(Minghui.org)
Вітаю Вас, шановний Учителю! Вітаю співучнів!
Я хотів би скористатися рідкісною нагодою взяти участь у 23-й конференції Фа з обміну досвідом удосконалення практикувальників материкового Китаю на сайті Minghui, щоб доповісти Вчителю про свої успіхи та поділитися досвідом удосконалення зі співучнями.
«Я змінила своє ім’я у WeChat на те, яке ви мені запропонували»
На початку травня я поїхав до сусіднього села, щоб відремонтувати будинок подружжя. Я дізнався, що чоловік і дружина нещодавно повернулися із Шанхая. Вони були ще не літніми людьми й багато часу проводили, спілкуючись у WeChat. Спочатку я подумав, що роз’яснити їм правду, можливо, буде непросто, адже вони були відносно молодими й жили у великому місті. Однак як практикувальник Дафа я вірив, що незалежно від того, які люди мені трапляються, насамперед маю добре виконувати свою роботу, власними вчинками демонструвати красу принципів Істина, Доброта, Терпіння, а потім шукати нагоду роз’яснити їм правду.
Наступного дня така нагода з’явилася. У гості прийшов тесть господаря будинку. Після обіду подружжя пішло просіювати пісок, а я залишився з літнім чоловіком. Я заговорив із ним про вихід із компартії Китаю та її молодіжних організацій. Він сказав, що хтось уже розповідав йому про це раніше, але він так і не наважився вийти.
Я пояснив йому, що в початковій школі, вступаючи до піонерської організації, ми присягали на вірність компартії. Тепер важливо анулювати цю клятву, вийшовши з організації. Звільнившись від неї, людина зможе отримати захист і уникнути лиха. Наприкінці я додав, що наша зустріч того дня була невипадковою і що я щиро хочу поділитися з ним цією інформацією.
Вислухавши мене, він сказав: «Тепер я розумію. У молодості, коли я був юним піонером, то носив червону краватку. Я дослухаюся до вашої поради й вийду з цієї організації».
Коли він пішов, я знову взявся до роботи. До кімнати зайшла його донька й запитала, про що ми розмовляли. Я розповів їй правду й запропонував також вийти з КПК та її організацій, скориставшись псевдонімом замість справжнього імені.
У цей момент увійшов її чоловік і почув нашу розмову. Я пояснив усе йому. Я сказав, що в них щаслива родина, вони подорожують, живуть у великому місті, мають багато дітей і онуків-близнюків. Я наголосив, що дізнатися про можливість вийти з партійних організацій — це благословення. Подружжя радо погодилося вийти з партії.
Потім жінка дістала телефон і показала мені відео зі своїми онуками. Я усміхнувся й сказав: «Ви вже показували мені їх, коли я прийшов. Не будемо витрачати на це забагато часу, адже мені потрібно працювати».
Коли я згадав про роботу, вони розповіли, що до мене найняли іншого підрядника, але він працював дуже повільно, тому вони звільнили його вже через два дні. Вони сказали, що я чесний і завжди виконую додаткову роботу.
Я усміхнувся й запитав: «Ви це помітили?»
Жінка відповіла: «Ми жили й працювали у великих містах. Ми бачимо різницю».
Я розповів їм, що наш Учитель наставляє нас керуватися принципами Істина, Доброта, Терпіння, бути хорошими людьми й насамперед думати про інших. Я сказав, що завжди однаково працював з усіма замовниками й намагався заощадити їм гроші, де це було можливо. Тому я виконував свою роботу з чистим сумлінням.
Вони сказали, що вірять мені.
На третій ранок я знову прийшов, щоб продовжити ремонт. Жінка сказала: «Ім’я, яке ви вчора запропонували мені [для виходу з КПК], дуже гарне. Я змінила своє ім’я у WeChat на те, яке ви мені вибрали, і надалі користуватимуся ним».
Потім вона звернулася до чоловіка: «Ти теж можеш змінити своє ім’я у WeChat. Ім’я, яке він тобі запропонував, теж дуже гарне».
Чоловік усміхнувся й сказав: «Ти маєш рацію. Я його зміню».
Спочатку я думав, що роз’яснити цим людям правду буде непросто. Однак за допомогою Вчителя мені вдалося допомогти всій родині прийняти правду й вийти з компартії та її молодіжних організацій. Вони навіть змінили свої імена у WeChat! Я відчув, що завдяки Дафа ці люди справді отримали шанс на порятунок.
Проблема криється в мені
Через кілька днів я вирушив до іншого будинку, щоб відремонтувати ванну кімнату. Коли я прийшов, то помітив, що господиня мала проблеми зі здоров’ям і їй було важко пересуватися.
Я сказав подружжю: «Мені завжди шкода людей із поганим здоров’ям. Коли мені було трохи за тридцять, я й сам страждав від багатьох хвороб. Але після того, як почав практикувати Фалунь Дафа, усі мої хвороби зникли. За останні 27 років я жодного разу не приймав ліків і не звертався до лікарні. У наш час рідко зустрінеш людину, яка могла б прожити 27 років без ліків. Зараз багато людей хворіють, та й стихійних лих, здається, побільшало».
Подружжя мовчки слухало, і я продовжив: «Фалунь Дафа вчить людей жити за принципами Істина, Доброта, Терпіння й бути хорошими людьми. Через переслідування, розпочате [колишнім лідером компартії Китаю] Цзян Цземінем, багато людей втратили можливість отримати користь від практики Фалунь Дафа. Я сам отримав від неї величезну користь, тому хочу поділитися з вами своїм досвідом. Якщо ви запам’ятаєте слова „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао)“, а також вийдете з усіх партійних організацій, до яких, можливо, вступали раніше, ваша родина отримає благословення й захист».
Подружжя все зрозуміло й погодилося вийти з організації юних піонерів. Старший брат господаря, який допомагав по господарству, також погодився вийти.
Наступного дня, коли я працював у ванній кімнаті, господар звернувся до мене: «На кухні біля плити в мене розбилося кілька плиток. Це не входить до ваших обов’язків, але чи не могли б ви їх полагодити?»
Я відповів: «Якщо зможу, то обов’язково полагоджу. Мій Учитель учить нас бути хорошими людьми».
Він сказав: «Кілька днів тому мій дядько робив ремонт у своєму будинку. Він хотів, щоб майстер використав залишки плитки в невеликому підсобному приміщенні, але той відмовився. Тоді дядько попросив його хоча б нарізати плитку за потрібними розмірами, але майстер і цього не захотів робити».
Я сказав: «Було б добре, якби більше людей практикували Фалунь Дафа й більше дбали про інших».
Того ж дня після обіду я майже закінчив гідроізоляцію ванної кімнати, коли раптом відчув сильний біль у попереку. Я ледве міг рухатися. Господар будинку теж це помітив.
Я подумав: «Мабуть, у моєму удосконаленні щось не так, якщо старі сили змогли створити мені перешкоди».
Мені вдалося завершити роботу, що залишилася. Перед тим як піти, я сказав господарям, що повернуся наступного ранку, щоб укласти плитку, і пояснив, як заздалегідь приготувати розчин.
Повернувшись додому, я розповів дружині про те, що сталося. Вона запитала, чи зможу я завтра працювати. Я відповів: «Я вже сказав їм, щоб вони приготували розчин рано-вранці. Мені стане краще, щойно трохи посплю».
Наступного ранку під час виконання вправ я виявив, що через біль не можу присідати. Я зателефонував господареві й попросив його не замішувати розчин, доки я не приїду.
Я почав дивитися в себе: «Якщо виникла проблема, насамперед потрібно подивитися в себе. Раніше, коли я працював у чиємусь будинку, то намагався добре виконати роботу, а потім роз’яснював правду про Дафа. У цьому будинку я робив так само. Чому ж усе сталося саме так? Я вже розповів їм про Фалунь Дафа й про те, як практика поліпшила моє здоров’я. Я не можу допустити, щоб люди погано думали про Дафа. Що б не сталося, сьогодні я маю туди поїхати».
Коли я приїхав, то побачив, що господар будинку та його старший брат уже змішали пісок із цементом, але ще не додали води. Обидва сказали, що, якщо в мене болить спина, не варто змушувати себе працювати.
Я відповів: «Навіть без води цемент затвердіє. Це буде марна трата. Додавайте воду. Я почну працювати, а якщо справді не зможу, то піду додому й відпочину».
Коли я почав укладати плитку, то весь час дивився в себе. І тут зрозумів, що мною оволоділо почуття гордості. Останні два дні ця родина без упину хвалила мене за добре виконану роботу. І роз’яснювати їм правду було дуже легко. Раніше я пам’ятав, що кожен успіх — це результат підтримки Вчителя. Але цього разу через численні похвали я запишався. Я мало не забув, що став хорошою людиною завдяки практиці Фалунь Дафа. Так у мене виникла пристрасть до похвали.
Усвідомивши це, я здригнувся: «Невже саме моя пристрасть до похвали й спричинила ці перешкоди?»
У цей момент підійшла дружина господаря й запитала: «Ви можете працювати? Якщо ні, то нічого страшного. У нас є знеболювальні пластирі та ліки. Давайте ми вам їх принесемо». Я чемно подякував їй, але відмовився. Чоловік і його брат також зайшли до ванної кімнати й сказали: «Ти так швидко працюєш! Половина цієї стіни вже готова. Не поспішай і побережи себе». Я усміхнувся й відповів: «Усе гаразд. Ви ж бачите, що мені вже набагато краще».
Я подолав це випробування, подивившись у себе й виявивши свою пристрасть. Ця родина отримала шанс на порятунок, а ремонтні роботи також успішно завершилися. Я щиро вдячний Учителю за те, що він із таким милосердям рятує мене. Я також зрозумів, що в процесі вдосконалення потрібно щомиті висувати до себе високі вимоги. Навіть найменше послаблення старанності може призвести до випробувань, а це збільшує тягар, який несе Вчитель.
Неочікуване випробування
Одного вечора наприкінці червня цього року, щойно я завершив відправлення праведних думок опівночі й збирався лягати спати, прийшов співучень Бін. Він сказав: «Після сьогоднішнього вивчення Фа Чжана й Чжоу забрала місцева поліція, і вони досі не повернулися. Я хотів би, щоб завтра вранці ти пішов із нами до поліційної дільниці й вимагав їх звільнення».
Ми вирішили піти наступного ранку. Я ще деякий час відправляв праведні думки, лежачи в ліжку, і просив Учителя допомогти практикувальникам, які опинилися в біді. Я перестав думати про своїх родичів, які також потрапили в скрутне становище. Я думав лише про практикувальників загалом, про те, як рятувати людей і як за допомогою праведних думок покласти край злому переслідуванню. Коли о третій годині ночі задзвонив будильник, ми з Біном просто зібрали речі й вирушили в дорогу.
Ми прибули до будинку практикувальника Чжана в місті за двадцять хвилин до шостої ранку. Ми вирішили трохи почекати й о шостій відправити праведні думки, перш ніж вирушити до поліційної дільниці. Однак невдовзі після нашого прибуття Чжан повернувся додому й розповів, що його звільнили після опівночі, але Чжоу знепритомнів і зараз перебуває у відділенні інтенсивної терапії. Поліція погодилася взяти на себе всю відповідальність і оплатити витрати на лікування.
Ми взяли із собою трохи готівки й поспішили до лікарні. Щойно лікар, який лікував Чжоу, заступив на зміну, він повідомив його родичам про стан пацієнта й заявив: «Учора ввечері оплата не надійшла. Вам потрібно зараз погасити заборгованість, і лише після цього можна буде продовжити лікування». Родичі зателефонували до місцевого поліційного відділку, але ніхто не відповів.
Ми зрозуміли, що місцева поліція намагається ухилитися від відповідальності. Я сказав: «Ми не можемо просто сидіти тут і чекати. Нам потрібно знайти начальника поліційної дільниці. Якщо він не погодиться оплатити лікування, ми не підемо з відділку». Родичі Чжоу також не злякалися й одностайно відповіли: «Ми згодні».
Прибувши до місцевого поліційного відділку, родич Чжоу сказав охоронцеві: «Нам потрібно поговорити з начальником відділку. Наш родич перебуває в лікарні в критичному стані». Охоронець відповів, що начальника немає на місці. Я запитав: «Цей інцидент стався в поліційному відділку минулої ночі. Невже ніхто не повинен за це відповідати?» Охоронець зателефонував, щоб отримати вказівки, і невдовзі до нас вийшло кілька поліціянтів. Серед них був один із тих, хто брав участь в арешті та допиті.
Я запитав його: «Скажіть, який закон порушив цей молодий чоловік? Чому ви увірвалися до нього додому й забрали його до поліційного відділку?» Перебивши мене, він запитав: «А ви знаєте, що він накоїв?»
Не погодившись із його аргументами, я відповів: «Я знаю, що він доставляє їжу клієнтам, щоб заробляти на життя й утримувати родину».
Поліціянт згадав, що Чжоу поширював «певні матеріали», але навмисно уникав згадки про Фалунь Дафа. Очевидно, він усвідомлював, що для переслідування Фалунь Дафа немає жодних правових підстав.
Я сказав: «Ви стверджуєте, що він порушив закон. То який саме закон він порушив? Не думайте, що звичайні люди нічого не знають про закон. Те, що ви робите, незаконно. Поліція повинна служити народу, а не за власним свавіллям і без жодних підстав заарештовувати людей».
На той час до поліційного відділку з різних питань прийшло вже багато людей. Побоюючись, що інші можуть нас почути, один із поліціянтів попросив мене не говорити так голосно. Інший спробував залякати нас, заявивши: «Він порушив закон, поширюючи матеріали про Фалунь Дафа». І лише тоді, після стількох ухилянь, вони нарешті вимовили слова «Фалунь Дафа».
Упродовж усієї розмови з ними я зберігав спокій і гідність, не виявляючи ні улесливості, ні зверхності. Я сказав їм: «Люди повинні чинити добро й уникати поганих учинків. Це закон Усесвіту: за добром і злом неодмінно настають відповідні наслідки. Я наполегливо закликаю вас негайно поговорити з начальником відділку, адже на кону людське життя».
Завдяки невпинній підтримці Вчителя й потужним праведним думкам співучнів з усього регіону ми не відчували страху. Мої праведні думки ставали дедалі сильнішими, і я рішуче вимагав від поліції оплатити витрати на лікування Чжоу.
Через деякий час поліціянт повернувся й сказав: «Гроші переказано, тепер можете йти». Ми відразу зв’язалися з лікарнею, але там відповіли, що гроші ще не надійшли. Родичі Чжоу наполягали: «Ми не підемо, доки питання не буде вирішено».
Поліціянт відійшов за ріг, щоб зателефонувати ще раз. За кілька хвилин він повернувся й повідомив, що гроші переказано. Щойно кошти надійшли, лікарі розпочали лікування. Перед відходом я сказав поліціянтам: «У житті потрібно робити більше добрих справ». Вони промовчали, опустивши голови, й повернулися на свої пости.
Це було несподіване й надзвичайно злісне випробування. Без захисту Вчителя мені було б украй важко його пройти. За допомогою Вчителя й завдяки праведним думкам співучнів ми вели боротьбу між добром і злом і зрештою знищили злі чинники в нашому районі. Через кілька днів Чжоу повернувся додому.
Я практикую Фалунь Дафа вже 27 років і глибоко усвідомлюю велич Учителя й Фа. За той обмежений час, що залишився до завершення Виправлення Закону, мені потрібно добре вдосконалюватися, щоб допомогти ще більшій кількості людей дізнатися правду й здобути щасливе та світле майбутнє. Я докладу всіх зусиль, щоб і надалі добре виконувати три справи, і повернуся додому разом з Учителем.
Дякую Вам, милосердний Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
