Думки про «Великий чудовий законопроєкт»

(Minghui.org) «Великий чудовий законопроєкт» («One Big Beautiful Bill Act»), пакет рішень щодо податків та державних видатків, нещодавно прийнятий Палатою представників США, викликав гарячу дискусію. Деякі противники, серед яких Ілон Маск, колишній радник Дональда Трампа з питань ефективності уряду, критикують цей законопроєкт, посилаючись на звіт Бюджетного управління Конгресу (CBO). Критики стверджують, що в разі прийняття цього закону дефіцит бюджету США за наступне десятиліття збільшиться на 2,5 трлн доларів.

Однак минулі бюджетні прогнози CBO часто були неточними. Кілька років тому, під час правління адміністрації Байдена, CBO спочатку оцінювало, що субсидії на зелену енергетику в рамках Закону про зниження інфляції коштуватимуть державі приблизно 391 мільярд доларів. Проте, за прогнозом Goldman Sachs, видатки на зелену енергетику коштуватимуть США 1,2 трильйона доларів протягом 10 років.

Дослідження економіки часто базуються на припущеннях, які пізніше можуть виявитися помилковими. Якщо подивитися на прогноз CBO щодо «Великого чудового законопроєкту», то він значною мірою базується на припущенні, що зниження податків не сприятиме економічному зростанню. Втім, в економіці багато хто поділяє думку, що зниження податків стимулює економічне зростання, а це, своєю чергою, збільшує податкову базу. Отже, навіть якщо податкову ставку буде знижено, оскільки більше людей буде сплачувати податки, то загальні податкові надходження можуть навіть зрости, і це не спричинить дефіциту бюджету.

Економіст Артур Лаффер, колишній викладач Чиказького університету, популяризував економіку пропозиції. Крива Лаффера базувалася на ідеї, що зниження податків насправді може викликати збільшення податкових надходжень для держави. З 1981 по 1989 рік Лаффер був ключовим радником із питань економічної політики в адміністрації Рейгана. Його економіка пропозиції набула популярності, допомогла країні оговтатися від економічних труднощів, спричинених нафтовою кризою.

Згідно з кривою Лаффера, завдяки підвищенню податків надходження до держави тимчасово зростають. Однак із підвищенням податкової ставки знижується інтерес до інвестицій у бізнес, що призводить до зниження загального доходу, а це, своєю чергою, призводить до зниження економічної активності. Врешті-решт це спричиняє зменшення доходів держави. І навпаки, зниження податків може стимулювати економічну активність. Інакше кажучи, загальні доходи держави й ставку податку можна зобразити у вигляді перевернутої букви U, де вершина — це оптимальна ставка податку, яка забезпечує максимальні доходи.

Суть економіки пропозиції полягає в зниженні податків, що дає змогу постачальникам виробляти більше товарів і стимулює продажі для пожвавлення економіки. Вона виступає за дерегулювання і дає змогу «невидимій руці» діяти вільно. Вільний ринок є центральним елементом капіталізму.

Подібно до цього, коли в 1978 році Китай розпочав економічні реформи, він також послабив регулювання, що дало змогу економіці вільно розвиватися. Люди в стародавньому Китаї також розуміли цей принцип. У класичній книзі «Тисяча слів» мовилося: «Сонце й Місяць сходять і заходять, зірки утворюють різні сузір’я; пори року приходять і минають, врожай збирають восени і зберігають взимку». Усе в цьому Всесвіті підпорядковується певним правилам, так само як і економічний розвиток. Людина має дотримуватися правил природи й не втручатися надмірно в природні процеси. Це те, що проповідує даосизм: «Управляти, не втручаючись».

Наприклад, імператор Вень із династії Хань проводив політику зниження податків. Імператор прийняв чимало рішень, щоб зменшити або скасувати податки на оренду землі для селян. Унаслідок цього країна пережила безпрецедентний розквіт, і економіка залишалася стабільною. Згідно із «Записами про їжу й товари» в «Книзі Хань» («Ханьшу»), «у столиці було так багато монет, що вони іржавіли, перш ніж їх встигали порахувати; зерносховища були настільки переповнені, що зерно гнило перш ніж його встигали з’їсти».

Економісти західних країн і президенти США, можливо, не знайомі з даоськими принципами. Проте і «рейганоміка», і «Великий чудовий законопроєкт» Трампа діють відповідно до даоського принципу: мінімізувати втручання держави й дотримуватися універсальних правил. Можливо, «Великий чудовий законопроєкт» не є досконалим, але він є спробою повернутися до традиційних шляхів.

З огляду на вищесказане, збереження вільного ринку також значною мірою спирається на добру природу людини. Людина народжується з добрими й злими рисами. Добре середовище виявляє добру природу людини, а вороже середовище — злу. Соціалізм і комунізм виступають за рівномірний розподіл багатства в суспільстві через колективну власність і контроль над засобами виробництва. Величезна влада, яку створює державна власність, може пробудити слабкості й злу природу людини, що веде до тоталітарного правління та корупції.