Чому я більше не пропускаю виконання вправ

(Minghui.org) Тривалий час я не ставився серйозно до виконання вправ Фалунь Дафа. Коли я тільки почав практикувати Дафа, то щодня виконував усі п’ять вправ, але згодом послабив свої зусилля.

Я із задоволенням виконував першу, третю та четверту вправи разом з іншими на роботі. Проте не дуже часто робив другу вправу (медитацію стоячи) і ще рідше п’яту (медитацію сидячи). У більшості випадків це було через лінь, а також через те, що ці дві вправи мене втомлювали й викликали в мене дискомфорт. Я не бачив нічого поганого в тому, щоб їх пропустити, тому робив їх дедалі менше.

Єдина проблема полягала в тому, що іноді в мене протягом дня відбувалося усунення карми, але воно не було настільки сильним, щоб заважати моїй щоденній роботі. У кількох випадках, коли біль ставав нестерпним, я одразу звертався за допомогою до Вчителя ЛіУчитель ЛіУчитель або Майстер Лі Хунчжи є засновником практики самовдосконалення Фалунь Дафа., і біль швидко проходив. Я думав, що, оскільки я не усуваю карму за допомогою вправ, то прийнятно усунути її через повсякденний біль, і це краще, ніж узагалі не усувати карму. Але незабаром я зіткнувся із серйозною неприємністю.

Однієї ночі після Різдва в мене розболілася голова, і біль ставав дедалі сильнішим. Коли він став нестерпним, я знову звернувся за допомогою до Вчителя. Через деякий час біль поступово вщух.

Пізніше мені наснився сон, у якому я побачив нашу групу учнів, що йшла кудись разом з Учителем. Я помітив, що Вчитель час від часу заплющував очі, але я не надав цьому значення. Через деякий час практикувальник, який очолював групу, раптом сказав Учителю: «Можливо, спочатку відведемо Вас назад?» Учень, що стояв поруч з Учителем, швидко кивнув у знак згоди. Лише тоді я зрозумів, що Вчителю, мабуть, було недобре. Учитель відповів: «Не треба, не треба. Усе гаразд».

Побачивши Вчителя з заплющеними очима, я подумав: «Це схоже на те, коли в мене болить голова». Коли в мене сильний головний біль, очі болять так, що я не можу їх розплющити. Коли ця думка прийшла мені в голову, я раптом усвідомив: Учитель терпів цей біль заради мене! Він показував мені це, щоб допомогти стати кращим.

Прокинувшись, я ясно згадав сон і вперше по-справжньому усвідомив, скільки Вчитель за нас терпить. Я зрозумів, що завжди дотримувався такої думки: щоразу, коли я чув, як Учитель говорив про усунення нашої карми та перенесення за нас страждань, я, з одного боку, відчував вдячність, а з іншого — думав, що Вчитель — божественний, а отже, усунення нашої карми не становить для нього труднощів. Але цей сон показав мені, що біль Учителя реальний, Учитель відчуває те саме, що й ми, тільки сильніше, бо страждання, які багато хто з нас не може перенести, повністю покладені на Вчителя.

Учитель сказав:

«Це зовсім не так, що вона лише зовні з тобою свариться, а в душі добре ставиться до тебе. Її гнів справжній. Коли на людину опускається карма, вона відчуває страждання». (Лекція четверта, Чжуань Фалунь)

Тепер я розумію, що коли Вчитель несе наш тягар, він також терпить наші страждання.

Раніше я читав статті практикувальників, у яких говорилося, що Вчитель так багато переніс заради нас. Я завжди думав, що страждання були спричинені переслідуванням старих сил, що все це їхня провина. Тепер я розумію, що сам я також завдавав Учителю болю. Що мені робити?

У той момент я згадав про вправи. Якби я щодня виконував усі п’ять вправ і усував карму, яку потрібно було усунути, то, ймовірно, вона не накопичилася б до неймовірних розмірів. Усе це я міг зробити сам, але через свою недбалість завдав Учителю ще більше страждань. Моя поведінка була справді непростимою.

У «Лекції Закону на конференції Фа в Х’юстоні» Учитель відповів на наступне запитання:

«Учень: Пробуджений має необмежену свободу. Учитель передає Дафа і може нести відповідальність за багатьох учнів, тоді як зрозуміти цю необмежену свободу?

Учитель: Заради вашого порятунку не може бути й мови про свободу. Я переношу за вас гріхи, іноді усуваю за вас карму. (Оплески) Хіба Шак'ямуні та Ісус у минулі роки не чинили так само? Хтось каже: „Учителю, Ви маєте такі великі здібності, чому Ви ще можете стикатися з неприємностями?“ Насправді, усі ці неприємності ваші. Наприклад, деяким учням уже усунули карму й залишили лише трохи неприємностей, щоб вони самі їх пройшли, але вони все одно не змогли їх пройти. Але не можна ж через те, що вони не змогли пройти ці незначні неприємності, погубити їх, тому я беру це на себе, і подібні неприємності можуть створювати мені перешкоди.

Рятувати людей дуже важко і дуже гірко. Я знаю, чому Ісуса було розіп'ято на хресті. Я також знаю, чому Шак'ямуні нічого не міг удіяти й пішов шляхом нірвани, я також знаю, чому Лаоцзи поспішив скоріше написати п'ять тисяч слів і пішов. Передавати праведний Закон дуже важко. Якщо передавати неправедні речі, то нікому до цього не буде діла, адже після того, як закінчиш чинити хаос, упадеш у пекло й будеш знищений, бо сам собі нашкодив».

Раніше, читаючи цей уривок із ФаФаУ перекладі з китайської — Закон, я міг розуміти лише його поверхневий зміст і не усвідомлював, що саме я той, про кого в ньому йдеться. Цього разу, ставши свідком страждань Учителя, я нарешті трохи зрозумів, що Вчитель мав на увазі, коли говорив: «Рятувати людей дуже важко й дуже гірко». Тепер я маю уявлення, що це за відчуття.

Думаю, що в тих справах, які я справді не можу виконати сам, мені доведеться просити допомоги в Учителя. Те, що я можу зробити сам, наприклад, щодня виконувати п’ять вправ, я більше не можу ігнорувати. Я не можу більше завдавати Вчителю неприємностей. Тому я не посмію більше пропускати виконання всіх вправ.