(Minghui.org)

Доброго дня, шановний Учителю! Вітаю, співучні!

Я вдосконалююся за Фалунь Дафа вже майже 30 років. Озираючись на свій шлях удосконалення, я розумію, що мені все ще далеко до необхідної старанності, хоча я завжди виконувала «три справи». І саме через те, що я послабила зусилля в удосконаленні, минулого року я зіткнулася з тиском і переслідуванням з боку комуністичної партії Китаю.

Розмірковуючи над тим, що сталося, я глибоко відчуваю всю серйозність самовдосконалення та велику відповідальність практикувальників. Я хотіла б розповісти вам про свій нещодавній досвід удосконалення. Будь ласка, вкажіть, якщо в моїх словах є щось, що не відповідає Фа.

Роз’яснення правди про Дафа співробітникам поліції

У вересні минулого року, близько шостої години ранку, коли я виконувала вправи Фалунь Дафа, чоловік відчинив двері, щоб вийти на вулицю, й одразу ж до будинку увірвалися шість чи сім осіб. Чоловік запитав, хто вони такі. Один із них відповів, що вони з управління громадської безпеки.

Усе сталося так раптово, що спочатку я трохи розгубилася, намагаючись зрозуміти, які недоліки в моєму вдосконаленні дозволили цьому статися. Але потім у мене з’явилися праведні думки: «Я — практикувальниця Фалунь Дафа. Навіть якщо в мене є недоліки, Учитель не визнає цього переслідування, і я теж його не визнаю. Моє завдання — допомагати Вчителю рятувати людей, у тому числі й цих поліціянтів». З появою цих думок страх зник, а в серці виникло милосердя до співробітників поліції. Мені захотілося розповісти їм правду про Фалунь Дафа.

Я запитала, навіщо вони прийшли. Найстарший із них сказав, що на мене надійшов донос від людини з іншого міста, і мені потрібно проїхати до поліційного відділку для допиту. Я відмовилася, але вони заявили, що я зобов’язана поїхати — хочу я цього чи ні, але сьогодні маю вирушити з ними.

Я поцікавилася, звідки вони, і дізналася, що частина з них із місцевого відділення поліції та відділу внутрішньої безпеки, а частина — з відділів внутрішньої безпеки інших районів. Я подумала: «Зазвичай у мене немає можливості зустрітися з вами, щоб роз’яснити правду про Дафа, але я — практикувальниця Фалунь Дафа й маю допомагати Вчителю рятувати людей, ким би вони не були».

Щойно мене посадили в машину, щоб відвезти до поліційного відділку, я почала відправляти праведні думки й просити Вчителя про допомогу. Незадовго до прибуття на місце їм надійшов телефонний дзвінок із вказівкою їхати до іншого відділення поліції. Після приїзду туди мене допитували весь день, але я не відповідала на їхні запитання, а натомість роз’яснювала правду про Дафа та переслідування всім присутнім.

Більшість поліціянтів перебували в кабінеті, тому всі могли мене чути. Я пояснила, що практика Фалунь Дафа є законною з правової точки зору; про принцип кармічної відплати в традиційній культурі; про те, що компартія приречена через ті жахливі злочини, які вона скоїла; а також про те, як широко Фалунь Дафа поширився за межами Китаю. Усі слухали, поки я говорила, і ніхто мене не перебивав.

Один із них запитав: «Ви що, прийшли нам лекцію читати?»

Я відповіла: «Я кажу вам це заради вашого ж блага. Ті, хто переслідує Фалунь Дафа, понесуть відповідальність. Доброзичливе ставлення до практикувальників — благо для вас. Я знаю, що ви дієте за наказом, але у вас є право „підняти зброю на один сантиметр вище“, щоб допомогти невинним».

Обстановка була спокійною. Я відчувала присутність Учителя, і це додавало мені сил. У паузах я відправляла праведні думки, щоб усунути всі злі чинники, які маніпулюють поліціянтами та змушують їх переслідувати практикувальників Дафа. Троє співробітників управління внутрішньої безпеки, які приїхали з іншого міста, слухали мене. Один із них, старший за віком, усміхнувся й запитав: «Як ви гадаєте, я злий чоловік [раз переслідую вас]?»

Я відповіла: «Ви виглядаєте як добра людина. Якщо будете доброзичливо ставитися до практикувальників, то отримаєте безмірну нагороду». Того ж дня, після обіду, ці троє поліціянтів поїхали. Мені здалося, що вони зрозуміли правду про Дафа і справді «підняли зброю на один сантиметр вище», щоб захистити мене.

Незабаром прибув начальник місцевого управління внутрішньої безпеки. Близько сьомої години вечора було знайдено запис з камери відеоспостереження, на якому було видно, як я розповсюджую інформаційні матеріали; це послужило приводом для мого незаконного затримання на 10 діб.

Допомагати Вчителю рятувати людей у в’язниці

У в’язниці я постійно повторювала вірш Учителя:

«За ґратами лежиш, та сум все ж свій відкинь.

З тобою Фа як маєш праведні і вчинки, і думки.

У спокої подумай, які пристрасті ще не прибрав.

Позбавишся людського серця, зло саме програ».

(«Не сумуй», Хун Їнь 2)

Я розуміла, що саме через мої людські пристрасті та недоліки в удосконаленні старі сили знайшли привід, щоб затримати мене. Однак практикувальники не визнають упереджень старих сил, і навіть якщо в нас є недоліки в удосконаленні, ми можемо їх виправити. Де б не перебували учні Дафа, вони повинні добре виконувати три справи.

У камері, куди мене помістили, було ще п’ятеро людей. Дізнавшись, що я практикувальниця Фалунь Дафа, вони проявили цікавість. Я розповіла їм правду: що практикувальників Фалунь Дафа несправедливо очорнюють, що ми керуємося принципами Істина, Доброта, Терпіння і є добропорядними людьми, які не порушують жодних законів. Вони поставилися до мене доброзичливо й проявили співчуття. Помітивши, що підлога брудна, я вимила її, а також почистила унітаз. Одна жінка, затримана за азартні ігри, зауважила: «Практикувальники Фалунь Дафа відрізняються від інших: ви тут усе привели до ладу».

«Я проводжу тут весь день, і коли навколо чисто, мені самій стає приємніше», — відповіла я. Ми дуже добре порозумілися. Я розповіла їм, що практика Фалунь Дафа належить до системи Будди, і допомогла їм вийти з лав компартії Китаю та пов’язаних з нею організацій. Четверо з них були приїжджими; думаю, це були люди, з якими в мене був передвизначений зв’язок і яких Учитель направив сюди, щоб вони могли бути врятовані. Господиня ресторану, яка потрапила туди через фінансовий спір, попросила показати їй вправи. Через два дні привели ще двох, і я допомогла їм вийти з компартії.

Щодня о пів на четверту ранку я виконувала вправи, а решту часу присвячувала відправленню праведних думок і вивченню Фа. Оскільки я вже опинилася в цьому місці, то вирішила скористатися цією нагодою, відправляючи праведні думки в безпосередній близькості від зла, щоб усунути всі негативні чинники, які маніпулюють поліціянтами та співробітниками слідчого ізолятора, змушуючи їх переслідувати практикувальників. Я часто відчувала підтримку Вчителя, а моє тіло немов було оточене енергетичним полем. Поліціянти в слідчому ізоляторі навіть робили зауваження іншим ув’язненим, коли ті голосно розмовляли: «Тихіше! Не заважайте їй практикувати».

Я усвідомила, що зараз в інших просторах залишилося зовсім небагато чинників зла, які керують людьми. Якщо в практикувальників є праведні думки, представники влади не наважуються чинити зло. Я пам’ятаю, що в перші роки після початку переслідування, коли ми виконували вправи у виправному центрі, поліціянти поводилися дуже агресивно: вони били нас і забороняли нам практикувати. За ці роки спілкування з практикувальниками вони зрозуміли, що всі ми — добрі люди. Просто механізм, створений старими силами, продовжує діяти, підтримуючи переслідування, проте ставлення до нас тих поліціянтів, які дізналися правду, помітно змінилося.

Заучування Фа напам’ять

Повернувшись додому, я почала розмірковувати про своє вдосконалення за минулі роки. Хоча я і виконувала три справи, по-справжньому я не вдосконалювалася. Я підміняла справжнє вдосконалення справами, а читаючи Фа, не пропускала його через серце. Під час відправлення праведних думок або вивчення Фа я не могла зосередитися. Я й далі виявляла сильне нетерпіння та бажання похизуватися. Я нехтувала питаннями безпеки, уважаючи, що в мене достатньо праведних думок. Іноді я сперечалася з рідними через дрібниці й так і не позбулася духу суперництва та гордині. Мені, як і раніше, хотілося чути похвалу, а критика була неприємною — по суті, я чіплялася за свій егоїзм і відчувала заздрість до інших. Старі сили вхопилися за ці слабкості й використали поліціянтів, щоб через їхній візит «пробудити» мене. Отримавши такий урок, я вирішила повністю змінити свій стан удосконалення, який не відповідав вимогам Фа. Я зрозуміла, що лише злившись із Фа, зможу впевнено йти праведним шляхом удосконалення.

Оскільки цього разу мене забирали поліціянти, мої близькі сильно злякалися. Побоюючись, що мене знову можуть посадити до в’язниці, вони не дозволяли мені виходити з дому для спільного вивчення Фа з іншими практикувальниками. Тому я залишалася вдома й почала спокійно завчати Фа напам’ять. Насправді я почала запам’ятовувати «Чжуань Фалунь» ще давно, але після третьої лекції кинула. Тоді мені здавалося, що, запам’ятовуючи наступні розділи, я забуваю те, що вивчала раніше, тому вирішила, що краще просто читати книгу.

За довгі роки я прочитала «Чжуань Фалунь» тисячі разів, але щодня це сприймалося лише як виконання якогось завдання. Іноді я читала Фа лише губами, а думки були зайняті іншим; іноді мене тягнуло до сну. Якщо говорити серйозно, я не виявляла належної поваги до Вчителя та Фа, тому не могла осягнути глибокий внутрішній зміст Фа.

Слухаючи записи, у яких практикувальники ділилися своїм досвідом заучування Фа, я дізналася, що деякі з них — люди старші за 70 або 80 років — вивчили «Чжуань Фалунь» напам’ять десятки разів. Я відчула, що розрив між мною та іншими практикувальниками став занадто великим. Це таке дорогоцінне Фа Всесвіту, і цього разу я маю вивчити його напам’ять повністю! Тому, починаючи з 5 січня цього року, я щоранку займалася проєктами Дафа, а після обіду по дві-три години вивчала напам’ять «Чжуань Фалунь». Я вивчала по одному розділу за раз і лише потім переходила до наступного.

Оскільки заучування Фа напам’ять вимагає зосередженості й виключає блукання думок, до мене часто приходило розуміння глибокого змісту Фа. Досвід заучування Фа відрізняється від читання. Наприклад, коли я читала розділ «Сюаньгуань» у четвертій лекції, деякі моменти були мені зрозумілі нечітко. А тепер, вивчивши цей текст напам’ять, я відчула, що зрозуміла його повністю. Іноді під час заучування я раптово відчувала, як по всьому тілу розливався теплий потік, немов я опинилася всередині енергетичного поля. Здавалося, що кожна клітина мого тіла розчинилася у Фа — це був дуже приємний стан.

Ба більше, значно покращився мій стан під час відправлення праведних думок і виконання вправ. Тепер, коли я відправляю праведні думки, мої руки більше не опускаються. Заучування Фа напам’ять допомагає зберігати ясність головної свідомості, захищаючи її від зовнішніх перешкод; мій розум і думки стали набагато чіткішими. У міру того, як я все глибше занурююся у вивчення Фа, мені відкривається дедалі більше принципів Фа, а мій стан удосконалення стає дедалі кращим.

Я дуже шкодую, що не почала вивчати Фа напам’ять раніше. Зараз я приділяю цьому близько трьох годин на день і вже вивчила книгу повністю п’ять разів. Я відчуваю, що користь від вивчення Фа — колосальна. Під час відправлення праведних думок я чітко відчуваю потужне енергетичне поле, у свідомості майже не залишилося сторонніх думок, у домі запанувала спокійна атмосфера, а навколо мене більше немає жодних перешкод.

Висновок

У минулому я не вкладала всієї душі у вивчення Фа, а замість цього підміняла самовдосконалення участю в проєктах Дафа. Я не порівнювала кожну свою думку та вчинок із вимогами Фа, постійно дивилася назовні й звинувачувала інших, а до проблем, що виникали, ставилася з позиції звичайної людини, а не як до можливостей для вдосконалення. Я не позбулася самовдоволення. Ба більше, під час відправлення праведних думок я навіть дозволяла рукам опускатися. Усе це створило лазівку, якою скористалися старі сили, що переслідують мене.

Зараз, коли Виправлення Закону увійшло у свій завершальний етап, Учитель, проявивши колосальне терпіння, неодноразово продовжував час, відведений нам для вдосконалення. У нас, практикувальників Фалунь Дафа, немає жодних причин не цінувати цей дорогоцінний час Виправлення Закону. Ми повинні виправляти себе на основі Фа й вдосконалюватися ще старанніше в міру наближення до завершення, щоб стати гідними милосердного порятунку, дарованого Вчителем.