(Minghui.org) Минуло 26 років, і щоразу, коли я згадую зустрічі з Учителем, я відчуваю безмежне щастя та вдячність. Наче все сталося тільки вчора. Коли я стикався з небезпекою на своєму шляху вдосконалення, Учитель завжди був поруч, щоб захистити й врятувати мене, розчиняючи всі негаразди. Ніякими словами не описати безмежне милосердя Будди. Я можу віддячити Вчителю тільки тим, що буду старанно вдосконалюватися, як на самому початку. На очі навертаються сльози, і я щиро вдячний Учителю!
Я хотів би поділитися зі співучнями чудовими спогадами про мою першу зустріч з Учителем.
Відвідування лекцій Учителя в місті Ченьчжоу провінції Хунань
Мені пощастило 1993 року відвідати лекції в місті Ченьчжоу, провінція Хунань, а також четверту й п'яту лекції в Гуанчжоу, провінція Гуандун. У травні того ж року лекції в Ченьчжоу проводилися на навчальній базі жіночої китайської збірної з волейболу.
У перший день лекцій Учителя я був останнім, хто увійшов до конференц-зали. Увійшовши у двері, я побачив зі спини людину, яка розглядала буклет. Я подумав про себе: «Це, можливо, Учитель!» Я відчував, що дуже близький до Вчителя, як родич, і відчував велике благословення. Я швидко пройшов до заднього ряду й тихо сів, думаючи, що маю справити на Вчителя гарне враження.
Поки Вчитель читав лекцію, багато хто обмахувався віялами. Коли Вчитель сказав практикувальникам відкласти віяла, кімнатою пронісся прохолодний вітерець. Це було справжнє диво.
На другий день багато людей скупчилися навколо Вчителя, і я теж пішов за ними. Коли Вчитель почав читати лекцію, усі повернулися на свої місця.
У місті Ченьчжоу стояла дуже спекотна погода. Під час лекції Вчитель сказав, що дуже спекотно, хіба було б непогано, щоб пройшов невеликий дощ? Після цього пішов дощ, і стало прохолодніше. За прогнозом того дня не мало бути дощу.
Учитель читав лекції, передаючи Гун [сильну енергію], яка очищала тіла всіх присутніх. Коли всі слухали лекцію Вчителя, практикувальниця, що проходила повз мене, знепритомніла. Але незабаром вона прокинулася й повільно встала. Здавалося, що вона стала абсолютно новою людиною і була дуже щаслива.
Коли остання лекція закінчилася, Учитель попросив усіх встати й слідувати його інструкціям. Ми тупнули об підлогу лівою ногою, а потім правою. У цей час Учитель також рухався та змахнув руками, щоб очистити тіла практикувальників.
Після цього Вчитель зробив для нас кілька великих жестів (або мудр) і крутив Фалунь. Я відчував, як щось виходить із мого тіла, і також відчував, що мені було дано багато речей. Моє тіло стало дуже легким, я весь покрився потом. Це було прекрасно.
Коли лекції закінчилися, стояла сильна спека. Я інтроверт і легко засмучуюся, і цього дня я знову став пасивним. У той момент Учитель пройшов повз, і я привітав Учителя, сказавши: «Вітаю Вас, Учителю Лі! Коли я їхав із дому, моя мама попросила передати Вам привіт від неї!»
Учитель сказав: «Добре! Добре!» Учитель подивився в бік мого будинку й очистив тіло моєї матері, хоча між ними було 1000 лі (приблизно 500 км). Коли я повернувся додому, мама сказала, що в той момент вона відчула зміни в тілі.
Я потиснув руку Вчителю. Учитель зовсім не виявляв жодної зверхності. Я відчував себе нескінченно благословенним, і для мене було незрівнянно високою честю зустрітися з Учителем.
В останній день практикувальники з різних регіонів фотографувалися з Учителем. Учитель завжди усміхався, коли був із практикувальниками.
Я чув, що Вчитель їв мало й справді дуже багато працював, багато терпів заради практикувальників.
З настанням темряви практикувальники з інших регіонів повернулися додому.
Відвідування четвертого курсу лекцій у Гуанчжоу
Четвертий курс лекцій у Гуанчжоу починався через два дні після лекцій у Ченьчжоу. Ті, хто записалися, могли отримати квиток за півціни. Я записався на четвертий курс лекцій у Гуанчжоу й збирався вже йти на вокзал, коли місцева координаторка в Ченьчжоу сказала: «Давайте проведемо Вчителя!» Я був дуже щасливий і пішов із нею до вокзалу.
Учитель був у маленькому залі очікування. Я постояв деякий час, поки помічник координатора Гуанчжоу не вийшов із залу очікування з половиною кавуна. Він сказав: «Учитель пропонує вам цей кавун».
Майже о 19-й годині Вчитель вийшов із групою людей. Ті, хто йшли з Учителем, були координаторами з Пекіна та інших регіонів. Переходячи по мосту, я сказав: «Учителю Лі, я пошкодив ліву частину голови, виконуючи вправи даоської школи». Учитель порадив не звертати на це уваги. Мені здалося, що я не зовсім ясно висловлююся, тому ще раз повторив це. Учитель повторив мені те ж саме: «Не звертай на це уваги».
Я пошкодив голову, виконуючи вправи даосизму, і це було досить болісно. Я використав зусилля думки та витіснив ці з лівої частини голови, що вплинуло на всю ліву частину тіла. Учитель вклав мені Фалунь у ліву частину голови. Одного разу уві сні я побачив безліч золотих променів, що обертаються на лівому боці моєї голови. Навіть досі я відчуваю ці золоті промені.
Того вечора поїзд запізнювався. Перш ніж він прибув на станцію, Учитель подивився в бік поїзда й сказав, що місць немає. На диво, коли поїзд прибув на станцію, провідник вийшов і сказав: «Вільних місць більше немає!»
Залишилися тільки стоячі квитки, тому Вчитель сів у потяг і простояв понад 10 годин. Четвертий курс лекцій у Гуанчжоу мав розпочатися наступного дня. Учитель справді багато працював.
Лекції почалися наступного дня в будівлі адміністрації Гуанчжоу, а потім були перенесені у військовий конференц-зал Гуанчжоу. Коли перший курс закінчився, Учитель почав очищати тіла практикувальників. Усі зібралися разом і слухали вказівки Вчителя. Деякі люди були нетерплячі й заздалегідь почали тупотіти ногами. Учитель терпляче чекав, поки всі будуть готові, а потім дав вказівку тупнути ногами. Після сеансу всі були дуже задоволені. Я відчув дуже сильне поле енергії навколо мого тіла й два Фалуні, що обертаються на одній долоні.
На четвертий курс лекцій також приїхало багато практикувальників Фалунь Дафа з інших країн. Була координаторка з Гонконгу, яка хотіла, щоб Учитель очистив тіло її племінниці. Дівчинці було 13 років, і вона вісім років перебувала в інвалідному кріслі. Учитель очистив її тіло, але координаторка все ще не вірила в Учителя. Тільки коли вона приїхала додому, то побачила, що її племінниця повністю одужала. Координаторка була безмежно вдячна Вчителю.
Перед тим, як курс закінчився, поки учні розходилися, Учитель нагадав усім, що потрібно в серці зберігати милосердя, спокій і безтурботність.
Наприкінці занять Учитель терпляче відповідав на запитання практикувальників. Учитель піклується про кожного практикувальника.
Коли четвертий курс лекцій закінчився, я побачив Учителя на сходинках аудиторії. Я поспішив до нього й сказав: «Учитель Лі, практикувальники Фалунь Дафа з міста Мачен бажають, щоб Учитель приїхав туди». Учитель сказав: «Добре, добре». Я знову потиснув руку Вчителю.
Очі Вчителя випромінювали сильну енергію, що проникала прямо мені в серце. Моє серце стиснулося, я заціпенів, але цей стан незабаром минув. У мене більше не боліло серце. Після того, як я повернувся туди, де стояв, сльози потекли по моєму обличчю.
Відвідування п'ятого курсу лекцій у Гуанчжоу
Багато практикувальників із мого рідного міста відвідали п'ятий курс лекцій Учителя. Я теж брав участь. Я був дуже щасливий знову побачити Вчителя. Погода стояла гарна, ясна й створювала святкову атмосферу. Практикувальник із відкритим небесним оком побачив великий Фалунь, що обертався в усьому небі. Звичайні люди бачили срібну тарілку в небі над Гуанчжоу, і газета Yangcheng Evening News опублікувала про це репортаж.
Навіть коли квитки були розпродані, багато людей з інших регіонів усе одно приходили послухати лекції Вчителя. Оскільки багато хто не міг увійти до аудиторії, Учитель влаштував додаткову аудиторію для відтворення лекцій на екрані. Учитель сказав, що ефект у додатковій аудиторії такий самий, як і в головній аудиторії. Учитель також прийшов у другу аудиторію, щоб зустрітися з практикувальниками.
Щодня під час читання лекцій Учитель був дуже пунктуальний. На третій день поруч із нами раптово з'явився Вчитель. Багато практикувальників оточили Вчителя й пішли за ним. Я знову потиснув руку Вчителю.
Я відчуваю, що мені дуже пощастило, коли згадую свій досвід спілкування з Учителем, і це допомагає мені бути стараннішим. Візьмімо Вчителя за руку, будемо старанно просуватися вперед і підемо за Вчителем додому.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
