До попередньої частини


(Minghui.org) Музика завжди була невіддільною частиною традиційної китайської культури. Як зазначено в «Лі цзі» («Книзі обрядів»), «Чеснота — основа людяності, а музика — зовнішній прояв чесноти».

Тобто музика створювалася і передавалася не лише для того, щоб гармонізувати Небо та Землю, а й для виховання характеру та піднесення душі.

Епоха Китайської Республіки

Під впливом сучасних течій традиційна музика та ритуали в перші роки існування Китайської Республіки були значною мірою забуті. Коли Чан Кайші у 1949 році відвідав президента Філіппін Ельпідіо Кіріно, він зазначив, що його захоплення — музика та природа.

У книзі «Китайська культура та музична освіта Китаю» тайванський музикант Хе Мінчжун згадував: «Після того, як генералісимус Чан Кайші відновив виконання своїх обов'язків на Тайвані, він влаштовував державні банкети для глав держав, які приїжджали з візитами. Серед них були президент Південної Кореї Лі Син Ман, президент В'єтнаму Нго Дінь Дьєм, президент Філіппін Карлос П. Гарсія та президент США Дуайт Д. Ейзенхауер.

Після кожного банкету генералісимус запрошував національний оркестр виконати музику, і жодних інших розваг не передбачалося. Перед виступом він говорив з гостями про витонченість та красу китайської музики. А після концерту супроводжував їх за лаштунки, щоби показати різні музичні інструменти, які використовувалися в національному оркестрі. З цього можна побачити його інтерес до традиційної китайської музики та повагу до неї».

Щоб розвивати музичну освіту, Чан Кайші поновив документ «Додаткові пояснення до двох розділів про принципи народного добробуту: освіту та музику». Він виступав за включення музичної освіти до національної системи навчання та планував створення музичних факультетів в університетах, у початкових та середніх школах. Він також часто був присутній на конфуціанських ритуалах, під час яких звучала класична музика та фотографувався з музикантами та танцюристами.

Хоча Чан Кайші зазвичай сприймається як військовий лідер, численні історичні документи та записи з щоденників свідчать про його щиру любов до музики. Він згадував, що в десять років мати навчала його обрядів шанування предків, підкреслюючи, що кожен рух має відповідати ритму музики.

1968 року Чан Кайші відвідав храм Конфуція в Тайбеї, щоб послухати ритуальну музику. Після церемонії він сфотографувався із виконавцями. «Після перегляду конфуціанського ритуалу я ще глибше усвідомив силу впливу обрядів та музики. Вони формують характер людини та сприяють гармонії в суспільстві. Гармонійні рухи та витончені мелодії надихають і спонукають до доброчесної поведінки, — зазначив він. — Тому школи всіх рівнів мають приділяти особливу увагу вихованню, ритуалам та музиці».

Протягом усього життя Чан Кайші неодноразово наголошував на важливості музики для суспільства, освіти та армії.

У публікації 1934 року він писав: «Сучасні чиновники повинні розуміти, що чиста та благородна музика формує характер, виховує моральність, заспокоює в скорботі та надихає на високі прагнення. Вона дає духовний притулок і втіху, непомітно усуваючи багато бід і сприяє поступовому розвитку всього суспільства».

У тому ж році, виступаючи з промовою «Основні принципи здорового способу життя та фізичного виховання» у рамках Руху за нове життя, Він сказав: «Що таке музика? Музика — це ритм, і лише завдяки гармонійному ритму вона сягає піднесеної краси. Тому щоб зрозуміти ритуал, потрібно зрозуміти музику, а щоб цінувати ритуал, потрібно цінувати музику».

Наступного року Чан Кайші знову наголосив на важливості музики, заявивши: «Щоб врятувати націю, необхідно впроваджувати освіту, яка поєднує літературу та бойове мистецтво, а також моральне виховання.

Якщо людина не розуміє музики, вона не здатна осягнути відтінків радості, гніву, смутку та щастя, а отже, не зможе прожити по-справжньому повноцінне життя. Школа, армія та суспільство без музики не можуть вважатися повноцінними. Музика особливо важлива для армії: вона сприяє гармонії між солдатами, вона необхідна для підтримки дисципліни, згуртованості й бойового духу в мирний час, а під час війни — вона втішає втомлених, піднімає бойовий дух і зміцнює військову міць. Усе це залежить від воєнної музики».

Руйнування музики та обрядів компартією Китаю

Чан Кайші визнавав, що вже в ранні роки становлення компартії Китаю вона мала руйнівний вплив на обряди та музику. У промові 1933 він говорив: «Компартія вчить нас відкидати ритуали, тим самим руйнуючи всю мораль. Вона не надає значення музиці та подібним традиціям, закликаючи нас, китайців, повністю відмовитися від них. Вона навіює думку, що Китай повинен відмовитися від цього, що все, пов'язане з мистецтвом, моральністю і традиційною культурою, має бути повністю знищене. Компартія, яка руйнує нашу країну й наш народ, знищує наші чесноти та інтелектуальні здібності, і є нашим найбільшим і найбезпосереднішим ворогом!»

Після того як компартія захопила владу в 1949 році, руйнація культури, включно з музикою, досягла безпрецедентних масштабів.

Так звані партійні «революційні пісні» здебільшого є агресивними мелодіями, що прославляють партію. Вони наповненені мотивами насильства, брехні та нелюдяності. Під час «Культурної революції», наприклад, дозволялося лише кілька зразкових опер (янбаньсі). У тексті однієї з головних пісень Хун Ден Цзі («Червоний ліхтар») звучав рядок: «Ненависть, раз посіяна в серці, неодмінно проросте».

У системі освіти дітей змушували співати прокомуністичні пісні, такі як «Без компартії, не було б нового Китаю» та «Інтернаціонал». Ці пісні пропагували ідеї класової боротьби, ненависті та насильства. Діти співають ці пісні безперервно протягом більше як десять років, з моменту вступу до школи.

У Китаї існували традиційні мелодії та народні пісні, але комуністична партія замінила їхні тексти на такі, що прославляли партію, і поширювала їх через радіо та телебачення. Мелодія відомої пісні «Схід червоний» насправді походить від народної пісні провінції Шаньсі «Чжи маю» («Кунжутна олія»).

Державні установи та підприємства регулярно проводять конкурси прокомуністичних пісень, безперервно нав'язуючи населенню їхні мелодії, щоб укоренити комуністичну ідеологію. Мелодії «червоних пісень» використовуються в художніх виставах, а фортепіанні інтерпретації та подібні аранжування — для пропаганди комунізму за кордоном і в міжнародній спільноті. В останні роки компартія почала просувати свою ідеологію в глобальному масштабі.

Дотепер у містах, на заводах, у школах та в телевізійних програмах материкового Китаю комуністичні «червоні пісні» й далі отруюють уми китайського народу. Мимоволі просякнуті отруйною «культурою партії», душі поглинаються комунізмом, але водночас вони змушені голосно співати на знак вдячності та відданості.

Shen Yun відроджує справжню китайську культуру

Для відродження традиційної китайської культури у 2006 році в Нью-Йорку було засновано компанію Shen Yun Performing Arts, що представляє світу «Китай до комунізму». Відтоді колектив дав понад 10 000 вистав у більш ніж 200 містах Азії, Європи, Північної та Південної Америки, а також Австралії. Глядачі захоплено приймають виступи, захоплюючись високим художнім рівнем виконавців і витонченістю та красою стародавньої культури. Багато хто висловлює сподівання, що Китай знову повернеться до своїх традицій і відкриє новий розділ своєї історії.

Сук-цзя О, оперний композитор та член ради Корейської асоціації авторських прав на музичні твори, відвідала виставу Shen Yun у культурному центрі Квачхон у травні 2025 року з чоловіком, музикантом Йон Йоль Ханом.

Сук-цзя О, визнана однією з десяти найкращих композиторів Кореї у 2024 році, зазначила: «Китайська музика, заснована на пентатонічній гамі, має схожість із традиційною музикою Кореї. Тому вона звучить цілком знайомо, начебто слухаєш мелодії своєї батьківщини. Ці гами доступні та легкі для сприйняття, вони теплі та проникливі, а аранжування свіжі та живі. Така музика глибоко зачіпає глядачів. Вистава збагатила мене та подарувала глибокі враження, зворушивши до сліз».

У номерах Shen Yun також розкривається реальність переслідування людей за віру компартією Китаю та порушення прав людини. Композитор зазначила: «Фінальна сцена, у якій показано руйнування життя комунізмом і сходження божества, яке несе порятунок, справило незабутнє враження».

Її чоловік, колишній саксофоніст, а тепер викладач музики Йон Йоль Хан, сказав: «Я бачив безліч опер та мюзиклів, але ця вистава по-справжньому вразила мене». Найбільше його вразила музика.

«Вистава — включно з танцюристами та музикою — перевершила мої очікування: вона була чистою, точною і без жодної надмірності. Це було по-справжньому чудово, — зазначив він, додавши, що вистава дала йому цінні ідеї для викладання музики. — Унікальна структура й динаміка музики надали мені багато приводів для роздумів та глибшого осмислення».

Професійний барабанник і композитор Піт Парада побачив виступ у Центрі Фішера в Нашвіллі (штат Теннессі, США) у травні 2025 року: «Музична майстерність неймовірна, а вокалісти...! Я до подібного був зовсім не готовий», — наголосив він.

«Вокальний виконавець, — сказав Піт Парада, описуючи баритон, — вразив мене. Останні ноти, які він узяв, наче вирвали мене з крісла. Я зовсім не очікував на це. Здавалося, ніби мене несе кудись у простір над сценою. Я глибоко вражений».

Композитор та автор пісень Кліфф Бакош високо оцінив поєднання східного та західного оркестру, а також використання запатентованого методу, який застосовується на екрані заднього плану сцени: «Музика чудова. Мені дуже сподобався живий оркестр, різноманітність інструментів і те, як це ідеально поєднується з хореографією на сцені та екраном заднього плану. Проекція настільки точно синхронізована, що створюється відчуття повної єдності зі звуком».

Доброчесна музика пройшла довгий шлях за останні 5000 років. Від простих і скромних мелодій, пов'язаних із божественним, музика згодом розвивалася та вдосконалювалася. Проте занепад моральності людства став серйозною загрозою. З приходом компартії п'ятитисячолітню цивілізацію практично знищено. Місія Shen Yun — відродження традиційної китайської культури.

У багатьох культурах світу збереглися легенди про те, що людство не забуте й що Бог колись повернеться. Успіх Shen Yun за останні двадцять років подарував світові натхнення та надію, відкривши шлях до нової епохи. Shen Yun знову розкриває пишність і велич доброчесної музики та витончених звуків. Люди нарешті можуть випробувати, як ця витончена музика справді поєднує людство з божественним. Настає нова епоха повернення до традицій, виправлення світу через божественний закон. Ті, хто веде доброчесне життя, йтимуть божественним шляхом.

(Кінець)