(Minghui.org) Під час обміну досвідом самовдосконалення зі співучнями одна практикувальниця сказала, що її основною пристрастю є прагнення до комфорту. У неї є своя зона комфорту, де вона молода, здорова, не турбується про їжу та одяг і може працювати, жити та практикувати відповідно до своїх уявлень, що робить її життя дуже комфортним. Якщо хтось втручається в цю зону, наприклад, якщо хтось її турбує, вона не може цього винести та стає нетерплячою. Вона може розлютитися і навіть голосно кричати, дозволяючи природі диявола керувати нею. Основна причина полягає в тому, що була зачеплена та активізувалася її пристрасть до комфорту.
Почувши це, я був вражений. У минулому я ніколи не дивився в себе щодо пристрасті до комфорту. Крім того, приклади, які навела практикувальниця, були дуже схожі на мою ситуацію і відбивалися в багатьох аспектах. Наприклад, я поставив перед собою довгострокову мету та термін для запам'ятовування Фа, але часто знаходжу виправдання, щоб запам'ятовувати менше або зовсім цього не робити, замінюючи запам'ятовування Фа вивченням лекцій Учителя з різних регіонів. Пристрасті змусили мене відчути, що вивчення лекцій Учителя з різних регіонів було більш заспокійливим і легким, тому я можу менше страждати та відчувати менше труднощів.
Хоча я можу медитувати цілу годину, я часто опускаю ноги при найменшому болю. Під час колективного вивчення Фа я зазвичай сиджу в позі напівлотоса або взагалі не сиджу в позі лотоса. Коли співучні нагадують мені, я сиджу в положенні повного лотоса деякий час, а потім опускаю ноги при найменшому болю. Я не можу дотримуватися суворих стандартів.
Я прокидаюся вранці, щоб робити вправи, але іноді я прокидаюся й не можу виконати повний комплекс вправ. Тоді мені не хочеться надолужувати згаяне. Коли я стикаюся із чимось складним, мені може здаватися, що важко рухатися далі, тому я або не хочу мати із цим справу, або затягую розв’язування цієї проблеми на більш тривалий проміжок часу. Я також не хочу стикатися з конфліктами... по суті, я просто хочу відчувати себе комфортно. Людське мислення передбачає, що комфорт — це дійсно добре.
Моя дружина (практикувальниця) бачила, що моя пристрасть до комфорту занадто сильна, тому вона нагадала мені про це й поділилася зі мною, сказавши, що в людей, які не можуть переносити труднощі, більше чорної матерії; речі, які заважають практикувальникам старанно вдосконалюватися, — це все карма. Коли ви дійсно відчуваєте труднощі, карма вмирає, тому, звичайно, вона буде чинити опір. Прийняття труднощів — дуже хороша справа. Істоти в інших просторах хочуть вдосконалюватися і підвищувати свій рівень, але вони не можуть страждати та переносити труднощі, оскільки в них немає людського тіла. Тому вони не можуть підвищити свій рівень удосконалення. Отже, ми повинні цінувати нашу можливість переносити труднощі та вдосконалюватися!
Вона права. Звичайні люди вважають, що комфорт — це добре. Коли вони відчувають себе дійсно комфортно, вони можуть із радістю вигукнути, що їм «так комфортно, що можна померти». Однак для практикувальника, якщо ми дійсно ведемо комфортне життя без хвороб і труднощів, ми не зможемо очиститися й повернутися до свого істинного «я». Ми можемо тільки залишатися в людському світі назавжди як розумні істоти або, можливо, навіть не мати шансу бути людьми. Якщо подивитися на речі з вищого рівня, то ця істота, яка колись була божественною, ніколи не зможе повернутися. Хіба це не означає, що ця божественна істота мертва? Це дійсно «так комфортно, що можна померти!»
Чим більше я про це думав, тим більше мене це турбувало. Це була така серйозна пристрасть, але я ніколи не брав її близько до серця. Я не можу шукати комфорту, бо повинен виконати свої обітниці та повернутися додому з Учителем! Змінивши свої уявлення, я виявив, що більше не боюся труднощів. Коли я стикаюся зі справами, що вимагають від мене подолання труднощів, я більше не виявляю роздратування або безпорадності, як раніше. Тепер, коли вранці прокидаюся сонним, я більше не піддаюся сонливості та млявості, а відразу встаю, прояснюю свідомість і з позитивним настроєм виконую вправи. Коли під час медитації в мене болить тіло, я більше не опускаю ноги. Коли дружина порушує мій спокій, я не втрачаю самовладання і не дратуюся. Мені також більше не важко запам'ятовувати Фа.
Коли я дійсно стикаюся з «труднощами» й долаю їх крок за кроком, то щиро відчуваю себе щасливим. Я сповнений рішучості позбутися цієї фундаментальної пристрасті до комфорту та витрачу час, що залишився, з користю для старанного вдосконалення і виконання своїх обітниць. Викладене вище — це моє розуміння на моєму обмеженому рівні вдосконалення. Будь ласка, виправте мене, якщо є що покращити.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
