(Minghui.org) Я хотів би поділитися тим, як Учитель Лі Хунчжи милосердно зцілив мене від двох осколкових переломів і захистив під час небезпечних ситуацій.
Підвищення в удосконаленні
Я народився в сільській місцевості на півночі Китаю. Коли я був дитиною, комуністична партія навісила на мого батька ярлик «реакціонер». Його кинули до виправно-трудового табору й перетворили на раба. Наша родина переживала крайню нужду, а батька ми бачили лише раз чи два на рік.
Ми з мамою поїхали до трудового табору, що відвідати його. З наших мізерних запасів їжі мама спекла для нього три великі плоскі коржики. Однак батько отримав лише один із них. Ймовірно, завдяки милості Неба наша родина дивом пережила трирічний період Великого голоду (1959–1961 рр.).
У зрілому віці я поїхав до міста, щоб опанувати ремесло, а потім повернувся до рідних місць і відкрив власну справу. Я багато працював і добре заробляв, але гонитва за славою та багатством підірвала здоров’я і моє, і дружини. У нас обох розвинулося багато хвороб. Дочка теж росла хворобливою. Я страждав на ревматизм, серцево-судинні захворювання, гепатит і хворобу нирок. Навіть влітку я носив бавовняний бандаж для підтримки живота. Ми зверталися за допомогою до великих лікарень Пекіна, але так і не змогли знайти ефективного лікування чи зцілення. Щодня я, змучений і знесилений хворобами, ледве добирався на роботу, і ми часто нарікали, що жодні гроші не можуть позбавити нас від страждань.
У 1998 році сусіди розповіли нам про Фалунь Дафа. Оскільки я був зайнятий бізнесом, то не відразу почав удосконалюватися. Незабаром після того, як дружина почала практикувати Фалунь Дафа, її хвороби зникли. Вона вмикала аудіозаписи лекцій Фа Вчителя, щоб я слухав їх, коли перебував удома. Дружина сподівалася, що я теж незабаром почну вдосконалюватися.
У той час я був залежним від куріння, і викурював по три пачки на день. Одного разу вдома, слухаючи слова Вчителя про куріння, я відчув, що сигарети стали неприємними на смак. Дружина радісно сказала: «Учитель піклується про тебе. Тобі слід почати вивчати Фалунь Дафа». Спочатку я не надав цьому особливого значення. Пізніше, почувши слова Вчителя про куріння вдруге, я відчув, що тепер сигарети мають огидний смак. Я зрозумів, що Фалунь Дафа — і справді надзвичайна й дивовижна практика. Відтоді я почав удосконалюватися.
Коли я читав книгу «Чжуань Фалунь», кожне слово Вчителя торкалося мого серця, і я шкодував, що не почав читати її раніше. Після початку практики Фалунь Дафа мій фізичний і душевний стан кардинально змінилися: усі хвороби зникли, а під час ходьби я відчував неймовірну легкість. Найголовніше — я зрозумів слова Вчителя:
«Людина має повернутися до джерел і віднайти своє істинне „я“ — лише це є справжньою метою людського буття». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Ми з дружиною обоє відновили здоров’я. Прочитавши «Чжуань Фалунь», наша донька теж перестала хворіти. Вона стала енергійною, доброю та розумною дитиною, а також відмінною ученицею. Ми були глибоко вдячні Вчителю за милосердний порятунок, і наша родина наповнилася щастям і радістю.
Страждання від численних переломів, отриманих під час втечі з-під арешту
Після того як компартія почала переслідувати Фалунь Дафа, мене та дружину кілька разів заарештовували й утримували під вартою. Ми твердо дотримувалися своєї віри й рішуче чинили опір «промиванню мізків». Щоразу ми поверталися додому з почуттям власної гідності завдяки підтримці та захисту Вчителя.
Одного разу співробітники «Офісу 610» заарештували дружину прямо на вулиці, а потім прийшли до нашого будинку й почали стукати у двері, щоб заарештувати й мене. Я відправив праведні думки й вибрався через вікно. Після цього мене оголосили в розшук, і я був змушеній переховуватися в різних родичів, щоб уникнути арешту.
Коли настала зима, я ще не міг повернутися додому. Одного сніжного дня, дорогою до співучня, якого щойно звільнили з-під варти, я раптово зіткнувся з групою співробітників «Офісу 610». Вони заарештували мене й доставили до відділення поліції, де для обмеження рухів наділи на праву ногу фіксатор, прикріпивши його до труби опалення. Наступного дня вони збиралися відправити мене до слідчого ізолятора.
Тієї ночі я подумки звернувся до Вчителя: «Учителю, я хочу поїхати до Пекіна зі зверненням на захист Фалунь Дафа». Я сів і спробував витягнути ногу зі сталевого кільця фіксатора. Потім я подумав: «Я хочу, щоб обидва поліціянти заснули». І вони заснули один за одним. Після цього я легко вивільнив ногу — вона немов зменшилася в розмірах.
Я кинувся до дверей і тихо вислизнув із кімнати. Біля входу на першому поверсі я побачив чергового відділення, який спав за столом. Однак у дворі перебував великий собака. Тоді я розвернувся й піднявся на другий поверх, вирішивши вистрибнути через вікно заднього подвір’я, щоб покинути дільницю.
Воно розташовувалося досить високо над землею. Я був упевнений, що впораюся, оскільки раніше мені вже доводилося стрибати з великої висоти. Але коли я виліз і вхопився за раму, вона несподівано вирвалася зі стіни й полетіла вниз. Я з розмаху приземлився сідницями на бетон і не міг поворухнутися. Зробивши кілька спроб, я нарешті спромігся сісти, але встати так і не зміг. Шум розбудив поліціянтів, які вибігли на вулицю й знайшли мене.
Вони доставили мене до районної лікарні. Попри те, що я був повністю знерухомлений і вкрай слабкий, співробітник «Офісу 610» прикував мої руки наручниками, розтягнувши їх між обох боків лікарняного ліжка. Очікуючи на процедури, я випадково почув розмову про те, що того вечора охоронець поліційної дільниці заснув, і масивні сталеві ворота залишилися відчиненими. Мене охопив глибокий жаль. Учитель підготував для мене все необхідне, і я міг би спокійно піти з дільниці цілим і неушкодженим. Але мій страх призвів до такого фіналу.
Мені провели безліч обстежень, зокрема рентген у різних проєкціях. Представники компартії відмовилися повідомляти мені результати. Пізніше знімки приніс хтось із родичів. Діагноз виявився важким: переломи ребер, правої гомілки, а також осколкові переломи таза, нижнього відділу хребта та кульшової западини (поглиблення в тазі, що утримує головку стегнової кістки).
Для багатьох людей подібні травми становлять загрозу для життя, а в найкращому разі можуть вилитися в довічний параліч. «Офіс 610», як відповідальна за цей випадок сторона, повинен нести юридичну відповідальність, оплатити моє лікування в стаціонарі, догляд і витрати на проживання, а також компенсувати моральну шкоду. Однак вони хотіли позбутися мене, оскільки мій стан стрімко погіршувався, і тим самим уникнути відповідальності. Коли я наполіг на поверненні додому, охоронці, ніби боячись, що я передумаю, швидко відправили мене додому.
Зміг стояти вже через день після виконання вправ
Наш будинок було важко впізнати після кількох обшуків. Дружина перебувала у виправно-трудовому таборі, а донька, яка отримала психологічну травму через наші арешти та обшуки в будинку, починала нестримно тремтіти при будь-якому стукоті у двері. Вона також зіткнулася з цькуванням у школі та впала в депресію.
У моїх грудях так сильно боліло, що я не міг дихати, навіть легкий видих завдавав нестерпних мук. Лежачи в ліжку, не маючи змоги поворухнутися, я цитував Фа й шукав у своєму серці пристрасті. Я також згадував труднощі, що трапилися в моєму житті, і те, як мені пощастило знайти порятунок завдяки Вчителю. Я думав, що переніс це лихо лише тому, що хотів висловити свою думку про Фалунь Дафа, і сподівався, що уряд виправить свої помилки, але нарешті усвідомив, що компартія — це демон, а свобода віросповідання, визначена в її Конституції, існує лише на словах.
Перші кілька днів після мого повернення додому співробітники поліції та члени місцевого комітету приходили щодня, щоб знущатися з мене. На четвертий день сивий чиновник компартії та так званий інструктор спробували змусити мене відмовитися від практики, погрожуючи й надалі приходити, щоб зрештою «перевиховати». Хоч я перебував на межі смерті й ледве дихав, він, йдучи, лицемірно кинув на прощання: «Бережи себе. Я ще повернуся». Охоплений болем і не маючи можливості говорити, я відчув приплив гіркоти, почувши його слова.
Після того як вони пішли мене охопив смуток, і в цьому безвихідному становищі я всім серцем тужив за милосердним Учителем. Я сказав Учителю: «Учителю, мене ніколи не зламати. Я буду вдосконалюватися за Фалунь Дафа до самого кінця». Сльози текли по моєму обличчю й наскрізь просочили подушку. Через сильний біль я не міг ані нормально дихати, ані спати протягом кількох днів. Мені здавалося, що я вмираю. У той момент у свідомості промайнула тверда думка: «Я не помру. Я піду за Вчителем і з непохитною рішучістю вдосконалюватимуся за Дафа». Я зміг зменшити біль, неодноразово затримуючи дихання. Я робив це близько пів години, і нарешті заснув.
Наступного дня біль у грудях зник, і мою вдячність Учителю неможливо було висловити словами. Я розумів, що під захистом Учителя пройшов випробування життя і смерті. Того дня я також відчув, ніби з мене шар за шаром здирають плоть, але болю я не відчував. Усе почалося зі ступень, ніби плоть тягнули вгору по ногах; це відчуття тривало весь день. Навіть коли я прокинувся наступного ранку, я все ще мав відчуття здирання в напрямку голови.
Я відкинув ковдру, щоб перевірити, і побачив, що мої раніше масивні ноги перетворилися на шкіру й кістки. Коли я доторкнувся до обличчя, мої колись повні щоки теж відчувалися як шкіра та кістки. Я був вражений. Я важив понад 90 кілограмів, але всього за одну ніч перетворився на скелет. Я зрозумів, що Вчитель очищав карму, накопичену мною за багато життів. Коли я почав набирати вагу, то зрозумів, що Вчитель замінює моє старе тіло новим. Поступово до мене поверталися сили.
Тієї зимової ночі, лежачи в ліжку й дивлячись у стелю, я подумав: «Я хочу робити вправи. Я практикувальник Дафа. Я мушу зараз зробити вправи». Я вирішив спробувати, чого б це не коштувало. Я вхопився за тканинний ремінь поруч зі мною (родич прив’язав один його кінець до труби радіатора, коли доглядав за мною) і, терплячи нестерпний біль у попереку та стегнах, насилу підвівся. Коли я вже збирався схрестити ноги, мене охопили страх і тривога: «Чи зможу я? Чи не зашкодить це моїй зламаній нозі?» Я одразу відкинув ці негативні думки, зціпив зуби й підтягнув ноги в позу лотоса. Кожна кістка в моєму тілі кричала від болю.
Я повторював формулу для «Посилення чудотворних здібностей», коли виконував медитацію. Тільки-но я поставив руки в перше положення, біль повністю зник. Я відчув, як Учитель огорнув моє тіло й розум безмежним милосердям. Поступово я розчинився в енергії Дафа — це було неймовірне відчуття. Приблизно через 40 хвилин я закінчив медитацію й відчув радість. Тієї ночі я міцно спав і прокинувся на світанку.
Наступного дня стан ніг і стегна покращився. Однак будь-який рух усе ще викликав сильний біль. Я подумав: «Я виконав медитацію. Час робити вправи стоячи». З твердою вірою в Учителя, терплячи біль, я сів, підсунувся до краю ліжка й спробував підвестися.
Я встав, нестримно тремтячи від болю. Опираючись ногами на край ліжка, я виконав першу вправу, але поки що не міг нахилятися. На третій день, терплячи біль, я виконав другу вправу «Метод стовпа Фалунь». На четвертий день я продовжив виконувати вправи. На п’ятий день сталося диво: я зміг повільно ходити. Після цього я з кожним днем почувався дедалі краще й відмовився від милиць, які принесли мої родичі. Через місяць я почав виходити на вулицю, щоб роз’яснювати правду, протистояти переслідуванню і допомагати Вчителю рятувати живих істот.
Мій молодший брат досі був обдурений пропагандою КПК. Він глузливо запитав мене: «Чому ти пішов до відділку поліції, щоб вистрибнути з будівлі?»
Я відповів: «Дорогий брате, чому б мені було не стрибнути з дому? Бо вони мене переслідували».
Дізнавшись, що я зміг встати вже наступного дня після того, як почав виконувати вправи Фалунь Дафа, через чотири дні — ходити, а через місяць — вільно переміщатися після осколкового перелому таза, директор ортопедичної лікарні вигукнув: «Це неможливо! Це суперечить здоровому глузду медицини й ніколи не траплялося ніде у світі».
Інший випадок відновлення після осколкового перелому впродовж місяця
23 січня 2001 року комуністична партія інсценувала самоспалення на площі Тяньаньмень, щоб зганьбити Фалунь Дафа та ввести громадськість в оману. Багато людей, зокрема близькі друзі та родичі, почали відчувати ненависть до послідовників Фалунь Дафа, і тим самим чинити на них величезний тиск. Я разом з іншими практикувальниками розповідав людям про Фалунь Дафа та переслідування, а також пояснював, що самоспалення було спланованою брехнею з метою очорнити Фалунь Дафа та піддати послідовників Дафа репресіям. Рятуючись від переслідування, я був змушений знову покинути свій дім.
Взимку 2004 року, усе ще переховуючись, я приєднався до практикувальників, що виготовляли та поширювали матеріали з правдою про переслідування. Одного дня я поїхав відвідати практикувальника в іншому районі, щоб передати йому нещодавно опубліковану лекцію Вчителя, аби він міг зробити копії для практикувальників свого району. Я їхав на мотоциклі дорогою вздовж дамби. Північний вітер завивав і сильно дув зліва, тож мені доводилося сильно нахилятися вліво, щоб утримати рівновагу. Раптом я побачив вантажівку, що їхала назустріч, вщерть завантажену дерев’яними дошками. Коли вона зрівнялася зі мною, напрямок вітру різко змінився, і я з гучним гуркотом врізався в борт вантажівки. Мене разом із мотоциклом відкинуло назад, і я впав на узбіччя дороги. Я нечітко пам’ятаю, як вантажівка зупинилася, після чого я втратив свідомість.
Не знаю, скільки часу минуло, поки я прийшов до тями й виявив, що лежу на узбіччі. Вантажівки вже не було, а лобове скло мотоцикла розбилося на друзки. Повз суцільним потоком проносилися машини та проходили пішоходи, але всі вони удавали, ніби не помічають мене, і ніхто не запропонував допомоги. Я відчував, що мої ліве ребро та ліва нога зламані. Переборюючи біль, спираючись на одну ногу, я з великими зусиллями підняв мотоцикл. Спираючись на кермо, я почав відправляти праведні думки. Потім я спробував завести двигун, і він завівся з першої спроби! Я подякував Учителю. З великими зусиллями піднявши понівечену ногу, я сів на сидіння, і мотоцикл довіз мене до будинку мого співучня.
Коли я прибув, то не міг встати з мотоцикла. Четверо практикувальників занесли мене в будинок і поклали на ліжко. Вони сказали мені спочатку відпочити. Я відповів: «Це втручання! Ми не можемо з цим миритися. Давайте зараз скопіюємо нову лекцію». Від болю я знепритомнів, поки практикувальники копіювали нову лекцію. Коли я прийшов до тями, то вже перебував у будинку іншого практикувальника.
Переломи ноги та ребра виявилися важчими за попередні, і біль був сильнішим. Судячи з форми ноги, я зрозумів, що це знову осколковий перелом. З огляду на минулий досвід, я був упевнений, що впораюся з цим. Я твердо вірив в Учителя і заперечував переслідування старих сил. Я щодня читав Фа, відправляв праведні думки та шукав у собі пристрасті. Коли я відновлював виконання вправ, то почав із медитації. Завдяки підтримці Вчителя після медитації я зміг встати. Після цього я продовжував долати перешкоди та зрештою зміг виконати всі п’ять комплексів. Через місяць я знову вийшов на вулицю, сповнений енергії, щоб підтверджувати Фалунь Дафа.
Пізніше один практикувальник розповів мені: «Дізнавшись про аварію, ми щодня відправляли праведні думки, щоб допомогти тобі одужати. Але старі сили були незадоволені й намагалися нам завадити. Один із них гнівно сказав: „Не відправляйте для нього праведні думки! Ви знаєте, чому з ним стався цей випадок? У своєму минулому житті в одному бою він убив понад 30 осіб. Чому ви піклуєтеся про таку людину?“ Я відповів їм, що ми відправляємо праведні думки на допомогу нашим співучням, згідно з Фа Вчителя:
„Справи іншого учня — це твої справи, а твої справи — це його справи“. („Лекція Закону на конференції Фа 2002 року в місті Вашингтоні“)»
Він сказав: «Спочатку в нас боліли спини, і після кожного відправляння праведних думок ми відчували себе абсолютно виснаженими».
Я був вдячний співучням за допомогу. Крім того, я глибше усвідомив, як важливо цінувати ті труднощі й страждання, яких Учитель зазнав заради нашого порятунку! Щоразу, коли я згадую ці два випадки й думаю про захист Учителя, на очі навертаються сльози.
Висновок
Завдяки підтримці та захисту Вчителя, практикуючи Фалунь Дафа, я відновив своє здоров’я. Крім того, я перетворився з запальної та егоїстичної людини на людину з добрим серцем, яка ставить інтереси інших на перше місце.
За останні понад двадцять років мені довелося пережити чимало труднощів через переслідування з боку комуністичної партії, і мій шлях удосконалення був непростим. Однак у душі я відчуваю спокій і радість. Я зміг дійти до цього моменту лише завдяки захисту Вчителя, настановам Дафа та допомозі співучнів. Мій досвід здобуття нового життя в безвихідних ситуаціях доводить, що Фалунь Дафа — це справді праведна практика, Великий Закон Усесвіту.
Дякую Вам, Учителю, за очищення моєї душі!
Дякую Вам, Учителю, за те, що подарували мені нове життя!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.