(Minghui.org) Після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа у 1997 році, усі мої хвороби зникли. Я дійсно відчуваю легкість, і жодні слова не можуть висловити мою подяку Вчителю Лі. Хочу поділитись двома історіями.

Глаукома зникає

На другому курсі педагогічного коледжу часті головні болі заважали мені відвідувати заняття. Координатор відділу з навчальних питань порадив мені взяти академічну відпустку на рік.

Мої батьки зверталися по медичну допомогу всюди, але мій стан був нестабільним, і ніщо з того, що я пробувала, не допомагало. Зрештою, я закінчила педагогічний коледж і стала шкільною вчителькою, але головний біль продовжувався протягом усієї моєї кар'єри.

Якось я вела урок і читала вголос із підручника, один з учнів підняв руку й сказав: «Вчителько, ви неправильно вимовили ієрогліф». На той момент ієрогліфи в книзі здавались мені кривими й зовсім невиразними. Я зрозуміла, що мені болить не голова, а очі.

Наступного дня я взяла вихідний, щоб пройти обстеження очей у лікарні при військово-медичному університеті в сусідньому місті. Лікар ввів мені препарат в очі, і протягом кількох днів вони були червоними. Після додаткового лікування нарешті я змогла знову викладати.

Я вийшла заміж і народила дитину. Якось за обіднім столом із моїх рук випали миска та палички для їжі. Я не розуміла, що відбувається.

Я вирушила до окружної лікарні. Лікар сказав, що я маю глаукому й хотів негайно ушпиталити. Я відповіла: «У мене маленька дитина, я маю повідомити про це сім'ю». Лікар відразу ж дав мені ліки й дозволив ненадовго поїхати додому. Я повідомила сім'ю та повернулася до лікарні, де провела два тижні.

Мені доводилося приймати ліки щодня, від яких німіли пальці, рот і підборіддя. Я часто відвідувала лікарню для обстеження й отримання рецептів на ліки. І так тривало кілька місяців.

Зрештою, мені прописали окуляри для короткозорості. У близько сорок років, мій зір почав погіршуватися, і мені прописали окуляри для читання.

Почавши практикувати Фалунь Дафа, я виявила, що мені більше не потрібні окуляри.

Тепер мені вже за 80, і я стала ще старанніше вивчати Фа, робити вправи, підвищувати Сіньсін і виконувати три справи, які мають робити практикувальники. Я завжди нагадую собі, що як практикувальниця Дафа, я маю своїми словами, діями, зовнішнім виглядом і поведінкою показувати людям, хто такий практикувальник Фалунь Дафа, щоб люди побачили, що «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао» (з кит. Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи).

Мій чоловік думав тільки про гроші й ніколи не вкладав свій дохід до сімейного бюджету. Раніше я жаліла себе за те, що одружилася з такою егоїстичною людиною.

Тепер я розумію, що моя сім'я є середовищем для самовдосконалення. Я почала розглядати егоїстичну поведінку чоловіка як кармічний борг, який мала віддати за вчинене в минулому житті. Мені слід поставитися до цієї ситуації з розумінням і виявити до нього доброту й великодушність, щоб погасити цей борг.

Після того як змінилася моя думка, його поведінка перестала мене турбувати. Я із задоволенням витрачала гроші на сім'ю та знаходила радість у виконанні домашніх справ. Я зрозуміла, що це чудова можливість через труднощі позбавитися карми, підвищити Сіньсін і просунутися в удосконаленні.

Я почала розповідати правду про переслідування, коли ходила за покупками. Моє серце сповнювалося радістю, і я була щаслива. Я також помітила фізичні зміни. Мій зір покращився, і окуляри більше не були потрібні. Коли я читаю Фа, то кожен ієрогліф бачу виразно, незалежно від розміру шрифту.

Моя дочка не практикує, їй за 50. Вона носить із собою дві пари окулярів: одні для читання, інші для далини, і постійно змінює їх. Я пропоную свою допомогу, кажучи: «Давай я тобі скажу, що написано дрібним шрифтом». Вона вірить, що Фалунь Дафа — це чудова практика. Я, її матір, якій за 80, маю кращий зір, ніж вона, донька, якій за 50.

Без проблем ходити весь день

Під час канікул мої дочка й онука дуже хотіли кудись піти зі мною, щоб розважитися. Я була дуже зайнята, виконуючи три справи щодня й не хотіла нікуди йти, але вони наполягли. Щоб порадувати їх, іноді я приймаю їхнє запрошення.

Я брала із собою маленький медіаплеєр і слухала лекції Вчителя, коли ми гуляли. Я уважно слухала, коли ми ходили по магазинах, оглядали пам'ятки та фотографувалися. Коли вони щось питали, я відповідала коротко, аби не сповільнювати їх.

Дочка часто запитувала, як я почуваюся: «Ти в порядку? Може, сядемо й відпочинемо?» Я завжди відповідала, що все гаразд. Зазвичай ми виходили з дому о 10-й ранку й поверталися до 10-ї вечора, але я зовсім не втомлювалася.

Минулого року ми провели в місті цілий день. Ми їли, милувалися нічним видом на річку та фотографувалися. Ми гуляли дев'ять годин поспіль і повернулися додому на останньому поїзді метро. Дочка запитала мене: «Уже досить пізно, як ти почуваєшся? Люди твого віку в цей час зазвичай уже сплять». Я відповіла, що почуваюся добре, і я чудово провела день». Я й сама була здивована.

Після того як я почала практикувати Фалунь Дафа, усе моє тіло відчуло легкість. Це благословення Дафа. Я буду старанно вдосконалюватися, добре виконувати три справи й піду за Вчителем Додому.