У 75-річної жінки з Цзіліня під час ув’язнення за прихильність до Фалуньгун через тортури у вигляді тривалого сидіння на табуреті оголилися кістки

(Minghui.org) 11 вересня 2026 року 75-річну жінку з міста Сипіна провінції Цзілінь звільнили з в’язниці після чотирьох років позбавлення волі за віру в принципи Фалуньгун. Внаслідок тривалого жорстокого поводження її здоров’ю було завдано критичної шкоди: із глибоких інфікованих ран на сідницях видно кістки. Жінка перебуває в дезорієнтованому стані, її рухи скуті й неприродні.

Цзін Фенюнь, колишня медсестра народної лікарні №1 міста Сипіна, почала практикувати Фалуньгун у червні 1998 року. Після того як у липні 1999 року компартія Китаю розгорнула загальнонаціональну кампанію проти Фалуньгун, вона не відмовилася від своєї віри й неодноразово ставала мішенню влади. Жінку двічі відправляли до виправно-трудових таборів загалом на три роки та двічі ув’язнювали на сім років.

Раніше сайт Minghui.org уже повідомляв про останнє ув’язнення Цзін. У цій статті наведено нові подробиці про жорстоке поводження, якого вона зазнала в жіночій в’язниці провінції Цзілінь.

Останній раз Цзін заарештували 11 вересня 2022 року, а 28 квітня 2023 року засудили до чотирьох років позбавлення волі. Незабаром її перевели до жіночої в’язниці провінції Цзілінь і помістили в сьому камеру відділення № 8, призначеного для ув’язнених, які практикують Фалуньгун.

Злочинницям Дай Юй (10 років за шахрайство) та Ці Сінь (17 років за шахрайство) було доручено стежити за Цзін. Вони змушували її сидіти на маленькому табуреті. Коли вона відмовилася, вони вступили в змову зі співробітницею охорони Гао Ян, відповідальною за «промивання мізків» практикувальникам Фалуньгун, щоб піддати її ще жорстокішим тортурам.

Демонстрація тортур: сидіння на маленькому табуреті

За вказівкою Гао ув’язнені замінили звичайний табурет на нижчий із рельєфною поверхнею та змусили Цзін сидіти на ньому. Через рельєф, що виступав, навіть нетривале сидіння викликало нестерпний біль у сідницях.

Під час тортур вони сідали по обидва боки від Цзін, міцно тримаючи її, а ще одна ув’язнена сідала позаду, щоб стежити, чи тримає та спину прямо. Щойно положення тіла Цзін відхилялося від їхніх «вимог», ув’язнена ззаду сильно била її по спині.

Зазвичай тортури сидінням тривали щодня з 4-ї години ранку до 9-ї або 10-ї години вечора.

Одного разу Цзін опустилася на холодну підлогу, оскільки це було менш болісно, ніж сидіти на табуреті з опуклою поверхнею. Дай і Ці вилили на неї холодну воду, а потім відкрили вікно, щоб заморозити її. Вона нестримно тремтіла, поки її різким рухом не змусили знову сісти на табурет.

Через тривалі тортури в Цзін почався некроз та інфікування тканин у ділянці сідниць, що призвело до оголення кісток.

Окрім тортур сидінням, Цзін на різних етапах ув’язнення зазнавала й інших видів жорстокого поводження. Її змушували сидіти перед відкритими вікнами взимку в тонкому одязі, морили голодом, примушували з’їдати надмірну кількість їжі, змушували сидіти, відхилившись назад під кутом 45 градусів, і вивчати матеріали, що дискредитують Фалуньгун, а також забороняли користуватися туалетом і митися.

11 вересня 2026 року Цзін звільнили, але вона була дезорієнтована, а її рухи залишалися скутими.