(Minghui.org) За останні роки з’явилася велика кількість доказів примусового вирізання органів, що його здійснює комуністична партія Китаю (КПК). Також було опубліковано численні книги про ці звірства, жертвами яких стають практикувальники Фалуньгун (Фалунь Дафа), такі як «Кривавий урожай» (2009), «Державні органи: зловживання трансплантацією в Китаї» (2012) і «Різанина» (2014).
У 2019 році Китайський трибунал опублікував своє остаточне рішення щодо цього злочину проти людяності, у якому заявив: «Примусове вирізання органів здійснюється протягом багатьох років у значних масштабах по всій території Китаю». Трибунал у своєму звіті дійшов висновку, що практикувальники Фалуньгун виступають одним із джерел постачання органів, і, ймовірно, головним. Ці висновки також були представлені Раді ООН із прав людини у 2019 році.
У 2016 році Палата представників США одноголосно ухвалила резолюцію H.Res.343, у якій висловила занепокоєння з приводу санкціонованого державою вирізання органів у практикувальників Фалуньгун. Європейський парламент ухвалив подібну резолюцію у 2022 році, закликавши ЄС і його держави-членів вжити подальших заходів.
Докази свідчать, що через гонитву за великими прибутками, цей злочин поширився на широкі верстви населення Китаю. Після невпинної експлуатації з боку КПК протягом останніх десятиліть, китайські громадяни іноді називають себе «цзю цай» (цибуля-порей), бо це рослина, яку легко вирощувати й можна збирати неодноразово.
В останні роки китайці вважають себе «жень куан» («людськими копальнями»). Таке поняття відноситься до «тих людей, які віддають 20 років навчанню, 30 років сплачують іпотеку за нерухомість і 20 років допомагають лікарням отримувати прибуток. Цей термін означає, що китайський народ із моменту народження розглядається як споживчий товар», — так написало видання The Diploma у січні 2023 року. У порівнянні з цибулею-пореєм, «людська копальня» є невідновлюваним ресурсом, у якому частини тіла китайського громадянина можуть бути використані для служіння партії.
Зниклі студенти
У 2014 році велика кількість студенток зникла безвісти, була вбита чи зазнала насильства. Більшість із них були у віці від 16 до 22 років, і ці випадки мали схожу картину. Вони часто зникали після того, як сідали в машину незнайомця, брали неліцензійне таксі, працювали на роботі в літній період або подорожували наодинці. Деякі з них навіть зникали поблизу кампусу.
Наприклад, перед 19-м Національним з’їздом КПК у вересні 2017 року в інтернеті з’явилися повідомлення про таємниче зникнення понад 30 студентів у місті Ухань, провінція Хубей. Замість того, щоб шукати зниклих осіб, чиновники, аби приховати цей факт, заарештували інтернет-користувачів, які опублікували цю новину. Хоча батьки цих студентів знали, що повідомлення правдиві, їх усе ж змусили мовчати, а публікації в інтернеті видалили.
У 2020 році КПК активізувала кампанії в університетських містечках, щоб заохотити донорство органів. Університети по всьому Китаї мобілізували студентів до участі в таких заходах. Деякі з них ставали донорами органів добровільно або пасивно. Тим часом дедалі більше студентів і далі зникало безвісти.
У 2025 році в Ухані, великому місті в центральній частині Китаю, де розташовані десятки університетів, почали поширюватися чутки. Чжан Юй, колишня медсестра з Уханя, сказала: «Студенти, які сідають у неліцензовані таксі, ніколи не повертаються».
Коли батьки зв’язувалися з університетами після зникнення своїх дітей, представники навчальних закладів ухилялися від відповідальності, заявляючи, що записи з камер спостереження показують, що студенти покинули кампус. За словами Чжан, це викликало в неї та інших батьків велике занепокоєння щодо безпеки дітей.
Незрозуміло, чому поліція не займалася цими питаннями й навіть карала громадян, які оприлюднювали інформацію в інтернеті. Віковий діапазон цих зниклих молодих людей, як хлопців, так і дівчат, безумовно, вказує на зв’язок із вирізанням органів.
Загадкові смерті на території кампусу
Навіть життя в школі не є безпечним. 15-річний учень середньої школи Ху Сіньюй зник у жовтні 2022 року з інтернату в провінції Цзянсі. Попри велику кількість камер відеоспостереження на території кампусу, не було жодного пояснення, як такий учень, як Ху, міг зникнути зі школи. Крім того, батькам Ху та іншим родичам представники влади заборонили спілкуватися з зовнішнім світом щодо цього питання.
Пізніше чиновники дійшли висновку, що це було самогубство, але «докази», які вони надали, не були переконливими. На основі розрізненої інформації, доступної для громадськості, інтернет-користувачі припустили, що Ху мав особливу групу крові, потрібну для високопоставленого чиновника, який очікував трансплантації органів. Це стало причиною зарахування його до школи, всупереч тому, що він мав бали на вступних іспитах нижчі за мінімальні вимоги. Інтернет-знаменитість Сун Цзуде якось «підтвердив», що смерть Ху була пов’язана з вирізанням органів.
13-річний учень Чжу помер за загадкових обставин у школі повіту Сіньцай провінції Хенань 8 січня 2026 року. Не маючи медичних записів, чиновники поспішно дійшли висновку, що його смерть була наслідком хвороби серця, що є дуже рідкісним для неповнолітніх. Крім того, чиновники спочатку не дозволили батькам оглянути тіло. Лише після неодноразових вимог із боку родини батькам дозволили побачити тіло. Ніхто не надав задовільного пояснення слідам від уколів на його грудях.
Інформатори повідомили, що Чжу мав рідкісний тип крові Rh-, який часто називають «кров’ю панди», оскільки він зустрічається лише у 0,1–0,4 % населення Китаю. Керівництво школи, як зазвичай, відмовилося надати записи з камер спостереження, стримало претензії батьків за допомогою озброєної поліції і навіть перекрило сусідні дороги, щоб зупинити протести.
З огляду на всі ці питання, що залишилися без відповіді, нетипові реакції чиновників і чутки про вирізання органів, багато батьків прийшло до школи, щоб перевести своїх дітей в інші навчальні заклади.
Добровільне донорство органів
З культурних причин донорство органів у Китаї є рідкісним явищем. Представник Червоного Хреста повідомив Всесвітній організації з розслідування переслідування Фалуньгун (WOIPFG), що у 2016 році в провінції Чжецзян було пожертвувано орієнтовно 100 органів, і деякі з них були непридатні для трансплантації.
Через відповідну групу крові й особливості тканин ці органи могли бути використані лише для обмеженої кількості трансплантацій, і така тенденція спостерігалася по всьому Китаї. Однак дані свідчать, що у восьми лікарнях лише однієї провінції Чжецзян було проведено понад 1000 трансплантацій нирок. Ця розбіжність стала ключовим доказом, зібраним WOIPFG для підтвердження існування вирізання органів.
Окрім молодих людей, про яких згадувалося на початку цієї статті, КПК тепер розширила свою діяльність до учнів середньої школи, початкової школи й навіть дошкільнят. Блогерка з Шанхаю написала в листопаді 2025 року, що її дитина принесла додому зі школи форму згоди на взяття крові, ідентифікацію біологічних зразків і лабораторні дослідження. Більшість батьків підтримали рішення блогерки не підписувати форму, щоб уникнути ризику потенційного вирізання органів. Багато хто сказав, що у їхніх дітей уже брали зразки крові в школі без згоди батьків.
Прихований ланцюг постачання в медичній системі
Занепокоєння цих батьків небезпідставне, оскільки воно відповідає тенденціям у системі охорони здоров’я.
Ло Шуайюй, інтерн у Другій лікарні Сяня в провінції Хунань, помер за загадкових обставин у травні 2024 року, незадовго до закінчення навчання. Після його смерті родичі змогли отримати деяку інформацію з його комп’ютера. Одним із файлів був аудіозапис, який свідчив, що лікарня вимагала від Ло знайти 12 донорів віком від трьох до дев’яти років. Якщо він цього не зробить, йому не дозволять закінчити навчання.
Ло також зібрав додаткову інформацію про те, як медичний персонал закладу брав участь у вирізанні органів. Його батьки підозрювали, що смерть Ло була пов’язана з його відмовою брати участь у злочині.
Чжан пояснила, що з її досвіду роботи в Ухані, відповідність групи крові та тканин зразкам пацієнтів стала загальновідомою таємницею. Коли знаходили відповідність, донора/жертву приховували в ланцюжку постачання органів. У великих медичних закладах, таких як Друга лікарня Сяня, у вирізанні органів беруть участь не лише кілька окремих лікарів — це системна інфраструктура, до якої входять президент лікарні й адміністративний персонал. А для швидкої доставки органів використовуються гелікоптери.
Сє Веньцін, медичний працівник, який покинув Китай у листопаді 2022 року, сказав, що деякі китайські хірурги проводили трансплантації органів, які постачали агенти, у більшості представники військових лікарень. Щоби заспокоїти хірургів, вони стверджували, що органи походять від бідних сімей у Південно-Східній Азії, які не мають змоги виховувати своїх дітей.
Оскільки орган може прожити поза людським тілом лише протягом короткого часу, Сє розповів, що ці твердження є брехнею і органи насправді походять від осіб усередині Китаю — ув’язнених, представників меншин і «зниклих» студентів.
База даних ДНК, що викликає тривогу
У 2002 році китайські ЗМІ повідомили про запуск проєкту під назвою «Картка генетичної ідентифікації». Згідно з новинами, картка містить 18 унікальних цифрових генетичних кодів, вибраних із молекулярного ланцюга ДНК власника. Експерти кажуть, що існує 10 мільярдів можливих комбінацій, що робить ідентифікацію практично безпомилковою. Генетичну інформацію можна отримати з краплі крові, волосяного фолікула або клітини тканини.
Як пояснюється в статті, коли людям потрібна трансплантація органів або кісткового мозку, ці генетичні ідентифікатори можна використати для підбору донорів: «У всьому Китаї також створюється банк людських генів. Після його завершення лікарі зможуть швидко знаходити органи, кров або клітини з відповідними типами тканин у банку генів».
У країні з тоталітарним режимом, де немає незалежної судової влади та системи стримувань і противаг, влада може легко використати таку базу даних для придушення звичайних громадян, переслідування меншин та експлуатації системи з метою отримання фінансової вигоди.
Підсумок
Міцне здоров’я практикувальників Фалуньгун зробило їх головними мішенями для вирізання органів протягом двох десятиліть переслідування. За словами читача Minghui, влітку 2006 року всіх практикувальників, яких утримували в розподільчому пункті в тюрмі Хуншань провінції Хубей, змусили здати зразки крові. Того ж року понад 500 практикувальників, утримуваних у виправно-трудовому таборі Чаоянгоу в провінції Цзілінь, також змусили здати зразки крові.
Минуло 20 років із того часу, як у 2006 році вперше з’явилися повідомлення про вирізання органів у практикувальників Фалуньгун. Маючи настільки добре налагоджену мережу постачання органів, чиновники тепер розширили коло потенційних «донорів» і на інші меншини, зокрема навіть молодих людей і дітей.
У такому суспільстві, де люди є «людськими копальнями», важко залишатися в безпеці. Фундаментальні зміни відбудуться після розпаду КПК.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
Категорія: Думка