(Minghui.org) Нещодавно уві сні я побачив, що Вчитель Лі опублікував коротку статтю, у якій йшлося про те, що Фа виправить світ людей у певну дату. Перша думка, яка прийшла, була такою: «Моє вдосконалення скоро закінчиться, мені просто потрібно протриматися до цього дня». Залишався приблизно ще місяць, і я не відчував поспіху — був розслабленим, добре їв, спав і не завжди відправляв праведні думки чотири рази на добу.
Місяць пролетів, і настав день Виправлення Законом світу людей. Небо засяяло, і все людство раптово припинило свою діяльність. Усе затихло й завмерло, ніхто не говорив і не рухався. Люди спрямували погляди вгору та із благоговінням дивилися на божественних істот, що з'явилися в Небесах.
У той момент, коли проявляється божественне, усе людське — соціальний статус, влада, раса, культура, вік, стать, міжособистісні стосунки, любов і ненависть — втрачає будь-яке значення. Перед божественним люди здавалися такими дрібними й незначними, вони стояли в очікуванні суду й визначення своєї остаточної долі.
Блакитне небо з білими хмарами зникло, і золоті промені засяяли, проникаючи в кожен куточок землі — могутні, але лагідні. У небі з’явилися незліченні божественні істоти, що пливли на благословенних хмарах, які мерехтіли мінливими барвами. Деякі з них керували небесними колісницями, запряженими кіньми. Вони чекали веління Творця і були готові будь-якої миті спуститися та забрати практикувальників Фалунь Дафа. Інші грали на різних музичних інструментах, сформувавши величний оркестр. Мелодії зворушували душі всіх істот і луною розносилися в цьому просторі. Численні Даоси та Будди, навколо голів яких сяяли німби, сиділи на золотих тронах і тримали в руках різні скарби. У кожної божественної істоти була своя місія, і всі вони були готові діяти за вказівкою Творця.
Раптом у небі з'явилася колосальна постать Учителя. Верхня частина його тіла займала половину неба, а нижня була прихована за благовісними хмарами. Божественні істоти за його спиною зменшилися до розміру квасолин. Учитель був чітко видимий для всіх людей.
У Вчителя був серйозний вираз обличчя. Я пам'ятаю лише частину того, що сказав Учитель, але було ясно, що кожна секунда, яку Вчитель продовжив для нас, щоб ми роз'яснювали правду, була результатом того, що Вчитель виносив біль і страждання, незбагненні для людей. Без цього жодна секунда не могла бути продовжена, і період Виправлення Закону закінчився б миттєво, і всі життя, які ми на той час не врятували, були б знищені. Однак багато практикувальників не цінували цей подовжений час, що призвело до упущень у їхньому вдосконаленні, і величезна кількість живих істот була втрачена.
Ті частини Всесвіту, які були врятовані в період Виправлення Закону, виглядали процвітаючими. Ці планети й небесні тіла — обителі нескінченного числа істот — здавалися яскравими плямами. На противагу цьому, місця, представлені людьми, які не були врятовані, або практикувальниками, які погано вдосконалювалися, нагадували порожні чорні діри. Ці місця мали жахливий вигляд і займали майже половину Всесвіту.
У той момент, коли Фа виправив людський світ, таємниця земного світу зникла, і я все зрозумів. Я пошкодував, що даремно витратив час, не присвятивши його самовдосконаленню та порятунку людей. Через мою лінь багато життів назавжди перестали існувати.
Прокинувшись, я думав про дату. Пізніше я зрозумів, що Вчитель натякав на те, що я погано вдосконалююся, і Вчитель турбується. Замість того щоб намагатися згадати точну дату закінчення періоду Виправлення Закону, мені слід було зосередитися на тому, щоб цінувати кожну хвилину самовдосконалення.
Я також знав, що маю поділитися цим сном із практикувальниками. Навіть якби тільки один практикувальник зрозумів усю терміновість і почав старанно просуватися вперед, це вже вартувало б того.
Насправді я все ще вдосконалююся, і все ще маю шанс усе виправити та врятувати істот, які, як уві сні, були втрачені. Я перестав спати вдень, навіть якщо дуже хотів спати, і почав швидше їсти. Я намагаюся не говорити про речі, не пов'язані з удосконаленням, не байдикувати й виконувати всі завдання вчасно.
Я старанно працював над тим, щоб переписати й запам'ятати «Чжуань Фалунь». Я говорив собі, що ніщо не повинно порушувати мій розпорядок дня. Я переписував усю сторінку заново, якщо неправильно записував один ієрогліф. Коли я намагався вивчити напам'ять «Великий метод Повної Досконалості», але непокоївся, що це займе надто багато часу та завадить читанню інших лекцій Учителя, мама підтримала мене й сказала, що не потрібно хвилюватися. Тепер я запам'ятовую по кілька сторінок на день.
Учитель підтримував мене й допомагав мені на кожному етапі написання цієї статті. Коли я втомлювався й засинав, я чув, як хтось наказував мені встати та виконати вправи, щоб позбутися пристрасті до комфорту. Голос зникав після того, як я вставав. Час від часу хтось нагадував мені про необхідність зосередитися під час виконання вправ. Коли я мав труднощі з написанням цієї статті, відбувалося щось, що надихало мене — це могли бути слова батьків, раптова думка або фраза, почута по радіо Minghui. Коли я закінчував одну справу й не знав, що робити далі, у свідомості виникав список справ, які потрібно виконати.
Коли я сказав мамі, що хочу написати статтю про свій сон, вона була зворушена й порадила мені обов'язково поділитися своїм сном з іншими практикувальниками. Батько, дізнавшись про це, нагадав мені, що мова статті має бути живою, і що, практикуючи терпіння, я маю зберігати гідність, як практикувальник Дафа. Він також сказав мені, що я не повинен застрявати на місці, тому що прагну до досконалості. Раніше я не помічав цих речей і тому зрозумів, що Вчитель натякав мені на мої упущення через мого батька. Коли Вчитель побачив, що я хочу просуватися вперед, він допоміг мені виявити мої проблеми та вказав правильний напрямок, щоб я міг заощадити час для виконання інших завдань.
У нас вдома на стіні висить картина. Її написав практикувальник, але випадково порвав і хотів викинути. Я забрав картину, акуратно заклеїв розрив і повісив картину на стіну. Одного разу, під час виконання другої вправи, я став свідком чарівної події. Небесна діва, зображена на картині, зіграла для мене на піпі на знак подяки. Потім я піднісся на Небеса, де китайський дракон перетворився на Небесного воїна та на моє прохання виконав танець із довгим списом. Після цього я спустився до океану, щоб побачити Царя Драконів. Я увійшов в інший простір і потрапив з океану прямо на Небеса, де зустрів просвітленого Даоса, який закликав мене старанно практикувати.
Потім Учитель помістив мене в простір, де я мав вигляд маленького даоського хлопчика. Тіло Будди Вчителя здавалося золотим, високим і величним. Він сидів у позі лотоса, схрестивши ноги, а я ледве дотягувався до його коліна. Учитель вказав на місце між моїми бровами, і я відчув щось у своєму небесному оці. Я побачив, як моя плоть втягується в канал небесного ока. Протягом усієї подорожі я усміхався, почуваючись умиротвореним і спокійним, знаючи, що Вчитель мене підтримує.
Стан мого духовного вдосконалення змінився. Я перестав думати, що виправлення Фа триватиме роками чи навіть десятиліттями, і що я зможу й надалі жити спокійно, як людина, що не практикує. У голові постійно лунав голос, який наказував мені не втрачати часу. Одного дня я відчув, що ніщо з того, що я бачив уві сні, не було реальним, і вже збирався відмовитися від написання цієї статті. Тоді мені приснилася смерть нового практикувальника, яка згодом дійсно сталася. Це підказало мені, що те, що я бачив уві сні, цілком може бути реальним і що час, який нам залишився для самовдосконалення та порятунку людей, справді обмежений.
Цінуймо час, який Учитель продовжив для нас ціною своїх страждань, цінуймо можливість удосконалюватися за Фалунь Дафа та рятувати людей, цінуймо самих себе.
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
