(Minghui.org) Мені пощастило бути присутньою на двох курсах лекцій Фа Вчителя в Китаї. Це було настільки чудово, що я досі не можу про це забути.
Я страждала від багатьох захворювань, зокрема головного болю, анемії, астми, проблем із шиєю, неврастенії та безсоння. Я вивчила кілька видів цігун, сподіваючись на одужання, але жоден із них мені не допоміг.
Одного разу я прочитала в журналі статтю про Фалунь Дафа. Мені стало цікаво, як Учитель міг дати Фалунь кожному учневі. Через кілька днів жінка, яка разом зі мною практикувала інший вид цігун, запропонувала мені поїхати до міста Чанчунь провінції Цзілінь на лекцію Фа Вчителя. Але через роботу я не змогла поїхати.
Повернувшись, вона привезла мені «Чжуань Фалунь», головну книгу Фалунь Дафа. Книга відкрила мені очі, і я відчула, що Фалунь Дафа — це те, що я шукала.
Лекції Фа в місті Цзінань
Моя знайома також повідомила, що 20 червня 1994 року лекції Фа Вчителя розпочнуться в місті Цзінань.
Ми поїхали до Цзінаня в провінції Шаньдун. Співробітники реєстраційної служби здивувалися, що ми приїхали з північного сходу й ніколи раніше не відвідували лекцій Учителя, оскільки Вчитель розпочав поширення Фа саме з північно-східних регіонів Китаю.
Кілька людей, які приїхали на ці курси, відвідували лекції Вчителя вже вдев’яте. Ми також бачили слухачів, які приїхали з Тайваню та Японії.
У перший день, коли прийшов Учитель, я була дуже схвильована. Він був високим, гарним і добрим. Коли Вчитель почав читати лекції, я ще більше схвилювалася: «Його голос здавався таким знайомим!»
З усіх сил я намагалася пригадати, де я раніше чула цей голос. Пізніше інші практикувальники сказали мені: «Не треба намагатися це пригадати. У багатьох практикувальників виникає таке саме відчуття, коли вони вперше бачать Учителя. Кілька життів тому Вчитель створив з нами передвизначений долею зв'язок».
Багато людей прийшли з усіма родичами або з друзями та колегами, саме так, як сказав Учитель:
«Ті, хто за долею можуть урозуміти, приходять пара за парою, входять до Дао й отримують Фа». («Урозуміння», Суть сумлінного вдосконалення)
Щодня, коли Вчитель входив до лекційної зали, лунали гучні оплески. Але потім ставало так тихо, що можна було почути подих людей. Однак я кілька разів засинала й дуже шкодувала про це. Але після того, як Учитель пояснив, що хвороба закріпилася в голові і її необхідно усунути, я заспокоїлася.
Відтоді в мене ніколи не боліла голова.
Після лекції в мене був розлад шлунка, про це Вчитель теж згадував, коли говорив про те, що трапляється, коли очищаються тіла учнів.
Щодня після лекції учні збиралися разом, щоб поділитися досвідом та історіями про дивовижні явища, які трапилися на інших лекціях Фа Вчителя.
Це був незабутній час!
Коли лекції закінчилися, учні з кожної провінції зробили групові знімки з Учителем. Учитель називав: «Ті, хто приїхав із такої-то провінції, готуйтеся!» Учні з цієї провінції швидко збиралися разом. Учитель приєднувався до них для фотографії, а потім йшов до групи з іншої провінції. Це було напрочуд яскраве видовище, коли тисячі людей за лічені хвилини швидко розподілилися на кілька десятків груп.
Багато учнів хотіли поїхати за Вчителем до міста Далянь провінції Ляонін, де Вчитель збирався проводити черговий цикл лекцій. Але Вчитель порадив їм повертатися додому й почати по-справжньому вдосконалюватися. І тоді частина учнів вирушила додому.
Лекції в місті Яньцзі
20 серпня 1994 року Вчитель читав лекції Закону в місті Яньцзі провінції Цзілінь. Я поїхала туди разом із деякими практикувальниками з нашої області.
Учитель пояснив, що іноді під час передачі праведного Фа трапляється демонічне втручання. Цього разу це сталося. Біля залу був встановлений гучномовець, і йшов проливний дощ.
Практикувальниця, у якої було мало грошей, привезла з собою домашній хліб. Хліб запліснявів через вологість, але вона спокійно його їла. Ми хотіли пригостити її смачною їжею. Але вона відмовилася від нашої пропозиції, бо не хотіла брати те, що їй не належить.
Через проливний дощ вода затопила вулиці, зокрема вулицю навпроти нашого готелю. Але це нас не турбувало. Одного разу ми 40 хвилин добиралися до місця, де проводилися лекції.
Зі мною була моя невістка. Вона страждала від одержимості духом тварини й не могла ходити на далекі відстані. Тому їй довелося звільнитися з роботи, незважаючи на те, що їй було всього 30 років.
«Послухай, — сказала вона мені схвильовано, — мені зараз набагато краще! Я можу бігти цілих 40 хвилин! Що я маю робити з фальшивими богами, яким поклонялася вдома?»
«Викинь їх. Учитель очистив твоє тіло й навколишнє середовище», — відповіла я.
Вона так і зробила, і її здоров’я відновилося.
Наприкінці лекції люди різних етнічних груп піднесли Вчителю квіти. Корейські практикувальники були в національному вбранні. Це було дуже красиво.
Кілька тисяч учнів поїхали на вокзал, щоб вирушити додому. Ми купили дорогі квитки з заброньованими місцями.
Практикувальниця, яка приїхала з домашнім хлібом, купила звичайний квиток без бронювання місця. Вона сказала: «Я найщасливіша людина, бо можу слухати лекції Фа Вчителя. Мені не потрібне місце».
Незабаром на залізничній станції до неї підійшов незнайомець і віддав їй квиток із заброньованим місцем. Ми всі були вражені. Зрештою, на вокзалі зібралося кілька тисяч людей, але незнайомець вибрав саме її! Ми зрозуміли, що вона отримала нагороду, бо не дбала про особистий комфорт.
Оскільки на вокзалі було дуже багато людей, ми просто пішли за натовпом, і нас багато разів штовхали ззаду. Раптом мій годинник впав з руки. Але було так тісно, що я не могла нахилитися й підняти його.
Я подумала: «Нічого страшного. Я знову слухала лекції Вчителя. Це найбільша користь для мене. Втрата годинника — це дрібниця».
Але потім, на свій подив, я знайшла годинник у своїй сумці! Це було просто неймовірно!
Практикувальниця з Пекіна розповіла нам, що її турбували проблеми з шиєю. На лекції Фа в Яньцзі її проблеми з шиєю зникли. Це було чудово! Вона сиділа поруч із нами.
Оскільки Вчитель очищав моє тіло, я хвилювалася, чи зможу скористатися туалетом у повністю завантаженому поїзді.
Практикувальник, який працює інженером, запитав: «Ви, напевно, нова учениця. Учитель спостерігає за нами весь час. Вам не потрібно хвилюватися».
Він розповів мені, що відвідував лекції Вчителя шість разів. Одного разу в нього піднялася температура, але він спокійно пішов на роботу, і температура швидко нормалізувалася. Поки ми залишаємося спокійними й не хвилюємося, ми можемо легко подолати будь-яку проблему.
Дивно, але я не відчувала потреби йти до туалету перші шість годин. Після того як майже всі люди вже зійшли з поїзда, я пішла до туалету.
Практикувати Дафа
Після повернення додому ми створили групу вивчення Фа і їздили в сусідні міста, щоб розповісти людям про Фалунь Дафа. До нас приєдналося багато людей, зокрема державні службовці, співробітники поліції, учителі, студенти, лікарі, робітники та селяни.
Зараз мені 70 років, але я відчуваю себе такою ж сповненою енергії, як молода жінка.
Щоразу, коли я згадую ті дні, коли відвідувала лекції Фа Вчителя, мене переповнює безмежна вдячність до Вчителя, і на очах з’являються сльози.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
