(Minghui.org) Їнь Чаншен — був видатним даосом періоду Східної Хань у Стародавньому Китаї; чимало свідчень про нього міститься у «Шень Сянь Чжуань» («Життєписах божественних безсмертних») Ге Хуна, який жив за часів династії Цзінь (266 — 420 рр. н. е.).
Він користувався великою повагою та шаною в даоській спільноті не тільки тому, що осягнув Дао і став безсмертним, а й тому, що протягом багатьох років допомагав простим людям, перш ніж серед білого дня піднестися на Небеса. Нижче наведено кілька історій, заснованих на стародавніх переказах про цю легендарну постать.
Походив зі знатної родини, пов’язаної королівським спорідненням, але присвятив себе Дао
Їнь Чаншен народився в Сіньє (сучасна провінція Хенань) у заможній, впливовій і знатній родині, яка вела свій рід від імператриці Їнь Ліхуа, дружини імператора Гуану (5 р. до н. е. — 57 р. н. е.).
Юнаки з таких родин зазвичай робили кар’єру високопоставлених чиновників або воєначальників, але Їнь Чаншен був не таким.
Замість того, щоб прагнути влади, статусу та багатства, він часто дивився на ранкову росу й думав: «Багатство подібне до ранкової роси, яка зникає, щойно сходить сонце, а привілеї — це не більше ніж хмара, яку відносить вітер. Люди, що володіють багатством і статусом, зрештою стають не більше ніж жменькою землі».
Він не бажав миритися з такою долею та почав шукати інший життєвий шлях. Їнь Чаншен почув про шлях до безсмертя, який, як казали, дозволяє повернути молодість і вирватися з кругообігу життя та смерті. Тому він залишив багатство, привілеї та вирушив на пошуки Дао.
Він почув про Ма Міншена, легендарного даоського майстра, який, як казали, досяг безсмертя. Їнь Чаншен знайшов його і став одним із його учнів.
Понад 20 років із повною відданістю служив своєму майстру
Незважаючи на те, що Ма Міншен узяв його до себе, він так і не навчив його жодних секретів мистецтва безсмертя.
День у день, рік у рік, Ма Міншен розповідав лише про речі з життя звичайних людей і ні словом не обмовився про алхімію та вдосконалення безсмертя.
Проте Їнь Чаншен служив своєму наставнику з безмежною повагою та відданістю, старанно виконував повсякденні обов’язки: носив воду, підмітав підлогу, доглядав за вогнищем і виконував іншу чорну роботу.
Кажуть, що в той час понад 10 шукачів безсмертя знайшли Ма Міншена й стали його учнями в надії, що незабаром він відкриє їм секрет вознесіння на Небеса.
Однак минали роки, а їхній наставник, як і раніше, говорив лише про повсякденні речі. Вони поступово втрачали надію та починали скаржитися на свого майстра, називаючи його шахраєм, який обдурив весь світ і здобуває славу нечесним шляхом. Один за одним вони покидали Ма Міншена.
Зрештою залишився лише Їнь Чаншен, який понад 20 років беззаперечно служив Ма Міншену, не виявляючи нетерпіння та сумнівів.
Чого він не знав, так це того, що тривалий процес приготування еліксиру сам по собі був найскладнішою частиною, адже шлях до безсмертя ніколи не давався легко тим, хто був нетерплячим і прагнув швидких результатів.
Справжнє випробування полягало не в підкоренні високих гір чи в подорожі важкопрохідними дорогами, а в здатності витримати понад 20 років самотності й водночас залишатися непохитним у своїй відданості.
Їнь Чаншен не вознісся на Небеса одразу після досягнення досконалості
Одного разу Ма Міншен із широкою усмішкою сказав Їнь Чаншену: «Я не пам’ятаю, скільки людей приходило до мене вчитися, але ти єдиний, хто гідний Дао».
Потім він відвів Їнь Чаншена на вершину гори Цінчен і наказав йому постити та розкласти очищені алхімічні посудини. Після цього він навчив його «Тайцін Шеньдань Цзін» («Священне Писання про Божественний еліксир найвищої ясності»). Коли все було готово, Ма Міншен відплив на хмарі назустріч своїй безсмертній долі.
Їнь Чаншен дотримувався священних писань, збудував скромне житло й присвятив себе алхімії. Зрештою, йому вдалося виплавити еліксир безсмертя.
Він випив трохи й одразу відчув, що його тіло стало легким та енергійним. Його сиве волосся почорніло, зуби, які він втратив, відросли знову, а роки, здавалося, зникли.
Більшість людей, які здійснили подібний подвиг, одразу ж піднялися б на Небеса, але Їнь Чаншен вирішив залишитися у світі людей, бо не міг покинути страждаючих смертних у тлінному світі.
Полегшення страждань і допомога бідним
Окрім алхімії, Їнь Чаншен володів мистецтвом алхімічної трансформації. Він міг перетворювати камінь на золото, але ніколи не використовував це для себе. Він допомагав нужденним і давав їжу тим, хто голодував, одяг тим, хто мерз, непомітно надавав допомогу бідним, хворим, вдовам і сиротам.
Кажуть, що він мандрував у людському світі понад 170 років, але завжди виглядав молодим, як юнак.
Перш ніж піднестися на Небеса, він увічнив свій життєвий досвід у камені, щоб надихнути тих, кому судилося дізнатися його історію.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
