(Minghui.org) Вітання, Учителю та співучням!
Мене звати Емі, мені 7 років, я навчаюся в другому класі школи «Мінхуей». Я хотіла б розповісти вам про свій досвід удосконалення.
Спочатку я розповім про таку свою пристрасть, як прагнення показати себе. Я любила приносити гарні речі, які мама купувала мені, щоб похизуватися ними. Мама казала мені, що це неправильно, але я не слухала, бо мені подобалося, коли інші казали, які гарні мої речі, і коли я бачила їхні заздрісні погляди. Але тепер я розумію, що Вчитель спеціально говорив про «Прагнення показати себе» в «Чжуань Фалунь». Мати прагнення показати себе — це неправильно, і я мушу позбутися його. Я трохи покращилася. Нещодавно тато купив мені гарну прозору синю коробку для зберігання з двома шухлядками. Я наповнила її своїми улюбленими дрібничками й дуже хотіла взяти до школи, щоб показати всім, але мама нагадала мені: «Ти знову хочеш похизуватися?» Я подумала: «Я не можу більше хизуватися, інакше не буду добре вдосконалюватися». Я не взяла коробку до школи. Я стрималася, і коли згадую про це, то радію.
Але я все ще маю прагнення показати себе й маю більше працювати, щоб позбутися його. Одного разу, дорогою до школи, ми з мамою і сестрою повторювали вірш «Про коней» Хань Юя. Я відчувала, що майже вивчила його напам’ять, і думала, що я дуже розумна, тому знову захотіла похизуватися. Я сказала: «Мамо, мамо, я хочу прочитати сама!» Але коли я спробувала, то не змогла. Сестра засміялася з мене, сказавши: «Я знала, що ти не зможеш! Ти завжди вихваляєшся!» Згадуючи це, я розумію, що це було моє прагнення показати себе, і це недобре. Можливо, я так сильно хотіла показати себе, що не змогла прочитати. Мені потрібно позбутися цього й перестати вихвалятися.
Раніше я була дуже егоїстичною, думала тільки про себе, але тепер я навчилася думати про інших і практикувати терпіння. Нещодавно мама купила мені й сестрі нові ланч-бокси. На одному був малюнок листя, а на іншому — білка. Нам обом вони сподобалися, але ми обидві хотіли той, що з білкою. Мама сказала, що ланч-бокс із білкою призначений для мене, бо я молодша сестра. Але я побачила, що старша сестра теж його дуже хоче, тож віддала їй. Але сестра побачила, як мені подобається той ланч-бокс, і віддала його мені. Мама похвалила нас за те, що ми так гарно вчинили! Вона сказала, що якщо ми завжди будемо ставити доброту на перше місце, то не будемо постійно змагатися чи забирати речі в інших. Я відчуваю, що покращилася, і в душі дуже щаслива.
Іноді я дуже засмучуюсь. Я хотіла механічний олівець і попросила маму купити його відразу. Але вона сказала, що їхати спеціально по нього занадто далеко й що ми можемо купити його завтра, коли підемо на прогулянку. А наразі я можу позичити олівець у сестри. Я не погодилася: я дуже хотіла свій механічний олівець. Весь вечір я була зла й засмучена. Мама не сперечалася зі мною, а нагадала: «Ти маленька практикувальниця. Злитися недобре». Я поступово заспокоїлася, і гнів минув. Я знала, що не мала засмучуватися.
Наступного ранку, щойно прокинулася, я запитала: «Мамо, ми можемо купити механічний олівець сьогодні?» Вона відповіла: «Так». Того ж дня ввечері вона відвела мене до супермаркету, і я купила олівець. Я була дуже щаслива. Наступного дня я принесла його до школи, але під кінець дня виявилося, що ковпачок зник, а олівець розчавили й він зламався. Я дуже засмутилася. Бачачи, як я засмутилася, мама купила мені новий. Дивно, але на третій день ковпачок знову зник. Я запитала: «Мамо, купиш мені ще один?» Вона відповіла: «Це сталося двічі поспіль. Чи не треба тобі подумати, що ти зробила не так? Пора подивитися в себе. Не поспішай купувати новий».
Що я зробила не так? Я думала про це. Можливо, перший олівець зламався, бо я не правильно будувала стосунки з однокласниками. Під час групових занять я хотіла бути тільки з тими, хто мені подобався, і не зважала на почуття інших. До того ж я злилася на маму. Другий олівець зламався, бо я хотіла похизуватися, думаючи: «Дивіться, я знову маю новий олівець!» Оскільки моє серце було нечистим і я показувала себе, олівець зламався знову, нагадуючи мені, що наступного разу не треба хвалитися.
Я юна практикувальниця Фалунь Дафа й хочу вдосконалюватися. Я маю добре вивчати Закон, робити вправи й дивитися в себе, коли щось трапляється. Так я зможу покращитися.
Дякую, Майстре! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
