​Бог благословляє тих, хто має совість: роздуми про прийняття Сенатом США законопроєкту S.4009

(Minghui.org) Лаоцзи, стародавній китайський мудрець, якось сказав: «Божество є неупередженим; воно завжди на боці чесноти». Мені здається, ці слова мають глибоку мудрість і залишаються актуальними для будь-яких епох і культур.

Я задумався про це, дізнавшись, що Сенат США одноголосно ухвалив законопроєкт S.4009 — «Про захист Фалуньгун і жертв насильницького вирізання органів». Хоча для набуття чинності закону ще потрібне узгодження між Палатою представників і Сенатом США, а також підпис президента, ця подія вже є значним проривом у зусиллях з протидії переслідуванню Фалуньгун компартією Китаю (КПК).

Я хочу подякувати американському народу та виборним посадовцям за те, що вони зробили правильний вибір, підтримавши мирних практикувальників Фалуньгун, які протягом 27 років зазнають жорстоких репресій за свою віру. Насильницьке вирізання органів, зокрема, є нелюдським злочином, якому не місце у світі.

Усім відомий 20-річний «секрет»

Двадцять років тому, 2006 року, сайт Minghui.org вперше повідомив про звірства, пов'язані з вирізанням органів у практикувальників Фалуньгун у Суцзятуні провінції Ляонін, що вразило весь світ. Засоби масової інформації вимагали дозволу на поїздку до Китаю для проведення розслідування на місці, але КПК довго затягувала з відповіддю. Зрештою, через багато днів КПК нарешті дозволила міжнародним журналістам відвідати Китай для «проведення розслідування та інтерв'ю». Однак на той час місце передбачуваного вирізання органів було ретельно очищене, а всі, з ким зустрічалися журналісти, розповідали одну й ту саму заздалегідь підготовлену історію. У результаті міжнародні журналісти так і не змогли отримати жодної суттєвої інформації.

Коли практикувальники Фалуньгун розкрили правду про санкціоноване КПК вирізання органів у живих людей, багатьом було важко повірити. Ці злочини здавалися надто жахливими, щоб бути правдою, і більшість вважала, що КПК просто не здатна на такі дії. Хоча в правдивості інформації, що публікується на сайті Minghui.org, мало хто сумнівався, сама думка про вирізання органів здавалася надто неправдоподібною з погляду моралі. Зокрема, адвокат із прав людини Девід Мейтас і колишній державний секретар Канади Девід Кілгур, які з 2006 року проводили незалежне розслідування цього питання, назвали це «безпрецедентним злом на нашій планеті».

Однак цей неймовірний факт — жорстока реальність. Усе почалося ще в 1980-х роках із ув'язнених, засуджених до страти, але тоді ніхто не наважувався оприлюднити цю інформацію. Після того як у 1999 році колишній лідер КПК Цзян Цземінь розгорнув переслідування Фалуньгун, він також віддав наказ про насильницьке вирізання органів. Опублікувавши результати свого розслідування у 2006 році, Мейтас та Кілгур у 2009 році випустили книгу «Криваві жнива: вирізання органів у практикувальників Фалуньгун у Китаї». Автори дійшли висновку, що за вказівкою КПК систематично стратили в'язнів совісті — переважно практикувальників Фалуньгун — для надприбуткової комерційної індустрії трансплантології.

Навіть після викриття цього жахливого злочину режим КПК не припинив свою діяльність, а продовжував діяти, оскільки отримував від цього, величезну фінансову вигоду. Партійні чиновники та їхні сім'ї швидко усвідомили, наскільки легко отримувати здорові органи практикувальників Фалуньгун, і тому таємно розвивали цю підпільну злочинну мережу, про яку багато хто знав у цій сфері.

За наявними даними, Вень Цзябао, який на той час обіймав посаду прем'єр-міністра, дізнавшись про вирізання органів у практикувальників Фалуньгун, розлютився і вигукнув: «Хіба людина здатна на таке?» Проте ніхто з представників уряду не виступив із відкритим осудом чи спробою зупинити це, а звичайні громадяни були надто залякані, щоб відкрито захищати практикувальників Фалуньгун та інших жертв режиму.

Коли країна стає місцем скоєння масових вбивств

У країні з населенням понад мільярд людей колективне мовчання як чиновників, так і громадян дозволило цій безжальній торгівлі смертю поширитися по всій території. Вона навіть вийшла за межі країни, приносячи величезний прибуток від убивств здорових, ні в чому не винних практикувальників Фалуньгун. Що ще гірше, дедалі більше фактів свідчить про те, що коло жертв вирізання органів розширилося: від практикувальників Фалуньгун до представників етнічних меншин і дисидентів, а зрештою навіть до пересічних громадян, зокрема студентів, учнів середніх та початкових шкіл.

Коли уряд не здатний обстоювати справедливість, він заохочує зло та злочинність. Один за одним по всьому Китаю зникають багато молодих людей, у тому числі студенти коледжів. Батьки, які втратили дітей, були в розпачі, але поліція відмовлялася порушувати справи. Ця нелюдська процесуальна система, у якій людське життя не вартує й копійки, стала зловісною рушійною силою, що стоїть за різким зростанням числа «зниклих безвісти».

У 2022 році Ху Сіньюй, учень старшої школи в Шанжао (провінція Цзянсі), зник безвісти в повністю закритій школі-інтернаті. Незважаючи на наявність численних камер відеоспостереження, поліція не змогла знайти жодних зачіпок і зрештою не змогла надати його родині офіційного пояснення.

У 2024 році Ло Шуайюй, стажист Другої лікарні Сяня в провінції Хунань, загинув за загадкових обставин, впавши з висотної будівлі. За наявними даними, це сталося після його відмови брати участь у пошуку донорів органів серед дітей віком від трьох до шести років. Він також залишив масштабний архів матеріалів, які викривають порушення в клініці.

У січні 2026 року Чжу, 13-річний учень середньої школи «Цзіньши Цінхуаюань» у повіті Сіньцай провінції Хенань, раптово помер на території шкільного кампусу. Як і в багатьох інших випадках, його смерть пов'язували з вирізанням органів, але справа зрештою залишилася нерозкритою. Зі страху батьки інших учнів, які працювали в інших містах, повернулися додому, щоб забрати своїх дітей, перевести їх в інші школи або всюди супроводжувати їх.

Згодом багато учнів середніх шкіл зникли безвісти, і цей незабутній жах глибоко вкоренився в серцях простих людей.

Намагаючись приховати злочин, КПК поспішила узаконити трансплантацію органів та намагалася забезпечити приплив молодих донорів. У результаті режим розгорнув кампанію «донорства тіла та органів» у початкових, середніх та старших школах. Адміністрації навчальних закладів змушують неповнолітніх підписувати згоду на добровільне донорство органів. Ця шалена поведінка КПК викликала паніку серед батьків.

Перед вибором

Ось сцена, яка рік у рік повторюється в кімнатах для допитів у відділеннях поліції. Варто практикувальнику Фалуньгун заговорити про насильницьке вирізання органів, санкціоноване КПК, як поліціянт відразу відповідає: «Яке ще вирізання органів у живих людей? Хіба у вас вирізали органи? Це все нісенітниця. Не вірте чужим казкам».

Уже понад двадцять років практикувальники Фалуньгун, ризикуючи життям, розкривають ці факти громадськості. Звичайний громадянин справді може чогось не знати, але повірити в непоінформованість поліції неможливо. Насправді це масштабний злочин, що триває роками, нитки якого тягнуться із самого верху до самого низу. І про це добре відомо в усій системі громадської безпеки, прокуратурі та судах.

Вимовляючи подібні слова, поліціянт намагається вигородити злочинний режим і ввести людей в оману. Але навіть якщо він сам особисто не брав участі у вирізанні органів, заперечуючи його, він стає співучасником цього санкціонованого державою злочину. Отже, з якими наслідками їм доведеться зіткнутися, коли злісна КПК буде викорінена з історії?

У народі кажуть: «Що посієш, те й пожнеш». В очах божеств кожен із нас робить вибір: підтримати злочин, боягузливо заплющити на нього очі чи мужньо виступити на захист совісті. Якби більше людей наважилися стати на захист людяності, цей жахливий злочин вдалося б зупинити.