(Minghui.org) Конференція Фа — невід'ємна частина нашого вдосконалення. Вона дає нам можливість виявити свої недоліки, учитися один в одного й разом удосконалюватись. Я хотіла б поділитися своїм нещодавно набутим досвідом.
Не бути підвладною людським почуттям
Якось у 2020 році моєму синові зателефонували з поліції та сказали, що їхні співробітники хочуть прийти до нас додому. Я не хотіла зустрічатися з поліціянтами, тому вийшла надвір, щоб роз'яснювати правду людям про Фалуньгун (Фалунь Дафа). Наступного дня синові знову зателефонували з поліції. Я подумала: «Поліціянтів також треба рятувати. Я зустрінуся з ними».
Вони прибули близько четвертої години вечора. Я пригостила їх чаєм. Один із поліціянтів запитав мене: «Ви ще практикуєте?» Я відповіла: «Фалуньгун дуже хороша практика. Вона поширена в понад 100 країнах світу. Кожен громадянин має право на свободу віри. Що є добром, а що злом визначають Небеса, а не якась особа, країна чи влада. Фалуньгун несе лише користь сім'ї та суспільству».
Я продовжила: «Я буду практикувати Фалунь Дафа до кінця і йтиму шляхом, запланованим мені Вчителем Лі. Якби всі вірили, що Істина, Доброта й Терпіння несуть добро, хіба це суспільство було б ще таким хаотичним? За добро воздається добром, а за зло настає покарання — це універсальний принцип. Я щиро сподіваюся, що у вас буде хороше майбутнє, і ви припините брати участь у переслідуванні Фалуньгун. Ви розумієте, що чините злочини? Адже ви несете відповідальність за своє життя та життя своїх близьких».
Коли вони збиралися йти, я порадила їм запам'ятати «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи (Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао)».
Наступного дня синові зателефонував поліціянт і сказав: «Ваша мати дуже вперта. Ви повинні переконати її [припинити практикувати], інакше ми повідовимо вищі інстанції й доб'ємося отримання ордера на її арешт». Син злякався, бо мене вже кілька разів переслідували та заарештовували, що його завжди дуже засмучувало.
Через день приїхав мій другий син і сказав: «Поліція хоче, щоб ми тебе сфотографували та зняли на відео». Я відповіла: «Я не дозволю вам зробити це». І пішла на ринок, щоб поговорити з людьми про Фалуньгун. Коли того вечора я ліпила пельмені, увійшли сини й голосно заявили: «Мамо, ти створюєш нам проблеми!» Я відповіла: «Я маю Вчителя, який захистить мене. Я знаю, ви боїтеся, що мене заарештують, але чи зможете ви мене захистити?» Вони закричали: «Якщо тебе знову заарештують, ніколи не повертайся до цього дому!» Я відповіла: «Я буду вдосконалюватися до кінця. Ніхто не зможе змінити моє серце. Я вірю в Дафа, вірю в Учителя. Ніхто не зможе зачепити мене».
Сльози потекли по моєму обличчю. Я перестала ліпити пельмені та пішла до спальні. Слухаючи записи лекцій Учителя, я чула Його слова про те, що зло не здатне перемогти добро.
Я відвідала одну практикувальницю та розповіла їй про те, що сталося за останні два дні. Ми говорили про те, що треба використовувати наш чарівний інструмент — дивитися в себе. Чому мої сини співпрацюють із поліцією? Тому що я боюся переслідування та злюся на них за те, що вони не наважуються висловлюватись на захист Дафа. Хіба це не залежність від пересічних людей? Самовдосконалення — особиста справа кожного. Усе, що відбувається — це випробування серця вдосконалювальника.
Я піддалася людським почуттям, через що почала сваритися із синами. Насправді мене ніхто не може по-справжньому зачепити.
За пів години я повернулася додому. Син відчинив двері та з усмішкою запитав: «Ти хочеш варені або смажені пельмені?» Я відповіла: «Не хочу». Він додав: «Мені не треба було так говорити з тобою. Вибач. Я винний». Мої сини виглядали зовсім інакше, ніби нічого й не сталося.
Наслідки пристрасті до похвали
Після цього інциденту я продовжувала розповідати людям про Дафа та переслідування, а також виконувала роботу по дому. Однак я не подивилася в себе по-справжньому, щоб розпізнати свої помилки.
Сімейна атмосфера раптово змінилася. Щодня після роботи син приходив додому й одразу влаштовував скандал. Він чіплявся до всього: то їжа несмачна, то стіл недостатньо чистий і таке інше. Я думала: «Я стільки років готувала для тебе, і коли ж це раптом стало несмачним?» Він говорив: «Ти цілими днями або вивчаєш Фа, або займаєшся вправами. Ти зовсім не вважаєш це місце своїм домом».
Почувши це, я дуже засмутилася. Я подумала: «Я ж практикувальниця. Його слова не повинні зачіпати мене». Однак іноді я не могла втриматись і сперечалася з ним. Пізніше я шкодувала, що не поводилася як практикувальниця.
Я відчувала, що син несправедливий до мене, і моє обурення поступово посилювалося. Виникали думки: «Я тебе виростила. Тепер я роблю всю роботу по дому, а ти все одно незадоволений. Сьогодні я здорова тільки тому, що практикую Фалунь Дафа, і завдяки цьому можу дбати про сім'ю».
Коли я дивилася в себе, то просто бачила поверхневу частину проблеми замість того, щоб докопатися до її кореня. Я оцінювала, що правильно та що неправильно з людської точки зору, а не з погляду практикувальниці.
Моя невістка сказала мені: «Він взагалі дуже доброзичливий з усіма. Чому він постійно до вас чіпляється?» Я відповіла: «Це тому, що я погано вдосконалююсь. Він допомагає мені підвищуватись».
Невістка підтримує мою практику Фалунь Дафа. Вона також читала книги Дафа. Іноді, коли син висловлював невдоволення, вона казала: «Не будь таким прискіпливим. Нам пощастило, що нам готують їжу. Гнів — це найбільший прояв неповаги до своєї матері».
Я все ще не знайшла коріння своєї проблеми. Мене збивало з пантелику моє фальшиве «я», мені не вдавалося виявити елементарне терпіння, не кажучи вже про доброту. Я сказала собі, що маю відпустити людські уявлення й використовувати принципи Фа, щоб підвищитися в удосконаленні.
Я використала цей момент, щоб подивитися в себе та усвідомити, що мені подобається чути компліменти. Це почуття було глибоко сховано. Мені подобається, коли мене хвалять, і я люблю відчувати перевагу. Крім того, у мене сильно розвинене марнославство та є безліч інших пристрастей, таких як заздрість, прагнення до суперництва, образливість, бажання показати себе, прагнення до виконання справ та до слави, самовдоволення та інші.
Зрештою, це пов'язано з тим, що я не можу позбутися егоїзму. Я егоїстична, і не дивлюся на речі з погляду Дафа. Я використовую людські уявлення для поверхневого судження про те, що правильно, а що ні, тому я дуже повільно просуваюся в удосконаленні. Я повинна докорінно усунути всі свої пристрасті.
Насправді це бажання компліментів має своє коріння. У молодості я працювала на швейній фабриці. Я була вимоглива до себе й добре справлялася з роботою. Наставник часто хвалив мене. З часом я стала зарозумілою і вважала себе кращою за інших. Після того як я почала практикувати Фалунь Дафа, цей спосіб мислення знову проявився.
Я вирішила заново проаналізувати свої думки та вчинки, виправити себе відповідно до принципів Дафа та щиро вдосконалюватися, щоб Учитель менше турбувався про мене.
Дивитися в себе, виконувати три справи та пройти випробування життям та смертю
Пам’ятаю, що напередодні китайського Нового року, вийшовши роз’яснювати правду, я випадково пропустила сходинку й упала. Я встала й відчула, що зі мною все гаразд. Я пройшла дві вулиці та поговорила з кількома людьми, з якими мені судилося зустрітися. Вони охоче погодилися вийти з компартії Китаю та організацій, що їй належать.
Після чотирьох годин я поїхала додому готувати вечерю. Потім я пішла до своєї кімнати вивчати Фа, але в мене так сильно заболіла спина, що я не могла читати книгу, тому слухала Фа, відправляла праведні думки й дивилася в себе. Я навіть не могла лежати. Кожен рух викликав нестерпний біль у спині.
Я попросила Вчителя зміцнити мене, думаючи, що не дозволю старим силам створювати перешкоди в тілі. Дафа створив усе для мене, і тільки Вчитель піклується про мене й усе вирішує.
Уночі задзвонив будильник, сповіщаючи, що настав час робити вправи. Я спробувала встати, але біль у спині був настільки сильним, що я знепритомніла. Нарешті, зібравши всі свої сили, я підвелася з ліжка.
Ноги, руки та все тіло тремтіли від болю, але я витримала та виконала всі вправи. Кілька днів поспіль я терпіла цей сильний біль, продовжуючи при цьому виконувати три справи та роботу по дому, як завжди, протягом дня. Проте спина продовжувала боліти. Ноги були важкими, і мені було важко підніматися сходами. До кінця дня ікри розпухли та набрякли. Я зв'язувала ноги, щоб вони не сповзали, коли медитувала ночами. Я сказала Вчителю в серці: «Я знаю, що Ви допомагаєте мені позбутися карми. Учитель так багато витерпів заради мене. Я подолаю це».
Я майже не спала, бо біль у спині посилювався ночами. Протягом усього цього випробування моя сім'я та співучні не підозрювали про мої страждання.
Я дивилася в себе, частіше відправляла праведні думки, більше вивчала Фа й роз’яснювала правду. Біль у спині поступово зменшувався. Я вдячна Вчителю за його велику жертовність та безмежне милосердя.
Деякі місцеві практикувальники радили мені винайняти квартиру й жити окремо від сина. Я зрозуміла, що мої умови життя є частиною мого середовища вдосконалення. Як я можу підвищуватись у вдосконаленні без конфліктів? Знаючи, що уникати конфліктів не слід, я не переїжджала.
Коли я знайшла свої пристрасті, то позбулася егоїзму та почала намагатися дивитися на все з погляду інших і враховувати їхні потреби. Моє серце полегшало.
Ситуація в сім'ї допомагала мені вдосконалюватися. Я глибоко прив'язана до свого сина. Коли він не захотів слухати правду про Фалуньгун, я почала турбуватися про його майбутнє. Подивившись у себе, я зрозуміла, що це пов'язано з почуттями. Кожен має свою долю. Коли я звільнилася від пристрасті до слави, багатства й почуттів, то побачила, що син дуже старанно працює заради своєї сім'ї.
Коли я позбулася пристрастей, син теж змінився. Він і його дружина дуже дбають про мене. Коли в сина вихідний, він допомагає мені готувати та миє посуд. Невістка купує більшу частину продуктів. Тепер я з радістю виконую три справи щодня.
Якось мені наснився дуже яскравий сон. Уві сні я увійшла до будинку та побачила велике ліжко. На ліжку стояла червона труна, а поруч сиділа бабуся. Я спитала: «Чому труна на ліжку?» Вона відповіла: «Це мій дім. Після смерті я житиму тут». І спитала: «А ти?» Я відповіла: «Ми, удосконалювальники, не йдемо цим шляхом».
Прокинувшись, я трохи злякалася й подумала: «Якби не благословення Вчителя, я не витримала б цього смертельного випробування». Я зрозуміла всю серйозність удосконалення під час Виправлення Закону. На кожному рівні вдосконалення свої вимоги. Якщо ми не будемо відповідати стандартам Фа, то впадемо й піддамося впливу мирської слави, вигоди та почуттів і відмовимося від самовдосконалення або навіть впадемо в протилежну крайність.
Давайте старанно вдосконалюватись, щоб повернутися додому разом із нашим Учителем.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
