Учитель допоміг мені позбутися пристрасті до їжі

(Minghui.org) Їжа — це одна з базових потреб людини, але також і важливе джерело задоволення, тому до неї легко виникає пристрасть. Я народилася в Китаї в 1950-х роках. До того, як я вступила до коледжу, просто мати достатньо їжі для людей було благословенням. Почавши працювати, їжа та одяг перестали бути основною проблемою, але через необхідність утримувати сім'ю я не могла собі багато чого дозволити. Моєю улюбленою їжею був ароматний, крохмалистий гарбуз. І якщо мені щось подобалося, я часто купувала це у великій кількості.

З початком практики Фалунь Дафа, я мала реакцію на гарбуз. Після вживання такої їжі протягом кількох днів, моя шкіра жовтіла, особливо на обличчі, руках і ногах. Це було настільки помітно, що люди думали, що я маю проблеми з печінкою. Я працювала вчителем, а мій зовнішній вигляд був не дуже гарним. Я не хотіла постійно виправдовуватись, тому мені довелося обмежити споживання гарбуза. Я не розуміла, що це Вчитель допомагає мені позбутися пристрасті до гарбуза. Але оскільки я не усвідомлювала цього, у мене постійно з'являлися нові пристрасті.

Одного раннього зимового ранку я кілька годин розбиралася з відшкодуванням медичних витрат чоловіка. Біля третьої години дня пішов сильний сніг, я замерзла й зголодніла. Я пішла купити тушкованої риби, але виявилося, що ресторан закритий на ремонт. Я зайшла до знайомої неподалік, але її на місці не виявилося. Тому я пішла додому й приготувала собі миску простої локшини. Я нічого не зрозуміла, а просто подумала, що мені не пощастило.

Іншим разом після роз'яснення людям правди о першій годині дня я зайшла до ресторану, де ніколи раніше не була, і замовила пельмені. Вони були дуже смачні, тому я поверталася туди двічі й навіть приводила друзів. Коли наступного разу я прийшла, то ресторан саме ремонтували. А рік потому навіть зникла вивіска ресторану. Але я знову нічого не зрозуміла. Я просто пошкодувала, що улюбленого ресторану більше немає.

Минулого року ми зібралися з чотирма моїми сестрами й роздумували, що з'їсти на обід. Я сказала, що мені дуже хочеться паличок зі смаженого тіста й соєвого молока, які продають в одному закладі. Але виявилося, що там подавали лише сніданки. Одна із сестер сказала, що поблизу є цілодобова філія цього закладу. Ми зраділи й попрямували туди, але побачили велику вивіску про переїзд. Я так і не зрозуміла знову, а просто пожартувала, що мені не щастить із їжею.

Наступного року я планувала поїхати до одного міста. Перед поїздкою я купила тістечка, які порадила мені сестра. Через переслідування я мала проблеми з документами, тому замість поїзда мені довелося їхати міжміським автобусом. Коли я сідала в автобус, сестри передали мені речі, але забули коробку з тістечками. Упродовж чотирьох годин я могла їсти тільки заморожені булочки з квасолею. Я з'їла одну, але дуже хотіла тістечок. Я з гіркотою засміялася, думаючи, що мені з їжею зовсім не щастить.

Згадуючи ті часи, коли мені не щастило з їжею, я раптом зрозуміла, що в самовдосконаленні немає нічого випадкового. Хіба Вчитель не допомагав мені позбутися пристрасті до вибагливості в їжі?

Учитель сказав:

«Якщо говорити про харчування, справа не обмежується лише м’ясом. Не можна мати пристрасть до будь-якої їжі, це стосується й інших продуктів. Деякі кажуть: „Я люблю їсти таку-то страву“. Це також пристрасть. Удосконалювальники по досягненню певного ступеня не мають такої пристрасті». (Лекція сьома, Чжуань Фалунь)

Я могла цитувати ці слова Вчителя, але ніколи не використовувала їх як вимогу до себе. Мені соромно, що я не розпізнала натяки та настанови Вчителя.

Згодом я зрозуміла, що вдосконалювальник має їсти те, що доступно й зручно, і не прив'язуватися до якоїсь конкретної їжі. Поступово я стала менш прискіпливою. Звільнення від пристрасті приносить мені більше свободи. Я можу проводити свята, як звичайні дні, і не роблю пельмені вже понад десять років.

Якось на Новий рік я з'їла просто тарілку каші з огірком. Чому? По-перше, я не маю більше пристрасті до їжі, мене вона не хвилює. По-друге, я не хочу марнувати час даремно. Я волію використовувати його на вивчення ФаУ перекладі з китайської — Закон, виконання вправ або навіть на сон. По-третє, я живу сама. Якщо хтось приходить до мене, то я готую гарну їжу. Однак пристрасть до їжі не минає за одну ніч, я все ще люблю каву й шоколад. Я зберігаю вдома 10 коробок із шоколадом.

Минулого року ми із сімома моїми братами та сестрами зустрілися в нашому рідному місті. Молодший брат пригостив нас обідом із багатьох страв. Але мені не хотілося купувати добавку, і я дала це зрозуміти. Гірше того, я розповіла про це сестрі, і вона звинуватила нашого брата в скупості. То була моя провина. Мій брат щедрий, і, можливо, так Учитель допомагав мені позбавитися від пристрасті до їжі. У вдосконаленні немає нічого незначного. Без щирості та серйозного відношення важко досягти успіху.

Звичайно, як вдосконалювальники, ми маємо дбайливо ставитися до їжі. Самообмеження необхідне, а обжерливість — це свого роду марнотратство. Літні практикувальники можуть переїдати або за звичкою доїдати залишки, унаслідок чого виглядають товстунами, мають непривабливий зовнішній вигляд. Але ми також не повинні впадати в іншу крайність й морити себе голодом. Деякі практикувальники кажуть, що їжа не має значення, і їх голод більше не турбує. Можливо, я ще не досягла такого рівня, але Вчитель сказав, що використовувати енергію вдосконалення для підтримки тіла є недоцільним. Відсутність почуття голоду не є ознакою високого рівня вдосконалення. Ми не маємо впадати в крайнощі, тому що це також пристрасть.

Це моє обмежене розуміння на поточному рівні вдосконалення. Будь ласка, з добротою вкажіть на будь-які невідповідності щодо Фа.