(Minghui.org) Навесні 1999 року мою увагу привернув великий майданчик для практики Фалунь Дафа просто неба, тому, доклавши певних зусиль, я здобула кілька книг Дафа. Переслідування Фалуньгун було в самому розпалі й ось-ось мало посилитися. Компартія Китаю більше не дозволяла людям займатися, інакше на них чекало переслідування. Якось хтось сказав мені, що люди роблять вправи Дафа біля річки, і я пішла туди. Щойно я приєдналася до групи, з'явилося багато поліціянтів у цивільному. Не ставлячи жодних питань, вони відвезли мене до центру ув'язнення та протримали там два тижні.
Я не розуміла, що відбувається. Я спостерігала за практикувальниками Фалунь Дафа та поступово зрозуміла, що це люди з благородним характером. Вони були простими, добрими й миролюбними, безкорисливими та не схильними до суперництва. Усе це глибоко зворушило мене.
Я завжди мріяла знайти Вчителя й стати Буддою в цьому житті. Я виявила, що Фалуньгун — саме те, що я шукала. Я навчилася читати напам'ять збірку поезій «Хун Їнь» та виконувати п'ять комплексів вправ Дафа. Мене зачаровували досвіди практикувальників, і я шкодувала, що не дізналася про Фалуньгун раніше. На допиті в центрі ув'язнення я сказала, що уряд зробив помилку. У глибині душі я сказала собі, що хочу стати сяючою частинкою Дафа.
Пройшло понад 20 років із того часу, як я почала практикувати Дафа. Нижче наведено кілька історій із мого вдосконалення, якими я хотіла б поділитися з Учителем і практикувальниками.
Учитель урятував життя моєму батькові
Якось рано-вранці зателефонувала сестра й сказала мені: «Приїжджай додому. Батько має кров у сечі, і він не хоче їхати до лікарні. Він просто хоче лікуватися вдома. Зараз він має знову високу температуру. Вона знизилася після уколу, але знову піднялася після того, як крапельниця закінчилася. Він не слухає мене. Що нам робити?»
Я вийшла, щоб дещо владнати, а коли повернулася додому, побачила, що батькові поставили крапельницю. Ми з братом і сестрою сіли біля нього й почали читати «Чжуань Фалунь». Ми прочитали з першої по четверту лекцію, батько ставав дедалі енергійнішим і міг слухати Фа. Він розплющив очі та сказав, що хоче вивчати Фалуньгун. Ми читали до півночі та разом робили вправи. Температура в батька знизилася.
Наступного ранку приїхав наш дядько. Він недавно почав практикувати Фалунь Дафа, і мав відкрите небесне око. Він запитав, чи хворів батько останнім часом, і сказав, що до полудня той видужає. Дядько розповів нам, що під час медитації минулої ночі він побачив, як Учитель Лі спустився в підземний світ і викреслив зі списку пекла ім'я батька. Учитель тримав у руках книгу життя та смерті батька й попросив дядька повернути батька. Із цього ми зрозуміли, що життя й смерть батька тепер перебуває в руках Учителя.
Наша сім'я тільки-но почала практикувати Фалунь Дафа, і ми мало що знали. Ми були вражені словами дядька. І справді, того ж дня батько одужав. Учитель подбав про нього, бо сказав, що хоче вивчати Дафа.
Вітер, дощ, грім і блискавка допомогли мені роз'яснити правду
Сваха якось познайомила мою дочку з хлопцем. Він не наважився одружитися з нею, почувши, що ми практикуємо Фалуньгун, і тому сватання не відбулося. Але в цієї молодої людини був гарний характер. Його родина мала сад і овочеву ферму. Він навчався в коледжі, але кинув навчання, щоб доглядати хвору матір упродовж трьох років. Після її одужання він знову склав вступні іспити до коледжу. Після закінчення вишу він працював в іноземній компанії неподалік будинку. Мені було шкода, що я не мала можливості йому роз'яснити правду.
До мене в гості прийшла співучниця, яка переїхала до провінції Хайнань. Я розповіла їй про ситуацію, і ми вирішили, що сватання не так суттєво, а ось дати хорошій людині дізнатися правду про Дафа — важливо. Тому я сказала свасі, що хотіла б прийти до цього молодого чоловіка додому та роз'яснити йому правду.
Сваха пішла до нього додому й сказала, що ми збираємось відвідати його наступного дня після роботи. Рідні молодої людини відповіли, що будуть зайняті збиранням фруктів і не впевнені, що зможуть нас прийняти.
Ми вирішили все одно поїхати. Я зайшла до магазину, щоб купити продукти в подарунок. Щойно я увійшла до магазину, раптом вибухнув грім, блиснула блискавка, і пішов дощ із сильним вітром. Це була така сильна злива! Коли я вийшла з магазину, визирнуло сонце, дощ припинився, а вітер затих. Бачачи, що настав час, ми зі співученицею та моєю сестрою поїхали до цього хлопця додому.
Коли ми приїхали, то не чекали, що застанемо вдома його та батьків. Вітер, дощ, грім і блискавка змусили їх повернутися із саду додому. Ми одразу перейшли до справи й сказали, що прийшли не заради весілля дочки, а щоб розповісти їм правду про Фалуньгун. Так ми втрьох розповіли батькам молодої людини про інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень і допомогли вийти з партії.
Після того, як молодик вислухав нас, він не сказав майже нічого. Я тільки розповіла про історію партії і не просила його вийти з її лав, але перед тим як піти, залишила йому флеш-карту з інформацією.
Через півроку молодик прийшов до мене додому й розповів одну історію. Він сказав, що на нього вплинула пропаганда по телебаченню, а також те, що в його підрозділі був практикувальник Фалуньгун, який поводився не дуже добре. Тому він мав деякі забобони й побоювання щодо Фалуньгун. Якось він розповів, що їхав на пасажирському сидінні поруч із водієм. Раптом той втратив керування, і небезпека насувалася просто на передню частину автомобіля — саме туди, де сидів він. У вирішальну мить між життям і смертю він згадав про Фалуньгун. Він згадав, що я казала йому в разі небезпеки повторювати: «Фалунь Дафа несе добро». Щойно він сказав ці слова, об'єкт змінив напрямок. Він не постраждав, а водій отримав травми та був доставлений до лікарні. Він сказав, що не сподівався, що Фалуньгун такий чарівний.
Цього разу я допомогла йому вийти з партії і дала книгу «Чжуань Фалунь». Його життя змінилося.
У моєї племінниці зник зайвий язик
Я маю юну племінницю, яка в початковій школі була обдарованим оратором. Але одного разу вона виявила, що їй важко говорити. Її батьки працювали в лікарні, а батько був хірургом. Він оглянув її і виявив, що під її язиком виріс маленький язичок. Він зробив їй анестезію і відрізав маленький язичок, але його повністю видалити не вдалося, і він виріс знову. Це тривало деякий час.
Під час літніх канікул дівчинка прийшла до нас додому вивчати Фа та читати з нами. Коли розпочався навчальний рік, вона відмовилася від повторної операції, але батьки не стали її слухати.
Якось її батько виїхав із міста, і маленький язичок виріс знову. Її мати просила зробити операцію, але та категорично відмовилася. Вона сказала, що вивчає Дафа, і Вчитель подбає про неї. Її мати наполягала та попросила іншого лікаря зробити операцію. Проте дівчинка категорично відмовилася, тож операцію не зробили. Але, на подив усіх, після цього випадку язичок зник. Племінниця повірила в Учителя та зцілилася.
Віра в Дафа творить дива
Одного ранку мені зателефонувала дружина брата й попросила приїхати до центральної лікарні, бо брат потрапив до автомобільної аварії. Я побачила його у відділенні невідкладної допомоги. Він не міг говорити та висловлювати свої думки. У нього йшла кров із носа, очі й рот кровоточили, а погляд був спрямований прямо перед собою. Він плакав. Лікар відразу ж відвіз його у відділення невідкладної допомоги. У ліфті він плював кров'ю.
Того ранку був сильний снігопад та ожеледь, і брат врізався машиною в телефонний стовп. Він ударився ребрами об кермо, усі ребра були зламані. Легені були пошкоджені, і він не міг дихати. Йому зробили трахеотомію та під’єднали до апарату штучної вентиляції легень, щоб підтримувати дихання. Нам нічого не залишалося, як погодитись із рішенням лікарні. Дорогою до відділення інтенсивної терапії ми побачили, що брат блідий і не реагує на інших. Лікар квапив нас із підписанням документів.
Зіткнувшись із цим, ми всі благали Вчителя про порятунок брата. Нас було п'ятеро братів і сестер, троє з яких практикують Фалунь Дафа. Крім того, мій батько та мачуха — теж практикувальники. Лише поранений молодший брат та зведена сестра не практикували Дафа. Коли ми повернулися додому, то запалили пахощі й схилили коліна, благаючи Вчителя врятувати брата.
Дружина брата також практикує Фалунь Дафа. Вона стала навколішки біля вікна поруч із відділенням інтенсивної терапії та читала моєму братові книгу «Чжуань Фалунь». У відділенні інтенсивної терапії нам дозволили посидіти біля нього лише 20 хвилин. Невістка написала пальцем на обличчі та грудях мого брата «Фалунь Дафа несе добро». Я піднесла MP3-плеєр до його вуха, але він не реагував.
Ми продовжували так день за днем. На сьомий день, коли ми пішли провідати брата, він прокинувся й зміг розплющити очі. На дев'ятий день його перевели із відділення інтенсивної терапії до загальної палати. Через трахеотомію він не міг говорити. Диво полягало в тому, що всі зламані ребра зрослися, й операція не знадобилася. З кожним днем йому ставало краще. Ми всі знали, що Вчитель його врятував.
Сестра й зять братової дружини приїхали та наполягли на тому, щоб доглядати його всю ніч. Пізніше тієї ночі братові наснилася його покійна родичка. Коли він прокинувся, виявилося, що має високу температуру, майже 40°C, яка ніяк не знижувалася. Його перевели до провінційної міської лікарні, але температура залишалася високою. Ми разом подивилися в себе й виявили, що не сказали братові, що саме Дафа врятував його життя. Це було серйозним недоліком.
Батько розповів братові про те, що сталося, сказавши, що життя йому врятував саме Дафа, а не сучасна медицина. У лікарняній палаті брат слухав MP3-плеєр і температура в нього швидко впала. Лікарі також знайшли ліки, щоб допомогти йому знизити температуру. За тиждень його виписали.
Озираючись назад на свій шлях удосконалення, я розумію, що моя найглибша думка така: віра в Учителя — запорука всього. Моя віра в Учителя ніколи не похитнеться.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
