Важливість традиційних цінностей в епоху сучасної науки та штучного інтелекту (частина 1)

(Minghui.org) Традиційна китайська культура є надзвичайно багатою й глибокою. Але дехто вважає, що ці цінності застаріли. Одного разу мене запитали: «Яку користь ці давні цінності можуть мати в епоху сучасної науки та штучного інтелекту?»

Це справді важливе питання, адже воно спонукає нас дослідити зв’язок між давньою мудрістю та сучасним суспільством.

Стародавня мудрість у порівнянні із сучасною наукою

Яскравим прикладом є двійкова система числення, у якій числа, літери та інша інформація подаються у вигляді послідовностей нулів і одиниць. Фактично всі сучасні комп'ютерні дані базуються на двійковому кодуванні.

Давня мудрість і сучасна наука: точка перетину

Яскравим прикладом є двійкова система числення, у якій числа, літери та інша інформація подаються у вигляді послідовностей нулів і одиниць. Фактично всі сучасні комп’ютерні дані ґрунтуються на двійковому кодуванні.

Розробляючи двійкову систему у XVII столітті, німецький математик і філософ Ґотфрід Лейбніц підкреслював, що вона відображає простоту і єдність божественного початку.

У своїх публікаціях Лейбніц визнавав значення «Книги змін» — стародавнього китайського тексту, що приписується мудрецю Фу Сі. Лейбніц уважав, що китайці давно опанували секрети двійкової системи. Він писав: «Пояснення двійкової арифметики з використанням лише символів 1 і 0, з деякими заувагами щодо її користі, проливає світло на постать Фу Сі в стародавньому Китаї».

Лейбніц був особливо зацікавлений гексаграмами з «Книги змін». Кожна гексаграма складається з шести горизонтальних ліній, розташованих одна над одною — суцільних (Ян) або перерваних (Їнь), які символізують якості Їнь та Ян і дають змогу глибше зрозуміти природу людини та навколишнього світу.

У традиційній китайській культурі вважається, що людське тіло, суспільство й Всесвіт тісно взаємопов'язані. Попри те, що через величезні відстані це може здаватися малоймовірним, сучасна наука також стикається з подібним відчуттям таємничості — зокрема у феномені квантової заплутаності.

У класичній механіці на об'єкти впливає тільки їх безпосереднє оточення, що відомо як принцип локальності. Однак у квантовій механіці пара сполучених частинок (одна з обертанням за годинниковою стрілкою, а інша — проти), ніби здатна обмінюватися сигналами швидше за швидкість світла. Альберт Ейнштейн назвав це явище «страшною дією на відстані».

Ба більше, вчені візуалізували хвильову функцію двох сполучених фотонів за допомогою цифрової голографії. У статті журналу Nature Photonics 2023 року під назвою «Інтерферометрична візуалізація амплітуди та фази просторових біфотонних станів» дослідники з Оттавського університету та Римського університету Ла Сапієнца успішно відтворили символи Їнь і Ян у схемі Тайцзі.

Гармонія між людиною та навколишнім середовищем проявляється в багатьох аспектах. Традиційні китайські ієрогліфи, що позначають музику та медицину, не лише мають однакову вимову (юе), а й дуже схожі за написанням. Це відповідає опису у «Трактаті Жовтого імператора про внутрішнє», відомому стародавньому трактаті з традиційної китайської медицини: «Музика зцілює серце, а медицина — тіло».

Крім того, п’ять основних тонів (гун, шан, цзюе, чжи, юй) традиційної китайської пентатоніки відповідають п’яти елементам: землі, металу, дереву, вогню та воді. Вони також пов’язані з п’ятьма основними внутрішніми органами (селезінкою, легенями, печінкою, серцем і нирками). «Мантра чистого серця та всесвітнього милосердя», мелодія зі стародавнього Китаю, здатна регулювати дихання, урівноважувати розум і зміцнювати загальний стан здоров’я.

Ця давня мудрість знаходить відображення й у сучасному світі. Наприклад, у знаменитому музичному коледжі Берклі є Інститут музики та здоров’я, метою якого є покращення здоров’я та самопочуття за допомогою музики.

Різниця між сучасною ідеологією та традиційними цінностями

Під впливом сучасних технологій багато людей схильні довіряти лише тій науці, яку вони знають, і відкидати інші погляди. Як результат, вони більше зосереджуються на матеріальному житті, нехтуючи традиційними цінностями.

Одним із прикладів є тривожність, що стала нормою в сучасному суспільстві. Люди часто прагнуть більшого, незалежно від своїх можливостей, і скаржаться, коли їхні очікування не виправдовуються. Але згідно з традиційною китайською культурою, багатство людини залежить від доброчесності, а її становище (наприклад, офіційний ранг) відповідає цій доброчесності. Тому слід підходити до завдань старанно та спокійно, а не ганятися за нездійсненними мріями.

У «Книзі змін», одному з вищезгаданих стародавніх китайських класичних творів, сказано: «Велика відповідальність ґрунтується на великій доброчесності». Це означає, що доброчесність несе благословення та удачу, подібно до того, як вода несе човен. Якщо вода мілка, вона ледь може щось витримати.

Цзен Гофань, видатний чиновник династії Цін, був прикладом людини, яка поєднувала традиційні цінності та особистий розвиток. Він глибоко шанував класичні вчення й постійно працював над удосконаленням свого характеру. Черпаючи натхнення в «Книзі змін», він розумів важливість балансу Їнь і Ян, усвідомлюючи необхідність прагнути не лише до досягнень (Ян), але й до смирення та самоконтролю (Їнь). Після великих перемог він приписував успіх іншим та іноді скорочував чисельність військ, щоб заспокоїти імператора.

У приватному житті Цзен наголошував на «чесності, повазі, спокої, обачності та наполегливості». Він щодня вів щоденник і аналізував свої вчинки. Особливу увагу приділяв «дисципліні наодинці»: навіть залишаючись на самоті, він завжди зберігав гідність і не потурав своїм слабкостям. Ці якості не лише здобули йому повагу оточення, а й привабили багато талановитих людей. Історія Цзена вчить нас, що коли людина цінує доброчесність і особистий розвиток, успіх приходить сам по собі.

Однак у сучасному суспільстві мало хто дотримується цього принципу. Особливо в материковому Китаї багато хто прагне миттєвого багатства та слави, навіть якщо це завдає шкоди іншим. Ще гірше, індустрія мистецтва та розваг часто наголошує на чуттєвих насолодах та розпусті, супроводжуючи це моральним розкладанням.

У давнину все було інакше. Легенда свідчить, що Фу Сі створив се, щипкову цитру, щоб «заспокоювати серце та живити душу». Уважалося, що чистота та гармонія Їнь і Ян підносять людину, наближаючи її до божественного.

(Далі буде)