(Minghui.org) Мені понад 60 років, у червні 1995 року я почав практикувати Фалунь Дафа (Фалуньгун).
У травні 1995 року я взяв у колеги книгу «Збірник матеріалів про Фалуньгун». У ній розповідалося про те, як Учитель дистанційно, на кількох радіостанціях і під час лекцій лікував слухачів від хвороб. Прочитавши цю книгу, я зрозумів, що надприродні явища, про які в ній згадувалося, доводять, що милосердя, про яке йдеться у вченні Будди, — це не просто доброта звичайних людей. Ця книга пробудила в мені великий інтерес до Фалуньгун.
Однак я, як і раніше, був дуже обережним, оскільки на той час було багато фальшивих майстрів цігун. Після першого знайомства з Фалунь Дафа я прочитав книгу «Фалуньгун». Згадані в ній буддійські та даоські традиції, а також відомості про доісторичну цивілізацію повністю змінили моє колишнє уявлення. Я відчув, що в цій книзі справді є сенс.
Під час читання книг Дафа я відчував дуже сильне тепло. Навіть коли в кімнаті було холодно, мені було так спекотно, що доводилося знімати верхній одяг шар за шаром. Навіть коли на мені залишилася лише майка, мені все одно було спекотно.
Я досі пам’ятаю, що в той момент мені було так спекотно, що важко було дихати. Я не розумів, чому читання книги так на мене впливає. Лише через кілька років я усвідомив, що насправді це сталося завдяки милосердю Вчителя! Це була найбільша милість Учителя до живих істот, незрівнянна ні з чим у цьому світі.
Потім я пішов на заняття, організовані місцевим консультаційним пунктом, щоб переглянути відеолекції Вчителя. Після третьої лекції я почав виконувати всі п’ять вправ. Прослухавши всі лекції, я, як і багато інших практикувальників, відчув, що Фалунь Дафа — це практика, на яку я так нетерпляче чекав, незважаючи на заплутаність і безцільність свого життя. Я хотів осягнути Фа. Учитель говорив про повернення до нашого первісного, істинного «я» та нашої первісної природи — це і є найвища мета життя.
У той час щойно вийшла книга «Чжуань Фалунь», і керівник консультаційного пункту привіз із Пекіна лише кілька примірників. Книг не вистачало на всіх практикувальників, але коли я сказав, що хочу прочитати цю книгу, він без вагань простягнув мені свій примірник. Завдяки цьому практикувальнику, який особисто відвідував лекції Вчителя, я побачив, наскільки благородно він поводився та спілкувався з людьми.
Поїздка до Чанчуня
Наприкінці квітня 1996 року, коли я практикував Дафа вже близько року, до нашого району переїхала практикувальниця з Чанчуньського педагогічного університету. Вона рано почала практикувати Дафа й була пов’язана з консультаційним пунктом у Чанчуні. Оскільки кількість практикувальників у нашому районі зростала, вона обговорила з керівниками консультаційних пунктів у Чанчуні та нашому районі можливість організувати поїздку для всіх практикувальників до Чанчуня на травневі свята.
Усі дуже хотіли поїхати до Чанчуня, тому консультанти допомогли нам усім придбати квитки на поїзд. Увечері 30 квітня ми сіли в поїзд. Ми зайняли два вагони, але лише координатор консультаційного пункту та ще один практикувальник особисто відвідували лекції Вчителя. Решта були новачками.
Вранці 1 травня ще до світанку ми прибули на залізничний вокзал Чанчуня, де нас уже чекали кілька молодих практикувальників. Нас розділили на три групи, і практикувальники повели нас у різні місця.
Мою групу вела аспірантка, і вона привела нас до парку Перемоги. Ми знову й знову перечитували Фа Вчителя і, звісно ж, відчували особливу повагу до того місця, де Вчитель уперше проповідував Фа.
Ми зупинилися на відкритому майданчику в парку, прямо біля підніжжя самотнього пагорба. Наш гід сказала, що саме тут Учитель уперше публічно проповідував Фа. Потім ми виконали вправи разом із місцевими практикувальниками, які приходили один за одним. Енергетичне поле було неймовірно потужним, я ніколи такого не відчував. Після виконання вправ ми провели коротку зустріч із місцевими практикувальниками, на якій поділилися досвідом, а потім вирушили до гостьового будинку, який для нас підготували практикувальники з Чанчуня.
О 10-й ранку молодий практикувальник повів нас до Цзіліньського університету на конференцію з обміну досвідом. Цзіліньський університет — це ще одне місце, про яке Вчитель згадував у своїх лекціях. Прибувши до університету, ми зібралися в аудиторії з викладачами та професорами й слухали їхні розповіді про те, як вони отримали Фа.
Викладач в окулярах розповіла, що на початку практики Дафа вона ще не усвідомлювала всю серйозність вчення Вчителя про те, що ми маємо практикувати лише один метод удосконалення. І тому поширювала серед практикувальників книгу про інший метод цігун. Учитель згадав про це в шостій лекції «Чжуань Фалунь»:
«Один з наших учнів гортав книгу із цігун, а з неї вискочила велика змія». (Лекція шоста, Чжуань Фалунь)
Ця практикувальниця була тією самою ученицею, про яку йшлося в цій лекції. Вона сказала, що в «Подорожі на Захід» монах Тан вирушив у дорогу за священними писаннями, бо в нього не було Фа, яке могло б направляти його вдосконалення. Але в практикувальників Дафа є книги Вчителя, тому нам потрібно лише спрямувати своє серце на вдосконалення. Нам не потрібно, як ченцю Тану, подорожувати світом. Багато хто з нас перейнявся її словами, і всі аплодували їй.
Того вечора ми вивчали «Чжуань Фалунь» разом з університетськими професорами, викладачами та студентами. Для тих із нас, хто приїхав із невеликих міст, було новим і дуже зворушливим бачити, що серед практикувальників у Чанчуні так багато високоосвічених людей, зокрема університетських викладачів, професорів та аспірантів, які активно практикують Дафа.
Наступного ранку один практикувальник із Чанчуня відвів нас до Чанчунського зоопарку та ботанічного саду, щоб там обмінятися досвідом з місцевими практикувальниками. Незважаючи на те, що прийшло не так багато практикувальників, ми багато чого почерпнули з цього обміну досвідом. Одна місцева практикувальниця розповіла, що координатор цього консультаційного пункту — це та сама людина, про яку Вчитель згадав у наступному уривку з «Чжуань Фалунь»:
«Коли я викладав Закон і навчав практики в місті Тайюані, на курси прийшла жінка, якій за п’ятдесят. Вона йшла на лекцію разом зі своїм чоловіком. Коли вони, переходячи вулицю, дійшли до середини проїзної частини, з величезною швидкістю промчало легкове авто, а його дзеркало заднього огляду раптом зачепило одяг жінки. Авто протягло жінку понад десять метрів, після чого її жбурнуло на землю». (Лекція четверта, Чжуань Фалунь)
Та літня жінка була дружиною цього практикувальника. Вони приїхали до Тайюаня, щоб послухати лекцію Вчителя, тоді й стався цей випадок.
Потім 90-річна жінка розповіла про чудеса, які сталися з нею після того, як вона знайшла Фа. У цієї жінки багато років була викривлена спина, вона була зігнута під кутом 90 градусів, і вважалося, що це невиліковно. Вона роками жила з такою згорбленою спиною. Одного разу, після того, як вона почала практикувати Фалунь Дафа, їй здалося, що хтось покликав її ззаду, і вона обернулася. На її подив, ніхто її не кликав, але її спина раптово випрямилася.
Ми всі були свідками того, як ця літня жінка сиділа з гідністю, і її спина вже не була болісно зігнута. Вона розповідала про свої неймовірні переживання спокійно й стримано.
Дивовижні події
Після нашого повернення з Чанчуня багато нових практикувальників почали активно вивчати й поширювати Фа. Ми виходили на вулиці, щоб поширювати Фа, організовували зустрічі нових практикувальників для спільного вивчення Фа, допомагали людям освоювати вправи та проводили зустрічі для обміну досвідом.
За цей час я пережив багато дивовижних випадків у своєму вдосконаленні. Наприклад, коли готувався до показу записів закордонних лекцій Учителя, я сам переглядав відео. Коли дивився лекцію Вчителя по телевізору, то побачив, як Фалунь вилітають з екрана, немов сніжинки. Це чудове бачення дуже мене надихнуло.
Іншого разу я попросив у сусіда відеомагнітофон, і він охоче погодився дати. Однак у магнітофоні залишилася відеокасета. Коли я спробував її відтворити, вона не вмикалася, і зрештою стрічка заплуталася. Тоді я зрозумів, що це було порнографічне відео, і Вчитель не хотів, щоб я його побачив.
Одного разу влітку 1997 року я увімкнув запис конференції з обміну досвідом удосконалення практикувальників Дафа в Цзіньчжоу для співучнів, які прийшли до мене додому. Багато хто побачив, як знаки Тайцзі на емблемі Фалунь, розташованій за практикувальниками, які ділилися своїм досвідом, розкрилися, немов двері, і з них вийшло Тіло Закону Вчителя (Фашен).
У той час мені було дуже важко практикувати медитацію, і я не міг довго сидіти в позі лотоса. Уже через 10 хвилин у мене так сильно боліли ноги, що я відчував, ніби ось-ось знепритомнію. Коли я медитував, ноги ставали темно-фіолетовими, і люди казали, що в мене занадто багато карми.
Я поставив собі за мету медитувати по пів години, щоб довести, що я чогось вартий. Потім в одній із закордонних лекцій Учитель згадав ситуацію, схожу на мою, про постановку цілей під час медитації. Я був вражений і зітхнувши, сказав: «Здається, Учитель поруч зі мною і спостерігає за тим, як я медитую. Він знає все про мою ситуацію!»
Коли закінчував медитацію та вправи, я бачив, що портрет Учителя на стіні стає яскравим і реалістичним, він немов оживає, мерехтить та переливається. Пізніше я зрозумів, що не варто приділяти стільки уваги портрету Вчителя, бо це може перерости в пристрасть.
Переслідування
20 липня 1999 року колишній лідер компартії Китаю Цзян Цземінь, охоплений заздрістю, розпочав шалену кампанію переслідування Фалуньгун. Практикувальники масово вирушали до Пекіна, щоб виступити на захист Фалуньгун. 21 липня я теж поспішив до Пекіна, але вранці 22 липня мене затримала пекінська поліція. Разом із багатьма іншими практикувальниками, які приїхали до Пекіна, мене силоміць посадили в автобус і відвезли на стадіон «Фентай».
На пекінському стадіоні «Фентай» практикувальники, які заповнили трибуни, різко контрастували з озброєними поліціянтами, які оточували стадіон. Практикувальники Фалунь Дафа демонстрували виняткову організованість, зберігали урочистість і дисципліну, яка природно формувалася без чийогось керівництва та наказів. А озброєні поліціянти — підрозділ, навчений військовій справі й очолюваний офіцерами, — робили це лише в присутності командира, який ними керує.
Коли ми хором читали «Лунь Юй» і вірші зі збірки «Хун Їнь» Вчителя, ми були єдині й звучали в унісон. Це було чудове видовище, створене практикувальниками з усього Китаю, які ніколи раніше не зустрічалися. Для тих, хто це бачив, ця сцена назавжди залишиться в пам’яті.
Учитель наставляє нас:
«Якщо вдосконалюватися як на початку, ви неодмінно досягнете успіху…» («Удосконалення за Дафа є суворим»)
Учитель багато разів згадував про це у своїх лекціях. Коли ми вперше прослухали лекції Вчителя, то відчули й зрозуміли, що повертаємося до свого первісного, істинного «я». Самовдосконалення допомагає нам повернутися до нашої вродженої природи, виконати нашу обітницю слідувати за Вчителем додому та виконати нашу місію з порятунку живих істот.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
