(Minghui.org) Одного разу в червні 2024 року моя невістка, відвівши онучку до дитячого садка й повернувшись додому, застала свого чоловіка (мого брата) все ще лежачим у ліжку. Він не подавав жодних ознак життя, а в кімнаті стояв важкий, смердючий запах. Піднявши ковдру, вона побачила, що він справив нужду в ліжку. Зрозумівши, що в чоловіка стався черговий інсульт, вона швидко зателефонувала іншій невістці, і разом вони відвезли брата до лікарні. У нього діагностували крововилив у мозок (різновид інсульту), стан був украй тяжким. Він утратив пам’ять і нікого не впізнавав. Моя невістка, яка працює медсестрою, з гіркотою сказала, що його розумовий стан відповідає рівню трирічної дитини.

Оскільки інсульт у брата був не вперше, лікар порадив провести операцію після стабілізації його стану. Невістка та її син, які поспіхом повернулися додому з іншої частини села, були дуже стурбовані. Сім’я жила небагато. Вони хвилювалися, що якщо після операції братові не стане краще або якщо вона виявиться невдалою, вони втратять і гроші, і брата.

Коли я дізналася про те, що сталося, одразу зателефонувала старшій сестрі, і ми разом поїхали до лікарні. У палаті було шість ліжок; разом із медперсоналом там перебувало близько п’ятнадцяти людей. Не зважаючи ні на кого, я запитала, чи впізнає брат мене й сестру.

Він відповів: «Усе зникло, нічого немає» — і розвів руками. Інші люди в палаті сказали, що він може вимовляти лише ці слова й нічого іншого не розуміє. Він одразу забував усе, що йому говорили. Мені стало тривожно, ми розгубилися й не знали, як допомогти.

Я взяла мобільний телефон брата, набрала на ньому фразу: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи (Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао)», і попросила його прочитати. Він довго дивився на екран і нарешті вимовив: «Істина, Доброта, Терпіння». Слово «добро» він не впізнав. Я попросила його сказати: «несе добро».

Усі в кімнаті замовкли, спостерігаючи й слухаючи нашу розмову. На загальне здивування, він чітко й без запинки вимовив ці слова. Хіба могли звичайні люди знати, що сила Дафа безмежна?

Невдовзі брат знову забув, як вимовляти цю фразу, але я не засмутилася. Принаймні він міг сказати: «Істина, Доброта, Терпіння». З’явилася надія. У серці він знав, що «Істина, Доброта, Терпіння несуть добро».

Через три дні брата виписали додому, але він ніби опинився в незнайомому місці. Він нічого не впізнавав — ні телевізор, ні холодильник, ні навіть квіти. Єдині слова, які він постійно повторював, були: «Усе зникло, нічого немає». Його дружина й діти перебували в глибокому розпачі. Племінник почав збирати гроші, вирішивши відвезти батька на операцію до великої лікарні.

Я сказала йому: «Не хвилюйся. Зачекаймо, поки стан батька стабілізується. Можливо, йому стане краще». Рідні знали, що я практикую Дафа й що Дафа несе добро. Вони на власні очі бачили, як змінилися моє життя й здоров’я після початку практики. Я позбулася хвороб, навчилася ставитися до людей із добротою й перестала сваритися з оточенням.

Племінник сказав: «Було б чудово, якби батькові стало краще. Зробім, як ви кажете, і зачекаємо. Але якщо йому не стане краще, я все одно зроблю все можливе для його лікування».

Майже щодня я приходила до брата й учила його говорити, але він швидко забував слова, і мені доводилося навчати його знову. Я продовжувала вчити його повторювати: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи».

Я намагалася не проявляти жодної тіні роздратування, інакше він одразу замикався й відмовлявся вчитися. Згодом я зрозуміла, що це було влаштовано для мого власного вдосконалення — щоб я позбулася нетерплячості, образ і надмірної пристрасті до почуттів. Коли я виправляла свій стан, він починав відповідати спокійніше й усвідомлено. Але наступного дня він знову забував навіть найпростіші слова, і мені доводилося починати все спочатку. Це стало справжнім випробуванням мого терпіння.

Я знала, що лише Фалунь Дафа може врятувати брата. Коли я навідалася до нього наступного дня, він уже не пам’ятав жодного слова. Розвівши руки, він повторив: «Усе зникло».

На моє запитання, що саме зникло, він повторив те саме. Я уточнила, чи має він на увазі, що забув те, чого ми вчилися вчора, і він кивнув.

«Нічого страшного, будемо й далі вчитися й старатися — у тебе обов’язково вийде», — відповіла я з усмішкою. Я навіть допомогла йому сісти в позу лотоса й попросила повторювати: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи».

Він плакав, вимовляючи ці слова. Я знала, що його усвідомлена сторона плаче й дякує Вчителю за порятунок.

Я попросила його повторювати цю фразу вранці й увечері, коли є час. Тепер він промовляє її щодня. Зараз мій брат уже може готувати їжу, купувати овочі та виконувати хатні справи.

Коли він приїхав до лікарні на контрольний огляд, лікар із подивом сказав: «Я працюю лікарем багато років, але з усіх пацієнтів, які перенесли інсульт, ви відновилися найшвидше. Багато хто помер, інші залишилися важкими інвалідами. Ви були в украй тяжкому стані, і все ж так добре відновилися. Які чудодійні ліки ви приймали?»

Моя невістка не практикує Дафа, тому не наважилася сказати лікарю, що брат отримав небесне благословення завдяки вірі у Фалунь Дафа. Вона відповіла: «Він просто приймав ліки, які ви призначили».

Лікар був дещо спантеличений: «Я призначаю одні й ті самі ліки майже кожному пацієнтові, але вони не одужують так добре, як ваш чоловік. Вам неймовірно пощастило».

Невістка, її родина та сусіди стали свідками надзвичайної сили Дафа. Вони сказали: «Не дивно, що люди продовжують практикувати, попри жорстоке переслідування. Це справді дивовижно! Те, що показують по телебаченню, — брехня. Компартія Китаю вигадує наклепи. Фалунь Дафа настільки чудовий, що ми теж будемо повторювати „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“».

Дякую, Учителю, за те, що врятували нас.