(Minghui.org) Коли одному чоловікові з китайської провінції Аньхой настав час копати картоплю на своїй фермі, він пережив справжнє жахіття. Сотні людей з околиць приходили на ферму Цзена й крали його врожай. За словами Цзена, вони забирали приблизно 75 тонн картоплі на день із ферми площею 33 га, і це тривало кілька днів. Поліція, яка відмовилася втрутитися, сказала йому: «Закон не карає натовп», маючи на увазі, що закон не будуть застосовувати, коли в порівняно дрібну справу залучено багато людей. Коли Цзен опублікував свою історію в соціальних мережах, поліція попередила, щоб він видалив відео.

Реакція поліції мене не здивувала. «Закон не карає натовп» — саме через такий спосіб мислення багато представників поліції, судової влади та прокуратури з 1999 року нехтували законом і брали участь у переслідуванні Фалуньгун.

Маленька іскра може спалахнути полум’ям. Щойно невелика група правопорушників починає отримувати вигоду з подібного «принципу», уся галузь, регіон або навіть країна опиняються на шляху до занепаду.

Багато лікарів, військових і ділків, які наживаються на торгівлі органами та трансплантаціях, беруть участь у насильницькому вирізанні органів у живих практикувальників Фалуньгун. Спочатку вони, можливо, були збентежені й налякані, бо ще мали совість.

Але після того, як китайський комуністичний режим невтомно запевняв їх: «Неможливо, щоб закон покарав кожного лікаря в Китаї. Було б нерозумно відмовлятися від прибутку», багато лікарів перетворилися на демонів у білих халатах. Заради грошей і влади вони розрізали невинних людей. Їхніми жертвами незабаром стали не тільки практикувальники Фалуньгун, а й будь-які здорові люди, до яких могла дотягнутися влада.

Те саме сталось і на початку переслідування Фалуньгун. Пропаганда китайського режиму оббріхувала Фалуньгун і підбурювала громадськість, щоб люди ненавиділи практикувальників. Режим заохочував усіх брати участь, роздаючи винагороди та підвищення по службі кожному, хто допомагав переслідувати Фалуньгун. Совість людей зникла, і вони більше не відчували провини, тому без докорів сумління доносили на практикувальників до поліції. Навіть учителі активно підбурювали дітей ненавидіти Фалуньгун.

Брехня, пропаганда та величезні ресурси, які китайський режим вклав у переслідування, спонукали багатьох до участі в ньому. Ці люди вірять, що «закон не карає натовп», а тому за жахливі злочини, які вони могли скоїти, не буде ніяких наслідків.

Стародавня мудрість говорить нам, що добро винагороджується, а зло карається. Ті, хто вбиває заради наживи або вчить молодь ставати на бік зла, неминуче зазнають покарання. Останнім часом Китай спіткало так багато природних і техногенних катастроф, які призвели до незліченних жертв і колосальних економічних збитків. Повторні спалахи вірусу COVID забрали стільки життів, що китайський режим відмовляється оприлюднити кількість. Мені здається, що суспільство вже платить за це.

Надзвичайно важливо, щоб китайці побачили китайський режим таким, яким він є, і перестали виконувати його волю. Буде ще краще, якщо вони вийдуть із лав китайської комуністичної партії та її дочірніх організацій, щоб розірвати з ними всі зв’язки. Ставши на бік добрих людей, які практикують за принципами Істина, Доброта, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень), вони свідомо оберуть світле майбутнє.