(Minghui.org) У 1993 році я познайомилася з практикувальницею Фалунь Дафа (Фалуньгун), яка розповіла мені про своє дивовижне одужання від паралічу.
«До того як я відвідала курс лекцій Учителя Лі Хунчжи, засновника Фалунь Дафа, у провінції Аньхой, — говорила вона, — я була прикута до ліжка протягом кількох років.
Щойно я усвідомила, що Фалуньгун є духовною практикою, заснованою на вселенських принципах Істина, Доброта, Терпіння, Учитель Лі почав очищати моє тіло».
Вона розповіла: «Під час однієї з лекцій Учитель Лі попросив усіх присутніх встати й тупнути ногами. Я підвелася й почала робити те саме, що й інші. Усвідомлення того, що я більше не паралізована, так схвилювало мене, що я розплакалася».
Хоча в перший день її принесли до лекційної зали, вона дивом змогла самостійно піти додому. Піднявшись на четвертий поверх свого багатоквартирного будинку, вона вразила членів родини, які не могли стримати емоцій. Вони зрозуміли, що Фалунь Дафа подарував їй друге життя.
Почувши цю дивовижну історію, я вирішила почати вивчати Фалунь Дафа й відвідати наступний курс лекцій Учителя в місті Хефей у квітні 1994 року. До кінця того ж року мені пощастило відвідати шість курсів лекцій Учителя Лі, про які я розповім далі.
Курс лекцій Учителя Лі в місті Хефей, провінція Аньхой
У квітні 1994 року я сплатила 20 юанів (2,8 дол. США) за реєстрацію на курс лекцій. Мені видали посвідчення учня Фалунь Дафа зі штампом з емблемою Фалунь та печаткою Вчителя Лі Хунчжи.
Працівник, який мене реєстрував, сказав: «Реєстраційний внесок використовується для покриття вартості оренди цього приміщення. Я знаю багатьох майстрів цігун, які беруть щонайменше 200 юанів (28 доларів США) за один двогодинний семінар!»
Він також додав: «Учитель Лі вимагає, щоб навчання Фалуньгун відбувалося виключно на добровільних засадах. Ваш реєстраційний внесок дає змогу відвідати дев’ятиденний курс лекцій Учителя та одноденну сесію запитань і відповідей».
15 квітня 1994 року всі присутні з глибокою повагою слухали лекцію Вчителя. Я відчувала безмежне милосердя, урочистість і святість Фалунь Дафа.
Щойно учасники почали керуватися принципами Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень) у своїх учинках і справах, вони відразу помітили, як очищуються їхні душа й розум. Через обмежену кількість місць деякі люди поступалися своїми місцями іншим. Я озирнулася навколо й побачила, що всі виглядали спокійними та доброзичливими.
Учитель наставляв нас старанно практикувати. Він очистив тіла всіх учасників і відкрив їм небесне око. Коли відкрилося моє небесне око, я побачила яскравий, прозорий Фалунь, що обертався.
Дехто бачив Фалунь, інші — святе золотисте Тіло Закону Вчителя Лі; ще інші — величезні пейзажі за спиною Вчителя, наповнені павільйонами й вежами в інших просторах. Я відчувала чисте, спокійне й потужне енергетичне поле.
Учитель усунув карму та хвороби з тіл тих, хто прийшов по-справжньому практикувати Фалуньгун.
Хоча напередодні відвідування лекцій я почувалася слабкою й хворою, під час лекції відчула легкість і звільнення від недуг. Учитель також попросив нас витягнути руки й перевірити, чи зможемо ми відчути обертання Фалунь у наших долонях.
Одного разу, коли після виконання вправ Фалуньгун я повернулася додому й лягла відпочити, моє тіло раптово почало підійматися над ліжком.
Під час однієї з лекцій я побачила паралізовану жінку, яку внесли до зали на ношах. Вона сказала Вчителю: «Я хочу лише практикувати Фалуньгун. Будь ласка, урятуйте мене!»
Учитель із милосердям сказав їй: «Встаньте».
Спочатку вона не зрозуміла, що відбувається, і залишалася лежати на ношах. Чоловік поруч із нею промовив: «Учитель сказав тобі встати. Швидше, вставай!»
Жінка негайно підвелася з нош і обійшла сцену, а потім розплакалася від радості: «Подивіться на мене — я можу стояти! — звернулася вона до чотирьох-п'яти тисяч людей у залі. — Учитель подарував мені друге життя. Дякую Вам, Учителю!»
Усі присутні були глибоко зворушені милосердям Учителя й довго тепло аплодували.
Наприкінці курсу лекцій я подивилася на нашого великого й милосердного Вчителя й подумала: «Я повинна по-справжньому практикувати Дафа й досягти вдосконалення».
Пізніше я підійшла до Вчителя й запитала: «Що означає „порожній кулак“?» Учитель терпляче відповів на моє запитання. Усі були дуже раді стояти поруч з Учителем і ставили йому багато запитань.
«Учителю, чи можу я потиснути Вам руку?» — запитала я.
Він простягнув свою наповнену енергією руку й потис мені руку. Дехто з учнів попросив Учителя підписати книгу «Фалуньгун». Учитель терпляче підписував кожну подану Йому книгу, а потім сфотографувався з усіма.
Лекція Вчителя в місті Чженьчжоу, провінція Хенань
Ми з чоловіком, дочкою та свекрухою відвідали лекцію Вчителя в місті Чженьчжоу 11 червня 1994 року. Вона проходила на великому стадіоні.
Невдовзі після початку лекції раптово піднявся сильний вітер, який гучно ударяв у вікна стадіону.
Учитель озирнувся, попросив когось зачинити вікна й продовжив лекцію.
Через кілька хвилин почалися перебої з електрикою. Учитель зробив паузу, озирнувся, після чого електропостачання відновилося, і лекція продовжилася. Через кілька хвилин світло потьмяніло, а потім зовсім згасло.
Град розміром з яйце з гучним гуркотом падав на дах стадіону й стукав у вікна. Раптовий порив вітру відкрив трохи вікно, і град потрапив у мою свекруху, яка сиділа поруч.
Дехто відчував присутність зла на стадіоні та боявся, що дах може завалитися в будь-який момент. Озирнувшись, я побачила, як багато людей швидко відходять від вікон, рятуючи своє життя.
Тим часом ми з кількома практикувальниками сіли на підлогу й почали виконувати сидячу медитацію. Незабаром люди навколо нас заспокоїлися. Потім я почула оплески та відкрила очі — град закінчився, і крізь вікна пробився сонячний промінь.
Учитель розповів, що одного разу диявол задув масляну лампу, коли Будда Шак’ямуні навчав своїх учнів. Учитель зазначив, що справжні праведні учні залишалися спокійними й тихо слухали Будду, поки хтось не запалив лампу.
Потім Учитель схопив щось у повітрі, повернувся, поклав це в порожню пляшку з-під води й закрив кришку. Раптом загорілося світло, і люди почали повертатися на свої місця. Після цього Вчитель сів на стіл, зробив великі рухи руками й продовжив лекцію.
«Фалуньгун неймовірний! — сказав один зі співробітників перед лекцією. — Він учить людей дотримуватися принципів Істина, Доброта, Терпіння та бути хорошою людиною. Ваш Учитель справді великий!
Лекція починалася, але Вчитель навіть не встиг пообідати. Він був зайнятий тим, що допомагав налаштовувати аудіо- та відеообладнання.
Учитель не думає про славу чи особисті інтереси. Він справді великий Учитель. Фалуньгун несе добро!»
Наприкінці курсу практикувальники подарували Вчителю квіти та транспаранти. Учитель наголосив, що всі повинні старанно практикувати, а потім фотографувався з прибулими з різних районів.
Курс лекцій Учителя в місті Цзінань, провінція Шаньдун
До того часу я вже знала, що Фалуньгун — це духовна практика високого рівня. Тому я відвідала курс лекцій Учителя в Цзінані, що проходив на стадіоні Хуантін з 21 по 28 червня 1994 року. Понад 4000 осіб прийшли на лекцію, і стадіон був переповнений.
Одного разу, лежачи на ліжку, я побачила, як над моєю головою обертаються численні Фалуні. Раптом один із них підлетів до мене та вдарив по зубах. Відтоді мої зуби завжди залишаються здоровими.
Наприкінці курсу лекцій Учитель зробив спільне фото з практикувальниками з провінції Аньхой.
Лекція Фа в місті Харбін, провінція Хейлунцзян
Після цього я відвідала лекцію Вчителя в місті Харбін 5 серпня 1994 року. Дивлячись у себе та слідуючи принципам Істина, Доброта, Терпіння, я ставала кращою. Я також відчувала, що Фалунь безперервно обертається в нижній частині мого живота.
Коли лекція закінчилася, Учитель зробив фотографії з усіма присутніми практикувальниками.
Курс лекцій у місті Яньцзі, провінція Ляонін
З Харбіна я вирушила до міста Яньцзі, щоб відвідати лекції Вчителя, які проходили з 20 по 27 серпня 1994 року. Щоразу, коли з’являлися ознаки хвороботворної карми, я думала: «Я практикую Фалуньгун. Учитель завжди захищає мене. Я з радістю усуваю карму й підіймаюся на вищий рівень!»
Лекції Вчителя в місті Гуанчжоу, провінція Гуандун
Повернувшись додому з Яньцзі, я порадила багатьом людям відвідати майбутній курс лекцій Учителя в Гуанчжоу, який мав розпочатися 21 грудня 1994 року. Хоча моя місячна зарплата становила 15–30 юанів (2–4 долари США), я вирішила поїхати до Гуанчжоу, щоб відвідати останній курс лекцій Учителя в Китаї.
Я купила 30 парових булочок, по три на кожен день. Також позичила трохи грошей для проживання в готелі поруч із місцем проведення курсу.
Охочих було так багато, що одна аудиторія не могла всіх вмістити. Багато людей не змогли отримати місце. Я віддала свій квиток працівнику Асоціації Фалуньгун, попросивши віддати його тому, хто його справді потребував.
Я планувала слухати лекції Вчителя на відкритому повітрі, але несподівано з’явилася можливість розмістити інших людей в іншій аудиторії. Учитель прийшов відвідати нас під час перерви.
Пізніше я почула зворушливу історію про нового учня Фалуньгун із бідної сільської місцевості. Він не мав достатньо грошей на їжу, тому пив лише воду та ночував на вокзалі.
Практикувальники знайшли його й сказали, що Вчитель попросив допомогти йому та передати, що його паралізована дружина повністю одужала.
Коли він повернувся додому після лекції, його дружина схвильовано вигукнула: «Я хочу вивчати Фалуньгун! Він навчає людей у всьому слідувати принципам Істина, Доброта, Терпіння».
Проте вона все ще не могла рухатися.
Через два дні вона побачила різноколірні Фалуні, що літали по дому. Деякі з них сідали на її тіло, і вона відчувала тепло по всьому тілу. Через кілька миттєвостей вона піднялася й пройшла по кімнаті.
Багато людей у її районі зрозуміли, що Фалуньгун дійсно чудова практика, і теж захотіли практикувати.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
