(Minghui.org) Я завжди пишався своїми друзями, відчував задоволення від того, що я є їхнім другом, і навіть уважав такі стосунки високим духовним здобутком.

На перший погляд, здавалося, що наші тісні стосунки ґрунтуються на взаємній повазі до сильних сторін один одного. Коли я проаналізував це мислення, то виявив, що його спричиняла моя пристрасть до слави та багатства. Мої друзі були або дуже успішними, або мали впливові родини. Є старе прислів'я: «З одного тіста ліплені», тому я відчував, що моя близькість до друзів означає, що я також маю високий соціальний або освітній статус і це підвищує моє становище в суспільстві.

Я завжди думав, що моя пристрасть до слави була бажанням отримати високі оцінки в навчанні. Однак я усвідомив, що мав також пристрасть до власної вигоди. Через цю пристрасть я вірив, що підтримувати хороші стосунки з друзями вигідно, бо вони були для мене цінним ресурсом. Яка брудна думка!

Я усвідомив, що мої пристрасті пронизували кожен аспект мого життя. Під впливом мислення звичайної людини я вперто тримався цих людських уявлень і не усвідомлював, наскільки вони шкодили моєму вдосконаленню. Удосконалення — це серйозна річ. Ми маємо суворо контролювати кожну думку й дію. Інакше ми можемо легко забруднитися в цьому світі звичайних людей і збитися зі шляху.

Після того як я погано склав вступні іспити до коледжу, я звернув увагу на свій Сіньсін і відпустив свої пристрасті, бо відчував, що вони впливають на мої результати. Коли опублікували результати, моя мати-практикувальниця запитала мене, як мій однокласник, якого прийняли до престижного університету, склав іспит краще за мене, хоча я мав вищі оцінки в школі. Я відчував емоційне й психічне пригнічення.

Очевидно, я по-справжньому не відпустив свої пристрасті. Я просто звинувачував у своєму розчаруванні долю, яку не можу контролювати. Я і далі аналізував свій минулий досвід, шукаючи виправдання. Ці думки були відволіканням, яке створили старі сили, щоб заважати мені й не давати мати праведні думки.

Перед іспитом я прочитав в інтернеті статтю, яка намагалася втішити людей, які погано склали іспити. Я подумав, що це просто виправдання, коли не отримав гарний результат. Моє мислення було явним проявом такої пристрасті, як конкуренція, бажання слави та багатства, а також атеїзму.

Учитель сказав:

«Особливо це стосується молодих чоловіків — вони ще хочуть поборотися в суспільстві звичайних людей, усе ще хочуть досягти якихось цілей!» (Лекція друга, Чжуань Фалунь)

Я не вважав, що молода людина робить щось неправильне, докладаючи великих зусиль для досягнення того, чого він хоче. Я був збентежений словами Вчителя та ставив людські поняття вище за вдосконалення свого Сіньсін. Я забув, що зусилля звичайних людей врешті марні, тоді як удосконалення може зміцнити віру й принести вічне щастя. Практикувальники Фалунь Дафа мають виконувати свою місію без прагнень і бути байдужими до мирських бажань. Інші практикувальники мого віку не повинні дозволяти зовнішнім проявам затуманювати їхнє бачення. Ми маємо старанно вивчати Закон.

Ми маємо чітко розуміти, що Вчитель давно ретельно спланував наші шляхи вдосконалення. Ми також маємо усвідомити, що нам потрібно говорити про Фалунь Дафа з людьми поза нашим найближчим оточенням. Найголовніше, щоб стати справжніми вдосконалювальниками, ми мусимо мати повну віру в Дафа й позбутися своїх пристрастей. Я дуже вдячний Учителю за Його план, який допоміг мені позбутися моїх впертих пристрастей.

Саме написання статей про досвід є гарним способом перевірити наше вдосконалення. Під час написання цієї статті я відчував, як мої пристрасті відшаровуються шар за шаром, що допомагало мені поступово повертатися до свого справжнього «я». Я навіть виявив приховані пристрасті. Коли статтю відредагували й опублікували, я виявив таку свою пристрасть, як недостатня увага до деталей.