(Minghui.org) 30 липня 2025 року ізраїльський журнал Shishabat опублікував статтю Аврі Гілада, у якій він ділиться своїми спостереженнями щодо викликів, з якими стикається європейський народ сьогодні. У статті відомий медіадіяч також згадує, що відмовився від пропозиції рекламувати китайський продукт через те, що компартія Китаю (КПК) переслідує послідовників Фалуньгун, уйгурів, тибетців та інші меншини, а також через практику насильницького вирізання органів.
Shishabat — журнал вихідного дня, що входить до складу найпоширенішої газети в країні «Ізраїль сьогодні» (Israel Hayom). Аврі Гілад — відомий телевізійний ведучий, який розпочав свою кар'єру з диктора на радіо Армії оборони Ізраїлю, а згодом став ведучим кількох телешоу. У 2009 році він увійшов до десятки найбільш високооплачуваних телеведучих. Гілад також був одним із перших представників ЗМІ в Ізраїлі, хто підняв на телебаченні тему переслідування Фалуньгун у Китаї. Це відбулося в перші роки переслідування, коли репортажі на цю тему були рідкістю.
У своїй статті «Голосування за трендами TikTok? Велика загроза нового законопроєкту в Кнесеті» Гілад присвятив розділ поясненню своєї відмови від пропозиції взяти участь у рекламній кампанії, — тому що вважає, що ця реклама підтримуватиме КПК.
Після того як стаття Гілада з'явилася в журналі Shishabat, він опублікував цей розділ на своїй сторінці Facebook. Його допис отримав тисячі лайків і сотні схвальних відгуків за сміливе рішення заступитися за меншини, що зазнають переслідування з боку компартії Китаю, зокрема практикувальників Фалуньгун.
Стаття Гілада на вебсайті Shishabat
Публікація Гілада на Facebook
Нижче наведено уривки з оригінальної статті Гілада, які передруковано з дозволу автора та редакції Shishabat.
«Цього тижня я мало не погодився на рекламну пропозицію. Чому мало? Через себе та свої принципи. Ось як усе було: мені зателефонували з рекламного агентства, і хлопець по той бік лінії сказав, що мене обрано обличчям нового продукту в Ізраїлі. Отримати рекламну пропозицію вважається досягненням у моїй галузі, як у фінансовому, так і в репутаційному плані. Це означає, що мій імідж, ця окрема сутність, яку люди асоціюють зі мною, є досить переконливою, і може спонукати людей щось купити. Це також означає чималі гроші. Й ось я, мріючи про майбутні доходи, усвідомлюю, що продукт, який я маю рекламувати, — китайський. Я згадав, що всього кілька днів тому виступав із промовою [на телевізійному шоу], у якій закликав не купувати товари з Китаю».
Гілад написав, що прочитав статтю ізраїльського коментатора, який розповідає, що Китай є одним із найбільших спонсорів пропаганди, яка порочить євреїв та Ізраїль в американських університетських містечках. І що Китай робить це зовсім не через антисемітизм, а щоб посіяти розбрат і суперечки в американському суспільстві та зруйнувати його зсередини.
«Я багато років цікавлюся Китаєм. Тривале переслідування практикувальників Фалуньгун, вирізання їхніх органів для трансплантацій, переслідування інших меншин, таких як уйгури, поневолення миролюбного тибетського народу — усе це створює в мені постійну напругу між бажанням насолоджуватися китайськими товарами та небажанням підтримувати цей кривавий режим своїми грошима. А тепер вони пропонують мені можливість узяти участь у рекламі. То що ж мені робити? Заплющити очі й узяти гроші? Чи залишитися вірним своїм принципам і відмовитися від грошей, великих грошей, які, якщо не я їх візьму, то із задоволенням візьме хтось інший? Я намагався переконати себе: усі купують товари з Китаю, я також купую товари з Китаю. Тоді нехай і вигоду отримаю я. Але мене це не переконало. Купувати — це одне, а співпрацювати — зовсім інше. І я відправив повідомлення: „Не можу. Моя совість не дозволяє. Сподіваюся, що її видалять хірургічним шляхом, — звичайно, у Китаї — і замінять китайською совістю, яка матиме чудовий вигляд, але регулярно передаватиме всі дані до штаб-квартири комуністичної партії“».
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.