(Minghui.org)
Добрий день, шановний Учителю! Добрий день, співучні!
У процесі вдосконалення існує дуже багато різних аспектів, через що складно вирішити, про що розповісти. Упродовж минулих кілька років, особливо в останні місяці, я пережила дуже серйозні випробування, які зробили мене сильнішою та розширили моє серце. Однак мені поки все ще складно докладно викласти подробиці цих випробувань.
Тому сьогодні я хочу насамперед поділитися уроками, які я засвоїла, працюючи над проєктами та завданнями, що спрямовані на роз'яснення правди представникам влади, яких ми часто називаємо віп-персонами. Спілкування з ними часто викликає в нас боязкість, але насправді, що більше ти займаєшся цією роботою, то більше починаєш сприймати їх як простих людей, що мають передвизначений зв’язок із нами, на кшталт наших друзів чи членів сім'ї, за якими стоять незліченні життя, які чекають на порятунок.
Прийняття критики
Коли у 2006 році Вчитель серйозно нагадав нам про важливість приймати критику від інших, я взяла це до відома. Тоді я вважала, що зазвичай сприймаю зауваження інших щодо себе серйозно і шукаю в собі, щоб покращитись. Однак на той момент я не обіймала керівної посади, а безпосередні керівники проєктів, у яких я працювала, зазвичай мене не сильно критикували, тому й не було справжніх випробувань у цьому питанні.
Через кілька років чоловік почав вказувати мені на те, що я часто відкидаю критику та шукаю виправдання. Спочатку я не вірила йому, досі вважаючи, що легко приймаю зауваження. Я стверджувала, що захищаюся саме тому, що він надто завзято мене критикує. Подібні ситуації повторювалися кілька разів, і, подивившись у себе, я зрозуміла, що раніше легко сприймала критику, оскільки тоді вважала себе ученицею в тій справі, якою займалася. Згодом, у міру розвитку моїх здібностей, зростало й моє его, і я почала негативно реагувати на критику — особливо якщо вважала, що мій рівень компетентності або розуміння вищий, ніж у того, хто мене критикує.
Я також усвідомила, що критика чоловіка щодо того, як я робила щось для нього, була справедливою. Я не намагалася зробити все якнайкраще, і підсвідомо вважала, що оскільки роблю це, щоб допомогти йому, то він має бути просто вдячним, незалежно від якості моєї роботи.
Учитель сказав:
«Деякі люди ще вважають, що оскільки вони є координаторами проєктів, то на них критика не поширюється. А деякі мають певні здібності в тому чи іншому аспекті, тому не беруть до уваги критику інших. Інші не хочуть слухати ту чи іншу людину через те, що вони мають про неї негативну думку. Це проявляється в усіх формах». («Лекція Закону в Мангеттені»)
Усвідомивши це, я справді намагалася вкладати душу в подібні справи, і якщо чоловік вказував мені на помилку, я старалася сприймати це не як відсутність вдячності, а як допомогу в тому, щоб впоратися краще.
Приблизно тоді ж я почала виконувати роль координатора взаємодії з державними органами влади в нашому штаті. Одна практикувальниця, яка була відносно новою в нашій команді, почала більш відкрито висловлювати зауваження щодо моєї роботи. Я помітила, що починаю захищатися або просто подумки відкидати її зауваження.
Коли я подивилася в себе, щоб зрозуміти, чому так негативно реагую на критику, то виявила ті ж дві причини. По-перше, почуття переваги, яке сформувалося після довгої роботи в цьому напрямку, і зверхність, — ніби я знаю краще за інших. По-друге, через те, що тоді мене ще офіційно не призначили координатором проєкту, я не вважала себе зобов'язаною відповідати якомусь стандарту. Мені здавалося, що все, що я зробила, зараховується, а за невдалі результати з мене ніхто не запитає.
Тож я твердо вирішила взяти відповідальність за свою роль координатора, дотримуватися високих вимог і щиро прислухатися до критики інших. Спочатку я відчувала себе збентеженою після зауважень цієї практикувальниці, але коли я відпустила емоції та почала дивитися на це з позитивного боку, то по-справжньому стала вдячною за чесні відгуки, які допомогли мені підвищитися та покращити роботу нашої команди.
Нещодавно ця практикувальниця надіслала кільком співучасникам електронного листа про проблему, яка її засмутила, і я відчула, що мене несправедливо звинувачують. Я відповіла всім учасникам на цей лист, щоб прояснити ситуацію. Однак вона, як і раніше, була незадоволена й написала мені особистий лист, у якому спростовувала мої пояснення та перераховувала кілька не пов'язаних з цим моментів, коли я, на її думку, не дуже добре справлялася з координацією.
Спочатку я сприйняла це як нападки й, хоча розуміла, що її критика обґрунтована, подумки дорікала їй за те, що вона не висловила мені ці речі конструктивно раніше, а натомість вилила зараз усе й одразу, коли засмутилася через зовсім іншу справу.
Однак відступивши на крок назад, я зрозуміла, що, мабуть, раніше вона утримувалася від критики, оскільки знала, що я мала багато проблем в особистому житті, і, хоча бачила недоліки, не хотіла обтяжувати мене цим тоді.
Тому замість того, щоб під впливом гніву засуджувати її за висловлену критику, я відчула вдячність, побачивши її уважність і терпимість до моїх помилок, а також прагнення до конструктивної співпраці в проєкті, не звертаючи уваги на те, що все було неідеально.
Наступна наша розмова показала, що ми обидві повністю вирішили внутрішній конфлікт, і подальше обговорення вже не потрібне — ми змогли продовжити співпрацю в гармонії.
Озираючись на цю ситуацію, я по-новому побачила себе. Кілька близьких мені практикувальників вказали на мою схильність скаржитися на інших, особливо коли йшлося про конфлікти з чоловіком, я постійно звинувачувала його. Я розуміла, що вони мають рацію, але в мене склалося уявлення, ніби скарги допомагають вивести назовні «отруту» з моєї душі, щоб я могла побачити свої помилки й виправитися. Думаю, на певному етапі це справді було так, але в міру просування в удосконаленні, зростають і вимоги. Якоїсь миті я зрозуміла, що повинна навчитися розпізнавати й усувати образи, не скаржачись на це іншим.
«Але як?» — запитувала я себе. Я була настільки замкнутою людиною, що не могла усвідомити затамованої образи, доки не поскаржуся на це чоловікові чи іншому практикувальнику, і тільки тоді я раптом ясно розуміла, у чому була неправа.
Але цей нещодавній випадок, коли мені вдалося не засмутитися, а відступити на крок назад і подивитися на ситуацію з іншого боку, а не йти за початковою реакцією, довів мені, що скаржитися комусь зовсім не потрібно.
Раніше я багато аналізувала конфлікти, з якими стикалася, але зрештою зрозуміла, що такий аналіз не сильно допомагав мені стати краще — а може, і взагалі не допомагав.
Мені довелося пройти через безліч серйозних випробувань, але останнім часом я почала ставитися до всього простіше і менше турбуватися через дрібниці. Це підвищення відбувалося природно завдяки зосередженому вивченню Фа, стійкому перенесенню труднощів і терпимості до відмінностей інших. Моє серце розширилося, а свідомість природно піднялося на новий рівень.
Потужний вплив розповідей практикувальників про переслідування
Прийнята на рівні штату резолюція, а згодом і законопроєкт щодо проблеми насильницького вирізання органів надали нашій групі широкі можливості для роз'яснення правди під час зустрічей зі співробітниками апарату, представниками влади, а також керівництвом Палати представників і Сенату.
Особливо значущими подіями часто ставали парламентські слухання щодо цих законопроєктів, на яких нам дозволялося виступити з короткими промовами або свідченнями на підтримку законопроєкту. Коли люди з нашої групи, які пережили переслідування, розповідали свої історії, у залі панувала цілковита тиша, і всі уважно слухали. Було видно, як неуважність деяких присутніх змінювалася на глибоке зворушення, співчуття та піднесеність. Завдяки цим реальним особистим історіям слухачі по-справжньому зрозуміли, наскільки злісним є комуністичний режим, і якими добрими та співчутливими — практикувальники Фалунь Дафа.
Кілька років тому було внесено новий законопроєкт на рівні штату, і нас попросили надати свідчення. Я думала, це буде нескладно, адже ми вже неодноразово робили подібне у зв'язку з резолюцією про насильницьке вирізання органів, що була прийнята у 2019 році. Однак один практикувальник, який пережив тортури, переїхав, а інший — цього разу не захотів знову виступати.
Я не знала, що робити, і відчувала розчарування. Це була така чудова нагода, але чи зможемо ми вплинути без свідчень про переслідування з перших вуст? Я не знала, що робити. Мене засмучувало, що інші практикувальники, здавалося, не турбувалися про це, і я подумала, що можливо вони не переживають так, як я.
Зрештою я зрозуміла, що мені потрібно відкинути образи й перестати покладатися на інших — потрібно просто довіритися Вчителю і якщо я так учиню, то все складеться якнайкраще. Незабаром після того, як я виправила своє серце, один практикувальник повідомив мені, що до нашого штату переїхала подружня пара, яка пережила переслідування в Китаї.
Ми зв'язалися з подружжям, допомогли перекласти їхні історії, і вони дали свідчення на слуханнях щодо нового законопроєкту. Кожна їхня розповідь справила величезне враження. Досі пам'ятаю двох людей похилого віку в комітеті, які виглядали особливо благородно. Після свідчень цих практикувальників вони усміхалися та буквально світилися. Після закінчення слухань вони встали зі своїх місць, щоб потиснути руки практикувальникам, які вижили після таких тортур, висловлюючи їм величезну вдячність за мужність.
Побачивши, який вплив це мало, ми згодом запросили цих практикувальників приєднатися до наших зустрічей у Вашингтоні з представниками федеральних органів і їхніми співробітниками. Попри мовний бар'єр, який створює труднощі, і те, що синхронний переклад забирає багато часу, ефект знову був відчутним.
Цю подружню пару ми також кликали до місцевих органів влади. Спочатку вони ділилися своїми історіями, а співробітники, зворушені до глибини душі, починали ставити безліч запитань про Фалуньгун і переслідування, виявляючи справжній інтерес, а не просто виконуючи службові обов'язки.
За цими історіями криється величезна сила, адже вони є реальними й дивовижними проявами мужності та щирої віри в сучасному світі, які допомагають людям миттєво зрозуміти правду про переслідування.
Якщо у вашому регіоні є люди з такими сильними історіями, я закликаю вас використовувати цей підхід, роз'яснюючи справжній стан справ представникам влади та громадським об'єднанням.
Покращення нашої співпраці
З настанов Учителя про те, як успішно організовувати виставу Shen Yun, я зрозуміла, що найважливішим фактором для досягнення успіху в будь-якому проєкті є співпраця й те, наскільки добре ми самовдосконалюємося.
Учитель сказав:
«Фактично те, як іде продаж у цьому районі, є справжнім і відчутним свідченням того, наскільки добре вдосконалюються та координуються практикувальники цього району». («Лекція Закону на міжнародній конференції Фа 2009 року в районі Великого Нью-Йорка»)
У минулому моя співпраця у виконанні роботи з урядом складалася не дуже добре, частково через те, що я не наважувалася ділитися своїми планами з іншими, оскільки боялася, що вони можуть розкритикувати мій підхід чи мою манеру письма тощо.
Однак пізніше я почала застосовувати принцип доброї командної роботи у виконанні своєї ролі координатора з роз'яснення правди представникам влади та пошуку їхньої підтримки. Кілька років тому я запропонувала тим з нашого штату, хто планував поїхати до Вашингтона для зустрічей з офіційними особами, приєднатися до щотижневих онлайн-зустрічей, з попереднім спільним вивченням Фа. З того часу наш штат зазвичай отримує значну кількість листів підтримки щодо мітингу у Вашингтоні. Я вважаю, що це стало можливим завдяки покращеній співпраці.
Кілька років тому, замість того, щоб зустрічатися лише за місяць до мітингу у Вашингтоні, ми почали збиратися щотижня впродовж усього року.
На збори приходить не так багато людей, хоча є чимало таких, хто виявляє готовність за необхідності допомогти з проведенням масштабніших заходів. Але, попри те, що не всі приходять на зустріч, я вважаю, що вони все одно відіграють величезну роль у нашій роботі. Це допомагає нам зосередитися на тому, що ми можемо зробити для роз’яснення правди та краще підготуватися до майбутніх заходів.
Ми також підбадьорюємо одне одного, коли не отримуємо відповіді від чиновників, або пропонуємо спробувати різні підходи. А коли дізнаємося про успіх когось із членів команди, разом радіємо цьому, відчуваючи, що особисті досягнення кожного — це також успіх нашого Єдиного Тіла.
Цього року ми отримали резолюцію на підтримку Shen Yun Performing Arts, співавторами якої виступили кілька представників влади, а також лист від губернатора штату та офіційні прокламації від мерів низки міст.
Один із практикувальників, який працював над отриманням цієї підтримки, також оформив гарний стенд у театрі під час виступів. На виставу прийшли троє членів законодавчих зборів штату, щоб вручити резолюцію, а після перегляду дали чудові інтерв'ю. Я чула, що представники колективу Shen Yun високо оцінили нашу роботу із залучення підтримки. Це було особливо важливо з огляду на те, що ми протистоїмо брехні, яка поширюється в рамках транснаціональних репресій компартією Китаю. Це дуже підбадьорило мене і порадувало результатами нашої командної роботи.
Уже кілька років ми проводимо заходи, присвячені Всесвітньому дню Фалунь Дафа, біля будівлі законодавчих зборів нашого штату, який включає частування та презентацію інформаційних матеріалів для представників, співробітників апарату та громадськості. Щорічно знаходиться близько десяти співавторів резолюцій до Всесвітнього дня Фалунь Дафа, а також різноманітних прокламацій на рівні міст. Багато законодавців, які виступили співавторами резолюцій, приходять на заходи, щоб особисто вручити резолюцію та зробити спільне фото. Це досить простий і приємний спосіб познайомитися з людьми й водночас донести правду до більшої кількості людей у стінах Капітолія.
Губернатор нашого штату щороку надсилає теплий лист на підтримку цього заходу. Він сказав практикувальникам, що наша щирість, сердечність і непохитна вірність своїм переконанням навіть попри труднощі, а також наполегливі й водночас терплячі дії, справді продемонстрували принципи Істина, Доброта й Терпіння.
Дякую, Вам, шановний Учителю. Дякую, співучні.
(Стаття представлена на Конференції Фа 2026 з обміну досвідом удосконалення послідовників Фалунь Дафа в центральній частині США)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
