(Minghui.org) Знаменита й відома в усьому світі казка Ганса Крістіана Андерсена «Нове вбрання короля» наголошує на важливості говорити правду — це здатна зрозуміти навіть маленька дитина. Однак у реальному житті дорослим часто бракує сміливості це робити.

За два роки після початку культурної революції, у 1968 році, комуністична партія Китаю (КПК) стратила 35-річну Лінь Чжао за її дисидентські висловлювання. За чутками, наказ надійшов безпосередньо від Політбюро КПК. Як і багатьох учених, яких КПК заохочувала чесно висловлюватися про помилки партії, Лінь заарештували у 1957 році під час кампанії проти правих і відправили до трудового табору.

Однак на відміну від інших дисидентів, Лінь ніколи не скорилася. Після викриття Великого голоду (1959–1961) її знову заарештували й ув’язнили. Не маючи ні ручки, ні паперу, вона часто писала своєю кров’ю на простирадлі, щоб висловити свої погляди.

Незабаром сталася трагедія. Коли батько дізнався, що Лін заарештували, він наклав на себе руки. До матері, яка не знала про долю доньки, звернулися представники влади й зажадали від неї п’ять центів — оплату за кулю, якою було вбито її доньку. Охоплена горем, мати втратила розум і невдовзі померла.

Під час «антиправої кампанії» та «культурної революції», коли людей змушували дотримуватися партійної лінії замість того, щоб висловлювати власні погляди, сталося безліч трагедій. Попри численні спроби вчених та суспільства осмислити ту епоху, суттєвих змін не відбулося, про що свідчить тривале придушення Фалуньгун (Фалунь Дафа), яке розпочалося в липні 1999 року.

Фалуньгун — це система медитації, що покращує стан душі та тіла. Вона не становить загрози для суспільства, оскільки практикувальники зосереджуються на самовдосконаленні й не мають політичної чи громадської програми. Навпаки, те, що вони підвищують свій моральний рівень, позитивно впливає на суспільство загалом. Однак тоталітарний режим КПК не може терпіти незалежного мислення — навіть принципів Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина-Доброта-Терпіння), яких дотримується Фалуньгун. Як наслідок, практикувальники протягом останніх 27 років зазнавали жорстоких переслідувань.

За те, що практикувальники говорили правду — чи то про Фалуньгун, чи то викривали переслідування — багато з них зазнали набагато гірших фізичних і психічних тортур, ніж ті, що витримала Лінь.

51-річний Чжан Сюцян із міста Ліньї, провінція Шаньдун, почав практикувати Фалуньгун у 1996 році. Побачивши, яку величезну користь для його фізичного та психічного здоров’я принесла ця практика, його колеги зауважили, що він начебто став іншою людиною. Але за свої переконання Чжана неодноразово утримували в центрах „промивання мізків“, трудових таборах та в’язницях.

Після того як Чжана запроторили до в’язниці провінції Шаньдун, його змушували сидіти на маленькому табуреті, не рухаючись, по 16 годин на день. Щоразу йому давали лише півложки їжі, а вода була суворо обмежена. Окрім побиття та сеансів «промивання мізків», його часто позбавляли сну.

Інші практикувальники у всьому Китаї зазнавали й дотепер зазнають подібних знущань. 48-річну Ван Хун’юй із міста Далянь, провінція Ляонін, 10 років тому засудили до трьох із половиною років ув’язнення за практику Фалуньгун. 3 квітня 2025 року її знову заарештували й засудили до трьох років і двох місяців ув’язнення за розповсюдження матеріалів Фалуньгун.

Згідно з інформацією, отриманою Minghui.org, лише у 2025 році понад 4 800 практикувальників Фалуньгун було заарештовано або вони зазнали утисків, 751 було засуджено за їхню віру, а 124 втратили життя.

Сьогодні в Китаї мало хто знає або переймається тим, що сталося з Лінь — дехто не знає це через цензуру КПК, а іншим байдуже до подій, що відбулися майже 60 років тому. На жаль, велика кількість людей досі не усвідомлює серйозності переслідування Фалуньгун, хоча придушення триває вже 27 років.

Після того, як маленька дитина в казці Андерсена вигукнула: «А король зовсім голий!», інші знайшли в собі мужність приєднатися до неї. Якщо сьогодні таке саме пробудження відбудеться у відповідь на дії КПК, наше суспільство відчує проблиск надії.