(Minghui.org) Мені випала честь брати участь у підготовці всіх гастролей Shen Yun у Франції з моменту заснування компанії.

Я завжди мала переконання, що проєкти, у яких ми беремо участь відповідно до нашої місії, є справді живими, і що кожен проєкт — це жива істота. Я ніколи не відчуваю себе самотньою, тому що спілкуюся, часто без слів, з божествами й відчуваю присутність Учителя.

Під час гастролей цього року відбулося 88 вистав у 12 містах. Виникало багато труднощів, які я то долала, то не мала змоги впоратися. Були радощі, і в кожну мить я відчувала безмежну вдячність до Вчителя, праведних божеств й артистів Shen Yun.

Учитель і Просвітлені врятували десятки тисяч живих істот завдяки Shen Yun, і ми змогли взяти в цьому участь.

Щоб представити послідовний та корисний досвід удосконалення, я зупинюся на одній або двох темах.

Усунути втручання комуністичної партії Китаю

Почну з перешкод, які створювали агенти комуністичної партії Китаю (КПК) під час виступів, і з того, як я їх долала, досягаючи підвищення в удосконаленні.

Щоденна робота під час гастролей Shen Yun і без того вимагає великих зусиль та супроводжується стресом, тому що завжди потрібно заздалегідь планувати безліч речей і передбачати все, а також завжди потрібно щось робити на місці. Психологічні атаки й погрози КПК були подібні до бомб, яких ми уникали в кожному місті. Це було справді неймовірно, тому що іноді ми були близькі до того, щоб пережити справжнє лихо.

Усі вистави відбулися за розкладом, і компанія Shen Yun чудово виконала свою місію з порятунку живих істот. Під час цього процесу я змогла стати свідком величної присутності божеств і Вчителя, а також змогла підвищити Сіньсін.

Цього року в усіх місцях, де виступав колектив Shen Yun, ми отримували погрози й зазнавали втручання режиму компартії Китаю. У відповідь Асоціація Фалунь Дафа виступила з ініціативою роз'яснити правду всім контактним особам у театрах.

В одному з міст повідомлення з погрозами про закладену бомбу надійшли на адресу нашої внутрішньої електронної пошти, а не на адресу концертного залу, усього за кілька днів до першого виступу. Ми вирішили промовчати про це, тому що хотіли уникнути паніки серед працівників адміністрації цього театру, і попросили всіх співучнів зосередитися на відправленні праведних думок. Я подала скаргу у зв'язку з терористичними погрозами китайського режиму. Після цього мене викликали в Управління територіальної безпеки (DST). Це управління відповідає за контррозвідку, боротьбу з тероризмом, протидію іноземним загрозам і втручанню, а також за підтримку безпеки Франції.

Співробітники Управління прийняли мене дуже холодно. Я була здивована, тому що це саме я подала заяву, але їхні перші запитання були майже образливими. Вони ставили запитання про мій зв'язок із практикувальниками Фалунь Дафа, яка моя роль у Фалунь Дафа тощо.

У мене виникло відчуття, що вони вважають мене обвинуваченою, тому я серйозно поставила їм запитання: «А який у вас номер у Гестапо? Ви, мабуть, жартуєте? Я подала скаргу й тепер хотіла б знати, що ви виявили після моєї заяви, і що збираєтеся робити, щоб захистити нас від зловмисної поведінки й погроз режиму КПК на французькій землі, спрямованих проти Асоціації, яка приймає шоу у Франції?»

Тон і ставлення цих двох агентів змінилися, і вони почали переходити на «мою сторону». Я зрозуміла, що вони були обізнані про все, включно з насильницьким вирізанням органів у послідовників Фалуньгун, і знали всі подробиці методів, що застосовуються КПК для нападок. Вони навіть розповіли мені про те, чого я не знала. Поки вони говорили, я думала: «Напевно, вони знову грають якусь роль, і я не бачу їхнього справжнього обличчя». Потім я подумала: «Навіщо я тут? Адже це людські життя, які потребують порятунку».

Я почала пояснювати їм від щирого серця: «Ви знаєте, що таке китайський комуністичний режим. Ми всі знаємо, що він не цінує життя ні своїх громадян, ні інших. Цей історичний період, у якому ми живемо, можливо, створений не для того, щоб ми зупинили режим, а просто для того, щоб ми визначили свій вибір між добром і злом. Бо за нашими соціальними масками, які привели нас сюди сьогодні, у кожному з нас є щось глибше, що закликає нас зробити більш важливий вибір у нашій душі й совісті, незалежно від того, чим ми займаємося сьогодні.

Насправді, усе дуже просто: з одного боку терористи комуністичного режиму, які переслідують людей за їхні переконання, а з іншого — люди, які дотримуються цих принципів: Істина, Доброта, Терпіння. Звучить неправдоподібно, чи не так? Але це саме так; тому поставте собі запитання в глибині душі й чесно на нього дайте відповідь: що правильно, а що — ні? Можливо, усе це існує тільки для того, щоб ми могли знову знайти своє сумління, і щоб, коли всі прокинуться, у цього зла більше не було причин для існування?»

Під час розмови я побачила, що в чоловіка на очах виступили сльози, і молода жінка теж була зворушена. Це тривало всього кілька секунд. Потім вони просто подякували мені та попросили залишатися на зв'язку. Коли я йшла, то виникло відчуття, що поки я говорила, вони зайняли певну позицію — адже до цього, попри наявність усієї інформації, вони ще не мали ставлення щодо Дафа у своєму серці.

В іншому місті в театр надійшло повідомлення про закладену бомбу саме в той момент, коли глядачі збиралися увійти до зали. Менеджер не мав іншого вибору, окрім як викликати оперативну команду для перевірки та розмінування території. Персонал театру був дуже спокійний, нас вивели на вулицю разом із глядачами, які вже стояли в черзі, щоб потрапити всередину.

У цей момент я зрозуміла, що нам потрібно прискорити роботу оперативної команди. Ми разом із практикувальниками, які були евакуйовані з іншого боку залу, почали відправляти сильні праведні думки. Я підійшла якомога ближче до виходу, заперечуючи в глибині своєї душі це втручання та рішуче відкидаючи плани старих сил. Я думаю, що ніколи ще не відправляла таких сильних праведних думок; сльози без зупинки текли по моєму обличчю, але я стояла обличчям до дверей перед усіма, так що ніхто не міг цього бачити.

Я попросила підтримки у Вчителя й праведних божеств, та інстинктивно звернулася до Неба: «Всім тим, хто коли-небудь мав моє ім'я в моїх переродженнях, якщо сьогодні ви можете допомогти, прошу вас втрутитися!» Я відчувала, що на іншому рівні йде битва, і необхідне втручання заради тих живих істот, які повинні бути врятовані, щоб негайно припинити це зло.

На якусь частку секунди я подумала: «Я б усе віддала, щоб зупинити це зло». Ця, здавалося б, несуттєва думка була насправді неправильною, тому що я відразу ж почула голос, який говорив: «Дуже добре, і що ж ти готова віддати?» Я опанувала себе й постаралася знищити цю темну енергію словом «М'є» (знищити), і раптом побачила себе в театрі. Я була величезна; моя голова торкалася стелі залу, мій голос розходився луною і наповнював весь театр.

Я сказала цій темній сутності: «Я учениця Вчителя Лі Хунчжи. Наказую тобі прискоритися й вийти за межі часу та простору. Ми не приймаємо такого втручання». Я мала відчуття, що все рухається зі силою та енергією, немов бурхливе море. Деякий час я залишалася в полі цієї дуже потужної енергії, яка огортала мене, вона також була всередині мене, ніби всі мої клітини мали силу й надзвичайно єдину, але самостійну свідомість.

Через деякий час (я взагалі перестала помічати час) хтось зі співробітників театру прийшов, щоб відкрити двері для глядачів, і вистава змогла відбутися із запізненням усього на 45 хвилин. Працівники театру сказали нам: «Ми були впевнені, що шоу скасують, бо зазвичай на розбір подібних інцидентів йде набагато більше часу, оскільки існує дуже довгий регламентний документ».

Ми всі знали, що бій в інших просторах виграний. Сильні праведні думки, що виходили від практикувальників у ті миті, згуртовані й непохитні, допомогли повністю змінити ситуацію. Я згадала слова Вчителя:

«Як учні мають праведних думок достатньо — Учитель Небо ціле з легкістю переверне».

(«Милість Учителя, проявлена до учнів», Хун Їнь 2)

Учитель сказав:

«Координуйтесь між собою. І коли колективно щось робите, і коли самостійно, або коли кілька людей разом щось роблять, потрібна добра злагодженість. Є Закон». («Лекція Закону в день Свята ліхтарів 2003 року»)

Завдяки цій події я розпізнала негативну думку, яка іноді приходить до мене: я часто думаю, що готова зробити все заради Дафа. Я готова віддати життя за Дафа. Я завжди вважала цю думку правильною, але тепер розумію, що на іншому рівні вона може стати лазівкою для старих сил, які можуть скористатися цим мисленням, щоб завдати мені удару або поставити серйозні перешкоди на моєму шляху. Я зрозуміла, що таке мислення пов'язане з моїм его й сильною пристрастю, тому мені потрібно бути «менше вогнем» і «більше водою», і розв'язувати проблеми спокійно, наполегливо та з мудрістю.

Втручання КПК дозволило нам глибше роз'яснити правду живим істотам, а людям зайняти чіткішу й чеснішу позицію.

Зрештою, це допомогло розкрити справжній стан справ усім поліційним відділкам, префектурам та їхнім співробітникам, попередивши їх про терористичні дії китайського режиму. Багато хто був справді вражений тим, що я їм розповіла, і щоразу ми отримували підтримку від поліції та жандармів.

Деякі з наших контактних осіб у театрах навіть не реагували на повідомлення КПК і відразу ж викидали їх у смітник. До однієї директорки за кілька днів до прем'єри прийшов китайський консул із проханням не надавати приміщення для вистав Shen Yun, але вона відмовилася, заявивши, що ми перебуваємо у Франції, і подібні залаштункові махінації у Франції є незаконними. Того ж дня вона поспішила надіслати нам контракт на наступний сезон і подбала про те, щоб він був отриманий та підписаний того ж дня.

Є багато пристрастей, від яких я ще повністю не позбулася, але я буду й надалі намагатися відповідати стандартам сумлінної практикувальниці. Я розумію, що вірити в Учителя — це не просто знати, що Він — Володар усього Всесвіту та всього сущого, і визнавати Його (бо навіть демони знають це), але й праведно слідувати шляхом, який Він запланував для нас кожної миті.

Дафа допомагає мені поліпшити стосунки з членами сім'ї

Я народилася в сім'ї, де було десятеро дітей, але працював лише мій батько. Він був підсобним робітником і перебував далеко від дому. Батько був мужньою людиною та дотримувався високих моральних цінностей. Сестри розповіли мені, що, коли я народилася, мати багато плакала. Вона була в жалобі, тому що я була її сьомою дочкою, а вона хотіла народити хлопчика. Було таке повір'я, що сьома дочка — поганий знак, і вона принесе нещастя в дім. Батько втішав мою матір, кажучи, що все — воля Божа, адже ми не знаємо, звідки прийде світло.

З того часу в усьому, що відбувалося вдома поганого, звинувачували мене. У кращому випадку мене ігнорували. Пізніше батько зацікавився мною, тому що я вивчала юриспруденцію. Я досягла успіху в цій галузі, яку дуже любила, і була щаслива, що батько виявляв до мене зацікавленість. Він був єдиним, хто був добрий до мене. Коли він помер, сестри заборонили мені бути присутньою на його похоронах. Вони сказали, що або я, або моя сестра (та, яка була мені найближчою) має залишитися вдома. Я сказала собі, що мені буде легше перенести відмову, ніж їй, тому вирішила залишитися. У той момент я не звинувачувала сестер за їхню поведінку, але не розуміла, чому вони були такими.

Я покинула рідну домівку, у 21 рік, і мені не було страшно, бо я знала: з чим би не зіткнулася, це не може бути гірше того, що я вже пережила. Що дуже дивно, якщо хтось бачив мене в той час, я завжди була життєрадісною та підтримувала своїх друзів. Люди думали, що я з дуже дружньої та турботливої родини. Після смерті батька я пішла з родини й не хотіла мати з нею нічого спільного.

Дізнавшись про Фа у 2002-2003 роках, я зрозуміла багато про кармічні зв'язки. Я мала почуття звільнення та щастя. Я відновила контакти з членами сім'ї та перепросила за те, що поїхала. Я пояснила їм, що практикую за Фалунь Дафа й тому повернулася, бо хочу підтримувати добрі стосунки та зв'язок із рідними.

Відтоді семеро моїх братів і сестер та всі їхні діти кілька разів подивилися виставу Shen Yun, і мама теж. Усі вони побачили, як Дафа вплинув на мій характер. Ситуація в моїй родині сильно змінилася — усі родичі довіряють мені й підтримують Фалунь Дафа.

Я намагаюся діяти якомога милосердніше й праведніше через почуття обов'язку перед матір'ю та родиною, тому що думаю про те, що у них має скластися гарне враження про послідовників Дафа в цілому. Багато з них кажуть, що практика дійсно чудова, і навіть хочуть почати займатися. Але, попри ці позитивні зміни, я все ще відчуваю образу всередині й розумію, що дію виключно з почуття обов'язку.

Я часто згадую Фа Вчителя:

«Тому, чи зустрінеш ти хорошу, чи погану справу, якщо ти вдосконалюєшся за Дафа, то все це хороші справи, неодмінно так». («Лекція Закону на конференції Фа 2005 року в Сан-Франциско»)

Зростаючи в досить суворому середовищі, я розумію, що іноді сама проявляю суворість у спілкуванні. У минулому сезоні Shen Yun я зрозуміла, що продуктивність, упевненість і сильна воля — це дуже хороші якості, але завдяки Shen Yun я відкрила для себе силу м'якості й здатність приймати свою вразливість та навіть бути готовою показати її. Це усвідомлення допомогло мені вирости й позбутися обтяжливих захисних шарів, які були в мені та які я носила із собою.

Зараз я дозволяю собі в найпотаємніших глибинах душі засвідчити свою вразливість. Те, що якась частина мене вразлива, не означає, що інша частина мене не сильна. І саме завдяки усвідомленню своєї вразливості відкривається цілий простір, зв'язок із тією частиною мене, яку я знаю не так добре. Залишаючи шоу, я відчула, що скинула обладунки воїна, який іде в бій. Я стала істотою, яка робить усе з любов'ю та добротою, тому що я справді милосердна.

Мені все ще важко керувати своїми почуттями, особливо гнівом. Хоча зовні я якось контролюю себе, але відчуваю, що іноді гнів усе ще засліплює мене. Я знаю, що мені ще багато чого потрібно очистити й усунути.

Коли я перебуваю в конфліктній ситуації або відчуваю суперечність, то намагаюся постійно нагадувати собі про дві дуже важливі речі. По-перше, повторювати кілька разів: «Асимілюватися з Істиною, Добротою, Терпінням». По-друге, говорити собі, що я не маю ворогів, і що практикувальники — учні Вчителя. Що стосується звичайних людей, то я нагадую собі, що в них вистачило сміливості спуститися з Небес сюди, і людина, що стоїть переді мною, уже пройшла через кілька кіл пекла.

Дякую, шановний Учителю!

Дякую, співучні!

Вищевикладене — лише те, що я усвідомила на моєму шляху. Будь ласка, з милосердям вкажіть на те, що не відповідає Фа.