело до пошкодження шлунку й викликало кашель із кров'ю. Одна з ув'язнених мало не зламала Дуань ногу, коли штовхнула її на ліжко після сеансу примусового годування.
Після 18 днів жорстоких тортур Дуань була на межі смерті, і родичам наказали забрати її додому.
Не встигла Дуань прийти до тями, як співробітники відділення поліції міста Чифен знову забрали її та відвезли до центру ув'язнення району Хуншань. Охоронець відразу наказав ув'язненим-чоловікам насильно годувати Дуань, незважаючи на те, що її, як і раніше, рвало кров'ю. Наступного дня охоронець вражав її струмом електричної палиці за те, що вона відмовилася їсти. Пізніше жінку відвезли до лікарні, де кілька разів насильно годували. Щоразу її рвало кров'ю.
Демонстрація тортур: практикувальника прив'язують до чотирьох кутів «ліжка мерця» так, щоб руки й ноги були максимально розтягнуті
Після того як Дуань повернули назад до центру ув'язнення, охоронці два тижні піддавали її тортурі «ліжко мерця». Весь цей час їй не дозволяли користуватися туалетом. Співкамерниці плювали на неї та зривали одяг, щоб принизити. Вони також били її по грудях і руках, аби посилити муки.
Коли Дуань зняли з «ліжка мерця», її м'язи так затверділи, що вона не могла ні ходити, ні користуватися туалетом. Їй доводилося стояти навколішки, але все одно не вистачало сил, щоб випорожнитися. Дуань була виснажена й перебувала на межі смерті. Охоронці терміново доставили її до лікарні, де їй поставили діагноз «шлункова кровотеча». Не бажаючи брати відповідальність за смерть жінки, її відпустили.
З 2003 по 2005 роки агенти «Офісу 610» з Байрин-Лівий стяг і чиновники селища Сифанчен часто турбували її вдома.
Перше тюремне ув'язнення терміном чотири роки
17 жовтня 2005 року поліціянти знову заарештували Дуань, коли вона прийшла на похорон свекра. Її помістили до центру ув'язнення Дабань, де жорстоко побили. Пізніше її на чотири роки відправили до жіночої в'язниці №1 регіону Внутрішня Монголія.
Паралізована після другого ув'язнення терміном на 5,5 років
Наприкінці 2012 року Дуань знову заарештували та засудили до 5,5 років ув'язнення в жіночій в'язниці №1 регіону Внутрішня Монголія.
Щоб змусити Дуань зректися Фалуньгун, охоронці позбавляли її сну й піддавали «промиванню мізків». Коли вона спробувала роз'яснити правду охоронцям і ув'язненим, вони побили її в ізольованій камері. Членам сім'ї не дозволяли відвідувати жінку у в'язниці, оскільки вона відмовилася співпрацювати з охоронцями.
У результаті тортур у Дуань був пошкоджений куприк, що в поєднанні з виснаженням призвело до паралічу, і вона втратила здатність піклуватися про себе. У січні 2018 року її звільнили, і вона стала жити із сином у селищі Дабань хошуна Байрин-Лівий стяг.
Третє ув’язнення за поширення матеріалів з інформацією про Фалуньгун
Менше ніж через рік після звільнення, 6 грудня 2018 року, четверо поліціянтів відділення поліції Байрин-Лівий стяг заарештували Дуань за розповсюдження матеріалів Фалуньгун. Вони забрали ключі від її дому й провели обшук, під час якого вилучили книги, фотографії та друковані матеріали Фалуньгун. Усе це пізніше було використано в суді як доказ приналежності до Фалуньгун.
У центрі ув'язнення хошуна, Дуань почала пручатися, коли її хотіли сфотографувати. Троє охоронців по черзі вражали її струмом електричних палиць. Тюремний лікар тримав її за вуха, щоб зробити фотографію. Жінку часто били та сковували наручниками за те, що вона виконувала вправи Фалуньгун і відмовлялася одягнути тюремну форму. Через тортури в неї піднявся кров'яний тиск і прискорилося серцебиття. Вона відмовилася приймати невідомі препарати, через що була побита охоронцями.
Маючи травму куприка, їй було важко сидіти. Щотижня охоронці двічі обшукували її, роздягаючи та перевертаючи, коли вона лежала.
Через тиждень після арешту Дуань поліція хошуна передала її справу до місцевої прокуратури. Після кількох тижнів прокурор передав справу до прокуратури міста Чифену, яка за тиждень висунула їй звинувачення.
Напочатку 2019 року Дуань постала перед судом хошуна, і в травні 2019 року була засуджена до трьох років ув'язнення в жіночій в'язниці №1 регіону Внутрішня Монголія та оштрафована на п'ять тисяч юанів.
Катуваннями доведена до критичного стану
Оскільки Дуань відмовилася зректися своєї віри, у в'язниці вона перебувала під суворим контролем. Їй не дозволяли купувати предмети першої потреби, а начальник в'язниці наказав Лю Хун (засуджена за торгівлю наркотиками) катувати жінку в будь-який спосіб.
Лю била Дуань і викручувала їй руку за відмову носити іменний бейдж. Якось Лю підмішала їй у воду невідомі препарати, а четверо ув’язнених залили цю рідину в ніздрі Дуань. Оскільки вона наполегливо чинила опір, Лю із силою відтягнула її голову назад, схопивши за волосся, і почала душити, через що Дуань знепритомніла.
Знаючи, що в жінки пошкоджений куприк, і вона не може сидіти, Лю не дозволяла їй лягти. Коли Дуань приповзла до кабінету начальника, щоб пояснити свою ситуацію, той звинуватив її в побитті Лю.
Якось Лю накинула на голову Дуань сорочку, і поки інші ув'язнені утримували її на ліжку, вона впершись ліктем у груди Дуань, завдала їй кілька ударів по голові й обличчю, через що з'явилася кров. Коли Дуань поповзом спробувала вийти з камери, Лю схопила її за ноги й почала тягати жінку по підлозі.
Здоров'я Дуань швидко погіршилося, і незабаром вона вже не могла вставати з ліжка. Після звільнення жінка пересувалася лише поповзом.
Пізніше вона перенесла дві складні операції та мало не померла. Поліція та місцева влада хошуна продовжували переслідувати Дуань і членів її сім'ї. Вони знімали їх на вулиці на відео без жодних пояснень.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
