(Minghui.org) У в'язниці я познайомився з практикувальником на прізвище Ху. Ми були одного віку, трохи більш як 70 років, і нас обох незаконно засудили до шести з половиною років ув'язнення. Ху був невисокий на зріст і худорлявий, але дуже рухливий та енергійний із ясними очима й спокійним характером. Він виглядав набагато молодшим за свої роки.
Щойно ми потрапили до в'язниці, охоронці наказали нам підписати документ із відмовою від своєї віри. Ху не злякався. Куди б не йшов, він казав: «Я практикую Фалунь Дафа й не чинив жодного злочину. Мене привезли сюди насильно, я не визнаю рішення суду, тож нічого підписувати не буду». У результаті охоронці били його, лаяли й погрожували, але він залишався незворушним.
Хтось порадив йому бути поступливішим: «Хіба це не просто підписати? Навіщо тобі так страждати?»
Він відповів: «Підписати ці документи — означає піти на компроміс зі злом і відмовитися від своїх переконань. Тому я не можу цього зробити».
Одного разу він сказав мені: «Останні два дні я погано вдосконалювався та не міг відкрити рота, щоб роз'яснити правду, тому маю відправляти праведні думки й просити Вчителя допомогти мені». Він відправляв праведні думки цілий день, а потім сказав мені: «Учитель допоміг мені позбутися страху». Відтоді він використовував будь-яку можливість, щоб роз'яснювати правду.
Уранці та ввечері, коли наставав час приводити себе до ладу в туалеті, там було багатолюдно. Ху підходив до людей і говорив їм: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Він також переконував їх вийти з компартії Китаю та організацій, що належать їй.
Декілька в'язнів облили Ху водою та штовхнули на підлогу. Він підвівся й спокійно сказав тим, хто його штовхнув: «Я просив вас вийти з партії заради вашого ж блага, сподіваючись, що на вас чекатиме світле майбутнє».
Один із в'язнів сказав: «Дякую. Ти неймовірний». Кілька ув'язнених вийшли з ванної кімнати й сказали, що Ху дійсно видатний.
Там, де було багато людей, Ху розповідав про Фалунь Дафа, незалежно від того, чи спостерігали за ним охоронці чи ні. Один ув'язнений сказав мені: «Він дуже сміливо розповсюджує Фалунь Дафа на публіці. Ніхто не може сказати про нього нічого поганого й охоронці не можуть його контролювати».
Охоронці були жорстокими, злісними й безжально били в'язнів. Ху часто відправляв праведні думки, просячи Вчителя зміцнити його та знищити все зло, яке маніпулювало охоронцями. Одного разу Ху сказав одному з охоронців: «Компартію Китаю буде знищено, тому я намагаюся переконати вас вийти з її лав». Охоронець був приголомшений. Ху сказав спокійним і твердим тоном: «Я говорю це заради вашого ж блага, щоб ви мали світле майбутнє».
Пізніше його спитали, чи не боїться він. Ху відповів: «Я отримав благословення свого Вчителя й хочу рятувати людей».
У тюремній лікарні ув'язнені стояли в черзі на обстеження. Перед групою людей із різних тюремних відділень, які чекали на обстеження, Ху голосно сказав: «Будь ласка, пам'ятайте, що „Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао“. Повторення цих фраз принесе вам благословення! Вихід із компартії забезпечить вам безпеку!» Багато ув'язнених погодилися й повторили ці фрази, а охоронці вдали, що нічого не помітили.
У в'язниці практикувальники Дафа роз’яснювали правду й відправляли праведні думки. Багато людей, зокрема охоронці, дізналися правду й перестали переслідувати практикувальників. Атмосфера у в'язниці значно покращилася.
Одного разу практикувальник, який нещодавно потрапив до в'язниці, мав намір заповнити різні бланки, у яких треба було вказати, що він відмовляється від Фалунь Дафа. Ху підійшов до нього, кинув усі бланки на підлогу й запитав: «Навіщо ти їх підписуєш?» Начальник в'язниці, великий чоловік, сильно вдарив Ху, але люди навколо почали кричати на начальника, переконуючи не бити Ху. Ху виглядав спокійним, але начальник в'язниці застогнав від жахливого болю в руках. Його руки були опухлими кілька днів.
Понад 20 практикувальників, які відмовилися зректися своєї віри, було ув'язнено в зоні суворого режиму. Ху перебував під пильним наглядом, і його утримували в зоні суворого режиму понад три роки.
Лише за рік до визволення Ху перевели до звичайної тюремної зони. Він розповів мені, що за останні три роки його багато разів замикали в маленькій камері в зоні суворого режиму на 40–50 днів. Там йому давали лише невеликий шматочок хліба, маленьку ложку рідкого рисового супу та маленький шматочок солоного огірка на кожний прийом їжі. Ху їв тільки сніданок і пропускав обід та вечерю, але не відчував голоду. Він сказав: «Це просто допомогло мені позбутися пристрасті до їжі». Тому в Ху виробилася звичка щодня лише снідати.
Він розповів, що охоронці використовували безліч методів катувань, зокрема били кулаками по обличчю, ногами по тілу, змушували сидіти на «лаві тигра» для тортур, позбавляли сну, морили голодом, взимку ставили ліжко біля вікна й відчиняли його в холодну погоду. Пізніше Ху виявив, що взимку йому не було холодно, навіть якщо він одягав тільки тонку сорочку, і йому не потрібно було вкриватися, коли він спав. Влітку йому теж не було спекотно. Він не приймав нічого з того, що я йому давав, наприклад, їжу або одяг. Єдине, що він прийняв від мене, — це книгу Фалунь Дафа «Хун Їнь», яку я власноруч переписав для нього.
Багато хто знав Ху й вітався з ним, коли зустрічав у коридорі. Куди б він не пішов, він усюди роз'яснював правду.
Час від часу тюремні охоронці проводили обшуки в деяких камерах. Під час обшуків ув'язненим наказували стати обличчям до стіни та тримати руки за головою, доки охоронці їх обшукували. Більшість практикувальників Дафа чинили опір. Якось новий тюремний охоронець запитав у Ху, чому той не став на коліна під час обшуку. Ху відповів: «Хіба я тобі не розповів правду?»
Тюремний наглядач зарозуміло відповів: «Ти особливий, чи що? Чому ти тут?»
Ху сказав: «Фалунь Дафа — це практика високого рівня, а ви чините гріх, переслідуючи Фалунь Дафа. Немає нічого поганого в тому, щоб практикувати Фалунь Дафа, і мене незаконно було запроторено сюди». Тюремний охоронець розлютився й наказав відправити Ху до камери суворого нагляду. Попри це Ху й далі говорив: «Навіщо ви ведете мене туди? Я не скоїв жодних злочинів. Я не повинен туди йти!» Тюремний охоронець потяг Ху силою, але Ху тримався за одвірок і кричав: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». Охоронцю довелося покликати на допомогу, щоб відвести Ху.
У камері суворого режиму охоронець ударив Ху та повалив на підлогу. Ху підвівся, спокійно витер кров, що стікала з куточка рота, і глянув на охоронця. Цього разу Ху помістили до одиночної камери майже на два місяці. Пізніше мене теж замкнули в камері суворого режиму, і я дізнався, що ув'язнені, які там чергували, захоплювалися практикувальниками Дафа. Говорячи про Ху, вони справді захоплювалися ним і казали, що він справді залізна людина. Вони підіймали великі пальці вгору, кажучи, що Фалунь Дафа чудовий.
Практикувальники Дафа праведні в думках і вчинках, тож як вони можуть постійно піддаватися переслідуванню зла? Тоді я не міг цього зрозуміти. Час від часу я відчував себе безпорадним і думав, що поки компартія перебуває при владі, вона переслідуватиме кого захоче.
Після звільнення з в'язниці я старанно вивчав Фа і міркував про поведінку Ху. Я зрозумів, що мені заважало прагнення до комфорту. Через суворі умови у в'язниці я довгий час не міг поглиблено вивчати Фа. Я відчував страх, тому, зіткнувшись із реальністю, не зміг дотримуватися принципів Фа. Віра в Учителя та Фа — це не просто слова. Щоб повернутися на Небеса, потрібно старанно практикувати й підтвердити своїми вчинками істинність принципів Фа.
У цей останній час ми, практикувальники Дафа, повинні усвідомити в глибині душі, якими мають бути наші думки, що нам слід говорити й що робити.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
