(Minghui.org) Яким є життя матері, яка протягом десятиліть невтомно дбає про дитину, хвору на епілепсію? Багатьом це може здатися непосильним тягарем та нескінченною працею. Проте практикуючи Фалунь Дафа, Юе Чень знайшла інший вихід. Ось її історія.
Юе цього року виповнилося 68 років, вона вчителька на пенсії. Довгі роки викладацької діяльності забезпечили їй спокійне й стабільне життя, однак головним її обов’язком було не навчання учнів, а турбота про доньку Їцін.
Їцін не було й чотирьох місяців, коли лікарі повідомили Юе, що її дочка хвора на епілепсію. Попри ретельне обстеження, причину не виявили. Після шостого класу напади стали важчими та непередбачуваними. Щоб убезпечити дочку, Юе рідко залишала її одну. Навіть походи до туалету вимагали ретельного планування, а на людях вона завжди міцно тримала Їцін за руку. Юе згадує: «Ми мали рухатися синхронно, не віддаляючись одна від одної, бо якщо щось трапиться, я повинна бути поруч, щоб одразу допомогти їй».
Вона додала: «Я обійшла все довкола в пошуках медичної допомоги та лікування для доньки. Щодня я відчувала ніби камінь лежить на грудях, а горло стиснуте, але плакати не могла — коли доходиш до межі, сліз просто немає».
Божественний порятунок
2002 року колега порекомендував їй відвідати літній педагогічний табір, де викладають «життєву освіту». Під час п'ятиденного заходу, на додаток до лекцій експертів про фізичне та психічне здоров’я, учасники ознайомилися з п'ятьма вправами Фалунь Дафа.
На другий день у таборі, коли опівдні Юе заплющила очі, щоб відпочити, вона побачила пару виключно ясних, великих очей із довгими загнутими віями, які моргали: «Я повертала голову ліворуч і праворуч, але ці великі очі спостерігали за мною. Тоді я не знала, що це за феномен, але страху не було. Натомість почувала себе виключно спокійно». Пізніше, прочитавши «Чжуань Фалунь», Юе зрозуміла, що таку картину можна побачити при відкритті небесного ока, що зміцнило її віру у Фалунь Дафа.
На той час Юе щодня долала разом із дочкою 78 кілометрів. Фінансові труднощі й велике навантаження змусили її три роки поспіль відвідувати табір для вчителів із вправами Фалунь Дафа, щоб позбавитися фізичної та психічної втоми. Проте після завершення курсів їй усе одно доводилося повертатися до виснажливого життя, пов'язаного з виконанням сімейних та робочих обов'язків.
Юе розповідала: «Одного разу я відчула себе спустошеною, я не мала сил. Я зрозуміла, що так більше не може тривати, мені потрібно було серйозно зайнятися самовдосконаленням, а не просто брати участь у семінарах». У 2005 році вона знайшла дев'ятиденний курс вивчення Фалунь Дафа та виконання вправ недалеко від свого будинку. Вона опанувала всі вправи та уважно прослухала лекції протягом усього курсу.
Кожне слово Вчителя проникало в її серце, приносячи небувале почуття легкості й стабільності. Юе згадувала: «Коли раніше мене знайомили з різними практиками, я завжди відчувала внутрішнє занепокоєння та не могла всидіти на місці, бажаючи, щоб заняття швидше закінчилося. Але під час дев'ятиденного курсу мій розум був спокійним. Усе здавалося таким природним і безтурботним. Я знала, що на правильній дорозі. Це було те, що я хотіла».
Перетворення душі та тіла
Невдовзі після завершення дев'ятиденного курсу вона пережила унікальний досвід: «Одного холодного вечора ми з дочкою вдягнули одяг із довгими рукавами й сховалися під товстими ковдрами, і мені стало жарко. Пізніше, вивчаючи Фа, я зрозуміла, що Вчитель дарував мені благословення й очистив моє тіло».
До вивчення Фалунь Дафа вона часто відчувала пульсуючий біль у потилиці, задушливе здавлювання в грудях, через що було важко дихати, та часті колючі болі в спині. Її імунну систему також було порушено, через що вона часто застуджувалася. Іноді ці симптоми зберігалися шість-сім місяців: «Колеги турбувалися, що я певно маю рак, і рекомендували лягти в лікарню на обстеження».
Відтоді як вона почала вивчати Фалунь Дафа, з нею відбулися дивовижні зміни: «Я відчуваю, що все моє тіло немов осяяне Дафа. Екзема, мікоз стоп і хронічні захворювання шкіри, які мучили мене довгі роки, повністю пішли й більше не з'являлися. Я набагато рідше застуджуюся, і всі інші мої недуги зникли».
У міру того, як тіло відновлювалося, змінювався її психічний стан. Юе поділилася: «У минулому, зіштовхуючись із життєвими труднощами, я була настільки пригнічена горем, що навіть не могла плакати. Щомиті я відчувала жахливу напругу. Тепер, попри те, що я так само зайнята, щодень наповнений радістю та задоволенням. Це як переродження, я постійно сповнена надії».
Зазнавши на собі чудес Фалунь Дафа, Юе захотіла розповісти про користь практики багатьом людям. Вона витратила свої заощадження — гроші, які економила протягом багатьох років — на покупку свого першого будинку. Потім упорядкувала вітальню, щоб підготувати місце для дев'ятиденних семінарів.
Вона сказала: «Можливість займатися практикою з дочкою щодня — це справді найщасливіший час у моєму житті, тому дуже сподіваюся, що більше людей дізнаються про Фалунь Дафа».
Зміни, що сталися з дочкою
Їцін 36 років, та її інтелектуальні здібності були лише на рівні п'яти-шестирічної дитини. Однак відколи вона почала вивчати практику й вдосконалюватися разом із матір'ю, Їцін поступово почала демонструвати дивовижні зміни.
У шкільні роки, потребуючи постійного нагляду, Їцін була головною турботою своєї вчительки. Однак, після того, як вона почала практикувати Дафа, її фізичний стан неухильно покращувався, судоми майже зникли. Вона посіла перше місце на національному конкурсі з гри на барабанах для учнів з обмеженими можливостями, продемонструвавши незвичайний ритм.
У повсякденному житті Їцін також досягла значних успіхів. Коли проходять колективні заняття або дев'ятиденні курси, вона завжди заздалегідь спускається донизу, відчиняє двері, викликає ліфт і проводить усіх нагору, одного за одним. Вона незмінно виконує ці, начебто, прості дії з особливою старанністю.
Їцін завжди відкриває потрібну сторінку в «Чжуань Фалунь» та інших книгах Фа, читає та декламує Фа разом з усіма. Юе з усмішкою поділилася: «Якщо я декламуватиму з нею, мені доведеться повністю сконцентруватися, інакше я можу відстати!»
Їцін (друга справа) вивчає Фа разом з усіма
Завдяки практиці Дафа характер Їцін став більш стійким. У минулому вона часто придушувала свої емоції, насилу висловлювала думки вголос і неохоче спілкувалася з дорослими. Коли вона виходила із себе, це могло тривати цілий день. Але тепер, коли Юе м'яко нагадує їй: «Їцін, не забувай виявляти Істину, Доброту й Терпіння», вона усміхається, перестає сердитися й швидко відновлює самовладання.
Якось вона раптово обійняла Юе й сказала: «Дякую, мамо, за те, що зробила мене такою розумною». Коли Юе випадково натикалася на щось і лякалася, вона відразу нагадувала їй: «Мамо, ти маєш швидко повторити: „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао).
Раніше вона спілкувалася тільки з дво- або трирічними дітьми. Тепер активно доглядає дітей різного віку. Вона завжди готує найкращі страви для мами та нагадує їй про обережність при їзді на велосипеді.
Через роки після закінчення школи вчителі, які довгий час не бачили Їцін, часто дивувалися при зустрічі з нею: «Невже це Їцін? Вона виглядає зовсім по-іншому!» Інші хвалили Юе: «Як вам вдалося так добре виховати Їцін?»
У такі моменти Юе в глибині душі усвідомлює, що все це не її заслуга — це милосердя Вчителя й сила Дафа.
Озираючись назад, вона розуміє, що гори тиску та труднощів стали сходинками на шляху повернення до свого істинного «я».
Юе з вдячністю каже: «Дякую, Учителю, за те, що дали мені нове життя та вказали нам із дочкою світлий шлях. Не почни я вдосконалюватися, не знаю, яким було б моє життя та життя дочки. Тепер я можу поєднувати життя, роботу та самовдосконалення — стан, якого, як думала, ніколи не досягну. Я щиро сподіваюся, що люди, які, як і я колись поставали перед життєвими труднощами, зрозуміють Фалунь Дафа. Нехай і вони відчують його красу та досягнуть справжнього щастя».
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
